№ 420/6156/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа №420/6156/21

адміністративне провадження № К/990/9041/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/6156/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 (колегія у складі: головуючого судді Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.03.2021 № 95105010104764 про перерахунок пенсії за вислугу років, яке викладене в листі від 05.04.2021 №5306-5236/Т-02/8-1500/21;

- зобов`язати, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001, чинній на час призначення пенсії), здійснити перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 90% від місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Одеської обласної прокуратури №79 від 09.12.2020, без обмеження її граничного розміру та провести відповідні виплати з 01.10.2020.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 22.08.2001 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в діючій на час призначення пенсії редакції, із розрахунку 90% від заробітної плати та без обмеження її граничного розміру. Позивач зазначає, що відповідач, здійснивши 17.03.2021 перерахунок його пенсії, на підставі довідки Одеської обласної прокуратури № 79 від 09.12.2020, протиправно зменшив основний розмір пенсії з 90% до 60% від місячного заробітку та обмежив пенсію позивача 10 прожитковими мінімумами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 відсотків (замість 90) від суми заробітної плати, що враховується при перерахунку пенсії, зазначеної у довідці Одеської обласної прокуратури від 09.12.2020 № 79, та застосування обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2020 з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, зазначеної у довідці Одеської обласної прокуратури від 09.12.2020 № 79, без обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії позивачу, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а, отже, внесені Законами України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ від 05.11.1991 №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія йому призначена до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. При цьому, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні вимоги про скасування рішення від 17.03.2021 №95105010104764 про перерахунок пенсії за вислугу років, яке викладене в листі від 05.04.2021 №5306-5236/Т-02/8-1500/21, вказавши, що перерахунок пенсії позивача, на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №79 від 09.12.2020, вчинений на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду правомірно.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що аналізуючи обставини справи за позовом ОСОБА_1 вбачається, що, на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (11.03.2021), стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, у частині перерахунку пенсії, втратила чинність. Тобто, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Тому, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а висновок суду першої інстанції з цього приводу є помилковим.

Щодо правомірності/протиправності дій Пенсійного фонду щодо обмеження пенсії прокурорів максимальним розміром, а саме: десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, апеляційний суд, з посиланням на постанову Верховного Суду від 21.12.2021 (справа № 580/5962/20) зазначив, що внаслідок перерахунку пенсії позивача, у березні 2021 року, її розмір перевищив максимальний. Тому, оскільки на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, то позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а висновок суду першої інстанції з цього приводу також є помилковим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 та направити справу на новий судовий розгляд до апеляційного суду.

8. У своїй касаційній скарзі позивач наполягає на висновках, покладених судом першої інстанції в основу власного рішення та звертає увагу, що набуті права пенсіонерів не можуть бути звужені.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 14.04.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного суду від 20.04.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі за вищевказаним позовом.

11. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27.07.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 з 06.09.2001 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 88% від суми середньомісячного заробітку.

13. У подальшому, на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2016 у справі №522/14879/16-а, ОСОБА_1 перерахована пенсія в розмірі 90% від місячної заробітної плати.

14. Одеською обласною прокуратурою 09.12.2020 було видано ОСОБА_1 довідку №79 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, станом на 11.09.2020, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та статей 81, 86 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.17).

15. 11.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою №1145 про перерахунок пенсії, до якої додав вказану вище довідку Одеської обласної прокуратури від 09.12.2020 №79.

16. 17.03.2021 ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення №951050104764 про перерахунок пенсії позивача з 01.03.2021 у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення та з обмеженням пенсії позивача максимальним розміром (а.с.20).

17. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

20. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

21. З матеріалів справи вбачається, що на час призначення ОСОБА_1 пенсії (06.09.2001) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (до 15.07.2015).

22. Так, статтею 50-1 вказаного Закону у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

23. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI у статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

24. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами «70».

25. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».

26. За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.

27. Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.

28. З набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

29. Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

30. Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд виходить із такого.

31. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

32. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

33. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

34. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.

35. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.

36. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

37. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

38. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.

39. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

40. Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду щодо застосування статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ та статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у аналогічних правовідносинах, висловленою у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20.

41. У зв`язку з вказаним, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд вірно застосував правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, а доводи скаржника про те, що застосування апеляційним судом вказаної судової практики було помилковим, є безпідставними.

42. Також вищевказаним спростовуються доводи скаржника про те, що апеляційний суд неправомірно та безпідставно прийняв ухвалу про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №580/5962/20. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач, вважаючи незаконною вказану ухвалу про зупинення провадження, оскаржував її до суду касаційної інстанції.

43. Таким чином, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність, з огляду на що, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

44. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

45. З приводу застосування при перерахунку пенсії позивача обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, то колегія суддів зазначає таке.

46. За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

47. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

48. При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

49. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

50. На думку колегії суддів, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

51. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

52. Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

53. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII.

54. Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19, від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, а також Верховним Судом у постановах від 08.07.2020 у справі №607/7115/17, від 10.09.2020 у справі №280/5154/19 та від 24.09.2020 у справі №640/5854/19.

55. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що вірно встановлено судом апеляційної інстанції.

56. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

57. Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про те, що відповідач після звернення позивача із заявою від 11.03.2021 та відповідними документами повинен був прийняти рішення про перерахунок пенсії з урахуванням обставин, встановлених судовим рішенням у справі №522/14879/16-а про застосування статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» про відсотковий розмір пенсії та без обмеження її граничним розміром, оскільки у вказаній справі предметом оскарження було інше рішення пенсійного органу.

58. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

59. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

60. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій