№ 420/2780/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Київ

справа № 420/2780/23

адміністративне провадження № К/990/36726/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №420/2780/23

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Управління патрульної поліції в Херсонській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (суддя Василяка Д.К.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року (суддя-доповідач - Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент патрульної поліції; відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Херсонській області ДПП), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 287 від 19 травня 2022 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції до інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 815 о/с від 01 червня 2022 року у частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції у званні старшого лейтенанта поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП;

- стягнути за рахунок державних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 02 червня 2022 року по день фактичного поновлення на посаді;

- стягнути за рахунок державних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що з 19 грудня 2017 року до 01 червня 2022 року позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП. 23 лютого 2022 року та на час початку повномасштабного вторгнення перебував на чергуванні на блокпосту м. Херсон. Орієнтовно о 6-ій ранку 24 лютого 2022 року за розпорядженням керівництва у складі підрозділу прибув до управління і був залучений до охорони штабу. Орієнтовно з 8 ранку 24 лютого 2022 року позивач направлений для виконання посадових обов`язків з патрулювання м. Херсон та за розпорядженням керівництва прибув до місця збору об 11 дня, після чого особовий склад підрозділу був розпущений в очікуванні подальших наказів. Жодних наказів щодо виїзду чи передислокації позивачем не отримано. У період з 25 лютого по 09 березня 2022 року позивач разом з інспектором роти ТОР лейтенантом поліції ОСОБА_2 , інспектором роти ТОР старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , інспектором роти № 3 лейтенантом поліції ОСОБА_4 , інспектором роти № 3 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , інспектором роти № 3 лейтенантом поліції ОСОБА_6 , а також близько 30 іншими співробітниками виконували свої посадові обов`язки по забезпеченню громадського порядку в м. Херсон. 21 квітня 2022 року позивач прийняв рішення щодо спроби виїзду через м. Снігурівка Миколаївської області разом із дружиною та сином, якому 4 роки. Проте внаслідок двох неуспішних спроб перетину лінії зіткнення він витратив майже весь фінансовий та паливний запас і з родиною був змушений повернутися до с. Станіслав, де проживав. Позивач перебував вдома до самого моменту деокупації 11 листопада 2022 року, після чого, пройшовши перевірку Служби безпеки України, наприкінці листопада 2022 року звернувся до командира роти тактично-оперативного реагування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 з приводу інформації про звільнення та обставин поновлення на службі, на що отримав відповідь, що це питання потребує уточнення у начальника кадрів. У подальшому позивачем жодної інформації від ОСОБА_7 отримано не було. Позивач вважає, що його звільнення, враховуючи зазначені обставини, є незаконним, адже відбулося за відсутності правових підстав для цього, в його діях дисциплінарного проступку немає.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вказані рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 , як поліцейський, який склав присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, з моменту офіційного опублікування Указу Президента України «Про введення в України воєнного стану», мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Проте позивач був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу, не вжив заходів щодо прибуття до місця дислокації підрозділу у місті Миколаїв, тобто самоусунувся від виконання службових обов`язків як поліцейського від захисту Українського народу, територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам. При цьому позивачем не заперечується факт його відсутності на службі в період з 23 квітня по 03 травня 2022 року. За висновком судів обох інстанцій, зазначені позивачем підстави для залишення у м. Херсоні не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу. В підсумку судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що накладене на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком і є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

02 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини четвертої та підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).

Доводи скаржника, наведені в обґрунтування підстав касаційного оскарження, полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку застосували статтю 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НПУ), але не врахували висновків Верховного Суду у постановах від 20 травня 2021 року у справі № 420/2916/20 та від 10 квітня 2019 року №802/1150/17-а, у зв`язку із чим не зазначили обов`язкових елементів складу дисциплінарного проступку, які мали бути встановлені в межах службового розслідування. Вказане, на думку скаржника, доводить неправильність застосування судами норм матеріального права та свідчить про обґрунтовані сумніви стосовно зроблених висновків щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на положення статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, лише обмежилися тим, що сам факт проведення службового розслідування із прийняттям негативного висновку є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, не врахувавши позицію Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2022 року у справі №540/186/20. При цьому, судами не надано належної оцінки матеріалам службового розслідування, що вбачається із мотивів прийнятих оскаржуваних рішень, які включають обґрунтування обставин, що не були предметом службового розслідування.

Також у скарзі позивач вказує про неправильне застосування судами частин першої та другої статті 91 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» та частини четвертої статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ, водночас висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутні. Зазначає, що положення частин першої та другої статті 91 Закону №580-VIII у контексті спірних правовідносин повинні застосовуватися таким чином, що для встановлення факту відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія повинна дослідити (отримати) розпорядок дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. За відсутності такого документу чи його недослідження слід уважати, що факт невиходу на службу не є підтвердженим, оскільки суб`єктом владних повноважень не встановлено у які дні та години поліцейський стосовно якого проводиться службове розслідування повинен був перебувати на службі. Тобто саме розподіл службового часу поліцейського при його дослідженні може достовірно підтвердити, по-перше, факт того чи повинен був поліцейський перебувати на службі у той час, коли йому ставиться у вину відсутність на службі, по-друге, саме розподіл часу може також вказувати на вид графіку несення служби, що є визначальним при встановлені факту відсутності на службі. Також вважає, що частина четвертої статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ прямо забороняє формувати склад дисциплінарної комісії, а тим паче визначати головою такої комісії особу, яка створила підставу для порушення службового розслідування. Вказане пояснюється тим, що такий суб`єкт сам по собі вже є зацікавленою особою, має сформовану позицію щодо наявності в діях поліцейського дисциплінарного проступку і це виключає будь-яку неупередженість висновків дисциплінарної комісії.

Додатково у скарзі позивач посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону № 580-VIII, частини першої статті 5 та статті 27 Дисциплінарного статуту НПУ, абзаців 1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських. Зазначає, що в умовах правового режиму воєнного стану профільне законодавство, що дотичне до правового регулювання спірних правовідносин зазнало суттєвих змін, а Верховним Судом не сформовано правових висновків щодо правильного застосування оновлених правових норм. При цьому, суди попередніх інстанцій усупереч наявному правовому регулюванню помилково дійшли висновку про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку та неправильно застосували вищенаведені норми матеріального права. До того ж, суди першої та апеляційної інстанцій прийняли до уваги доводи відповідача та третьої особи, фактично врахувавши матеріали лише службового розслідування, яке було неповним та необ`єктивним, і не врахували наявних змін у законодавстві, яке не дотримано суб`єктами владних повноважень під час вирішення питання щодо дисциплінарних проступків.

Аргументація ОСОБА_1 щодо порушення судами норм процесуального права ґрунтується на тому, що суди попередніх інстанцій не дослідили усі зібрані у справі докази, включаючи електронні докази сторони позивача, безапеляційно надавши перевагу доводам сторони відповідача, хоча останні були обґрунтовано спростовані позивачем, що також залишилося поза увагою судів. Окрім того, судами передчасно зроблено висновок щодо належного повідомлення позивача про розпочате службове розслідування, адже у наданих відповідачем роздруківках відсутній повний текст надісланого повідомлення, яке до того ж не відправлялося жодним членом дисциплінарної комісії. Отже, вказані недоліки матеріально-правового та процесуального характеру судів першої та апеляційної інстанцій доводять, що такі унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Касатор стверджує, що ця справа має для нього виняткове значення тому, що звільнення відбулося не за фактом службового розслідування, а у зв`язку із виконанням наказу НПУ. На його думку, звільнення поліцейських у такий спосіб не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки у разі наявності ознак дисциплінарного проступку вказане має бути встановлене в ході службового розслідування і лише після цього має прийматися відповідне управлінське рішення щодо можливості та доцільності звільнення особи з публічної служби або застосування іншого дисциплінарного стягнення. У протилежному випадку дії щодо звільнення за вказаних обставин є очевидно протиправними, прийняті всупереч статті 19 Конституції України.

Ураховуючи наведене позивач у касаційній скарзі просить Суд скасувати судові рішення у справі № 420/2780/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Департамент патрульної поліції подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення - без змін. Відповідач уважає, що суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є воєнний стан, тобто той стан, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження. Вчинений позивачем проступок свідчить про повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, безвідповідальним ставленням до своїх службових обов`язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та дискредитує його, як поліцейського.

ОСОБА_1 у додаткових поясненнях щодо відзиву на касаційну скаргу повторно виклав дійсні, на його думку, фактичні обставини виникнення спірних правовідносин, і висловив незгоду з позицією відповідача.

Ухвалою від 20 березня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 на всій території України був введений воєнний стан.

10 березня 2022 року НПУ видала наказ № 190 «Про деякі питання проходження поліцейськими служби в період дії воєнного стану», яким зобов`язала всіх поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованих територіях протягом 1 доби виїхати на підконтрольну Україні територію для реєстрації та постановки на облік.

03 травня 2022 року Департаментом патрульної поліції видано наказ № 531 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Херсонській області ДПП, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 23 квітня по 03 травня 2022 року в умовах воєнного стану.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 17 травня 2022 року, яким встановлено наступне.

03 травня 2022 року до УМАЗ ДПП надійшла доповідна записка начальника УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_9 за вх. № 18035 стосовно виявленого факту порушення службової дисципліни у діях, серед інших, інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану з 23 квітня по 03 травня 2022 року.

Під час проведення службового розслідування по зазначеному факту з метою надання оцінки правомірності дій окремих працівників УПП в Херсонській області ДПП для всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, 03 травня 2022 року за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП запрошено для надання пояснення інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером телефону НОМЕР_1 , указаного в його особовій справі.

Однак ОСОБА_1 06 травня 2022 року не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, а отже, вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено відповідний акт від 06 травня 2022 року.

03 травня 2022 року інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13, у присутності старшого інспектора відділу кадрового забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14, начальника сектору правового забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_10 та інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 складено акт про відсутність на службі в умовах дії воєнного стану інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 без поважних причин у період з 23 квітня до 03 травня 2022 року.

Під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією опитані: головний інспектор відділу упровадження систем автоматичної фіксацій порушень правил дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_11 , який з 14 травня 2018 року по березень 2022 року перебував на посаді начальника УПП в Херсонській області ДПП; заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції ОСОБА_16; командир роти ТОР УПП в Миколаївській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_17; командир роти ТОР УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7.

Вказані посадові особи надали пояснення, що 24 лютого 2022 року поступила команда начальника УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_11 про евакуацію особового складу підрозділу УПП в Херсонській області ДПП, а саме виїхати з м. Херсона, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України. Капітан поліції ОСОБА_11 повідомив, що визначене місце евакуації та подальше несення служби буде відбуватись у м. Миколаїв. Також 24 лютого 2022 року поліцейських УПП в Херсонській області ДПП у месенджері «Телеграм» поінформовано про те, що завчасно буде проводитись евакуація до м. Миколаєва. Цю інформацію доведено до особового складу поліцейських УПП в Херсонській області ДПП на шикуванні капітаном поліції ОСОБА_11 . Після евакуації до м. Миколаєва розроблений графік несення служби працівниками УПП в Херсонській області ДПП. Крім того, особовому складу управління доведено інформацію про виданий наказ НПУ від 10 березня 2022 року № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», відповідно до якого працівники повинні закріпитись для несення служби за найближчим територіальним (відокремленим) підрозділом.

Всупереч зазначеному, в порушення Присяги поліцейського ОСОБА_1 , не надав інформацію щодо прибуття до найближчого органу поліції та постановки на облік, зокрема не прибув до УПП в Миколаївській області ДПП, а отже самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Такі дії Інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ОСОБА_1 дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на оцінку діяльності поліцейських та підривають авторитет Національної поліції України.

ОСОБА_1 не повідомив про відсутність можливості виконати наказ про прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП та не обґрунтував причини невиконання наказу.

Таким чином під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 з 23 квітня по 03 травня 2022 року був відсутній без поважних причин на службі, про що складено відповідний Акт про відсутність на службі, що свідчить про вчинення ними дисциплінарного проступку, що тягне за собою накладення відповідного дисциплінарного стягнення.

ОСОБА_1 не виконав усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_11 про евакуацію підпорядкованих працівників вказаного підрозділу з членами їх сімей з м. Херсон у напрямку м. Миколаїв, про причину невиконання наказу та неприбуття до УПП в Миколаївській області ДПП не повідомив, натомість, маючи змогу та достатній період часу для того, щоб прибути для несення служби до УПП в Миколаївській області ДПП або до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, відповідно до вимог наказу НПУ від 10 березня 2022 року № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», цього не зробив.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 287 від 19 травня 2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ до інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (пункт 65 наказу).

Наказом Департаменту патрульної поліції № 815 о/с від 01 червня 2022 року, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII звільнено зі служби в поліції по УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП з 01 червня 2022 року. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції № 287 від 19 травня 2022 року.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Конституція України

Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс адміністративного судочинства України

Стаття 2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію України»

Стаття 19. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Стаття 77. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»

Стаття 11. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Стаття 12. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стаття 13. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Стаття 14. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Стаття 19. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Стаття 26. У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Стаття 27. Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Стаття 29. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.

Стаття 30. У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

VІ. Позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Предметом судового контролю у справі № 420/2780/23 є накази Департаменту патрульної поліції № 287 від 19 травня 2022 року та № 815 о/с від 01 червня 2022 року про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення із служби в поліції інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Касаційне провадження відкрите з підстав, визначених пунктами 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, які обґрунтовані доводами скаржника про: неврахування судом апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 травня 2021 року у справі № 420/2916/20, від 10 квітня 2019 року № 802/1150/17-а, від 18 квітня 2022 року у справі №540/186/20; відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону № 580-VIII, частини першої статті 5 та статті 27 Дисциплінарного статуту НПУ, абзаців 1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських; порушення судами норм процесуального права.

Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Окреслюючи загальні риси професії поліцейського варто вказати, що з аналізу положень Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту НПУ слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема, відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.

Загальновідомим є те, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року воєнний стан було продовжено і він діє по даний час.

Місто Херсон та частина Херсонської області, зокрема Станіславська сільська територіальна громада, знаходилися під окупацією російської федерації з березня до 11 листопада 2022 року.

Статтею 24 Закону № 580-VIII установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві (частини друга і третя статті 24).

Отже на позивача, який проходить службу особливого характеру та склав Присягу поліцейського, була покладена додаткова відповідальність щодо захисту інтересів держави під час воєнного стану.

У цій справі судами з`ясовано, що підставою для видання Департаментом патрульної поліції спірних наказів слугували матеріали службового розслідування, проведеного задля перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Херсонській області ДПП, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 23 квітня по 03 травня 2022 року в умовах воєнного стану.

У висновку Дисциплінарної комісії, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_12 17 травня 2022 року, зазначено, що під час службового розслідування встановлено, що поліцейські УПП в Херсонській області ДПП, у тому числі ОСОБА_1 , були відсутні без поважних причин на службі в період з 23 квітня по 03 травня 2022 року, про що складені відповідні акти; вказані поліцейські не виконали усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_11 про евакуацію підпорядкованих працівників вказаного підрозділу з членами їх сімей з м. Херсон у напрямку м. Миколаїв, про причини невиконання наказу та незмогу прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП не повідомили; маючи можливість та достатньо часу, щоб прибути для несення служби до УПП в Миколаївській області або до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік відповідно до вимог наказу НПУ від 10 березня 2022 року № 190, поліцейські цього не зробили.

З огляду на це Дисциплінарна комісія констатувала, що 69 поліцейських УПП в Херсонській області ДПП, у тому числі ОСОБА_1 , вчинили дисциплінарний проступок, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону № 580-VIII, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських.

В аспекті зазначеного принагідно зауважити, що в межах цієї справи не є спірним той факт, що станом на початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та в подальшому, у тому числі з 23 квітня по 03 травня 2022 року, ОСОБА_1 разом із сім`єю знаходився на окупованій території Херсонської області. Як зазначав сам позивач, він перебував у с. Станіслав Херсонського району Херсонської області, де проживав, до самого моменту деокупації - 11 листопада 2022 року, оскільки не мав можливості виїхати на підконтрольну Україні територію.

Разом із тим, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідно до довідки ВКЗ Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП від 27 серпня 2022 року в період з 10 березня до 17 травня 2022 року з тимчасово окупованої території Херсонської області, за відсутності офіційного «зеленого коридору», виїхало 163 поліцейських УПП в Херсонської області ДПП.

Окрім того, відповідно до довідки Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 31 травня 2022 року №1037/2/02-2022, станом на 24 лютого 2022 року штатна чисельність поліцейських в ГУНП в Херсонській області складала 2419 одиниць, некомплект складав 302 посади, фактична чисельність поліцейських складала 2117 працівників. Станом на 18 квітня 2022 року з тимчасово окупованої території України, зокрема м. Херсона та Херсонської області, на підконтрольну Україні територію всього евакуювався (передислокувався) 781 поліцейський, станом на 09 травня 2022 року - 1467 поліцейських, а на 31 травня 2022 року - 1525 поліцейських.

Також, за інформацією Херсонської обласної військової адміністрації станом на 30 травня 2022 року за даними операторів мобільного зв`язку тимчасово окуповану територію Херсонської області покинуло 178 224 особи жителів.

Ураховуючи вказану інформацію, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у ОСОБА_1 була можливість виїхати з окупованої території Херсонської області, однак відповідних заходів останній не вжив і фактично самоусунувся від виконання службових обов`язків.

За висновком судів, усе вищенаведене у сукупності, підтверджує вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Нормами Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (стаття 14).

У частині першій статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя статті 19).

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ, обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Окрім того, як обумовлено частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Разом із тим Верховний Суд зауважує, що особливістю спірних правовідносин є те, що вони виникли у період дії воєнного стану в Україні, а тому для правильного розв`язання цього спору необхідно, окрім загальних норм Дисциплінарного статуту НПУ, слід застосовувати норми, що регулюють питання дисциплінарної відповідальності поліцейських у період дії воєнного стану, а саме розділ V Дисциплінарного статуту НПУ, положення статей якого наведені вище у цій постанові.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі також - Порядок № 893).

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Таким чином обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Понад те Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили цей спір на підставі неповного та неналежного з`ясування усіх обставин справи.

Так, з матеріалів справи слідує, що службове розслідування за фактами невиходу на службу без поважних причин з 23 квітня до 03 травня 2022 року в умовах воєнного стану окремими поліцейськими УПП в Херсонській області ДПП проводилось відносно 70 поліцейських.

Однак судами не надано оцінки тому, чи містить висновок службового розслідування від 17 травня 2022 року всі необхідні відомості та дані про поліцейського ОСОБА_1 , як того вимагає стаття 19 Дисциплінарного статуту НПУ та розділ VI Порядку № 893, зокрема, але не виключно: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту НПУ.

Також судами не було досліджено висновок службового розслідування на предмет того, чи врахувала дисциплінарна комісія, а в подальшому і керівник у спірному наказі, при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Верховний Суд наголошує, що норми Дисциплінарного статуту НПУ та Порядок № 893 зобов`язують дисциплінарну комісію та керівника враховувати вищевказані відомості щодо поліцейського, відносно якого проводиться службове розслідування, адже рішення про визначення поліцейському виду дисциплінарного стягнення повинно бути індивідуалізованим і ґрунтуватися на фактичних даних і матеріалах, зібраними під час розслідування, саме про конкретного поліцейського.

Більше того, нагадаємо, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції за невихід на службу без поважних причин в умовах воєнного стану.

Попри це, з оскаржуваних судових актів вбачається, що суди не перевіряли, чи з`ясовувала дисциплінарна комісія питання поважності причин невиходу на службу ОСОБА_1 в розрізі його індивідуальних обставин, а також чи містить висновок службового розслідування будь-які твердження дисциплінарної комісії про спростування аргументів позивача на підставі зібраних під час службового розслідування доказів.

Окрім того, судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях не наведено мотивів відхилення або ж врахування доводів позивача про порушення відповідачем статті 27 Дисциплінарного статуту НПУ щодо належного повідомлення про розпочате службове розслідування. Натомість, судами процитовано зміст висновку службового розслідування, що 03 травня 2022 року за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП запрошено для надання пояснення інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером телефону НОМЕР_1 , що зазначений в його особовій справі.

Усі ці доводи та обставини залишилися поза межами дослідження судами попередніх інстанцій, їм не було надано належної правової оцінки.

Також принагідно звернути увагу, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 проводилося за фактом невиходу на службу без поважних причин з 23 квітня до 03 травня 2022 року в умовах воєнного стану. Водночас у висновку від 17 травня 2022 року дисциплінарна комісія вказує, що поліцейські УПП в Херсонській області ДПП, у тому числі ОСОБА_1 , не виконали усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана ОСОБА_11 про евакуацію працівників цього підрозділу з членами сімей з м. Херсона у напрямку м. Миколаїв, про причини невиконання наказу та неприбуття до місця несення служби не повідомили.

Відповідно, у такому разі судам попередніх інстанцій слідувало з`ясувати, якою була дійсна підстава притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - невихід на службу без поважних причин з 23 квітня до 03 травня 2022 року в умовах воєнного стану чи невиконання усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП про евакуацію, адже якщо остання, то це зумовлювало необхідність встановлення того, чи було доведено позивачу такий наказ керівника і якщо так, то у який спосіб; чи повідомляв позивач керівництву про неможливість виконання наказу, якщо він був доведений йому.

Однак, суди на це увагу не звернули, вони не встановлювали, чи досліджувала вказані обставини дисциплінарна комісія та чи було це підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

У цьому зв`язку колегія суддів акцентує, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: (1) чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Між тим, колегія суддів уважає, що невстановлення судами таких обставин вказує на передчасність їхнього висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, позаяк у розглядуваному випадку ключовим аспектом у доведеності порушення позивачем службової дисципліни є встановлення під час службового розслідування наявності/відсутності поважних причин невиходу на службу та/або невиконання вимог наказу керівництва та неприбуття до місця несення служби, що, у свою чергу, в указаному судовому провадженні достеменно не встановлено.

Рішення судів обох інстанцій ґрунтуються виключно на тому, що зазначено у висновку службового розслідування.

Відтак, у порушення частини четвертої статті 9 КАС України судом не вжито визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суть якого розкрита в частині четвертій статті 9 КАС України.

Відповідно до частин третьої - четвертої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Необхідно зауважити, що судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів на тлі правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.

Викладене в сукупності дає підстави для висновку про порушення судами норм процесуального права та недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, та під час оцінки аргументів учасників справи, що унеможливило належне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підсумовуючи наведене Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим дійшли передчасних висновків по суті справи. Висновки судів попередніх інстанцій зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак оскаржувані судові рішення не є таким, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.

У свою чергу, в силу положень статті 341 КАС України їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

Отже, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 частково знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Разом із тим, установлені порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, не дають можливості Верховному Суду переглянути рішення судів на предмет правильності застосування норм матеріального права у межах інших доводів скаржника, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки повинен відбутися новий судовий розгляд справи.

За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Беручи до уваги вказані норми КАС України колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також необхідно врахувати наведене у цій постанові та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв?язку.

VІІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених витрат, понесених учасниками справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року скасувати.

Справу № 420/2780/23 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько