ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року

м. Київ

справа №420/27794/24

адміністративне провадження №К/990/19598/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Осіпова Ю.В., суддів Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05 листопада 2024 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення документів на звільнення лейтенанта ОСОБА_1 безпосередньо посадовій особі, яка має право приймати рішення щодо звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у системному взаємозв`язку з підпунктом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 направити документи на звільнення лейтенанта ОСОБА_1 безпосередньо посадовій особі, яка має право приймати рішення щодо звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у системному взаємозв`язку з підпунктом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 03 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до П`ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 грудня 2024 року залишив без руху та надав скаржнику 5-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. 17 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до П`ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про відстрочення сплати судового збору.

5. Ухвалою від 08 січня 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору залишив без задоволення. Апеляційну скаргу повернув військовій частині НОМЕР_1 , оскільки вона не усунула недоліки апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк.

6. 07 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до П`ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7. Ухвалою від 13 лютого 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження відмовив. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишив без руху та надав скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення її недоліків.

8. 20 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до П`ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

9. Ухвалою від 24 лютого 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

11. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. Скаржник указує, що первинну апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року в справі №420/27794/24 військова частина НОМЕР_1 подала у строки, визначені законодавством, а повернення цієї апеляційної скарги зумовлено несплатою скаржником судового збору. Водночас повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Повторно з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року в справі №420/27794/24 військова частина НОМЕР_1 звернулася 07 лютого 2025 року та, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, долучила й платіжну інструкцію про сплату судового збору. Скаржник уважає, що відсутність коштів на вчасну сплату судового збору, а також виконання військовою частиною НОМЕР_1 функцій, пов`язаних із обороноздатністю держави, та перебої з електропостачанням, стільниковим зв`язком, що унеможливлює безперервний доступ до мережі Інтернет, є достатніми обставинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Військова частина НОМЕР_1 наголошує, що в її діях вбачається сумлінне та добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 12 травня 2025 року поновив військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року.

13. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

14. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2025 року, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року №652/0/78-25 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 07 липня 2025 року №26414/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Соколова В.М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №420/27794/24 (провадження №К/990/19598/25) здійснено заміну судді Соколова В.М. на суддю Радишевську О.Р.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 10 липня 2025 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

16. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

17. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

18. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

V. Позиція Верховного Суду

20. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/27794/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

21. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

22. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

23. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

24. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

25. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

26. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

27. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

28. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

29. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

30. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

31. Матеріалами справи №420/27794/24 установлено, що копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 05 листопада 2024 року (21:56), що підтверджується довідкою відповідального працівника Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року про доставку електронного листа, а 03 грудня 2024 року, тобто у строк, установлений статтею 295 КАС України, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 грудня 2024 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України, з підстав несплати судового збору і ненадання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу. 17 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 січня 2025 року залишив без задоволення та повернув апеляційну скаргу військовій частині НОМЕР_1 , оскільки вона не усунула недоліки апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк. Копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 09 січня 2025 року (18:10), що підтверджується довідкою секретаря судового засідання П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про доставку електронного листа.

32. 07 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою від 13 лютого 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження відмовив та залишив апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху, оскільки нею не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу, а також не зазначено належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду апеляційної інстанції. Надав скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

33. 20 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому на обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року послалася на реальний намір здійснити апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, на здійснення військовою частиною заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України під час запровадженого воєнного стану, на періодичні перебої з електропостачанням і стільниковим зв`язком, що унеможливлює безперервний доступ до мережі Інтернет і безперебійний доступ до електронного кабінету, що скаржник без значних затримок скористався своїм правом на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

34. Ухвалою від 24 лютого 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

35. Постановляючи вказану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції 07 лютого 2025 року, тобто зі значним пропуском визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження. Апеляційний суд, серед іншого, констатував, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано в установлений КАС України строк. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто в установлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. При цьому доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та клопотанням щодо поновлення такого строку. При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у статті 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, зокрема, повернення скаржнику апеляційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а, відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків, установлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більше, за відсутності поважних причин. Суд апеляційної інстанції надав критичну оцінку посиланням скаржника, як на поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги, на технічний збій у підсистемі «Електронний суд», зазначивши, що наведені обставини не є об`єктивно непереборними і не пов`язані, виходячи зі змісту заяви відповідача, з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення скаржником процесуальних дій. Разом із тим, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Наведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин. Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, апеляційний суд наголосив, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Разом із тим, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення в усіх абсолютно випадках. Між пропуском процесуального строку та введенням воєнного стану має бути безпосередній, прямий причинний зв`язок. Відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовує наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що апеляційна скарга подана вперше 03 грудня 2024 року та 11 грудня 2024 року залишена без руху (ухвала отримана скаржником 12 грудня 2024 року) і повернута - 08 січня 2025 року (ухвала отримана скаржником 09 січня 2025 року), в той час як повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 07 лютого 2025 року. Отримання відповідачем зазначених ухвал П`ятого апеляційного адміністративного суду підтверджується довідками суду про доставлення електронних листів, які, свою чергою, є належними доказами отримання стороною копій судових рішень із урахуванням приписів пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України. Отже, у цьому випадку відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням повторної апеляційної скарги. Підставою для повернення апеляційної скарги, поданої вперше, стала несплата скаржником судового збору, і суд апеляційної інстанції надав відповідачу достатньо часу для вирішення питання, пов`язаного із його сплатою. До того ж, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Апеляційний суд зауважив, що за законодавством України введення воєнного стану не змінено порядок сплати судового збору. Враховуючи, що скаржник діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надання платіжного документа про таку сплату, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку. З урахуванням вищевказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги вдруге залежала виключно від волевиявлення скаржника (мала суб`єктивний характер), а тому підстави для поновлення пропущеного строку в даному випадку відсутні. При цьому скаржником у заяві про усунення недоліків таких причин (інших ніж ті, що ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року було визнано неповажними) не наведено та відповідних доказів не надано. Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

36. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і, після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

37. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

38. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

39. Введений в Україні воєнний стан, безумовно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, державних установ. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

40. Отож, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Указані військовою частиною НОМЕР_1 обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, враховуючи її завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні також необхідно зважати на надані скаржником докази, інші обставини та тривалість пропущеного строку.

41. Суд апеляційної інстанції правильно врахував тривалість пропущеного військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року в справі №420/27794/24, взявши до уваги також ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, та період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник отримав копію ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою.

42. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року подана військовою частиною НОМЕР_1 вдруге зі значним пропуском установленого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 подала вдруге (07 лютого 2025 року) майже через місяць після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 08 січня 2025 року про повернення попередньої апеляційної скарги (доставлена до електронного кабінету скаржника 09 січня 2025 року (18:10)). Попередня апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року була повернута військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з неусуненням її недоліків, а саме несплатою відповідачем судового збору. При цьому у ситуації з пропуском строків державною установою поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

43. Зазначаючи про періодичні перебої з електропостачанням і стільниковим зв`язком, що унеможливлює безперервний доступ до мережі Інтернет і безперебійний доступ до електронного кабінету, скаржник не навів достатніх обґрунтувань, що саме ці обставини зумовили пропущення строку звернення з апеляційною скаргою у цій справі, та не дав належних доказів, які б підтверджували такі обставини.

44. Військовою частиною НОМЕР_1 не надано доказів, які б підтверджували, що скаржник з об`єктивних причин не мав можливості повторно подати апеляційну скаргу аж до 07 лютого 2025 року.

45. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

46. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.

47. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого та непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.

48. Державні установи, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов`язків.

49. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд уважає, що П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 лютого 2025 року обґрунтовано відмовив військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року в справі №420/27794/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

50. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

51. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

52. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року в справі №420/27794/24 - без змін.

VІ. Судові витрати

53. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року в справі №420/27794/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко