ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 420/5424/23

адміністративне провадження № К/990/5173/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/5424/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Одеській області

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою адвокатки Чуєвої Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Василяка Д.К.)

і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року (головуючий суддя: Джабурія О.В., судді: Кравченко К.В., Вербицька Н.В.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - «ГУНП в Одеській області»), в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Одеській області №536 від 1 березня 2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб слідчого відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_7), слідчого слідчого відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області;

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Одеській області «По особовому складу» №219 о/с від 6 березня 2022 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_7), слідчого слідчого відділення і поліції № 5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції з 6 березня 2023 року);

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області;

- стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на посаді;

- допустити рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді;

- допустити рішення до негайного виконання в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що стосовно нього було призначено службове розслідування, зокрема, за фактом «порушення 11 лютого 2023 року Правил дорожнього руху, керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння».

Так, 11 лютого 2023 року щодо позивача працівники патрульної поліції склали протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №361515 від 11 лютого 2023 року за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП»), а також винесено постанову серії ЕАС №6532909 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

У подальшому, наказом начальника ГУНП в Одеській області №536 від 1 березня 2023 року, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої, частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, пунктів 1.3, 2.5, 15.9 Правил дорожнього руху, абзаців другого, третього пункту 1 розділу 11, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 9 листопада 2016 року №1179, пунктів 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункту 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 7 листопада 2018 року №893, пунктів 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 1 лютого 2021 року №177, підпункту 12 пункту 1, підпунктів 1, 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 3 січня 2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_7), слідчого СВ відділу поліції №5 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Одеській області №219 о/с від 6 березня 2023 року (По особовому складу) ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції з 6 березня 2023 року.

Позивач вважає, що його звільнення з Національної поліції є незаконним, оскільки відповідний наказ ґрунтується на результатах службового розслідування, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.

Окрім того, при прийнятті рішення щодо звільнення керівництвом в порушення вимог статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС не було враховано, що правопорушення, передбачене частиною першої статті 130 КУпАП не було вчинене позивачем, тобто була відсутня сама подія правопорушення. Зауважив, що порушень дисципліни та/або невиконання службових обов`язків не допускав та відповідає займаній посаді. Рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято лише на припущеннях, оскільки будь-які докази вчинення ним дисциплінарного поступку в матеріалах дисциплінарного провадження відсутні.

Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою його оскарження та відновлення своїх порушених трудових прав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дійсно постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 28 липня 2023 року у справі №523/3912/23 провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП - закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Проте, суди попередніх інстанцій зазначили, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Тобто, у цьому випадку розмежовується адміністративна відповідальність, яка вирішується в порядку адміністративного судочинства та розглядається судом, а також дисциплінарна відповідальність, до якої притягується особа у разі вчинення дисциплінарних проступків, скоєння яких знаходять своє підтвердження за результатами проведення службового розслідування.

Відсутність факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не спростовує наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

До того ж, суди попередніх інстанцій зауважили, що позивач, будучи поліцейським, в силу своєї посади не міг не знати про правові наслідки своєї відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Drager» або у медичному закладі КНП «ООМЦПЗ» ООР.

Окрім зазначеного, суд апеляційної інстанції також врахував пояснення ОСОБА_2 стосовно того, що він раніше два рази притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, проте провадження у відповідних справах було закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Тож, апеляційний суд за таких умов не взяв до уваги докази, надані позивачем стосовно проходження медичного освідування того дня о 02.10 год, більше того, кваліфікували дії позивача спрямовані на його проходження як перебування на вулицях міста Одеси у період комендантської години без службової необхідності.

Насамкінець, суди попередніх інстанцій констатували, що з урахуванням обставин, викладених у висновку службового розслідування, матеріалах службового розслідування, в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, що є порушенням статті 18 Закону, статті 1 Дисциплінарного статуту, тобто скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 через свою представницю звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на них.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У лютому 2024 року адвокатка Чуєва К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця зазначила, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 березня 2020 року справі № 802/1283/17-а, від 18 квітня 2019 у справі № 804/1831/16, від 20 травня 2021 у справі № 420/2916/20, та у зв`язку із цим допустили порушення норм матеріального права.

Так, скаржниця зауважує, що у викладених постановах Верховний Суд стверджував про необхідність судам враховувати преюдиційні факти, які встановлені судовими рішеннями стосовно обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору. Тож, скаржниця зазначає, що крізь призму такого підходу суди попередніх інстанцій мали надати правову оцінку діям співробітників патрульної поліції, які були визнані у судовому порядку провокацією, у межах розгляду цієї справи. Проте, не надали жодної оцінки рішенню Суворовського районного суду міста Одеси від 28 липня 2023 року, який встановив факт провокації, саме у розрізі цієї суттєвої обставини.

До того ж, зауважує, що суди не врахували частину п`яту статті 14 Закону «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», якою встановлено, що у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Тобто, працівник поліції може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності виключно після прийняття рішення компетентним органом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлення його вини та призначення відповідного адміністративного стягнення згідно із КУпАП.

Верховним Судом ухвалою від 20 лютого 2024 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами першої й апеляційної інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді слідчого слідчого відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

11 лютого 2023 року на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №361515 від 11 лютого 2023 року за частиною першою статті 130 КУпАП, в якому зазначено наступне: « 11 лютого 2023 року о 22 год 45 хв в місті Одеса вулиця Воробьова, 5 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MITSUBISHI», державний номер д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук від проходження на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП».

Також щодо ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №6532909 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП України у виді штрафу в розмірі: 340 грн.

З метою з`ясування обставин, причин та умов порушення службової дисципліни на підставі наказу ГУНП в Одеській області №394 від 15 лютого 2022 року призначено проведення службового розслідування.

Так, в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 наказом ГУНП від 27 липня 2017 року №1214 о/с був прийнятий на службу в Національній поліції та призначений як переможець конкурсу на посаду слідчого першого відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Подільського ВП ГУНП в Одеській області за рахунок посади старшого слідчого цього відділення. Цим же наказом ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання рядовий поліції. У грудні 2018 року ОСОБА_1 у порядку переатестування було присвоєно первинне спеціальне звання майор поліції.

В подальшому, на підставі наказу Національної поліції України від 24 грудня 2020 року №1033 «Про організаційно-штатні зміни в ГУНП в Одеській області» та рапорту майора поліції ОСОБА_1 , наказом ГУНП в області від 14 січня 2021 року №33 о/с було призначено на посаду слідчого СВ відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в області.

9 лютого 2023 року о 08:00 год майор поліції ОСОБА_1 прибув до відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в області з метою прийняття участі у проведенні цільового інструктажу перед заступанням на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) відповідно до завчасно затвердженого графіку несення служби у складі СОГ на лютий місяць 2023 року.

Під час проведення інструктажу, майор поліції ОСОБА_1 показав слабкі знання із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та зі знання статей 42-46 Закону України «Про Національну поліцію» та отримав оцінку незадовільно. У зв`язку із зазначеним, майора поліції ОСОБА_1 було відсторонено від служби, та підрозділом кадрового забезпечення було складено картку-застереження, у змісті якої було визначено, що на період з 9 лютого 2023 року до 15 лютого 2023 року, майору поліції ОСОБА_1 табельна вогнепальна зброя не видається, поки останній не здасть повторні заліки зі знання нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність поліції та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю. Про зазначене, керівництвом відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в області було складено рапорт та надано керівництву ОРУП №1 ГУНП в області для прийняття відповідного рішення стосовно майора поліції ОСОБА_1

11 лютого 2023 року о 22:36 год автопатруль УПП в Одеській області ДПП НПУ «Океан - 0409» у складі інспекторів УПП в Одеській області ДПП НПУ молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_5, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , спільно з оперуповноваженим ОУ ДВБ НПУ рядовим поліції ОСОБА_11, під час здійснення патрулювання по вулиці Академіка Воробйова в місті Одесі, біля адміністративної будівлі Міської клінічної лікарні №11 міста Одеси, розташованої по вулиці Академіка Воробйова, 5, помітили порушення ПДР з боку водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_2 . Зокрема, водій вказаного автомобіля у порушення вимог пункту 15.9 «г» ПДР України здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10-ти метрів від пішохідного переходу. Разом з тим, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_3 , створив перекриття виїзду та заїзду на територію та з території медичного закладу спеціальних медичних транспортних засобів.

Побачивши вказані порушення, працівники патрульної поліції підійшли до автомобіля «МITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_2 , та запитали у присутніх біля вказаного автомобіля чоловіка та жінки, хто є власником автомобіля та водієм. Чоловік повідомив працівникам поліції про те, що він є водієм автомобіля «MITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_2 , а також надав працівникам поліції службове посвідчення працівника поліції, і представився майором поліції М. Глазиріним слідчим. Водночас, майор поліції ОСОБА_1 повідомив про те, що приїхав забрати з медичного закладу дівчину, яка зателефонувала йому та попросила допомогти доїхати додому до дії комендантської години.

У свою чергу, працівники патрульної поліції висунули законну вимогу майору поліції ОСОБА_1 перепаркувати автомобіль до іншого місця, де він не буде заважати виїзду та заїзду спеціального транспорту. Майор поліції ОСОБА_1 виконав вимоги працівників патрульної поліції, сів за кермо автомобіля «МITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_2 , та від`їхав від місця події по вулиці Академіка Воробйова, де через, приблизно 40 метрів здійснив зупинку та припаркував автомобіль біля узбіччя дороги.

У подальшому, під час спілкування з майором поліції ОСОБА_1 , працівники патрульної поліції виявили у нього ознаки сп`яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Після цього, молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 висунув законну вимогу майору поліції ОСОБА_1 надати службове посвідчення, водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Отримавши витребувані документи, молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 встановив, що майор поліції керував автомобілем «MITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_2 , на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_4 , категорії «В», виданого 26 липня 1998 року, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_6 - матері майора поліції ОСОБА_1 . Разом з тим, працівник патрульної поліції звернувся до майора поліції ОСОБА_1 , запитав чи вживав він напередодні алкогольні напої. Останній в свою чергу відповів, що не вживав алкогольні напої. Маючи сумніви, молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 запропонував майору поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Drager» або у медичному закладі КНП «ООМЦПЗ» ООР. Однак, майор поліції ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду на місці зупинки та у медичному закладі категорично відмовився, що зафіксовано за допомогою бодікамери.

11 лютого 2023 року о 23:15 год про вказану вище подію було проінформовано чергову частину ГУНП в області та чергового від УП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13. Останній, отримавши інформацію за дорученням начальника УГІ ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_14 одразу виїхав на місце події, де знаходився автомобіль «MITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_2 , під керуванням майора поліції ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. У подальшому працівниками УПП стосовно майора поліції ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ААД №361515 за частиною першою статті 130 КУпАП. Крім того, у майора поліції ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія та видано йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Адміністративні матеріали направлено до Суворовського районного суду міста Одеси, для розгляду згідно законодавства України. Водночас працівниками патрульної поліції було винесено постанову серії ЕАС №6532909 за вчинення майором поліції ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частини першої статті 122, якою було накладено штраф у розмірі: 340 грн.

11 лютого 2023 року по прибуттю на місце події інспектор ВСР УГІ ГУНП в області старший лейтенант поліції Д. Андрєєв провів першочергові дії щодо з`ясування обставин події, поспілкувався з працівниками патрульної поліції та з майором поліції ОСОБА_1 .. Вказані дії було зафіксовано на нагрудний портативний відеореєстратор.

Проведенням службового розслідування встановлено, що під час вчинення вказаного дисциплінарного проступку майор поліції ОСОБА_1 вище перебував поза службою у цивільному одязі.

Водночас в ході службового розслідування встановлено, що 11 лютого 2023 року на місце зупинки транспортного засобу під керуванням майора поліції ОСОБА_1 у стані сп`яніння та складання стосовно останнього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, та винесення постанови за статтею 122 КУпАП, керівники СВ відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП не виїжджали у зв`язку з тим, що майор поліції ОСОБА_1 про вказану подію їм не доповідав.

Про зазначену подію було повідомлено до чергової частини відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП о 01:30 год 12 лютого 2023 року працівником УГП ГУНП. Одразу після цього, з метою з`ясування обставин події та причин порушення майором поліції ОСОБА_7 службової та транспортної дисципліни, за вказівкою начальника відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в області та начальника СВ вказаного підрозділу до місця мешкання майора поліції ОСОБА_1 здійснили виїзд начальник СД відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в області майор поліції ОСОБА_8 , яка несла службу в якості відповідального по підрозділу та ДОП СП вказаного відділу поліції лейтенант поліції ОСОБА_9 . По прибуттю за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_1 , останнього вдома виявлено не було, на телефонні дзвінки останній не відповідав.

У подальшому, керівником відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в області була підготовлена інформаційна довідка про подію 11 лютого 2023 року за участю майора поліції ОСОБА_1 , яку скеровано до УГІ ГУНП в області, відповідно до вимог підпункту 3 пункту 1 наказу ГУНП в області від 4 січня 2023 року №13.

Під час проведення службового розслідування, 15 лютого 2023 року до УПП Одеській області ДПП НПУ надіслано запит щодо надання засвідчених в належним чином копій адміністративних матеріалів від 11 лютого 2023 року, а саме: адміністративного протоколу серії ААБ №361515, постанови серії ЕАС №6532909 складених стосовно ОСОБА_1 , відеозаписів з нагрудних відеокамер, інших матеріалів, що стосуються даної події, а також направлення до УГІ ГУНП в області посадових осіб УПП, які приймали участь у оформленні адміністративних матеріалів стосовно майора поліції ОСОБА_1 .

16 лютого 2022 року до УП ГУНП надійшов лист УПП (вх. №1099) з DVD-диском (ААД 361515 ОСОБА_1 стаття 130 (портативні реєстратори №474598 та №470936), та додатками у вигляді копій протоколу, постанови, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вивченням копії адміністративного протоколу серії ААБ №361515 з`ясовано, що 11 лютого 2022 року о 22:45 год у місті Одесі по вулиці Академіка Воробйова, 5, інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП НПУ молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 , склав його стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ; особу встановлено: посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 25 липня 1998 року; транспортний засіб: «MITSUBISHI LANCER», номерні знаки НОМЕР_2 . Від надання пояснень відмовився (надасть пояснення у суді). З місцем і часом розгляду справи ознайомлюватись відмовився. Тимчасово вилучені документи: водійське посвідчення серії НОМЕР_6 від 25 липня 1998 року.

Згідно фабули встановлено, що 11 лютого 2023 року о 22:45 год в місті Одесі, вулиця Академіка Воробйова, 5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

21 лютого 2023 року дисциплінарною комісією спільно із заступником начальника відділу поліції начальником СВ відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в області підполковником поліції ОСОБА_15 о 17:00 було здійснено відвідування майора поліції ОСОБА_1 за місцем його мешкання: по прибуттю за місцем фактичного мешкання ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , останньому було майора поліції надано бланк письмового пояснення та запропоновано надати письмове пояснення щодо подій, які мали місце 11 лютого 2023 року за його участю, зокрема, порушення ним службової дисципліни, вимог правил етичної поведінки поліцейських, ПДР, керування транспортним засобом у стані сп`яніння, тощо.

Проте, майор поліції ОСОБА_1 , надавати будь-які письмові пояснення відмовився, пояснюючи це тим, що перебуває на лікарняному та надасть пояснення після завершення лікування. При цьому, надати письмову відмову також відмовився.

Водночас, майору поліції ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись із наказом про призначення службового розслідування та наявними матеріалами службового розслідування. Однак, майор поліції ОСОБА_1 ознайомлюватись з вказаним наказом та матеріалами відмовився посилаючись на хворобливий стан. Зважаючи на це, дисциплінарною комісією було доведено майору поліції ОСОБА_1 наказ ГУНП від 15 лютого 2023 року №394, та висвітлено підстави для проведення службового розслідування, а також про події 11 лютого 2023 року за його участю, коли працівниками патрульної поліції було складено стосовно нього адміністративний протокол та винесена постанова про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та частиною першою статті 122 КУпАП. Разом з тим, складено відповідний акт, який було зареєстровано за вих. УГІ ГУНП в області №55/541.

Процес відвідування майора поліції ОСОБА_1 та спілкування з останнім зафіксовано на портативний відеореєстратор (бодікамеру) УГІ ГУНП (запис №0000000 00000020230221181126_0013).

Враховуючи вищевикладене з метою забезпечення майорові поліції ОСОБА_1 права на захист йому 17 лютого 2023 року, 20 лютого 2023 року та 21 лютого 2023 року була надана можливість надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Проте останній зазначив, що у зв`язку з тим, що він перебуває на амбулаторному лікуванні з 13 лютого 2023 року з діагнозом «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку», та погано себе почуває, тому не в змозі надати пояснення про подію, яка відбулася в ніч на 11 лютого 2023 року.

28 лютого 2023 року майор поліції ОСОБА_1 надав дисциплінарній комісії клопотання з додатками (вх. УГІ ГУНП в області №Г-52) та письмові пояснення з питань, які стосуються подій, які мали місце 11 лютого 2023 року.

Також майор поліції ОСОБА_1 у порушення вимог підпункту 12 пункту підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 3 січня 2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пересувався містом Одесою у період дії комендантської години без службової необхідності. Зазначене підтверджується поясненнями майора поліції ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене дисциплінарна комісія прийшла до наступних висновків, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої, частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, пунктів 1.3, 2.5, 15.9 Правил дорожнього руху, абзаців другого, третього пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 9 листопада 2016 року №1179, пунктів 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2001 року №1306, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 7 листопада 2018 року №893, пунктів 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 1 лютого 2021 року №177, підпункту 12 пункту 1, підпунктів 1, 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 3 січня 2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_7), слідчого СВ відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУ НП в Одеській області №219 о/с від 6 березня 2023 року (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнено служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції з 6 березня 2023 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - «Закон») Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського закріплені у статтею 18 Закону, згідно яких поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 70 Закону поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов`язків за займаною посадою.

За особою, відстороненою від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - «Дисциплінарний статут»), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої - шостої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із частинами тринадцятою-п`ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із частинами першою, другою, сьомою, восьмою статті 17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.

Під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.

Відповідно до частин першої-третьої, сьомої-десятої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Закону України «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно із частинами першою-шостою статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховним Судом ухвалою від 20 лютого 2024 року було відкрито касаційне провадження за скаргою адвокатки Чуєвої К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання правомірності звільнення позивача із займаної посади у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина друга статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої цієї статті Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - «Правила»), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Доказом вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку є висновок службового розслідування, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої, частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, пунктів 1.3, 2.5, 15.9 Правил дорожнього руху, абзаців другого, третього пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 9 листопада 2016 року №1179, пунктів 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2001 року №1306, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 7 листопада 2018 року №893, пунктів 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 1 лютого 2021 року №177, підпункту 12 пункту 1, підпунктів 1, 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 3 січня 2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до майора поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Під час судового розгляду цієї справи позивачем не спростовані обставини вчинення ним вказаного дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З огляду на встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 правомірно звільнено зі служби в поліції, у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції, а тому позовні вимоги є безпідставними та не можуть бути задоволені.

Доводи позивача про відсутність достатніх та належних доказів порушення позивачем службової дисципліни є безпідставними, оскільки як зазначалось, це підтверджуються висновком службового розслідування, який в свою чергу, складений на підставі обставин, що підтверджуються матеріалами справ про адміністративні правопорушення, показами свідків, відео з нагрудних камер поліцейських.

Доводи позивача стосовно того, що постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 28 липня 2023 року у справі №523/3912/23 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративних правопорушень, однак не дисциплінарного проступку.

Більше того, встановлення у мотивувальній частині вказаної постанови ознак провокації з боку працівників поліції також стосується обставин вчинення адміністративного правопорушення позивачем, і саме в контексті цього факту суд закрив провадження про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Указана обставина не має преюдиційного значення для розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Види юридичної відповідальності: 1) кримінальна; 2) адміністративна; 3) цивільно-правова; 4) дисциплінарна; 5) матеріальна; 6) конституційна; 7) міжнародно-правова.

Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.

Тож, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі 816/1534/16, від 17 липня 2019 року у справі №806/2555/17, від 24 вересня у справі №420/602/19 і підстави для відступлення від неї відсутні.

До того ж, судами попередніх інстанцій вірно надано оцінку результатам токсикологічного дослідження №83, виконаного Комунальним некомерційним підприємством «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської міської ради, згідно з яким, в біологічному матеріалі позивача етилового спирту не виявлено, що відповідно до пункту 9 Розділу 2 наказу Міністерства внутрішніх від 9 листопада 2015 року № 1452/735, яким затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, що не було дотримано позивачем, адже забір сечі здійснено 12 лютого 2023 року о 02:10, тобто через 3 години після зупинки ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції, а тому цей доказ не є допустимим у цій справі.

За таких обставин, відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, призвело до вчинення позивачем дій, що підривали авторитет Національної поліції України; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського.

Окремо варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

За таких обставин, необхідно погодитись із висновками судів попередніх інстанції, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Окремого врахування потребує також факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії в країні воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додатковим вимогам щодо бездоганної поведінки.

Щодо доводів касатора про призначення та проведення службового розслідування до розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Дисциплінарного статуту у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Дійсно, у такому випадку, питання притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності поставлене в залежність від надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як зазначалось вище, підстави для проведення службового розслідування визначені у пунктах 1-2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом МВС України від 7 листопад 2018 року № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - «Порядок»).

Аналізуючи вказані норми пунктів 1-2 розділу II Порядку, Верховний Суд у справі №560/1555/19 (постанова від 29 січня 2020 року) зауважував, що обов`язковими підставами для проведення службового розслідування є певний перелік дій, які повинні відповідати наступним ознакам:

наявність заяви, скарги, повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення (пункт 1 розділу II Порядку) та інші підстави передбачені у пункту 2 розділу II Порядку;

вказані повідомлення чи дані повинні мати ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку;

наявність у суб`єкта призначення службового розслідування достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до констатуючої частини оскаржуваного наказу ГУНП в Одеській області щодо призначення службового розслідування воно розпочато на підставі доповідної записки начальника УГІ полковника поліції В.Калуляка від 13 лютого 2023 року.

Тобто, дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_2 було розпочато саме у зв`язку з надходженням доповідної записки про вчинення порушення, а отже у визначеному законодавством порядку.

Як наслідок, Суд вважає, що надходження відповідної інформації щодо ОСОБА_2 було достатньою підставою для призначення службового розслідування стосовно нього.

Оцінюючи інші доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвокатки Чуєвої Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі №420/5424/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

…………………………….

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду