ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №420/4652/19
адміністративне провадження №К/9901/24958/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій та рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, постановлену у складі головуючого судді Єфіменко К.С. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів Вербицької Н.В. (головуючий суддя), Джабурії О.В., Бітова А.В.
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Одеської області, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії та рішення посадових осіб, а саме клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу Прокуратури Султана О. С. від 21 грудня 2012 року по кримінальному провадженню № 42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_1 ;
1.2. визнати протиправним проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;
1.3. визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
1.4. постановити окрему ухвалу, в якій визнати незаконним обшук, який проведено 25.12.2012 в помешканнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по невмотивованій ухвалі Приморського районного суду м.Одеси за адресою м АДРЕСА_1 та направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 серпня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті провадження.
3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 серпня 2019 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року скасував в частині відмови у відкритті провадження щодо визнання протиправними дій слідчого в особливо важливих справах відділу Прокуратури від 21 грудня 2012 року по кримінальному провадженню № 42013170000000032 по складанню клопотання про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а також проведення обшуку за вказаною адресою.
3.1. Справу в цій частині направив до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.
3.2. В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року залишив без змін.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції в частині відмови визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
5. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти нове рішення про відкриття провадження в даній адміністративній справі та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд та визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
6. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що відмовивши у відкритті провадження суди порушили норми матеріального та процесуального права, оскільки вказаний спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. КПК України не передбачено визнання ухвали про надання дозволу на проведення обшуку незаконною на стадії досудового розслідування і при закритті кримінального провадження. Єдиним варіантом для цього залишається лише визнання ухвали незаконною і її скасування в рамках адміністративного судочинства.
6.1. Скаржник зазначає, що слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси не мав законних підстав для того, щоб задовольнити клопотання слідчого та дати дозвіл на проведення у позивача обшуків. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 234 КПК України суд мав відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки за матеріалами, які додані до клопотань, слідчий не довів наявність достатніх підстав вважати, що відшукувані речі, документи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи. Більше того, додані до позову матеріали вказують на те, що судові засідання з приводу надання дозволу на обшуки не проводилися, а якщо проводилися, то це було після того, як обшуки уже були проведені. При цьому слідчий ОСОБА_3 в засіданнях фізично не мав змогу брати участь. Також, в матеріалах провадження по справі Приморського райсуду м. Одеси № 1522/29764/12 від 25.12.2012, в якій розглядалось клопотання слідчого і надано дозвіл на обшук вказаної квартири, відсутній журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення.
8. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.
IV. Джерела права й акти їх застосування
9. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
11. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
12. Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
13. Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
14. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
15. Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
16. Пунктом 4.2 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 (справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п`ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України) визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
17. Крім того, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади»).
18. Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається. Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв`язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду (пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади»).
19. Відповідно до пункту 1 частини 1статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
V. Оцінка Верховного Суду
20. Отже, зі змісту вищенаведеного вбачається, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання здійснити таку перевірку шляхом подання позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
21. Верховний Суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
22. Водночас дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються виключно в порядку, визначеному процесуальними законами.
23. Заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання протиправною та скасування ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 є оскарженням судового рішення в позапроцесуальний спосіб.
24. Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не пов`язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому спір в цій частині не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.
25. Разом із цим, суди першої так апеляційної інстанції помилково керувалися нормами КПК України і дійшли висновку про те, що відмовити у відкритті провадженні в цій частині необхідно саме на тій підставі, що ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М. справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та подібних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 у відповідності до ч. З ст. 309 КПК України не підлягає оскарженню.
26. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. За правилом частин першої, другої статті 351 указаного Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
28. Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 420/4652/19 змінити в частині мотивування підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В.М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року в частині, що залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року залишити без змін у порядку статті 350 указаного Кодексу.
VII. Судові витрати
29. 3 огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 420/4652/19 змінити в частині мотивування підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та викласти відповідне мотивування у редакції цієї постанови.
3. В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року в частині, що залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 420/4652/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий О. А. Губська
Судді М. В. Білак
А.Г. Загороднюк