ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 420/5345/21

адміністративне провадження № К/990/2306/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 (суддя - Андрухів В. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 (колегія суддів у складі: Скрипченка В. О., Косцової І. П., Осіпова Ю. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 12.06.2012 про скасування рішення УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008 про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про визнання паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.2008 Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню, оформлене висновком «щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 » від 12.06.2012 року.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що рішення від 12.06.2012 про скасування рішення про набуття нею громадянства України та про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню, паспорта громадянина України на ім`я позивачки остання вважає протиправними, оскільки передбачених статтею 21 Закону України «Про громадянство України» підстав для скасування рішення про оформлення набуття позивачкою громадянства України у відповідача не було. Так, відповідач не надав доказів того, що позивачка набула громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Тобто, будь-яких зловживань з боку позивачки допущено не було. Громадянство позивачці оформлене на підставі дійсних та чинних станом на 15.11.2008 документів, які були перевірені посадовими особами ВГІРФО УМВС України в Херсонській області. Підстав для відмови в оформленні набуття громадянства України ними виявлено не було.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася у місті Фу Тхо, Соціалістична Республіка В`єтнам.

17.10.2008 ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського РВ УМВС України в Херсонській області із заявою про оформлення набуття громадянства України. Підставою набуття громадянства України став факт постійного проживання особи на території України станом до 24.08.1991, що було встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.07.2008 у справі № 2о-265/08.

Рішенням УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008 відносно ОСОБА_1 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство».

Згідно з довідкою від 15.11.2008 № 582/08 про реєстрацію особи громадянином України уродженка Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008, є громадянкою України з 15.11.2008.

18.11.2008 Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , та УМВС України в Херсонській області зареєстровано місце проживання громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

07.07.2010 СГІРФО Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеський області громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 .

16.11.2012 громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документовано паспортом громадянина для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .

27.12.2019 Корабельним РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області у паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 вклеєна фотокартка у зв`язку із досягненням позивачкою 45-річного віку.

З листа-відповіді від 05.03.2021 № 6501.3.7- 2337/65.1-21 на адвокатський запит ОСОБА_1 дізналася, що рішенням УМВС України в Херсонській області від 12.06.2012, відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» було скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 15.11.2008 відносно ОСОБА_1 .

Зазначене рішення прийнято УМВС на підставі рішення Апеляційного суду Херсонської області від 25.07.2011 у справі № 22ц-3285/11, яким було скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.07.2008 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом до 24.08.1991.

12.06.2012 начальником ВГІРФО УМВС України в Херсонській області затверджено висновок щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 , яким вважав би недійсним паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 18.11.2008 Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та таким, що підлягає вилученню та знищенню, оформлене висновком щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 .

Вважаючи зазначені рішення УМВС та ВГІРФО протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 12.06.2012 про скасування рішення УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008 про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про визнання паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.2008 Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню, оформлене висновком щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 від 12.06.2012.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Отже, суд дійшов висновку, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, що підтверджують провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.

Так, суд встановив, що відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про громадянство», відповідачем не надано доказів того, що позивачка набула громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Суд зазначив, що громадянство України позивачкою було набуто згідно з документами, які діяли (були чинними) станом на момент прийняття відповідного рішення, тобто станом на 15.11.2008. Також суд погодився з доводами позивачки, що на момент прийняття рішення про набуття нею громадянства України - 15.11.2008, дійсність, чинність та законність відповідних документів, визначених Законом України «Про громадянство України», які подавалися позивачкою, працівниками ВГІРФО УМВС України в Херсонській області перевірялись. Посадові особи ВГІРФО УМВС України в Херсонській області підстав для відмови в набутті позивачкою громадянства України, зокрема, недійсності чи нечинності наданих документів не виявили, також не виявлено надання позивачкою неправдивих відомостей або фальшивих документів, не виявлено суттєвого факту, за наявності якого позивачка не може набути громадянство України, у зв`язку з чим 15.11.2008 УМВС України в Херсонській області прийнято рішення про набуття позивачкою громадянства України. На момент звернення позивачки із заявою про набуття громадянства України за територіальним погодженням, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було. Отже, жодних доказів на підтвердження обставин подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд встановив, що позивачка має дитину ОСОБА_2 , яка народилися в Україні в 2001 році, яку документовано паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 25.08.2020 органом, що видав 5114, та документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданим 18.07.2019 органом, що видав 5101; позивачка зареєстрована з 07.07.2010 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; також позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець в 2010 році, є платником єдиного податку, має ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця, здійснює підприємницьку діяльність. Таким чином, суд дійшов висновку, що скасування рішення про набуття громадянства України має наслідком повну зміну способу життя родини позивачки.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, прийняті не на підставі закону, не обґрунтовано, не добросовісно, не розсудливо, не пропорційно.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області зазначає, що під час вирішення спору судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 820/713/16 щодо застосування статті 21 Закону України «Про громадянство України», відповідно до якої рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Скаржник, посилаючись на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 25.07.2011 у справі № 22ц-3285/2011, що набрало законної сили і є чинним по теперішній час, стверджує, що факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України не знайшов свого підтвердження, тому є підстави вважати, що особа набула громадянства України шляхом приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України».

Водночас скаржник звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 3 пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну є іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 06.03.1998 за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В`єтнам та Урядом СРСР від 02.04.1981, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із відповідною заявою про видачу посвідки на постійне проживання в Україні. Частина перша статті 8 Закону України «Про громадянство України» надає право на набуття громадянства України за територіальним походження лише особам, які самі чи їх близькі родичі народилися або постійно проживали до 24.08.1991 на території України. Положення цієї статті розповсюджується на громадян колишнього СРСР, а також на іноземців та осіб без громадянства, які прибули з країн далекого зарубіжжя та в установленому порядку отримали дозвіл на постійне проживання на території України до 24.08.1991 і були документовані посвідками на постійне проживання. Особи, які були зареєстровані на території України на період навчання (роботи) по вищевказаної Угоді, підстав для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням не мають. Такі особи після отримання в установленому порядку дозволу на імміграцію в Україну можуть звертатися з клопотанням про прийняття до громадянства України в разі виконання ними вимог передбачених статтею 9 Закону України «Про громадянство України».

Також скаржник наголошує на тому, що висновок службової перевірки щодо документування паспортом громадянина України не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер, та не підлягає скасуванню.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

19.01.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 420/5345/21.

Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Статтею 4 Конституції України визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

За змістом статті 1 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається за територіальним походженням.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Пунктом 2 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що підставами для втрати громадянства України є набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Згідно з пунктами 5, 8 частини першої статті 24 Закону України «Про громадянство України» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють такі повноваження: скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; вилучають в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини та видають довідки про припинення громадянства України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006) (далі - Порядок № 215).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачкою заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням) для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону України «Про громадянство України»), подає документи, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачкою заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням) передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до пункту 88 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачкою громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Згідно з пунктом 92 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачкою заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням) органи внутрішніх справ приймають рішення про оформлення набуття громадянства України, зокрема, за територіальним походженням. До повноважень органів внутрішніх справ також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про громадянство України».

Пунктом 96 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачкою громадянства України) передбачено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 97 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачкою громадянства України) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

За змістом пункту 10.4. Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1089/21401 (далі - Порядок № 320; в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачкою громадянства України), погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти, зокрема, осіб, громадянство України яких припинено. У графі «Службові відмітки» заяви про видачу паспорта, який підлягає знищенню, зазначаються дата та підстави його знищення, після чого заява вилучається з діючої картотеки і поміщається до архівної картотеки. У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до приписів статті 21 Закону України «Про громадянство України», рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Тобто, підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України», можуть бути протиправні дії особи, яка звернулась за оформленням набуття громадянства, зокрема обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що відповідач не надав доказів які б свідчили про подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів чи приховування останнім будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не міг набути громадянство України.

Станом на момент набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 чинним законодавством України встановлення наявності підстав для набуття громадянства було покладено на територіальні органи МВС України.

Суди попередніх інстанцій установили, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про набуття громадянства України за територіальним погодженням, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було.

ОСОБА_1 у 2008 році набула громадянства України саме за територіальним походженням на підставі рішення суду, яким встановлено факт постійного її проживання на території України станом до 24.08.1991. Рішенням УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008 відносно ОСОБА_1 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство».

В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 набула громадянство України на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.07.2008 у справі № 2о-265/08, яке було скасовано рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 25.07.2011 у справі № 22-ц-3285/11, наслідком чого є наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України».

Проте на момент звернення позивачки 17.10.2008 до ВГІРФО УМВС України в Херсонській області з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та на час прийняття рішення від 15.11.2008 про набуття позивачкою громадянства України рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.07.2008 у справі № 2о-265/08 було чинним та на той час не скасовано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в подальшому рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 25.07.2011 у справі № 22ц-3285/11 скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.07.20008 у справі № 2о-265/08 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом до 24.08.1991.

Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що із зазначеного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для скасування рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.07.2008 слугувало не надання ОСОБА_1 доказів на підтвердження того, що вона на законних підставах постійно проживала на території України з 26.06.1990. При цьому апеляційний суд визнав не належними для підтвердження факту постійного проживання заявника на території України станом з 26.06.1990 наявні в матеріалах справи докази, а саме: довідку ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат від 07.11.2008 № 6-8161 про те, що заявниця з 26.06.1990 по 29.05.1993 працювала оператором мотальних машин; довідку про склад сім`ї, а також показання свідків. Міркування, з яких апеляційний суд дійшов таких висновків у вказаному судовому рішенні не наведені.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, за результатами апеляційного перегляду рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.07.2008 у справі № 2о-265/08 не було встановлено фактів подання позивачкою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не міг набути громадянство України.

Верховний Суд наголошує, що обов`язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2099 № 7-рп/2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Верховний Суд також погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент прийняття рішення про набуття позивачем громадянства України - 15.11.2008, дійсність, чинність та законність відповідних документів, визначених Законом України «Про громадянство України», які подавалися позивачкою, працівниками ВГІРФО УМВС України в Херсонській області перевірялись. Посадові особи ВГІРФО УМВС України в Херсонській області підстав для відмови в набутті позивачкою громадянства України, зокрема, недійсності чи нечинності наданих документів не виявили, також не виявлено надання позивачкою неправдивих відомостей або фальшивих документів, не виявлено суттєвого факту, за наявності якого позивачка не може набути громадянство України, у зв`язку з чим 15.11.2008 Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області прийнято рішення про набуття позивачкою громадянства України.

Отже, оскільки доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів суб`єктом владних повноважень не надано, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області скасувало своє рішення про оформлення набуття громадянства України за відсутності правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 808/3470/17, від 21.08.2020 у справі № 520/2915/19, які колегія суддів уважає застосовними і у цій справі, позаяк правовідносини у цих справах є подібними, тобто є усталеною практикою Верховного Суду.

Натомість посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.06.2019 у справі № 820/7130/16 є безпідставними, оскільки застосуванню підлягають правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові, що ухвалена пізніше за часом, тобто остання правова позиція, висловлена судом касаційної інстанції, про що зазначив суд першої інстанції.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачка має дитину ОСОБА_2 , яка народилися в Україні в 2001 році, яку документовано паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 25.08.2020 органом, що видав 5114, та документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданим 18.07.2019 органом, що видав 5101.

Отже, колегія суддів також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оспорювані рішення відповідачів не відповідають критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивачки та членів її сім`ї скасування рішення про оформлення набуття громадянства має наслідком повну зміну способу життя родини, в складі якої, на час їх прийняття, була малолітня дитина.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що висновок службової перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер, Верховний Суд зазначає, що у даному випадку, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач оскаржує висновок щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 , який 12.06.2012 був затверджений начальником ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, та яким вважали би паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 18.11.2008 Комсомольським РВ УМВС М. Херсона недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у даному випадку оспорюваний висновок винесено відповідно до вимог Порядку № 320, пунктом 10.4. якого погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти. Тому, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, твердження Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про те, що висновок щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України не породжують обов`язкових юридичних наслідків для позивачки не відповідає дійсності.

На підставі цього колегія суддів Верховного Суду вважає, що позивачка правомірно оскаржує саме висновок щодо перевірки підстав її документування паспортом громадянина України.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

У контексті обставин цієї справи, зважаючи на наведені мотиви, Верховний Суд уважає, що ним надано відповідь на всі доводи та вимоги касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, які можуть вплинути на правильне вирішення справи в межах розглянутих судами попередніх інстанцій позовних вимог. Інші доводи та аргументи касаційної скарги, зважаючи на наведені мотиви, у контексті обставин цієї справи, визначального значення не мають, а тому Верховним Судом не аналізуються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк В.М. Соколов