ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/36392/23

адміністративне провадження №К/990/36432/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Осіпова Ю.В., суддів Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У грудні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 березня 2024 року позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №356542 від 28 березня 2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополь про стягнення адміністративно-господарського штрафу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 17000 грн. Стягнув з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 858,88 грн.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті 03 квітня 2024 року подала через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 квітня 2024 року залишив без руху та надав скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1288,32 грн за належними реквізитами.

4. Ухвалою від 29 квітня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору та продовжив скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

5. Ухвалою від 08 травня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті повернув скаржнику.

6. 11 червня 2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті повторно подала через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року із клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

7. Ухвалою від 13 червня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про поновлення строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишив без руху та надав скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1288,32 грн за належними реквізитами та вказання інших підстав для поновлення строку.

8. Ухвалою від 18 липня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Державна служба України з безпеки на транспорті подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

10. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, оскільки апеляційним судом не враховано доводів Державної служби України з безпеки на транспорті щодо поважності причин пропущення строку на подання апеляційної скарги та судову практику. Державна служба України з безпеки на транспорті вказує на право повторного звернення із апеляційною скаргою, що норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначають чітких строків для повторного звернення із апеляційною скаргою, так як неможливо повторно подати апеляційну скаргу, яку залишено без руху, а потім повернуто скаржнику, в строки, визначені на оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому стаття 299 КАС України передбачає вичерпний перелік підстав, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Таким чином, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття судом апеляційної інстанції апеляційної скарги до розгляду. При цьому стаття 299 КАС України визначає крайній строк, пропуск якого унеможливлює повторне звернення суб`єкта владних повноважень із апеляційною скаргою, а саме, якщо така подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Скаржник стверджує, що ним постійно вживалися заходи із реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, а повторно апеляційну скаргу подано без зайвих зволікань. До того ж, відповідач не мав можливості повторно подати апеляційну скаргу в строк, визначений статтею 295 КАС України, через неможливість сплатити судовий збір, що свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку і дає підстави для його поновлення. Державна служба України з безпеки на транспорті вважає, що наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є поважними, а тому наявні як правові, так і об`єктивні підстави для його поновлення. Також скаржник посилається на відключення електроенергії, у зв`язку з чим виникають перебої у роботі засобів зв`язку та інтернету, що Одещина перебуває під загрозою ракетних ударів, БпЛА та авіації, що становить загрозу для життя та здоров`я співробітників, унеможливлює нормальну роботу державного органу, що військова агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною і в період з 28 березня 2024 року до 13 червня 2024 року у відповідача існували обставини, які не дозволили сплатити судовий збір, що скаржник діяв добросовісно та не зловживав процесуальними правами, вчиняв активні та сумлінні дії з метою оскарження рішення суду першої інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року, як указує скаржник, є безпідставними та необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушив вимоги статей 251 295 299 КАС України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 09 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм процесуального права.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 06 листопада 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 07 листопада 2024 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

14. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

15. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

16. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

17. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

V. Позиція Верховного Суду

18. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/36392/23 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

19. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

20. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

21. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

22. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

23. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

24. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

25. Приписами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

26. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

27. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

28. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має ураховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення із апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має ураховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

29. Як випливає із матеріалів справи №420/36392/23, вперше апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті подала у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, яку П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 квітня 2024 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України у частині сплати судового збору. 22 квітня 2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті подала клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 квітня 2024 року залишив без задоволення та продовжив скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. 06 травня 2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті подала клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 травня 2024 року залишив без задоволення та повернув апеляційну скаргу скаржнику в зв`язку з неусуненням її недоліків у встановлений строк. Копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті 09 травня 2024 року (00:24), що підтверджується довідкою секретаря судового засідання П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року про доставку електронного листа.

30. 11 червня 2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті повторно подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року із клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження. Ухвалою від 13 червня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про поновлення строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1288,32 грн за належними реквізитами та вказання інших підстав для поновлення строку.

31. Постановляючи ухвалу від 13 червня 2024 року, П`ятий апеляційний адміністративний суд, окрім виявлених недоліків у частині сплати судового збору за подання Державною службою України з безпеки на транспорті апеляційної скарги, виходив, зокрема, із того, що оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду отримано скаржником 13 березня 2024 року, а тому строк на його апеляційне оскарження у цьому випадку спливає 13 квітня 2024 року. Натомість апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції 11 червня 2024 року, тобто зі значним пропуском визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження. При цьому підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто в установлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у статті 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення із апеляційною скаргою тощо. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, зокрема, повернення скаржнику апеляційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду, не означає наявності в особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків, установлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більше за відсутності поважних причин. Суд апеляційної інстанції звернув увагу відповідача на те, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, адже у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Суд апеляційної інстанції зауважив, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач жодним чином не обґрунтовує наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ураховуючи той факт, що апеляційна скарга була подана вперше 03 квітня 2024 року та у подальшому залишена без руху 08 квітня 2024 року (ухвала отримана скаржником 10 квітня 2024 року) і повернута 08 травня 2024 року (ухвала отримана 09 травня 2024 року), у той час як повторне звернення відповідача із апеляційною скаргою відбулося аж 11 червня 2024 року. При цьому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року скаржнику продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше. Отже, у цьому випадку відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Державні органи повинні діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно. Таким чином, апеляційна скарга Укртрансбезпеки підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.

32. Копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті 14 червня 2024 року (12:26), що підтверджується довідкою секретаря судового засідання П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року про доставку електронного листа.

33. Ухвалою від 18 липня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року.

34. Указану ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував, зокрема, тим, що КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов`язків. Таким процесуальним обов`язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання установлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги. Недотримання установлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, за загальним правилом, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та підтверджені належними доказами. Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які, зокрема, є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами, про що також указувалося і в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху. Проте скаржником не надано жодних клопотань та відповідних доказів. Відповідну ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було направлено до електронного кабінету відповідача та отримано останнім 14 червня 2024 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Однак у запропонований судом строк вимоги ухвали від 13 червня 2024 року не виконані. Водночас положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд у разі, якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження. Отже, беручи до уваги пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

35. Ураховуючи наведене у сукупності, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в справі №420/36392/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

36. Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що причини пропущення строку на апеляційне оскарження є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та підтверджені належними доказами. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

37. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

38. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення із апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення із апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

39. Суд апеляційної інстанції правильно урахував тривалість пропущеного Державною службою України з безпеки на транспорті строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в справі №420/36392/23, взявши до уваги також ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, та період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник отримав копію ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги до моменту повторного звернення із апеляційною скаргою.

40. Апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті подала вдруге (11 червня 2024 року) більше ніж через місяць з дня отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 08 травня 2024 року про повернення попередньої апеляційної скарги (09 травня 2024 року). Попередня апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року була повернута Державній службі України з безпеки на транспорті у зв`язку з неусуненням її недоліків, а саме несплатою відповідачем судового збору, й подаючи апеляційну скаргу повторно, Державна служба України з безпеки на транспорті знову не сплатила судовий збір за її подання. При цьому відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

41. Матеріали справи №420/36392/23 не містять доказів, такі ж не додані й до касаційної скарги, які б свідчили про виконання Державною службою України з безпеки на транспорті вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року про залишення повторно поданої апеляційної скарги без руху, копія якої отримана скаржником 14 червня 2024 року. Будь-яких заяв, клопотань чи документів на виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у строк, визначений судом, як і до 18 липня 2024 року, Державною службою України з безпеки на транспорті до суду апеляційної інстанції подано не було.

42. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

43. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.

44. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.

45. Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов`язків.

46. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд уважає, що П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 липня 2024 року обґрунтовано відмовив Державній службі України з безпеки на транспорті у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в справі №420/36392/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

47. Державна служба України з безпеки на транспорті у касаційній скарзі наводить обґрунтування, які, на її переконання, свідчать про наявність підстав для поновлення їй пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Проте поважність причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті мала доводити в суді апеляційної інстанції, однак не виконала вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, не подала до суду апеляційної інстанції у строк, визначений судом, заяви/клопотання із наведенням інших (поважних) підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

48. Отож доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала від 18 липня 2024 року постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

49. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті без задоволення, а оскаржуваної ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року в справі №420/36392/23 - без змін.

VІ. Судові витрати

51. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року в справі №420/36392/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко