ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2022 року
м. Київ
справа №420/4911/19
адміністративне провадження № К/9901/24017/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №420/4911/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юввєл» до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа - Державна податкова служба, про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Шляхтицького О.І., Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.) від 09 червня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юввєл» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ податкового органу від 06 червня 2019 року №4285 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юввєл» (код за ЄДРПОУ 33970385)».
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ є протиправним з огляду на те, що:
- чергова планова перевірка Товариства мала б бути проведена не раніше 01 січня 2020 року, оскільки періодичність проведення планових перевірок щодо підприємств з незначним ступенем ризику встановлена як не частіше ніж раз на три календарних роки. Однак, в порушення цього позивач був включений у план-графік, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваного наказу;
- при формуванні плану-графіку суб`єктом владних повноважень не було прийнято до уваги те, що положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначають іншу періодичність проведення контрольних заходів, а підстав неврахування вказаних положень відповідачем не надано;
- внесенню платника податків до плану-графіку проведення планових перевірок передує оцінка ризиків такого платника податку у встановленому порядку. Оскільки на офіційному сайті ДФС України не оприлюднено інформації щодо оцінки позивача за вказаним порядком, відповідно Головне управління повинно довести, що саме позивач серед значної кількості платників податків Одеського регіону насамперед підлягав включенню до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 06 червня 2019 року № 4285 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юввєл» (код за ЄДРПОУ 33970385)».
5. Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, у вересні 2020 року податковий орган звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, залишивши рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року без змін.
6. 21 вересня 2020 року касаційну скаргу податкового органу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №420/4911/19 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Гусак М.Б. - головуючий суддя, Гімон М.М., Усенко Є.А.).
7. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
8. 23 листопада 2020 року до Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
9. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №1762/0/78-21 від 20 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
11. 12 квітня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання податкового органу, в якому останній просить замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄРДПОУ 43142370) його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄРДПОУ ВП 44069166).
Розглянувши зазначене клопотання та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, допускає заміну відповідача з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄРДПОУ 43142370) на Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄРДПОУ ВП 44069166).
12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юввєл» є господарюючим суб`єктом, основними видами діяльності якого є: підготовчі роботи на будівельному майданчику (КВЕД 43.12); електромонтажні роботи (основний) (КВЕД 43.21); монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (КВЕД 43.22); інші будівельно-монтажні роботи (КВЕД 43.29); будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (КВЕД 42.22).
14. Згідно з Розділом І Плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік щодо позивача вирішено провести планову перевірку платника податків у шостому місяці 2019 року.
15. Вказаний план-графік затверджений наказом голови ДФС України.
16. 06 червня 2019 року за № 4285 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ, яким визначено провести документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Юввєл» (код за ЄДРПОУ 33970385) за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, з 26 червня 2019 року тривалістю 10 робочих днів, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України.
17. Вважаючи зазначений наказ протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
18. Додатково судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом відповідача від 06 серпня 2019 року № 6230 внесено зміни до наказу Головного управлінням ДФС в Одеській області від 06 червня 2019 року за № 4285 в частині зміни строків проведення перевірки.
19. 13 серпня 2019 року перевіряючими відповідача перевірку не проведено та складено Акт "Про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням та неможливістю проведення документальної планової виїзної перевірки" від 13 серпня 2019 року № 001544/15-32-14-33970385.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості оскаржуваного наказу в контексті юридичної оцінки правильності включення Товариства до плану-графіку планових документальних перевірок, та його видання на підставах, встановлених нормами Податкового кодексу України.
21. Також, обґрунтовуючи відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що у випадку включення підприємства до плану-графіку проведення перевірок та затвердження цього плану графіку наказом голови ДФС України (що мало місце в цьому випадку), Головне управління ДФС в Одеській області повинно видати наказ про проведення такої перевірки, що випливає із вимог пункту 5 розділу І Порядку № 524. Незаконність дій ДФС України із включення позивача до плану графіку перевірок та його затвердження наказом голови ДФС позивачем не доведена, у встановленому законом порядку та не є предметом позову в межах цього спору.
22. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав включення Товариства до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, що свідчить про недотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, що в свою чергу не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
23. За твердженням суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що при формуванні аналітичної довідки та виборі критеріїв ризику платника податків співставлення фактичних значень рівня сплати податків з рівнем сплати податку по відповідній галуззі здійснюється контролюючим органом на підставі наявної інформації в інформаційних базах ДФС без належного її дослідження. При цьому недоведення у встановленому порядку факту незаконності дій ДФС України щодо затвердження відповідного плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік не позбавляє позивача отстоювати свої права та інтереси внаслідок прийняття протиправного наказу про проведення перевірки.
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
25. Зокрема, скаржник зазначив, що платником податків оскаржується лише наказ на проведення планової перевірки, самі дії щодо віднесення Товариства до категорії високого ступеню ризику та складання інформаційно-аналітичної довідки платником податків не оскаржуються.
26. Податковий орган, вказуючи на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, зазначає, що під час розгляду справи неправомірність дій податкового органу не доведена, зокрема, не доведено незаконність дій ДФС України щодо включення (погодження) Товариства до плану-графіка перевірок та його затвердження Головою ДФС.
27. Також податковий орган звернув увагу на те, що на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції відповідачем подані до суду пояснення з приводу поставлених судом питань (зокрема щодо віднесення Товариства до категорії високого ступеню ризику), проте вказані пояснення не взяті до уваги взагалі, що підтверджується рішенням суду апеляційної інстанції.
28. Узагальнюючи доводи касаційної скарги податковий орган наголошує на тому, що Товариство правомірно включено до підприємств, які відносяться до високих критеріїв ризиків щодо несплати податків по відповідній галузі, а оскаржуваний наказ прийнятий в межах повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
30. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 21 Податкового кодексу України (тут та далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
31. Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
32. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
33. Пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України також передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
34. Відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
35. Наказом Міністерства фінансів України від 06 лютого 2015 року №524 затверджено «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
36. Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період. При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. (пункт 2 Розділу ІІІ вказаного Порядку).
37. До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів. (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).
38. Структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 10 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану-графіка перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об`єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку).
39. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що план - графік проведення перевірок має формується у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.
40. Предметом доказування у справі, що розглядається з урахуванням правових підстав адміністративного позову, входять не лише дослідження наявності або відсутності плану-графіку на відповідний період і включення до нього позивача, але й перевірка того, чи був відповідний план графік складений з дотриманням визначених строків, чи наявні підстави включення до плану-графіка та чи дотримано процедуру такого включення. Зазначене має безпосередній вплив на правову оцінку спірного наказу та перевірки його на предмет законності.
41. Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 27 листопада 2018 року у справі 821/1759/17.
42. Критерії відбору платників податків - юридичних осіб встановленні пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку №524.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами для включення Товариства до плану-графіку стала відповідність останнього таким критеріям високого ступеня ризику як:
- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
- рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю.
44. При цьому як встановлено відповідачем показник податкової віддачі з податку на прибуток підприємств складає 0,03%, а рівень сплати податку на прибуток по відповідній галузі - фактичне значення по галузі - 0.83%, рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі - фактичне значення 4.34.
45. Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
46. В матеріалах справи міститься Інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємства, яке включається до плану графіка-підприємства, копія довідки по запиту користувача «План-графік проведення документальних перевірок, скриншот з сайту ДФС України - план-графік проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік, копія листа ДФС України №6596/8/15-32 від 22 грудня 2018 року «Про затвердження плану графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік».
47. В той же час, як правильно вказує суд апеляційної інстанції, податковим органом не надано жодного документу, який би підтверджував наявність підстав для включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.
48. Податковим органом не подано обґрунтованого розрахунку показників рівня сплати податку на додану вартість та по податку на прибуток по відповідній галузі та порядку їх визначення, як і не надано до суду жодного документального підтвердження відповідних обрахунків, які б підтверджували відповідність Товариства визначеним податковим органом критеріям високого ступеня ризику.
49. Зі змісту інформаційно-аналітичної довідки, як і з будь-якого іншого поданого відповідачем документу, неможливо встановити, у який спосіб вираховувалася відповідність позивача конкретному ступеню ризику, що слугувало підставою для включення Товариства до плану-графіку проведення документальної планової перевірки на 2019 рік.
50. З огляду на вказане, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що відповідач не надав до суду належні докази на підтвердження правомірності наказу про проведення документальної планової перевірки позивача.
51. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
52. На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄРДПОУ 43142370) на його правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄРДПОУ ВП 44069166).
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №420/4911/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов