№ 420/5023/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

справа №420/5023/19

провадження № К/9901/16294/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Ноздратенка Олександра Михайловича, дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Кирилюка Руслана Олеговича про визнання незаконними дій, зобов`язання провести службове розслідування, звільнення з займаної посади та стягнення моральної та матеріальної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року (в складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П., суддів: Стас Л.В., Федусика А.Г.) у справі № 420/5023/19,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом ( із урахуванням уточнень та ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року про заміну сторони) до начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Ноздратенка Олександра Михайловича, дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Кирилюка Руслана Олеговича, в якому просив:

визнати дії відповідачів по зухвало - ганебному зволіканню власними службовими обов`язками незаконними; зобов`язати уповноважений орган або керівників відповідачів провести стосовно них службове розслідування; прийняти рішення про відсторонення відповідачів від займаних ними посад на час розгляду справи в суді до прийняття остаточного рішення по справі;

стягнути з відповідачів нанесену їх незаконними діями моральну і матеріальну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень за завдання позивачу значної моральної та матеріальної шкоди, та вчинення зухвало - ганебного знущання над позивачем шляхом надання у якості відповіді на скаргу зухвало - ганебної брехні.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Кирилюка Руслана Олеговича щодо неналежного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 .

Зобов`язано начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Ноздратенка Олександра Михайловича розглянути питання про призначення службового розслідування стосовно дільничного офіцера Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 з урахуванням висновків суду. В іншій частині вимог відмовлено.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії ОСОБА_1 в судовому засіданні, які містять образливі висловлювання та необґрунтовані звинувачення, що дискредитують судові органи України та їх посадових осіб.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі 420/5023/19 залишено без розгляду.

5. У судовому засіданні 09 червня 2020 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для залишення без розгляду поданої ним апеляційної скарги на підставі частини 3 статті 45 КАС України, за сукупності наступних обставин.

6. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційної скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року, ОСОБА_1 вказував, що рішення суду першої інстанції, а саме судді Потоцької Н.В., є незаконним, зухвало-ганебним та злочинно-корупційним. ОСОБА_1 зазначав: « Незрозуміло , яким чином, керуючись насамперед хоча б здоровим глуздом, суддя Потоцька Н.В. може приймати судові рішення, винесені і проголошенні ім`ям України...Оскаржуване в апеляційному порядку рішення, винесене суддею Потоцькою Н.В., більше нагадує добре оплачуваний витвір адвоката...». Аналогічні висловлювання ОСОБА_1 наведені і в інших заявах, які ним подавались під час апеляційного розгляду справи.

7. Суд апеляційної інстанції звертав увагу на те, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2020 року на 15 год. 00 хв.

8. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції та допущено до участі у судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги у режимі відеоконференції в приміщенні Котовського міськрайонного суду Одеської області.

9. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні 23.04.2020 року о 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено, оскільки таке клопотання було заявлено поза межами строку, встановленого статтею 195 КАС України.

10. Поряд з цим, цією ж ухвалою, повідомлені позивачем причини неявки визнані поважними та відкладено розгляд справи на 25.05.2020 на 12 год. 00 хв.

11. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені та допущено ОСОБА_1 до участі у судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Skype.

12. 15 травня 2020 року ОСОБА_1 була подана заява, в якій останнім зазначалось про те, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.04.2020 ганебно-зухвало відмовлено у задоволенні клопотання апелянта та ця ухвала зайвий раз свідчить про те, що: «...у Вас, як у суддів взагалі нема навіть такого поняття як честь, а насамперед, навіть відсутня елементарна людська совість.».

13. У судовому засіданні 25 травня 2020 року ОСОБА_1 приймав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14. Суд апеляційної інстанції зазначав, що у наведеному судовому засіданні колегія суддів була позбавлена можливості прийняти будь-яке рішення по справі, оскільки апелянтом в усній формі був заявлений відвід суддям Шеметенко Л.П., Стас Л.В.

15. У зв`язку із цим, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 01.06.2020 для надання ОСОБА_1 письмової заяви про відвід суддям Шеметенко Л.П., Стас Л.В.

16. Після проведення вказаного судового засідання, 25 травня 2020 року засобами електронної пошти до П`ятого апеляційного адміністративного суду Десятніковим М.І. була подана заява про відвід суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В.

17. У поданій заяві ОСОБА_1 посилався на наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В. з огляду на прийняті ними ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про проведення судового засідання 23.04.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у даній справі та ухвал у справах №№ 815/516/18, 815/3009/18, а також рішення у наведених справах, з якими заявник не погоджується.

18. Крім того, суд апеляційної інстанції звертав увагу на те, що у наведеній заяві ОСОБА_1 вказував: «...поринуті з головою у махровій корупції 75 відсотків суддівського складу П`ятого апеляційного адміністративного суду надалі не в змозі чесно і неупереджено розглянути жодну справу...».

19. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., передано подану заяву про відвід для визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

20. Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду Бітова А.І. від 28 травня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В. у даній справі відмовлено.

21. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, допущено ОСОБА_1 до участі у судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги, призначене на 01 червня 2020 року на 12 год. 00 хв., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Skype.

22. 26 травня 2020 року ОСОБА_1 була подана заява, в якій останній вказував про зухвало - злочинне ставлення до нього, як учасника судового процесу.

23. Судове засідання 01.06.2020 в режимі відеоконференції за участю апелянта не відбулось по технічним причинам, а саме, за повідомленням ОСОБА_1 , у нього була відсутня електроенергія та вийшов з ладу інтернет зв`язок. На підставі наведеного, у справі було оголошено перерву до 09 червня 2020 року.

24. Суд апеляційної інстанції зазначав, що в судовому засіданні 09 червня 2020 року, яке проводилось в режимі відеоконференції за участю позивача, колегія суддів була позбавлена можливості перейти до розгляду справи по суті заявлених вимог, оскільки ОСОБА_1 вчинялись дії, які перешкоджали проведенню цього судового засідання; у наведеному судовому засіданні ОСОБА_1 використовував образливі та лайливі слова, зокрема, для надання особистих характеристик суду; ОСОБА_1 в судовому засіданні висловлювався підвищеним тоном та фактично перейшов на крик, перешкоджаючи головуючому судді вести судове засідання; на зауваження головуючого судді щодо належної поведінки в судовому засіданні позивач не реагував.

25. Суд апеляційної інстанції вказував, що ОСОБА_1 просив оголосити перерву на п`ять хвилин з метою прийняття ліків, але, навіть після задоволення цього клопотання судом, останній продовжував перешкоджати проведенню судового засідання у наведений вище спосіб; більш того, при вирішенні питання судом апеляційної інстанції про можливість розгляду справи з урахуванням учасників справи, що з`явились, та переходу до з`ясування обставин справи, дослідження доказів ОСОБА_1 вказав, що не дасть можливості цьому складу суду розглядати його справу у даному судовому засіданні; при доповіді головуючого судді Десятніков М.І. почав телефонувати до поліції та повідомлять про злочин, який, як вважав позивач, здійснює головуючий суддя при розгляді його справи в суді апеляційної інстанції.

26. На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені вище дії ОСОБА_1 у сукупності, а також висловлювання, як в поданій апеляційній скарзі, так і в інших заявах до суду та в судовому засіданні, свідчать про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для залишення без розгляду його апеляційної скарги на підставі частини 3 статті 45 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

27. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 420/5023/19, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду її по суті іншою колегією суддів.

28. Скаржник, окрім іншого, зазначає, що судом апеляційної інстанцієї не тільки не враховані норми Конституції України (зокрема статті 55) Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема статті 2), а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зокрема статті 2), а також «…до їх сорому і ганьби, зухвало-ганебно знехтувані у прийнятій ним 09 червня 2020 року зухвало-ганебній, злочинно-неправосудній ухвалі по справі №420/5023/19…».

29. Касатор зазначає, що статтею 240 КАС України встановлено перелік підстав, з яких суд першої інстанції може залишити позов без розгляду, а підстава, згідно якої його апеляційна скарга залишена без розгляду, відсутня; чинним процесуальним законодавством не передбачено підстав для залишення справ без розгляду на стадії апеляційного провадження тощо.

30. ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

31. Окрім того, до Верховного Суду від Начальника Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Ноздратенка Олександра Михайловича надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

32. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 06 липня 2020 року.

33. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 визначено склад колегії суддів: Яковенко М.М. - головуючий суддя, судді: Дашутін І.В., Шишов О.О.

34. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 420/5023/19.

35. Розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.10.2020 № 1885/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги цій у справі у зв`язку із зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Яковенка М. М.

36. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

37. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2023 дану справу дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

40. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

41. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

42. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС України).

43. Частина 2 статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

44. Права та обов`язки учасників справи та сторін передбачені приписами статей 44 47 КАС України.

45. Відповідно до частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

46. Статтею 45 КАС України врегулювано питання щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

47. Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

48. Згідно з частиною 2 статті 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам треті умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

49. Наведеними положеннями процесуального закону визначений перелік дій, які хоч і потрапляють у коло законодавчо встановлених прав сторін (учасників) справи, але спосіб їх вчинення суперечить завданню адміністративного судочинства, тому з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами, у тому числі і дії, які обумовлюють звернення позивача до суду.

50. Частиною 3 статті 45 КАС України, на неможливість застосування якої на стадії апеляційного перегляду посилається скаржник, передбачено якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

51. Тобто цими приписами встановлено наслідки, які можуть бути застосовані судом у разі визнання ним зловживання процесуальними правами дій, зокрема та не виключно передбачених частиною другою цієї статті, в тому числі і щодо апеляційної скарги.

52. Аналіз приписів КАС України, які визначають перелік прав сторін, дій, які можуть бути кваліфіковані, як зловживання процесуальними правами, надає Суду можливість сформувати висновок, що передбачені статтею 45 КАС України наслідки зловживання процесуальними правами стосуються і апеляційної скарги.

53. Таким чином застосування судом апеляційної інстанції передбаченого частиною 3 статті 45 КАС України у вигляді залишення без розгляду апеляційної скарги позивача відповідає нормам процесуального права.

54. Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 лютого 2022 року у справі № 815/2789/18 та від 28 липня 2022 року у справі № 420/5339/21, у яких позивачем виступає та ж особа, що й у цій справі, та дії якої також визнавались зловживанням процесуальних прав.

55. Верховний суд зазначає, що використання учасниками судового процесу образливих слів чи символів у поданих до суду документах, є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства.

56. Як було встановлено судом апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи, позивач неодноразово використовував у процесуальних документах, що подавались до судів попередніх інстанцій принизливі, образливі та лайливі висловлювання щодо відповідачів, суддів, зокрема для надання особистих характеристик суду, та порушував порядок під час судового засідання у суді апеляційної інстанції.

57. Верховний Суд також звертає увагу, що позивач у касаційній скарзі продовжує вживати ті ж самі словосполучення та фрази, які використовувались останнім під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, а саме: як на характеристику оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції скаржник зазначає слова та символи «зухвало-ганебна», «злочинно-неправосудна» тощо. А відтак, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою, зміст якої містить некоректні висловлювання, ОСОБА_1 продовжує вчиняти дії, які містять ознаки зловживання ним процесуальними правами.

58. На підставі наведеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що встановлені та наведені вище дії ОСОБА_1 у сукупності, а також висловлювання в процесуальних документах, поданих зокрема до суду апеляційної інстанції, та в судових засіданнях П`ятого апеляційного адміністративного суду під час розгляду цієї справи, свідчать про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для залишення без розгляду його апеляційної скарги на підставі частини 3 статті 45 КАС України.

59. Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що вказані дії та висловлювання апелянта виходили за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява №46549/06).

60. Дана правова позиція відповідає також правовим висновкам викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19, від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21, та правильно застосована судом апеляційної інстанції.

61. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

62. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

63. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що з огляду на вчинення позивачем дій, які перешкоджали здійснення судочинства судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги у цій справі, а також визнання відповідних дій позивача зловживанням процесуальних прав, суд апеляційної інстанції правомірно залишив без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі №420/5023/19 на підставі частини 3 статті 45 КАС України. А відтак, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.

65. Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване позивачем судове рішення - без змін.

66. Доводи касаційної скарги висновків цієї постанови та оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, не спростовують.

67. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 420/5023/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду