№ 420/2449/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року

м. Київ

справа № 420/2449/23

адміністративне провадження № К/990/30020/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В. Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 (колегія суддів у складі: Градовського Ю. М., Танасогло Т. М., Шеметенко Л. П.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, ДПП, Департамент), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати Акт № 1/13 спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023 за формою Н-1 (НПВ), затвердженого 03.01.2023 ДПП, складеного за результатами повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 27.02.2022 о 21 год 30 хв з т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 );

- зобов`язати ДПП повторно здійснити розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 27.02.2022 о 21 год 30 хв з т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , та скласти відповідний акт, з урахуванням висновків суду.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який був її чоловіком та проходив службу в УПП в Одеській області ДПП, загинув при виконанні службових обов`язків, що підтверджується висновком службового розслідування від 14.04.2022. При складанні акту спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком № 1/13 від 03.01.2023 відповідачем безпідставно, на її думку, не прийнято до уваги висновок службового розслідування від 14.04.2022 та попередній акт спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 15.08.2022. Указує, що підставою для скасування Акту № 297/13 від 15.08.2022 визначено «передчасна кваліфікація нещасного випадку», при цьому не указано, які порушення були допущені Комісією при проведенні первинного службового розслідування та складанні Акту № 297/13 від 15.08.2022. При проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком не було повторно відібрані письмові пояснення свідків події, яка сталась 27.02.2022 о 21 год 30 хв. Більш того, комісією не було зібрано в ході проведеного повторного службового розслідування жодного нового доказу або документу, який указував на те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 , не пов`язаний з виконанням ним службових обов`язків. Спеціальна комісія лише повторно розглянула документи, які були зібрані попередньою комісією, тобто продублювала їх, та прийшла до висновку, що зазначений груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, чим порушила, на думку позивачки, підпункт 3 пункту 6 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 (далі - Порядок № 705) та в цілому пункт 6 розділу III Порядку № 705. Отже, позивачка уважає, що спірний акт складений із грубим порушенням положень Порядку № 705 та Закону України «Про Національну поліцію», а тому є безпідставним та необґрунтованим.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Наказом Голови Національної поліції України від 07.11.2015 за № 116 о/с, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_2 , який мав спеціальне звання рядовий поліції, установлено посадовий оклад згідно з штатним розписом з 07.11.2015, як такому, що прибув з Міністерства внутрішніх справ.

Наказом Голови Національної поліції України від 30.06.2021 за № 551 o/с ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання старший лейтенант поліції.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Верховною Радою України, з 05 год 30 хв 24.02.2022 по всій території України запроваджено воєнний стан.

Відповідно до розстановки сил та засобів роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП з 08 год 00 хв до 20 год 00 хв 27.02.2022 на службовому автомобілі ТОYOTA PRIUS, н.з. НОМЕР_1 , до несення служби заступив екіпаж «Океан-0152» у складі: т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та поліцейських взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та рядового поліції

ОСОБА_5 в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП підполковником поліції ОСОБА_6 затверджено позмінний графік несення служби, згідно розстановки сил та засобів батальйону № 2 УПП в Одеській області ДПП з 08 год 00 хв до 20 год 00 хв 27.02.2022.

Із пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_4 стало відомо, що 27.02.2022 о 20 год 30 хв екіпаж «Океан-0152», закінчивши несення служби з патрулювання, прибули до території дислокації підрозділу для здачі службового обладнання та закінчення зміни. Здавши бодікамери, радіостанції, автоматичну зброю та службовий автотранспорт, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишили табельну вогнепальну зброю при собі, на підставі введеного воєнного стану, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Зустрівшись після зміни з інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , яка також закінчила зміну у складі екіпажу «Океан-0102». Близько 21 год 00 хв вказані працівники вирушили у напрямку м. Чорноморськ Одеської області на приватному автомобілі ОСОБА_2 TOYOTA AVENSIS VERSO, н.з. НОМЕР_2 . Виїхавши за межі міста Одеса ОСОБА_2 та ОСОБА_4 помітили, що за ними почав рухатися невідомий автомобіль, який дуже близько під`їжджав до їхнього автомобіля під час руху, створював аварійну обстановку та подавав сигнал фарами, однак розгледіти номерні знаки або марку даного автомобілю не вдалося можливим. У цей же час поліцейські прийняли рішення не зупиняти автомобіль, на якому вони рухались, та направитись до відділу поліції, який знаходиться у м. Чорноморськ для перевірки підозрілого автомобіля, який їх переслідував. Доїхавши до с. Олександрівка ОСОБА_2 збільшив швидкість руху, адже автомобіль, який їх переслідував не відставав, а навпаки зменшував відстань до них.

Через декілька хвилин, під`їжджаючи до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 сказав ОСОБА_2 про те, що перед ними розташований блокпост та необхідно біля нього зупинитись. Керуючи автомобілем, ОСОБА_2 почав зменшувати швидкість руху, автомобіль поліцейських «зігзагом» наблизився до присутніх на блокпосту озброєних військових та зупинився. ОСОБА_2 , відкривши вікно, відразу назвав військовий пароль та повідомив, що вони патрульні поліцейські, які після несення служби рухаються додому. В цей же час ОСОБА_4 також повідомив, що вони поліцейські та висунув руки у вікно. ОСОБА_7 , яка перебувала на задньому сидінні автомобіля, підняла голову та побачила, що на них було направлено зброю з боку військових. Автомобіль, який переслідував поліцейських також зупинився на блокпосту за автомобілем ОСОБА_2 .

О 21 год 30 хв ОСОБА_2 повторив пароль та поклав руки на кермо, після чого військові наказали всім вийти з автомобіля. Біля автомобіля перебувало приблизно 5-7 озброєних чоловіків, які продовжували тримати зброю, направлену на автомобіль поліцейських, один з них невідомо з яких причин здійснив постріл. ОСОБА_4 перший вийшов з автомобіля, потім з піднятими догори руками з автомобіля вийшла ОСОБА_7 . Після чого вони побачили, що ОСОБА_2 весь у крові та усвідомили, що його поранено. 3 лівої руки ОСОБА_7 текла кров та вона помітила, що з кисті лівої руки стирчить куля і її поранено. Після побаченого, один з чоловіків наказав всім опустити зброю та викликати бригаду швидкої медичної допомоги.

Про надзвичайну подію було сповіщено чергову службу УПП в Одеській області ДПП та спецлінію « 102», у зв`язку з чим, через деякий час на місце події прибула слідчо-оперативна група відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, яка склала відповідні документи. Прибувши на місце події, бригада швидкої медичної допомоги констатувала смерть старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2

27.02.2022 обставини вказаної події відділом поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП В Одеській області зареєстровано в журналі CO № 144 та в подальшому відомості внесено до ЄРДР за № 12022160000000166 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 426-1, частиною другою статті 15, частиною другою пункту 1 статті 115 та частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

На підставі указаного, наказом УПП в Одеській області ДПП від 27.02.2022 за № 135 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», утворено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування з метою встановлення причин та обставин події, що мала місце 27.02.2022, внаслідок якої загинув т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 .

За результатами проведеного службового розслідування, 14.04.2022 т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП підполковником поліції ОСОБА_6 затверджено висновок службового розслідування.

Згідно з висновком службового розслідування, смерть т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 наступила в період проходження служби та під час виконання службових обов`язків внаслідок військових дій від вогнепальної та іншої звичайної зброї.

Також, Наказом ДПП за № 419 від 14.03.2022 створено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 27.02.2022 о 21 год 30 хв з т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7

04.05.2022 до ВП № 1 ОРУП № 2 надійшло спецповідомлення Військової прокуратури м. Одеса із матеріалами справи для додаткової реєстрації до журналу ЕО за № 6257 та відомості внесені до ЄРДР за № 12022160000000166 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятої статті 426-1 КК України.

12.08.2022 комісією складено Акт за № 297/13 спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ), який затверджений 15.08.2022 начальником ДПП полковником поліції Євгенієм Жуковим.

Зі змісту пункту 7 Акту за № 297/13 встановлено, що спеціальна комісія зі спеціального розслідування групового нещасного випадку кваліфікувала, що т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , загинув у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт 1 пункт 7 розділу III Порядку № 705).

Відповідно до листа Департаменту управління майном Національної поліції України від 25.11.2022 № 7332/31/02-2022, Департаменту патрульної поліції указано вимогу скасувати акти спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) № 297/13 від 15.08.2022, № 298/13 від 15.08.2022 як такі, що не відповідають вимогам Порядку № 705 та провести спеціальне розслідування нещасного випадку з дотриманням вимог Порядку № 705. Також зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку сектором державного нагляду за охороною праці Департаменту виявлено, що під час спеціального розслідування нещасного випадку було порушено вимоги пункту 6 розділу III Порядку № 705. Крім того, зазначалось, що спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку не врахувала кваліфікацію кримінального правопорушення (частина друга статті 15, пункт 1 частини другої статті 115, частина п`ята статті 426-1 КК України) у кримінальному провадженні від 28.02.2022 № 12022160000000166 та передчасно кваліфікувала нещасний випадок із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 як такий, що стався у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

На підставі указаного, наказом ДПП від 12.12.2022 № 1703 скасовано попередні акти та створено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 27.02.2022 о 21 год 30 хв з т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7

02.01.2023 комісією складено новий Акт за № 1/13 спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ), який затверджений 03.01.2023 начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Євгенієм Жуковим.

Зі змісту пункту 7 Акту № 1/13 від 03.01.2023 встановлено, що спеціальна комісія зі спеціального розслідування групового нещасного випадку дійшла наступного висновку: відповідно до висновку службового розслідування УПП в Одеській області ДПП 14.04.2022 дисциплінарна комісія у діях ОСОБА_2 порушень чинного законодавства не встановила. Департамент управління майном Національної поліції України листом від 25.11.2022 № 7332/31/02-2022 скасовує акт від 15.08.2022 № 297/13 H-1 (ПВ) спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 у зв`язку з передчасною кваліфікацією нещасного випадку. На підставі пункту 8 розділу III Порядку № 705, спеціальна комісія дійшла висновку, що зазначений груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Не погоджуючись із Актом № 1/13 від 03.01.2023, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 стався вже після закінчення несення служби з патрулювання, коли останній разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 були зупинені на блокпості біля ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується, зокрема погодинним графіком несення служби з патрулювання та показами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Крім того, суд зазначив, що указані обставини також підтверджуються кваліфікацією кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 28.02.2022 № 12022160000000166. При цьому суд звернув увагу на те, що наказ ДПП від 12.12.2022 № 1703, яким скасовано Акт № 297/13 та створено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 27.02.2022, є чинним та в судовому порядку не оскаржувався.

Також суд першої інстанції зазначив, що висновок службового розслідування не є рішенням, яке зумовлює обов`язкових юридичних наслідків. Висновок службового розслідування є службовим документом, носієм доказової інформації, зафіксовані в ньому обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушення відповідачем вимог законодавства в ході проведення розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався з ОСОБА_2 . Позивачкою не надано до суду достатніх обґрунтувань щодо проведення відповідачем розслідування нещасного випадку з порушенням Порядку № 705 та доказів на підтвердження протиправності акту спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023. Щодо посилання позивачки на те, що груповий нещасний випадок стався під час дії воєнного стану, суд першої інстанції зазначив, що це не спростовує того факту що ОСОБА_2 на той час не виконував службові обов`язки. При цьому, суд також не прийняв до уваги посилання позивачки на те, що в спірному акті відповідачем не указано підпункт пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705, оскільки, на думку суду, це є незначним недоліком, який не може бути підставою для скасування спірного акту. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний Акт № 1/13 спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Акт № 1/13 спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023 за формою Н-1 (НПВ), затверджений 03.01.2023 ДПП, складеного за результатами повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 27.02.2022 о 21 год 30 хв з т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 . Зобов`язано ДПП повторно здійснити розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 27.02.2022 о 21 год 30 хв з т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , та скласти відповідний акт, з урахуванням висновків суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходив з того, що під час дії воєнного стану працівники поліції були зобов`язані цілодобово та безперервно бути готовими до захисту територіальної цілісності нашої держави її суверенітету та громадян, що в свою чергу вказує на те, що працівники поліції під час введення воєнного стану постійно знаходяться в посиленому режимі несення служби та при виконанні службових обов`язків. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії поліцейських, у тому числі ОСОБА_2 , не зупиняти підозрілий автомобіль та направитись до відділу поліції у м. Чорноморськ з метою його перевірки, свідчать про виконання ОСОБА_2 завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про національну поліцію», оскільки були направлені з метою протидії злочинності під час воєнного стану, враховуючи отриману на передодні інформацію про висадку десанту російської федерації та активізацію диверсійно-розвідувальних груп.

При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21, в якому зазначено, що здійснення потерпілим поліцейським діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку № 705 відносить до обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, що узгоджується з приписами частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», якими на поліцейського незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби покладено обов`язок вжити необхідних заходів в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій. Указаний обов`язок поліцейського випливає із закріпленого у статті 12 Закону України «Про Національну поліцію» принципу безперервності в діяльності поліції та обумовлений особливим правовим статусом поліцейського, який вимагає від нього відповідної професійної поведінки як у службовий, так і в позаслужбовий час.

Суд апеляційної інстанції із системного аналізу норм чинного законодавства та хронології подій уважав, що смерть командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 наступила в період проходження служби та під час виконання службових обов`язків, внаслідок військових дій від вогнепальної та іншої звичайної зброї, що підтверджується висновком службового розслідування від 14.04.2022. Окрім того, суд апеляційної інстанції установив, що Указом Президента України від 28.02.2022 № 79/2022 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановлено у Національній поліції України нагородити орденом «За мужність» III ступеня, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (посмертно). При цьому суд зазначив, що звертаючись з поданням до Президента України про нагородження старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) Міністерство внутрішніх справ України визнало факт того, що смерть ОСОБА_2 наступила в період проходження служби та під час виконання службового обов`язку, оскільки таким орденом «За мужність» нагороджується працівник правоохоронних органів виключно при виконанні службового обов`язку.

Окрім того, досліджуючи спірний Акт за № 1/13 від 02.01.2023, суд апеляційної інстанції установив, що в оскаржуваному акті відсутні посилання на обставини, передбачені підпунктами 1-4 пункту 8 розділу III Порядку № 705, що, на думку суду, є порушенням вимог складання акту розслідування. При цьому, апеляційний суд звернув увагу на те, що жодна з обставин, зазначених в пункті 8 розділу III Порядку № 705 не має місця в даній ситуації. Також, дослідивши перший Акт за № 297/13 від 15.08.2022 та оскаржуваний Акт № 1/13 від 02.01.2023, суд уважав, що спеціальна комісія лише повторно розглянула документи, які були зібрані попередньою комісією, тобто продублювала їх, та прийшла до висновку, що зазначений груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, чим порушила, на думку суду, вимоги підпункту 3 пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний Акт № 1/13 від 02.01.2023 складений з грубим порушенням положень Порядку № 705 та приписів Закону України «Про Національну поліцію», а тому є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2023.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах підпункту 1 пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 705 щодо «обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків під час виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час», що визначається у «обов`язку працівників поліції під час дії воєнного стану цілодобово та безперервно бути готовими до захисту територіальної цілісності нашої держави її суверенітету та громадян, що в свою чергу вказує на те, що працівники поліції під час введення воєнного стану постійно знаходяться в посиленому режимі несення служби та при виконанні службових обов`язків».

Крім того, скаржник уважає, що висновок суду апеляційної інстанції суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21, відповідно до якого для кваліфікації нещасного випадку у період проходження служби під час виконання службових обов`язків необхідно наявність обов`язкових обставин: виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час. На думку скаржника, наявність таких обставин у цьому випадку ні спеціальною комісією, ні судом першої інстанції не встановлено. При цьому факт проїзду на роботу чи з роботи не може бути віднесений до виконання завдань та повноважень поліції. Також скаржник уважає правильними висновки суду першої інстанції, що введення воєнного стану та перебування позивача в комендантську годину на вулиці під час повернення додому не спростовує тієї обставини, що ОСОБА_2 не виконував в той час службові обов`язки, а був присутній в приватному автомобілі як водій.

Окрім цього, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції застосовано підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку № 705 з помилковим урахування висновків щодо застосування вищенаведених норм у правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21, оскільки у спірних правовідносинах наявні обставини (здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час, настання нещасного випадку у період дії воєнного стану), які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права (підпункту 1 пункту 7 розділу III Порядку № 705), а так само оцінка судами їх у сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Отже, скаржник уважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним тлумаченням, зокрема, підпункту 1 пункту 7 розділу III Порядку № 705 в системному зв`язку з положеннями частини другої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» щодо кваліфікації обставин настання нещасного випадку в період проходження служби поліцейськими під час виконання службових обов`язків під час дії воєнного стану, що стався під час повернення її зі служби додому в комендантську годину.

Також скаржник уважає, що суд першої інстанції не урахував значення справи для сторін, обсяг та характер доказів у справі та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження і помилково відніс дану справу до категорії справ незначної складності, не прийнявши рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позиція інших учасників справи

Представник позивача у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

31.08.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДПП на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 420/2449/23.

Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ДПП на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Статтею 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» і статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 17.04.2019 № 337 затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Порядку № 337 дія цього Порядку не поширюється на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, курсантів (слухачів) закладів освіти МВС і Національної гвардії.

Абзацом 10 пункту 2 Порядку № 337 передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому-восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», абзацу десятого пункту 2 Порядку № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (Порядок № 705).

Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку № 705 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 705 груповий нещасний випадок - нещасний випадок, що стався одночасно з двома та більше поліцейськими під час проходження служби в поліції незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм; нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 705 спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Пунктом 2 розділу ІІІ порядку № 705 визначено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом одного місяця з дня утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Пунктом 7 розділу ІІІ порядку № 705 передбачено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

У свою чергу, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».

Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з пунктами 3, 4, 10 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у разі нещасного випадку із смертельним наслідком, керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок наказом утворює спеціальну комісію з спеціального розслідування нещасного випадку, за результатами якого складається акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1. При цьому, нещасний випадок можна кваліфікувати відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Обставини настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків та в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків визначені Порядком № 705 та є вичерпними.

Судами попередніх інстанцій зі змісту Акту за № 297/13 від 15.08.2022 встановлено, що спеціальна комісія зі спеціального розслідування групового нещасного випадку кваліфікувала, що т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , загинув у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку № 705).

При цьому, відповідно до листа Департаменту управління майном Національної поліції України від 25.11.2022 № 7332/31/02-2022, ДПП указано вимогу скасувати акти спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) № 297/13 від 15.08.2022, № 298/13 від 15.08.2022 як такі, що не відповідають вимогам Порядку та провести спеціальне розслідування нещасного випадку з дотриманням вимог Порядку. Також у вказаному листі зазначалося, що спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку не врахувала кваліфікацію кримінального правопорушення (частина друга статті 15, пункт 1 частини другої статті 115, частина п`ята статті 426-1 КК України) у кримінальному провадженні від 28.02.2022 № 12022160000000166 та передчасно кваліфікувала нещасний випадок із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 як такий, що стався у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов`язаний:

1) розглянути та затвердити акти за формою Н-1 не пізніше наступного робочого дня після їх підписання комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку;

2) ужити заходів щодо притягнення до відповідальності поліцейських (працівників), дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку (за їх наявності);

3) надіслати матеріали спеціального розслідування нещасного випадку не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження до сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України;

4) видати акт за формою Н-1 потерпілому поліцейському (членам його сім`ї чи уповноваженій ним особі) не пізніше трьох робочих днів з дати затвердження;

5) видати протягом двох робочих днів після закінчення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку наказ про виконання запропонованих комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку заходів із запобігання подібним нещасним випадкам;

6) видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування (у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції).

Отже, Порядок № 705 передбачає можливість скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначення повторного розслідування у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом ДПП від 12.12.2022 № 1703, зокрема, скасовано Акт за № 297/13 від 15.08.2022 та створено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 27.02.2022 о 21 год 30 хв з т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7

02.01.2023 комісією складено новий Акт за № 1/13 спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ), який затверджений 03.01.2023 начальником ДПП полковником поліції Євгенієм Жуковим, яким, зокрема, визначено, що спеціальна комісія дійшла висновку, що зазначений груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний Акт № 1/13 спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023 є правомірним та не підлягає скасуванню. При цьому, суд зазначив, що посилання позивачки на те, що груповий нещасний випадок стався під час дії воєнного стану не спростовує того факту що ОСОБА_2 на той час не виконував службові обов`язки.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що оскаржуваний Акт № 1/13 від 02.01.2023 складений з грубим порушенням положень Порядку № 705 та приписів Закону України «Про Національну поліцію», а тому є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, суд дійшов висновку, що смерть командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 наступила в період проходження служби та під час виконання службових обов`язків внаслідок військових дій від вогнепальної та іншої звичайної зброї.

Верховний Суд частково погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про Національну поліцію» чітко визначено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введений воєнний стан.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Запровадження в Україні воєнного стану стало підставою для реалізації поліцейськими відповідних повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», зокрема саме для такого особливого стану.

Серед основних повноважень поліцейських, характерних для воєнного стану, стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає такі: участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснення у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.

Стаття 24 Закону України «Про Національну поліцію» наділяє поліцію додатковими повноваженнями, виконання яких може бути покладене на поліцію виключно законом, а саме: у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості; у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Отже, Національна поліція України як орган виконавчої влади може залучатися для запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану та бере участь у виконанні завдань територіальної оборони.

Виконання указаних завдань і функцій в умовах воєнного стану у зв`язку з військовою агресією росії становить ризик для життя і здоров`я. За визначенням, що міститься у статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Завдання і повноваження поліції, навіть у звичайних умовах (за відсутності бойових дій), передбачають реальну вірогідність виникнення ситуацій, що можуть загрожувати життю і здоров`ю поліцейського.

Таким чином, поліцейські виконують особливі та надважливі завдання і функції як у мирний час, так і під час дії воєнного стану.

Отже, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, органи внутрішніх справ здійснюють багатофункціональну діяльність від імені держави, місце і роль якої в механізмі забезпечення режиму воєнного стану полягає в реалізації національних інтересів (забезпечення конституційних прав і свобод громадян, участь у забезпеченні соціальної стабільності суспільства, екологічної безпеки, захисті суспільства від тероризму) з протидії воєнним загрозам.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що опитаний в ході службового розслідування т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП сержант поліції ОСОБА_4 пояснив, що після денної зміни 27.02.2022, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на автомобілі останнього повертались додому в м. Чорноморськ Одеської області. Проїжджаючи населений пункт Мала Долина помітили їдучий назустріч автомобіль з явними технічними несправностями, а саме: непрацюючою правою фарою в режимі ближнього світла фар та з відсутнім переднім бампером. Після чого вказаний автомобіль розвернуся та почав їх переслідувати та блимати дальнім світлом фар.

Сержант поліції ОСОБА_4 зауважив, що під час закінчення денної зміни ними було отримано інформацію щодо можливої висадки десанту російської федерації та активізацію диверсійно-розвідувальних груп. Оскільки ніхто з поліцейських не знав, що за автомобіль та хто за ними їде позаду, вони прийняли рішення прослідувати до Чорноморського відділення поліції з метою отримання допомоги. Під`їжджаючи до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 сказав ОСОБА_2 про те, що перед ними блокпост та необхідно було зупинитись. Керуючи автомобілем, ОСОБА_2 почав зменшувати швидкість руху, автомобіль поліцейських «зігзагом» наблизився до присутніх на блокпосту озброєних військових та зупинився. ОСОБА_2 , відкривши вікно, відразу назвав військовий пароль та повідомив, що вони патрульні поліцейські. В цей же час ОСОБА_4 також повідомив що вони поліцейські та висунув руки у вікно. ОСОБА_7 , яка перебувала на задньому сидінні автомобіля, підняла голову та побачила, що на них було направлено зброю з боку військових. Автомобіль, який переслідував поліцейських також зупинився на блокпосту за автомобілем ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , який перебував за кермом, відкрив вікно автомобіля зі своєї сторони, показав руки та почав казати військовий пароль, необхідний для пропуску. Повторюючи пароль, ОСОБА_2 не отримав відповіді, після чого хтось щось викрикнув та пролунав постріл. Прибувши на місце події бригада швидкої медичної допомоги, констатувала смерть старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що дії поліцейських, у тому числі ОСОБА_2 , не зупиняти підозрілий автомобіль та направитись до відділу поліції у м. Чорноморськ з метою його перевірки, свідчать про виконання ОСОБА_2 завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про національну поліцію», оскільки були направлені з метою протидії злочинності під час воєнного стану, враховуючи отриману на передодні інформацію про висадку десанту російської федерації та активізацію диверсійно-розвідувальних груп.

При цьому, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21 та зазначив, що здійснення потерпілим поліцейським діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку № 705 відносить до обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, що узгоджується з приписами частини другої статі 18 Закону України «Про Національну поліцію», якими на поліцейського незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби покладено обов`язок вжити необхідних заходів в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій. Указаний обов`язок поліцейського випливає із закріпленого у статті 12 Закону України «Про Національну поліцію» принципу безперервності в діяльності поліції та обумовлений особливим правовим статусом поліцейського, який вимагає від нього відповідної професійної поведінки як у службовий, так і в позаслужбовий час.

Щодо посилання скаржника на те, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21, які не є подібними до правовідносин у справі що розглядається, Верховний Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Проаналізувавши правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм права у постанові від 23.03.2023 у справі № 240/21578/21 у зіставленні з предметом спору, підставами і змістом позовних вимог та правовим регулюванням спірних правовідносин у цій справі на предмет їх подібності, колегія суддів зазначає, що правовий висновок, викладений у вказаній постанові Верховного Суду сформований у контексті правовідносин та фактичних обставин справи, які за своїм змістом, обсягом та юридичною природою не в повній мірі є подібними до тих, які виникли у цій справі, проте в цій постанові Верховний Суд висловив правовий висновок щодо застосування підпункту 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 705 у системному зв`язку з положеннями частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в аспекті визначення принципу безперервності в діяльності поліції та особливого правового статусу поліцейського, який вимагає від нього відповідної професійної поведінки як у службовий, так і в позаслужбовий час.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно звернув увагу на те, що з 24.02.2022 усі військові формування України та правоохоронні органи України (у тому числі і органи та підрозділи Національної поліції України), а також окремі співробітники згаданих суб`єктів владних повноважень в силу статей 17 65 Конституції України, статей 12, 21, 22 Закону України «Про Національну поліцію» повинні були/мусили безвідносно до наявності або відсутності події отримання окремих наказів безпосередніх чи прямих керівників докладати власних зусиль для забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, для забезпечення виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України, що виключало легітимність обрання пасивної форми поведінки (у тому числі і у вигляді фізичного знаходження у схованці) за виключенням: випадку виконання особистого спеціального службового завдання на захопленій ворогом території; випадку виконання чіткого та однозначного наказу військово-політичного керівництва України про припинення супротиву у цілях збереження людських ресурсів задля продовження боротьби проти військової агресії; випадку знаходження в абсолютно безпорадному чи непритомному стані у медичному закладі; випадку полону; випадку позбавлення свободи пересування.

З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що під час дії воєнного стану працівники поліції були зобов`язані цілодобово та безперервно бути готовими до захисту територіальної цілісності нашої держави її суверенітету та громадян, що в свою чергу указує на те, що працівники поліції під час введення воєнного стану постійно знаходяться в посиленому режимі несення служби та при виконанні службових обов`язків.

Отже, з системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та хронологією вищевикладених подій, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що смерть командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 наступила в період проходження служби та під час виконання службових обов`язків від вогнепальної та іншої звичайної зброї.

Водночас Верховний Суд уважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що смерть командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 наступила внаслідок військових дій, з огляду на таке.

Для початку необхідно розмежовувати поняття «військовий» і «воєнний». Так, поняття «військовий» використовується для позначення всього, що стосується війська або військовослужбовця. З іншого боку, поняття «воєнний» використовується для опису всього, що безпосередньо пов`язане з війною.

За приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України.

Тобто, воєнні дії - це організоване застосування військ, сил і засобів для виконання поставлених військових завдань на суші, на морі, в повітрі, в космосі, які передбачають знищення противника і відбиття його дій, захист своїх військ і об`єктів, що прикриваються ними Залежно від можливостей збройних сил, мети і характеру воєнних дій, такі ведуться у формі кампаній, операцій, битв, ударів, боїв, систематичних бойових дій. Стосуються також усіх видів пересування військ (сил флоту) і комплексів що забезпечують виконання цих заходів. Передбачають відбиття атакувальних дій противника, захист власних військ (сил флоту) і об`єктів що ними прикриваються, та знищення (розгром) ворога.

Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, дії поліцейського ОСОБА_2 свідчать про виконання ним завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про національну поліцію», оскільки були направлені з метою протидії злочинності під час воєнного стану, ураховуючи отриману на передодні інформацію про висадку десанту російської федерації та активізацію диверсійно-розвідувальних груп, та його смерть наступила в період проходження служби та під час виконання службових обов`язків, проте ніяк не внаслідок воєнних дій.

На переконання колегії суддів, указаний недолік оскаржуваного судового рішення підлягає усуненню шляхом зміни його мотивувальної частини.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що Указом Президента України за № 79/2022 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановлено у Національній поліції України нагородити орденом «За мужність» III ступеня, зокрема, старшого лейтенанта поліції - ОСОБА_2 (посмертно).

За змістом статті 7 Закону України від 16.03.2000 № 1549-III «Про державні нагороди України» в Україні встановлюється, зокрема, орден «За мужність» I, II, III ступеня - для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов`язку в умовах, пов`язаних з ризиком для життя.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Статуту відзнаки Президента України - ордена «За мужність», затвердженого Указом Президента України від 21.08.1996 № 720/96 «Про встановлення відзнаки Президента України - ордена «За мужність» (далі - Статут) відзнакою Президента України - орденом «За мужність» (далі - орден «За мужність») нагороджуються військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи за особисту мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків стихійного лиха, пожеж та за інших надзвичайних обставин, у боротьбі зі злочинністю, а також при виконанні військового, службового, громадянського обов`язку в умовах, пов`язаних з ризиком для життя.

При цьому, відповідно до абзацу пункту 9 Розділу II Статуту, нагородження орденом «За мужність» військовослужбовців та прирівняних до них осіб провадиться за поданням Міністерства оборони України, командування Прикордонних військ України, Національної гвардії України, керівництва Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Міністерства внутрішніх справ України.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що звертаючись з поданням до Президента України про нагородження старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) Міністерство внутрішній справ України визнало факт того, що смерть ОСОБА_2 наступила в період проходження служби та під час виконання службового обов`язку, оскільки орденом «За мужність» нагороджується працівник правоохоронних органів виключно при виконанні службового обов`язку.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що на офіційному ютуб каналі Національної поліції України під назвою «Національна поліція України» (посилання на канал https://www.youtube.comAccnationalpoliceofUkraine) 24.10.2022 було розміщено відео під назвою «#назавжди в строю: ОСОБА_2 », в якому зазначається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув від кульового поранення, виконуючи свій службовий обов`язок з захисту територіальної цілісності та незалежності України під час російської збройної агресії.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що при розгляді цієї справи судом першої інстанції було безпідставно проігноровано, що відповідачем при складенні оскаржуваного акту не було взято до уваги вищевказані обставини, висновки службового розслідування від 14.04.2022, докази, які були зібрані Спеціальною комісією, яка була утворена станом на 14.03.2022, що призвело до складення протиправного та необґрунтованого Акту № 1/13 спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023.

Також судом апеляційної інстанції зі змісту Акту за № 1/13 від 02.01.2023 встановлено, що спеціальна комісія при прийнятті цього акту послалась лише на пункт 8 розділу ІІІ Порядку № 705, однак не указала підпункт, яким вона керувалась при складенні оскаржуваного акту.

Так, пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, а саме:

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуваний акт спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023 за № 1/13 (форми Н-1/НПВ) не містить посилань на порушення позивачем службової (трудової) дисципліни.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що в оскаржуваному акті спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком від 02.01.2023 за № 1/13 (форми Н-1/НПВ) відсутні посилання на обставини, передбачені підпунктами 1-4 пункту 8 розділу III Порядку № 705, що є порушенням вимог складання акту розслідування. При цьому, жодна з обставин, зазначених в пункті 8 розділу III Порядку № 705 не має місця в цій ситуації.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст Акту за № 297/13 від 15.08.2022 та оскаржуваний Акт № 1/13 від 02.01.2023, встановив, що спеціальна комісія лише повторно розглянула документи, які були зібрані попередньою комісією, тобто продублювала їх, та дійшла висновку, що зазначений груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, чим порушила вимоги підпункту 3 пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705.

За таких обставин, Верховний Суд Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржуваний Акт № 1/13 від 02.01.2023 складений з порушенням положень Порядку № 705 та приписів Закону України «Про Національну поліцію», а тому є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно доводів касаційної скарги, що суд першої інстанції помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності потрібно зауважити таке. Ця справа у розумінні частини шостої статті 12 КАС України не належить до справ незначної складності. Водночас така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отож, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 340/1916/20.

Резюмуючи зазначимо, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження не вплинув на остаточний результат касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, проте уважає за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині мотивів задоволення позову, оскільки суд апеляційної інстанції не у повному обсязі урахував обставини справи та частково неправильно обрав мотиви для задоволення позовним вимог.

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги та зміну мотивувальної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 із викладенням її в редакції мотивів цієї постанови. В іншій частині оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За наведених обставин правильне по суті рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні лише в мотивувальній частині.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 змінити в частині мотивів задоволення позову, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк