ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року

м. Київ

справа №420/6911/18

адміністративне провадження № К/9901/24429/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі Суд):

cудді-доповідача Радишевської О. Р.,

суддів Кашпур О.В., Шевцової Н.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/6911/18

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:

1.1. визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2018 року №536 «Про передачу на період воєнного стану Одеському обласному військовому комісаріату приміщень Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчий-спортивний комплекс «Вікторія» за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 93, для тимчасового розміщення військовослужбовців».

2.На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржуване рішення є незаконним, адже воно прийнято всупереч арешту, накладеного в межах кримінального провадження, та порушує її права як потерпілої на ефективне розслідування кримінального провадження.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3.У ніч з 15 на 16 вересня 2017 року у дерев`яному корпусі №5, розташованому на території Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплексу «Вікторія» за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 93, де на той час перебувало 44 дитини, виникла пожежа, внаслідок якої загинули та постраждали неповнолітні.

4.21 вересня 2017 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480003888 від 16 вересня 2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 270 КК України, було накладено арешт без права розпорядження та користування майном, а саме: на будівлі Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплексу «Вікторія» за адресою; м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 93, в цілому, які належать територіальній громаді міста, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності.

5.В ухвалі слідчим суддею було вказано, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, складаються з будівель літ. «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», «З», «И», «Й», «К», «О», «Ф», «X», «Ц», «Ш», «Р», «У» загальною площею 4065,3 кв.м., основною площею 2603,1 кв.м., відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема зберегло сліди кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

6.29 листопада 2018 року Одеський обласний військовий комісаріат звернувся до Одеського міського голови Труханова Г.Л. з листом від 28 листопада 2018 року №8656 щодо виділення приміщень дитячого оздоровчого-спортивного табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 93, для розміщення резервістів оперативного резерву першої черги у кількості п`ятсот осіб, для проведення навчальних зборів із резервістами оперативного резерву першої черги, які перебувають на військовому обліку у військових комісаріатах Одеської області строком на період дії воєнного стану.

7.Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2018 року №536 вирішено передати на період воєнного стану Одеському обласному військовому комісаріату приміщення Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 93.

8.Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачка звернулася до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9.Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

10.Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є індивідуальним актом, прийняття якого не створює для позивачки будь-яких правових наслідків, у зв`язку з чим не може зачіпати її суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів, які б могли бути об`єктом судового захисту та відновлення.

11.Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено:

визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про передачу на період воєнного стану Одеському обласному військовому комісаріату приміщень Одеського міського дитячого оздоровчого-спортивного комплексу «Вікторія» для тимчасового розміщення військовослужбовців» №536 від 29 листопада 2018 року.

12.Приймаючи протилежне рішення по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не зачіпає конкретних індивідуальних прав позивачки.

13.Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачка визнана потерпілою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480003888 від 16 вересня 2017, у межах якого приміщення Одеського міського дитячого оздоровчого-спортивного комплексу «Вікторія» визнані речовими доказами та накладено на них арешт. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що Виконавчий комітет Одеської міської ради є цивільним відповідачем, а його посадові особи підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні.

14.На думку суду апеляційної інстанції прийняття відповідачем рішення про розпорядження майном Одеського міського дитячого оздоровчого-спортивного комплексу «Вікторія» у вказаних умовах свідчить про порушення конституційного права позивачки на життя в його процесуальному аспекті на офіційне розслідування злочину.

15.Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказане право вимагає від держави в особі компетентних органів здійснити всі розумно очікувані від неї заходи щоб забезпечити збереження доказів, які відносяться до інциденту. Будь яке порушення під час розслідування, яке перешкоджає встановленню причин злочину, в результаті якого загинули люди, або особи винного чи винних, становить загрозу порушення права на офіційне розслідування.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

16.У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

17.На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення оскаржуваним рішенням прав позивачки, зокрема на офіційне розслідування злочину, є безпідставним, адже позивачка не зазначила жодних конкретних негативних наслідків, що були або могли бути заподіяні розслідуванню кримінального провадження.

18.Відповідач уважає, що оцінка дотримання державою позитивних зобов`язань у сфері розслідування кримінальних правопорушень і захист прав фізичних осіб, що випливають з таких зобов`язань держави виходить за межі компетенції адміністративного суду.

19.Відповідач також наголошує, що між ним та позивачкою відсутній публічно-правовий спір, адже будь-яких владно-управлінських функцій по відношенню до позивачки у спірних правовідносинах він не реалізовував, крім того на момент звернення позивачки до суду оскаржуване рішення вичерпало свою дію внаслідок його повного виконання та спливу строку, на який його було прийнято.

20.Позивачка правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася.

21.Касаційна скарга надійшла до Суду 27 серпня 2019 року та за наслідками автоматизованого розподілу була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Шевцової Н.В.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

22.За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

24.Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25.З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

26.Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27.Законом України 26 листопада 2018 року № 2630-VIII затверджено Указ Президента України від 26 листопада 2018 року №393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

28.Відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

29.Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР), відповідно до статті 1 якого представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

30.Згідно зі статтею 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, серед іншого, належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

VI. Позиція Верховного Суду

31.Спір у цій справі стосується рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 листопада 2018 року №536, яким вирішено передати Одеському обласному військовому комісаріату на період воєнного стану з 26 листопада 2018 року до 26 грудня 2018 року приміщення Одеського міського дитячого оздоровчо-спортивного комплексу «Вікторія».

32.Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не мав права розпоряджатися вказаними приміщеннями, адже на них поширювався правовий режим арешту, що був накладений в кримінальному провадженні.

33.Суд апеляційної інстанції також вважав, що передача арештованих приміщень в користування Одеського обласного військового комісаріату для проведення військових зборів очевидно завдасть шкоди позивачці, яка має статус потерпілої в кримінальному провадженні, в межах якого був накладений арешт.

34.Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

35.Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачка визнана потерпілою в кримінальному провадженні № 12017160480003888 від 16 вересня 2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 270 КК України.

36.Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси в кримінальному провадженні за № 12017160480003888 від 16 вересня 2017 року було накладено арешт без права розпорядження та користування майном на будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського 93, які належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.

37.Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає ознакам речового доказу, зокрема зберегло сліди кримінального правопорушення, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

38.У частинах першій, другій статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

39.У частині другій статті 21 КПК України визначено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

40.Ураховуючи, що на будівлі Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплексу «Вікторія» був накладений арешт відповідач не мав права передавати їх Одеському обласному військовому комісаріату.

41.Аргументи скаржника про те, що оскаржуване рішення не зачіпає жодних суб`єктивних прав позивачки чи її охоронюваних законом інтересів, Суд відхиляє.

42.Суд зазначає, що позивачка є потерпілою в кримінальному провадженні, в межах якого був накладений арешт, проігнорований відповідачем.

43.Арешт є видом заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовується за рішенням суду для досягнення мети кримінального провадження, зокрема шляхом запобігання можливості знищення слідів кримінального правопорушення внаслідок пошкодження, відчуження майна тощо.

44.Метою кримінального провадження є, зокрема захист особи, від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

45.Передача майна, арештованого в межах кримінального провадження, в користування іншим особам очевидно суперечить завданню арешту, меті кримінального провадження та інтересам його учасників, зокрема потерпілих.

46.Ураховуючи статус позивачки як потерпілої в кримінальному провадженні, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване рішення зачіпає її охоронювані законом інтереси.

47.Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48.Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року)суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49.Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50.Переглянувши оскаржуване судові рішення у межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

VII. Судові витрати

51.Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

52.Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

53.Касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення.

54.Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі №420/6911/18 залишити без змін.

55.Судові витрати не розподіляються.

56.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач:О.Р. Радишевська

Судді:О.В. Кашпур

Н.В. Шевцова