ПОСТАНОВА
Іменем України
15 грудня 2021 року
м. Київ
справа №420/4855/19
адміністративне провадження № К/9901/20854/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/4855/19
за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК, Одеська міськрада, відповідно) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАБК про визнання протиправними та скасування припису та постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління ДАБК
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020, ухвалене у складі головуючого судді Єфіменка К.С.
та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Турецької І.О., суддів Стас Л.В., Шеметенко Л.П.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.08.2019 Управління ДАБК звернулось до суду з позовом, у якому просило зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог Управління ДАБК зазначило, що ОСОБА_1 без реєстрації у відповідному реєстрі документа, що дає право на виконання будівельних робіт, здійснив будівництво двоповерхового житлового будинку, що підтверджується фотофіксацією яка здійснювалася при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Позивач зазначив, що здійснивши самовільне будівництво ОСОБА_1 не забезпечив нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці. Понад те, за твердженням позивача, у ОСОБА_1 відсутні документи, які підтверджують прийняття закінченого будівництвом спірного об`єкту до експлуатації. Окрім цього відповідач не виконав вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: не отримав документи, які свідчать про готовність об`єкта до експлуатації, не забезпечив нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком та житловим будинком на суміжній земельній ділянці. Окрім того, Управлінням ДАБК зазначено, що перебудова спірного об`єкта будівництва є неможливою, оскільки потребує перенесення стіни самочинно збудованої господарської будівлі.
2. 31.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, у якій висловив прохання:
визнати протиправним та скасувати припис Управління ДАБК про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.10.2018 №655/18;
визнати протиправною та скасувати постанову Управління ДАБК від 30.05.2019 №418/19 у справі про адміністративне правопорушення щодо визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800, 00 грн.
В обґрунтування зустрічних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оспорювані припис та постанова є протиправними, оскільки Управлінням ДАБК не проводилася експертиза по визначенню ступеня вогнестійкості, а дані указані за результатами позапланового заходу визначені на суб`єктивний погляд працівника Управління ДАБК. Також відповідач вказує на те, що Управлінням ДАБК при здійсненні заходу контролю та при оформленні його результатів порушено вимоги пункту 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), оскільки він не отримував постанову № 418/19. Крім того, відповідач зазначив що в наказах начальника Управління ДАБК від 02.07.2018 № 01-13/162ДАБК, від 02.01.2019 № 01-13/1ДАБК не зазначено найменування суб`єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, що є порушенням вимог частини першої статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
3. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.01.2020 відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
4. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.07.2020 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ухвалив в цій частині нове рішення про залишення зустрічного позову ОСОБА_1 - без розгляду;
в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 суд апеляційної інстанції залишив без змін.
5. 13.08.2020 Управління ДАБК звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 в частині відмови у задоволенні первісного позову та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд в частині первісного позову.
6. Верховний Суд ухвалою від 29.09.2020 поновив Управлінню ДАБК строк на касаційне оскарження зазначених вище судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи.
7. 21.10.2020 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу Управління ДАБК, у якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, частка власності складає 1/2, належить будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 28,3 кв. м. Цей будинок розташований на земельній ділянці площею 576 кв.м.
Комісія з розгляду земельних спорів Одеської міськради (далі - Комісія з розгляду земельних спорів) звернулася до начальника Управління ДАБК з листом, у якому просила перевірити факт проведення ОСОБА_1 реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі наказу начальника Управління ДАБК та направлення від 16.10.2018 була проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою об`єкта: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт був складений акт №001374, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 фактично виконав будівельно-монтажні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку (матеріал стін - газобетон) за відсутності в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкта, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 . Також у цьому акті зафіксовано, що спірний об`єкт експлуатується, позаяк підключений до мереж газопостачання, електропостачання, водопостачання.
За результатами проведеної перевірки Управлінням ДАБК зроблено висновок, що ОСОБА_1 експлуатується самочинно збудований двоповерховий житловий будинок, що є порушенням частини першої статті 34 та абзацу 1 частини другої статті 36 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та абзацу 2 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок № 466).
Також, в акті перевірки зафіксовано, що на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться житловий будинок, розташований на відстані 3-х метрів від збудованого будинку.
Особи, що здійснювали перевірку дійшли висновку, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, розташований на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до норм ДБН В. 1.1.7- 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» відносяться до III ступені вогнестійкості.
Враховуючи викладене, на думку перевіряючих, протипожежні відстані між даними будинками нормуються таблицею 1 обов`язкового Додатку 3.1 ДБН 360- 92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та мають складати не менше ніж 8 м.
Виявлене порушення Управлінням ДАБК кваліфіковано як порушення частини першої статті 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV).
23.10.2018, за результатами перевірки Управлінням ДАБК були складені припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) та частиною восьмою статті 96 КУпАП.
24.10.2018 вищеперераховані документи, складені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, були направлені на адресу ОСОБА_1 та отримані ним 12.11.2018.
У приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил указано, що його примірник надіслано Укрпоштою 24.10.2018 № 650504597275.
30.10.2018 на адресу Управління ДАБК Одеської міськради надійшла заява від представника ОСОБА_1 з проханням застосувати до нього мінімальний розмір штрафних санкцій відповідно до статті 34 КУпАП, у зв`язку з визнанням своєї вини та щирим розкаянням.
06.11.2018 за результатом розгляду протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 96 КУпАП, а також частиною восьмою статті 96 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності постановами №№ 777/18, 778/18 у вигляді штрафу, які направлені на його адресу засобами поштового зв`язку, трек-номер відправлення 6506503135305 та отримані ним 12.11.2019.
ОСОБА_1 виконав вимоги цих постанов та оплатив відповідні суми штрафів.
В подальшому, у період з 15.05.2019 по 17.05.2019, Управлінням ДАБК було проведено позапланову перевірку виконання суб`єктом містобудування вимог припису про усунення порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил від 23.10.2018.
В ході проведення позапланового заходу було встановлено, що виявлені перевіркою від 23.10.2018 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 не усунуті, а саме не отримано документи, які свідчать про готовність об`єкту до експлуатації та не забезпечено нормативні протипожежні відстані між збудованим житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та існуючим житловим будинком на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .
17.05.2019 року за результатом даної перевірки був складений акт № 000855, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 188-42 КУпАП та зазначені документи направлені на адресу суб`єкта містобудування. Отримання направленої кореспонденції підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
30.05.2019 Управлінням ДАБК прийнято постанову про адміністративне правопорушення №418/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно - будівельного контролю). Вказана постанова надіслана на адресу ОСОБА_1 поштовим відправленням № 6506503396222.
У зв`язку з тим, що суб`єкт містобудування не виконав вимоги припису, Управління ДАБК звернулося з позовом до суду про його зобов`язання за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Управління ДАБК суд першої інстанції виходив із передчасності подання позову про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт, з огляду на невжиття Управлінням ДАБК усіх передбачених законодавством України заходів реагування щодо самочинно збудованого об`єкта.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем дійсно було виконано будівельно-монтажні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку. На момент розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 усунуті не були, а саме не отримано документи, які свідчать про готовність об`єкта до експлуатації. При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем було фактично визнано порушення, оскільки він звертався до позивача та просив застосувати до нього мінімальний розмір штрафних санкцій відповідно до статті 34 КУпАП, у зв`язку з визнанням своєї вини та щирим каяттям.
10. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Управління ДАБК суд апеляційної інстанції погодився з його висновком про передчасність таких вимог, оскільки вказаний об`єкт нерухомості, реконструйований ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці, що відведена для будівництва та належить йому на праві власності, а знесенню передує встановлення можливості привести самовільно реконструйований об`єкт нерухомості до первинного стану.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 та залишаючи їх без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем без поважних причин пропущено строк на оскарження постанови Управління ДАБК.
11. Касаційна скарга Управління ДАБК мотивована зокрема тим, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення не врахували правову позицію Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, згідно із якою можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. Також судами першої та апеляційної інстанцій не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 826/22842/15 та від 26.06.2019 у справі № 388/314/15-ц.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
15. Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
16. Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
18. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
19. Частинами першою та другою статті 36 Закону № 3038-VI визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.
Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
20. Відповідно до статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
21. Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
22. Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
23. Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.
24. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
25. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
26. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18.
27. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідач здійснив реконструкцію належного йому на праві спільної часткової власності житлового будинку, збільшивши його площу за відсутності в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, без дотримання протипожежної відстані між реконструйованим будинком та будинком, який розташований на суміжній земельній ділянці, а також експлуатує його без прийняття в експлуатацію.
28. Таким чином, за вказаних обставин та оскільки відповідачем вимоги приписів Управління ДАБК виконані не були, наявні підстави для задоволення позовних вимог Управління ДАБК та знесення об`єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок відповідача, оскільки відповідач фактично відмовляється від добровільної їх перебудови, що в даному випадку є достатнім для задоволення позовних вимог.
29. Отже, на думку колегії суддів знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги Управління ДАБК про те, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані судові рішення застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18.
30. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
31. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині із прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 341 345 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити частково.
Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі № 420/4855/19 в частині відмови у задоволенні первісного позову.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.
Зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду