№ 420/6880/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №420/6880/23

адміністративне провадження № К/990/40360/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/6880/23

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Болградської міської ради Одеської області

про визнання незаконним та скасування рішення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року (головуючий суддя: Василяка Д.К.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Джабурія О.В., суддів: Вербицької Н.В., Кравченка К.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Болградської міської ради Одеської області, в якому просили:

- визнати незаконним та скасувати рішення Болградської міської ради від 23 лютого 2023 року №1469-VIII «Про розгляд питання щодо перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області», яким надана згода на перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області на село Курчу Болградського району Одеської області.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі вказували, що оскільки назва села «Виноградівка» не була пов`язана із комуністичним та або націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарними режимами в Україні, його перейменування мало відбуватись у порядку, встановленому Законом України «Про географічні назви», тобто, з урахуванням думки більшості населення, відповідно до Закону про референдуми.

Таким чином, на думку позивачів, станом на даний час, неможливо було у відповідності до чинного законодавства провести процедуру зміни назви села Виноградівка, тому рішення Болградської міської ради від 23 лютого 2023 року №1469-VIII «Про розгляд питання щодо перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області», яким надана згода на перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області на село Курчу Болградського району Одеської області, є незаконним, порушує їхні та інших мешканців села Виноградівка права, передбачені статтями 38 69 Конституції України, і є таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, зазначали, що строк проведення громадського обговорення становив менш як 2 місяці, що призвело до порушень вимог пункту 5 Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних дат та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989.

Також, на думку позивачів, при прийнятті оскаржуваного рішення Болградська міська рада зловживала своїми повноваженнями, яке полягало у неврахуванні думки громадян.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Ухвалюючи такі рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не виходить за межі його повноважень, визначених Конституцією та іншими актами законодавства України, спрямоване на реалізацію місцевої ініціативи, жодним чином не зачіпає прав позивачів, оскільки не має жодних правових наслідків для них, так як по суті за своєю правовою природою є лише пропозицією для розгляду питання щодо перейменування села Виноградівка, при цьому прийнято з врахуванням громадської думки і мешканці села, які не були позбавлені можливості взяти участь в проведеному опитуванні. Саме рішення Верховної Ради України, як єдиного конституційного органу, повноважного приймати рішення обов`язкові для всіх, щодо перейменування населеного пункту матиме правові наслідки для всіх суб`єктів, в тому числі позивачів та відповідача у цій справі.

Визнали й суди безпідставними посилання позивачів на неісторичну назву «Курчу», на яку згідно оскаржуваного рішення пропонується перейменувати село Виноградівка, адже питання щодо історичності або неісторичності назви є суто науковим, дискусійним та предметом історичних досліджень; до того ж, відповідно до архівної довідки від 19 травня 2023 року №8-П/5 КУ «Ізмаїльський архів» назва села «Курчу» при застосуванні семіотико - семантичному аналізу може відповідати історичним назвам села «Курчи», «Курчій», «Курчах». Так само не визнали суди прийнятними й доводи позивачів про те, що ініціатори перейменування та звернення до Болградської міської ради Одеської області не є мешканцями села Виноградівка, оскільки такі спростовані наданими у ході розгляду справи доказами, як і твердження про відсутність під час пленарного засідання необхідної кількості депутатів для прийняття рішення чи здійснення стороннього тиску на них.

Загалом зазначили, що незначні порушення встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення може бути підставою для його скасування лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення, чого в даному випадку встановлено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 30 листопада 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, вирішення спору без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. По суті вважає, що оскаржуване рішення відповідача, який є органом місцевого самоврядування й представляє відповідну територіальну громаду, прийнято всупереч думки більшості мешканців останньої, яка проти перейменування села, та з порушенням встановленої законодавством процедури, наводячи при цьому мотиви, які викладалися у позовній заяві при зверненні до суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, протягом якого скаржнику необхідно уточнити на підставі якого пункту частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подається скарга.

9. На виконання вимог вказаної ухвали Верховного Суду скаржник надіслав уточнену касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

11. 08 січня 2024 року на адресу Верховного Суду від Болградської міської ради Одеської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

12. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно додатку до протоколу №4 від 11 серпня 2022 року засідання комісії з питань перейменування (найменування) об`єктів топоніміки, вулиць, провулків, площ та інших споруд, розташованих на території Болградської територіальної громади, визначено перелік пропозицій щодо перейменування вулиць та провулків міста Болград та населених пунктів Болградської територіальної громади, запропонований Комісією до розгляду на засіданні виконавчого комітету Болградської міської ради, відповідно до якого зазначено повернення селу Виноградівка його історичної назви - Курчі (Курчу), оскільки цю назву населений пункт перейняв у ногайців, які мешкали на цій території до 1807 року, й понад 80% старих назв населених пунктів Буджака мають ногайське походження; так як іменний імператорський рескрипт мав силу державного закону, то надалі в офіційних документах зазначене поселення називалося Курчі.

14. Ініціаторами перейменування села «Виноградівка» в село «Курчу» виступили: Віталій Гайдаржи - співробітник Музею історії та етнографії села «Виноградівка»; ОСОБА_4 - голова ВГО «Союз гагаузів України»; ОСОБА_5 - редактор відділу політики газети «День». Ініціатива була проявлена з мотивів повернення історичної назви населеного пункту, яке було засновано у 1811 році, а 01 вересня 1944 року за часів правління Радянської влади село Курчу перейменовано на Виноградівку, проте національні меншини, що компактно проживають на території Болградського району, у своєму повсякденному житті як і раніше називають село Курчу і Курчий.

15. 18 жовтня 2022 року виконавчим комітетом Болградської міської ради Одеської області прийнято рішення №363 «Про проведення громадського обговорення щодо перейменування (найменування) об`єктів топоніміки, вулиць, провулків, площ та інших споруд, розташованих на території Болградської територіальної громади» яким вирішено:

провести громадське питання обговорення щодо перейменування (найменування) об`єктів топоніміки, вулиць, провулків, площ, розташованих на території Болградської територіальної громади (надалі Об`єктів топоніміки), визначених у додатку (додається);

громадські обговорення з питань перейменування (найменування) об`єктів топоніміки проводити з мешканцями населених пунктів безпосередньо в населених пунктах, в яких пропонується їх перейменування;

визначити форму проведення громадських обговорень: листи-опитування осіб, які проживають або мають відношення до Об`єкту, який пропонується перейменувати виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей;

визначити строк проведення громадських обговорень терміном 2 місяця оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення на сайті Болградської міської ради;

призначити відповідальними за проведення громадського обговорення відділ містобудування та архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та державного архітектурно будівельного контролю Болградської міської ради, загальний відділ Болградської міської ради, старост Болградської територіальної громади;

призначити відповідальним за підготовку та оприлюднення інформаційного повідомлення про організацію та проведення громадського обговорення - відділ містобудування та архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та державного архітектурно будівельного контролю Болградської міської ради;

комісії з питань перейменування (найменування) об`єктів топоніміки, вулиць, провулків, площ, розташованих на території Болградської територіальної громади після завершення громадських обговорень опрацювати отримані матеріали та подати до виконавчого комітету міської ради відповідні висновки необхідні для формування подання;

контроль за виконанням цього рішення покласти на Болградського міського голову.

16. За результатами опитування мешканців села рішенням виконавчого комітету Болградської міської ради від 25 січня 2023 року за №20 сформоване Подання про присвоєння об`єктам топоніміки, вулиць, провулків, площ та інших споруд, розташованих на території Болградської територіальної громади Одеської області, імен фізичних осіб, назв ювілейних і святкових дат, назв і дат історичних подій, та внесено на розгляд Болградської міської ради Одеської області.

17. Згідно протоколу №9 в обговоренні прийняло участь 493 особи, із них 351 - запропонували залишити існуючу назву Виноградівка, село Курчу - 140 осіб, село Куртчу - 1 особа.

18. 23 лютого 2023 року відбулась 50-та сесія Болградської міської ради, на якій було прийнято рішення від №1469-VIII про розгляд питання щодо перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області, яким надано згоду на перейменування села Виноградівка, Болградського району Одеської області в село Курчу Болградського району Одеської області.

19. Рішення прийнято відповідно до Закону України від 31 травня 2005 року №2604-IV «Про географічні назви» (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного відповідачем рішення; далі - Закон №2604), у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України та з метою позбавлення від радянського минулого та зв`язків з країною-агресором, імперських та радянських ідеологем, керуючись рішенням Болградської міської ради №1254-VIII від 29 вересня 2022 року «Про затвердження Порядку перейменування (найменування) об`єктів топоніміки, вулиць, провулків, площ та інших споруд, розташованих на території Болградської територіальної громади», за результатами проведеного опитування населення, яке проживає на території села Виноградівка Болградського району, враховуючи рішення виконавчого комітету Болградської міської ради №20 від 25 січня 2023 року «Про формування Подання про присвоєння об`єктам топоніміки, вулиць, провулків, площ та інших споруд, розташованих на території Болградської територіальної громади Одеської області імен фізичних осіб, назв ювілейних і святкових дат, назв і дат історичних подій», на виконання плану роботи Болградської міської ради VII скликання на 2023 рік, затвердженого рішенням міської ради №1336-VIII від 22 грудня 2022 року, керуючись статтею 26 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в України» (далі - Закон №280/97).

20. Вважаючи протиправним рішення Болградської міської ради від 23 лютого 2023 року №1469-YIII та таким, що порушує права позивачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. За приписами статей 7 8 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

24. Згідно статей 34 38 40 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

25. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України питання щодо утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів віднесене до виключних повноважень Верховної Ради України.

26. Положеннями частин першої, третьої статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

27. Частиною першою статті 143 Конституції України установлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

28. Згідно статей 144 146 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

29. За змістом статей 1, 2 Закону №280/97:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;

адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

30. У відповідності до статті 3 Закону №280/97 громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

31. Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №280/97, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

32. Згідно статей 9, 10 Закону №280/97 члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов`язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

33. Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. Органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

36. В контексті цього слід зазначити, що згідно пункту 41 частини першої статті 26 Закону №280/97 до компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами. Ці питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

37. Разом з цим, межі компетенції міських рад як органів місцевого самоврядування щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою з`ясовувалися Конституційним Судом України у рішенні від 13 липня 2001 року №11-рп/20011, у якому останній дійшов висновку, що виключно законами України визначається територіальний устрій України і це треба розуміти так, що питання територіального устрою України, зокрема визначення змісту цього поняття, правового статусу і видів адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, є питаннями загальнодержавного значення і врегульовуються лише законом.

Конституція України визнає право за територіальною громадою та органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.

38. Як вже вказувалося вище та встановлено судами попередніх інстанцій, оспорюване рішення від 23 лютого 2023 року №1469-VIII «Про розгляд питання щодо перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області» було прийнято відповідачем відповідно до Закону №2604, керуючись, при цьому, статтею 26 Закону №280/97, про що вказано у самому рішенні.

29. За висновком судів, такий порядок дій Болградської міської ради Одеської області не виходить за межі її повноважень, визначених Конституцією й іншими актами законодавства України, та спрямований на реалізацію місцевої ініціативи з приводу вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

30. Так, Закон №2604 визначає правові основи регулювання відносин та діяльності, пов`язаних із встановленням назв географічних об`єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв, положеннями статті 1 якого передбачено, що географічні назви - це власні назви географічних об`єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об`єктів; географічні об`єкти - цілісні і відносно стабільні утворення Землі природного або антропогенного походження, що існують або існували в минулому і характеризуються певним місцеположенням: орографічні - материки, гори, хребти, скелі, ущелини, льодовики, рівнини, низовини, яри, балки, острови, коси, вулкани, печери тощо; гідрографічні - океани, моря, затоки, протоки, лимани, озера, болота, водосховища, річки, канали тощо; адміністративно-територіальні - держави, автономні території, області, райони, міста, селища, села тощо; соціально-економічні - залізничні станції, роз`їзди, порти, пристані, аеропорти тощо; природно-заповідні - природні парки, заповідники, заказники, заповідні урочища та інші подібні об`єкти; найменування та перейменування географічних об`єктів - присвоєння назв географічним об`єктам відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

31. У відповідності до статті 5 Закону №2604 встановлення географічних назв включає виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об`єктів.

Географічні назви виявляються документами відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також картографічними, статистичними, архівними, енциклопедичними, довідковими та історичними джерелами.

Назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від найменування тих адміністративних одиниць, які є їх адміністративними центрами, або географічного чи історичного найменування тієї частини території, де розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.

Перейменування географічних об`єктів здійснюється у випадку: повторення назв однорідних географічних об`єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці; необхідності повернення окремим географічним об`єктам їхніх історичних назв; істотної зміни функції або призначення географічного об`єкта; необхідності приведення назви географічного об`єкта у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Перейменування географічних об`єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об`єкти, відповідно до закону про референдуми. Перейменування географічних об`єктів, пов`язане з необхідністю приведення назв таких географічних об`єктів у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

32. За приписами абзаців 1, 2, 7 частини першої статті 7 Закону №2604 найменування та перейменування географічних об`єктів у межах визначених законом повноважень та відповідно до вимог цього Закону здійснюють:

Верховна Рада України - щодо найменування та перейменування одиниць адміністративно-територіального устрою України (шляхом внесення змін до Конституції України, населених пунктів і районів, а також географічних об`єктів, створених за рішеннями Верховної Ради України);

сільські, селищні, міські ради - щодо географічних об`єктів, розташованих відповідно на території села, селища, міста.

33. Відповідно до статті 8 Закону №2604 пропозиції щодо найменування та перейменування географічного об`єкта з необхідним обґрунтуванням, картографічними матеріалами, розрахунками та кошторисами витрат, пов`язаних з таким найменуванням та перейменуванням, у межах, визначених законом, можуть вносити органи влади, підприємства, установи, організації та громадяни України.

Пропозиції щодо найменування та перейменування географічного об`єкта вносяться до відповідних органів, зазначених у статті 7 цього Закону. Розгляд таких пропозицій, якщо інше не передбачено Конституцією України та законом, обов`язково має здійснюватися з урахуванням, зокрема, пропозицій відповідних рад - щодо найменування та перейменування географічних об`єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць.

Порядок найменування та перейменування географічних об`єктів, що складають систему адміністративно-територіального устрою України, визначається окремим законом.

34. Проте, застосувавши положення Закону №2604, як відповідачем, так і судами попередніх інстанцій, які погодилися із ним, не враховано, що останній не має відношення до механізму реалізації повноважень у сфері найменування і перейменування населених пунктів і не містить відповідного порядку. Зокрема, визначені у Законі №2604 терміни «географічні об`єкти» і «адміністративно-територіальні одиниці» не є тотожними між собою та мають відмінності як за об`єктами, так і за органами, які здійснюють найменування та перейменування географічних об`єктів (стаття 7), а також порядком найменування та перейменування таких (стаття 8).

35. Аналізуючи норми Закону №2604 Верховний Суд виходить з їх буквального змісту, оскільки наведене регулювання не має очевидної алогічності, суперечності, двозначності.

36. Відтак, статтями 7, 8 Закону №2604 чітко встановлено, що найменування та перейменування одиниць адміністративно-територіального устрою України (шляхом внесення змін до Конституції України, населених пунктів і районів, а також географічних об`єктів, створених за рішеннями Верховної Ради України) здійснює Верховна Рада України; порядок найменування та перейменування географічних об`єктів, що складають систему адміністративно-територіального устрою України, визначається окремим законом. Відповідно, описаний в інших нормах Закону №2604 порядок подання пропозицій та винесення рішень з питань перейменування географічних об`єктів - не стосується питань перейменування об`єктів адміністративно-територіального устрою. І таким окремим законом не можна визнати Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» №1654-Х від 12 березня 1981 року, на який також послалися суди при вирішенні спору.

37. Саме про неприйнятність врегулювання окремих процедур вирішення питань адміністративно-територіального устрою у спосіб, який застосували суди попередніх інстанцій, відзначалося в супровідних документах парламенту до проекту Закону України 28 липня 2023 року №3285-IX «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», який набрав чинності лише у січні 2024 року.

38. При цьому, колегія суддів також зауважує, що спірні у цій справі правовідносини не пов`язані з необхідністю приведення назв географічних об`єктів у відповідність із вимогами Закону України від 09 квітня 2015 року №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», що здійснюється у порядку цього Закону. Підставою для прийняття відповідачем оспорюваного рішення була проявлена певними особами ініціатива з мотивів повернення історичної назви населеного пункту.

39. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

40. Відтак, враховуючи наведене нормативне регулювання підстав та порядку найменування та перейменування географічних об`єктів, що складають систему адміністративно-територіального устрою України, які є питаннями загальнодержавного значення і врегульовуються лише законом, Верховний Суд в межах змісту та обсягу встановлених фактичних обставин вважає помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач, приймаючи оспорюване рішення від 23 лютого 2023 року №1469-VIII «Про розгляд питання щодо перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області» відповідно до Закону №2604 та статті 26 Закону №280/97, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому останні безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог.

41. Також, не є прийнятними й посилання судів на неспричинення оспорюваним рішенням правових наслідків для позивачів, так як у цьому конкретному випадку не є спірним, що останні є мешканцями і членами територіальної громади села Виноградівка Болградського району Одеської області, яких стосуються усі питання місцевого значення, що приймаються в їх інтересах органами місцевого самоврядування.

42. За правилами частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

44. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову.

45. При цьому Верховний Суд не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення у зв`язку із розглядом апеляційної скарги за відсутності скаржника, про які стверджується у касаційній скарзі, адже згідно пункту 2 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Матеріалами ж справи підтверджується повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце апеляційного розгляду справи і неприбуття жодного з них у судове засідання.

46. Із рішення апеляційного суду вбачається й те, що останній розглядав подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі й дійшов висновку про його необґрунтованість.

47. За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

48. Водночас, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України).

49. Враховуючи те, що позовна заява у цій справі подана фізичними особами у 2023 році, а спір у справі носить немайновий характер і фактично заявлена одна позовна вимога, з огляду на положення Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (у відповідній редакції) та Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік», при зверненні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовною заявою підлягав сплаті судовий збір кожним із них у розмірі по 1073,60 грн., докази сплати цими особами відповідних коштів містяться в матеріалах справи. ОСОБА_1 згідно матеріалів справи є особою з інвалідністю II групи, тому згідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

50. За обставин визнання Судом по суті обґрунтованою позовну вимогу щодо визнання незаконним та скасування рішення Болградської міської ради від 23 лютого 2023 року №1469-YIII «Про розгляд питання щодо перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області», а також наявності підстав для ухвалення судом касаційної інстанції нового рішення, то понесені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на їх користь у розмірі по 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 355 360 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року скасувати.

Ухвалити у справі №420/6880/23 нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Болградської міської ради Одеської області від 23 лютого 2023 року №1469-VIII «Про розгляд питання щодо перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області», яким надана згода на перейменування села Виноградівка Болградського району Одеської області на село Курчу Болградського району Одеської області.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Болградської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057008, адреса: вул. Шпитальна, 45, м. Болград, Одеська область, 68702) понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Болградської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057008, адреса: вул. Шпитальна, 45, м. Болград, Одеська область, 68702) понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

С.Г. Стеценко

Н.В. Коваленко

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду