ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа №420/29406/23

адміністративне провадження № К/990/21299/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року

у справі №420/29406/23

за позовом Головного управління ДПС в Одеській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салана-Трейд»

про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05 березня 2024 року частково задовольнив позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салана-Трейд» про стягнення податкового боргу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Головне управління ДПС в Одеській області 26 квітня 2024 року (зареєстровано судом 29 квітня 2024 року) направило до суду апеляційної інстанції через систему «Електроннний суд» апеляційну скаргу. Одночасно Головне управління ДПС в Одеській області заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 травня 2024 року, оцінивши наведені скаржником причини пропуску строку, визнав їх неповажними, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення із зазначенням дати отримання копії рішення суду першої інстанції, та для надання доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції, за їх наявності. Також у зв`язку із невідповідністю апеляційної скарги вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати докази надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 02 травня 2024 року, копія ухвали апеляційного суду від 01 травня 2024 року доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 01.05.2024 о 17:57 год.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що документ вважається доставленим апелянту 02 травня 2024 року, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 12 травня 2024 року включно.

03 травня 2024 року (зареєстровано судом 06 травня 2024 року) Головне управління ДПС в Одеській області на виконання вимог ухвали суду через підсистему «Електронний Суд» подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2024 року визнав вказані Головним управлінням ДПС в Одеській області підстави поновлення строку неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись із ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, податковий орган 31 травня 2024 року подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована обставинами, які унеможливили подання апеляційної скарги в строки, встановлені КАС України, а саме тим, що у зв`язку з постійними і тривалими повітряними тривогами на території Одеської області всі працівники Головного управління ДПС в Одеській області змушені перебувати в укритті, що ускладнює процес подачі судових документів. Також внаслідок ракетних обстрілів на території Одеської області виникли аварійні та стабілізаційні відключення світла. Наведені обставини податковий орган просить вважати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Верховний Суд ухвалою від 03 червня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу №420/29406/23 з суду першої інстанції.

13 червня 2024 року справа №420/29406/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив від Товариства на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі N 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

Перевіряючи доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції наголосив, що Головне управління ДПС в Одеській області не зазначає інших причин його пропуску, крім тих, які суд вже визнав неповажними. Основною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення позивач вважає введення воєнного стану, а також велику кількість повітряних тривог. Звертає увагу на режим функціонування державних органів в умовах воєнного стану. Скаржник повторно просить визнати поважними причини пропуску строку і поновити його.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження. Дотримання процесуальних строків звернення із апеляційною скаргою є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Доводи касаційної скарги є аналогічними тим, що позивач викладав у заявах про поновлення строку, яким суд апеляційної інстанції надав оцінку, визнав зазначені скаржником обставини неповажними з огляду на їх суб`єктивний характер. Податковий орган не зазначає будь-яких інших порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, окрім помилкової, на його думку, оцінки суду поважності підстав.

Суд звертає увагу на те, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі дія воєнного стану в Україні продовжувалася і триває досі.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України, не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Посилання на оголошення повітряних тривог має бути підтверджене відповідними доказами, які б вказували на час повітряних тривог та їх тривалість. В той же час податковим органом ні в апеляційній інстанції, ні в касаційній інстанції вказані факти не підтверджено.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що оскаржуване позивачем рішення на момент подачі апеляційної скарги набрало законної сили, у зв`язку з чим скаржник мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Скаржник не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, отже у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №420/29406/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк