ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 420/23990/23
адміністративне провадження № К/990/12686/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Бутенко А.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Танасогло Т.М., суддів Димерлія О.О., Крусяна А.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - Управління), в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 1 березня 2023 року обмеження ОСОБА_1 розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 (далі - постанова КМУ № 168), розміром 1500,00 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ № 168 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500,00 грн в повному обсязі без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). 24 лютого 2023 року КМУ прийняв постанову № 168, якою передбачено з 1 березня 2023 року застосування коефіцієнту обчислення індексації пенсії у розмірі 1,197. Однак, всупереч вимогам законодавства України, розмір збільшення (індексації) в результаті перерахунку пенсії позивача, передбаченого пунктами 1- 7 постанови КМУ № 168, відповідач безпідставно обмежив граничною сумою у 1500 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що, обмежуючи індексацію пенсії позивача розміром 1500,00 грн, Управління діяло як того вимагають приписи постанови КМУ № 168, пунктом 10 якої Уряд запровадив тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсій. Суди також зазначили, що норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 постанови КМУ № 168, не може перевищувати 1500 грн., не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів. Винятків щодо неврахування пункту 10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення абзацу 2 пункту 10 постанови КМУ № 168 у правовідносинах стосовно правомірності обмеження розміру індексації граничною (максимальною) сумою 1500,00 грн, при перерахунку, передбаченому пунктами 1- 7 постанови КМУ № 168, пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
7. Скаржник вважає необґрунтованим висновок судів першої і апеляційної інстанцій про те, що положення абзацу 2 пункту 10 постанови КМУ № 168 не є дискримінаційними відносно позивача, оскільки стосуються й інших категорій пенсіонерів.
8. У касаційній скарзі позивач зазначає, що положення абзацу другого пункту 10 постанови КМУ №168 прямо суперечать приписам Конституції України, Закону України № 2262-XII, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон 1282-XII) з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, які є спеціальними нормами та підлягають застосуванню органами Пенсійного фонду України в цих правовідносинах.
9. При цьому, з огляду на вищезазначене, позивач просить сформувати правову позицію щодо протиправності обмеження розміру індексації, передбаченої пунктами 1- 7 постанови КМУ № 168, сумою 1500,00 грн.
10. Крім того скаржник зауважив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 9 січня 2024 року у справі № 320/8511/23 визнано протиправним та нечинним в абзаці першому пункту 2 постанови КМУ № 168 застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом; визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 постанови КМУ № 168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500,00 грн.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга надійшла до Суду 2 квітня 2024 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/23990/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 червня 2024 року.
14. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
15. 7 травня 2024 року від Управління надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 . Вказаний відзив мотивований тим, що Управління здійснило перерахунок пенсії позивачу з урахуванням індексації, обмеження розміру якої передбачено положеннями постанови КМУ № 168. Управління зазначає, що встановлення межі виплати індексацій слугує меті накопичення ресурсу задля збалансування пенсійного забезпечення усіх громадян.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
16. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 з 22 листопада 2011 року перебуває на пенсійному обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
17. Відповідно до постанови КМУ № 168 Управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2023 року. Розмір індексації склав 1500,00 грн.
18. Відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 1 березня 2023 року індексація базового ОСПН 2022 становить 2279,26 грн, індексація базового ОСПН 2023 - 1500,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - 20059,70 грн.
19. Вважаючи, що Управління при перерахунку пенсії позивачу з 1 березня 2023 року протиправно не виплатило індексацію, нараховану до його пенсії відповідно до постанови КМУ № 168, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
26. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
28. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
29. Ця норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.
30. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
31. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
32. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
33. Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
34. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
35. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Управлінні та отримує пенсію, відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Внаслідок проведеного перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ № 168, розмір індексації обмежено Управлінням граничним розміром 1500 грн.
Управління зазначає, що таке обмеження є законним та відповідає положенням абзацу 2 пункту 10 Постанови КМУ № 168.
Водночас позивач стверджує, що застосування вказаного положення є незаконним і значно обмежує його право на належний розмір пенсії.
36. Таким чином, колегія суддів зазначає, що спірним у цій справі питанням є правомірність застосування органом пенсійного фонду при здійсненні особі перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до пунктів 1- 7 постанови КМУ № 168, обмеження збільшення пенсії (індексації) граничним розміром 1500 грн, що передбачено абзацом 2 пункту 10 цієї постанови.
37. Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
38. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, а індексації розміру пенсій - положення статті 64 Закону № 2262-XII.
39. Статтею 64 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) було визначено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
40. Вказаний Закон № 1282-XII, відповідно до його преамбули, визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
41. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
42. Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
43. Обов`язковий характер індексації визначається також статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2017-III).
У вказаній статті зазначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
44. Частиною другою статті 19 Закону № 2017-ІІІ також встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
45. Колегія суддів, аналізуючи зазначені вище положення, доходить висновку, що індексація доходів це одна з державних гарантій, метою якої є підтримання достатнього життєвого рівня громадян та їх купівельної спроможності в умовах зростання цін.
Індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, що не мають разового характеру, зокрема, пенсії, а тому, є невід`ємною складовою частиною сум при розрахунку пенсії, що призначена, зокрема військовослужбовцям.
Подібний висновок на підставі аналізу зазначених вище положень викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 580/1974/23, від 11 березня 2024 року у справі № 240/1472/23, від 28 березня 2024 року у справі № 420/5470/23.
46. Підстави проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
47. Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
48. Відповідно до пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
49. Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2)х100% - 100%
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
50. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у 2019 році Урядом, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, запроваджено Порядок № 124 та встановлено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Щодо порядку індексації пенсії у 2022 році колегія суддів зазначає таке.
51. У зв`язку з необхідністю визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-IX (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.
52. Частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
53. У свою чергу, відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року і була чинною на момент здійснення позивачу відповідного перерахунку, у разі, якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
54. При цьому частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
55. Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 (далі - постанова КМУ № 118) з 1 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
56. Також, пунктом 2 Постанови КМУ № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Щодо особливостей індексації пенсійних виплат у 2023 році колегія суддів вказує наступне.
57. Пунктом 3 розділу Прикінцевих перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX (далі - Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
58. Пунктом 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV та стаття 64 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
59. Суд зауважує, що на момент здійснення позивачу спірного перерахунку пенсії та на момент розгляду цієї справи, вказані вище положення Закону № 2710-IX є чинними та неконституційними не визнавалися.
60. Таким чином, Законом № 2710-IX делеговано Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році. При цьому словосполучення «у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
61. Так, з метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX Урядом 24 лютого 2023 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
62. Пунктом 2 постанови КМУ № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
63. У свою чергу, пунктом 10 Постанови КМУ № 168 установлено, що:
у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
64. Із огляду на зазначене, Суд вказує, що положеннями абзацу 2 пункту 10 Постанови КМУ № 168 визначено граничний розмір індексації пенсії, а саме встановлено, що внаслідок здійснення перерахунку на виконання пунктів 1- 7 цієї постанови з 1 березня 2023 року пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 не може бути більшою ніж 1500 грн.
При цьому також зазначено що коефіцієнт збільшення застосовується до розміру пенсії без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
65. У справі, яка розглядається, суди встановили, що з 1 березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови КМУ № 168, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500 грн, у зв`язку з чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача з 1 березня 2023 року проведена Управлінням із дотриманням вимог чинного законодавства.
66. З такими висновками колегія суддів погоджується, водночас, враховуючи аргументи позивача, зазначені у касаційній скарзі, вважає за необхідне зазначити таке.
67. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
68. Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
69. Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23.
70. Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України [зобов`язано] невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
71. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
72. Такі положення Указу № 69/2022 в повній мірі кореспондуються з абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.
73. Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними і узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, в якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у КМУ права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
74. Крім того, колегія суддів зазначає, що у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України також зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
75. Враховуючи правову природу спору у цій справі, Верховний Суд з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права вважає за необхідне застосувати також судову практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
76. У статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
77. Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», № 7151/75, № 7152/75, п. 73). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності («Pressos Compania Naviera S.A. and others v. Belgium»), № 17849/91, п. 33).
78. Вирішуючи, чи була дотримана ця вимога, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів із огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який ідеться. Проте суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на «мирне володіння [його] майном» в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу («Zvolsky аnd Zvolska v. the Czech Republic», № 46129/99, п. 63).
79. Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і у справі Стре проти Сполучного Королівства («Stretch v. the United Kingdom», № 44277/98, п. 37).
80. Також у цій справі Суд вважає за необхідне врахувати висновки ЄСПЛ у справі «Grudiс v. Serbia» (заява № 31925/08, пункт 72) про те, що у сфері соціального законодавства, у тому числі в сфері пенсійних виплат, держави користуються широкою свободою розсуду, що в інтересах соціальної справедливості та економічного добробуту може законно змусити їх коригувати, обмежувати або навіть зменшувати розмір пенсійних виплат, які, як правило, виплачуються кваліфікованому населенню.
81. За аналогічних обставин у справах «Valkov and оthers v. Bulgaria» (заява № 2033/04), «Khoniakina v. Georgia» (заява № 17767/08) ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та визнає можливість, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі Суд зобов`язаний ураховувати всі відповідні обставини справи та з`ясувати, чи було законним таке втручання, чи мало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
82. Вказане вище у сукупності свідчить про те, що реалізація КМУ покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.
83. Таким чином, враховуючи те, що пенсія позивача з 1 березня 2023 року проіндексована в розмірі 1500 грн, що відповідає абзацу 2 пункту 10 Постанови КМУ № 168, відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії з березня 2023 року без застосування граничного розміру, встановленого цими положеннями, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення заявленого позову.
84. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 червня 2024 року у справі № 420/25804/23.
85. Крім того, Суд також відхиляє посилання скаржника на позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, та доводи касаційної скарги щодо необхідності врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 9 лютого 2021 року у справі № 640/2500/18, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, від 24 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17 та від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, які стосуються заборони обмеження максимальним розміром загальної суми нарахованої пенсії, оскільки встановлення абзацом другим пункту 10 Постанови КМУ № 168 верхньої межі суми індексації не є тотожним регулюванню саме максимального розміру пенсії на підставі частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
86. При цьому Суд зауважує, що спірні правовідносини у цій справі виникли саме внаслідок застосування відповідачем максимального розміру індексації пенсії позивача, установленого абзацом 2 пункту 10 постанови КМУ № 168, а не загальної суми нарахованої йому пенсії максимальним розміром. Вказане підтверджується, зокрема, і тим, що судами попередніх інстанцій встановлено і не заперечується учасниками справи, зокрема позивачем, що загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками становить 20059,70 грн, що в свою чергу не перевищує встановленого максимального розміру пенсії (20930,00 грн).
87. Суд також відхиляє посилання ОСОБА_1 на положення Закону № 1282-XII із огляду на те, що останні не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, які стосуються нарахування індексації з 1 березня 2023 року, оскільки, як було зазначено у пункті 57 цієї постанови, дія Закону № 1282-XII зупинена на 2023 рік пунктом 3 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX.
88. Щодо посилання скаржника на рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 січня 2024 року у справі № 320/8511/23, яким визнано протиправним та нечинним в абзаці першому пункту 2 постанови КМУ № 168 застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом; визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 постанови КМУ № 168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500,00 грн, колегія суддів вказує, що зазначене рішення не набрало законної сили, оскільки ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 січня 2024 року. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство соціальної політики України про визнання протиправними та нечинними пунктів постанови, зобов`язання вчинити певні дії та призначено вказану справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2024 року о 15:00.
89. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
90. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
91. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
92. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім основним аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Висновки щодо розподілу судових витрат
93. Оскільки суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Cуд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Кравчук
С.М. Чиркін