ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2025 року
м. Київ
справа №420/6951/24
адміністративне провадження № К/990/47018/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 (головуючий суддя: Яковлєв О.В., судді: Єщенко О.В., Крусян А.В.) у справі № 420/6951/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області або відповідач), в якому просив:
визнати дії щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді апеляційного суду у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 неправомірними та такими, що порушують належне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, яке встановлено частиною другою статті 130 Конституції України, статтею 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2024 рік;
зобов`язати здійснити судді апеляційного суду у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з нормами діючого законодавства України, а саме з 01.01.2024, з урахуванням раніше виплачених коштів, обчисливши його із встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн, відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду - 3028 грн х 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та додатково із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,25 (тому, що суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб) - посадового окладу судді у розмірі 189250 грн, а також відповідного розміру доплати за вислугу років та доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та у відповідному відсотковому розмірі від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановлених в залежності від років роботи на посаді судді.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 03.05.2024 позов задовольнив частково:
визнав протиправною відмову ГУПФУ в Одеській області у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» та суддівської винагороди;
зобов`язав ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн, та відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, та з урахуванням суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді апеляційного суду із застосуванням регіонального коефіцієнта 1,25, а також відповідного розміру доплати за вислугу років та доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та у відповідному відсотковому розмірі від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановлених в залежності від років роботи на посаді судді, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.10.2024 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2024 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган протиправно не здійснив йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці за період з 01.01.2024, виходячи із прожиткового мінімуму працездатних осіб - 3028 грн, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
За твердженнями позивача, відсутність довідки про суддівську винагороду не є підставою для відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при зміні розміру складових суддівської винагороди.
Відповідач позов не визнав. Із посиланням на вимоги пункту 6 Розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 (далі - Порядок № 3-1), відповідач зазначає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Також до заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання обов`язково додається довідка про суддівську винагороду, надана відповідним органом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Розділу IV Порядку № 3-1 звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. У додатку 1 до Порядку № 3-1 закріплена форма заяви про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
На думку відповідача, подана позивачем заява не відповідає закріпленій у додатку 1 до Порядку № 3-1 формі, а також не містить усіх необхідних реквізитів. Також позивачем не додано до заяви довідку про суддівську винагороду.
Отже, враховуючи недотримання позивачем порядку звернення із заявою про перерахунок довічного грошового утримання, відповідач вважає, що правомірно розглянув заяву позивача від 10.01.2024 в порядку Закону України «Про звернення громадян» без прийняття рішення про перерахунок або відмову у перерахунку довічного грошового утримання.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил.
Відповідно до постанови Верховної ради України «Про звільнення суддів» від 03.06.2010 № 2315-VI у зв`язку з поданням заяви про відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків, позивача звільнено з посади судді Військового апеляційного суду Військово-Морських Сил.
28.12.2023 позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просив пенсійний орган здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за нормами діючого законодавства України.
Листом від 24.01.2024 № 2814-1040/Н-02/8-1500/24 ГУПФУ в Одеській області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до вимог частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді встановлюється з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді у порівнянні з минулим роком не змінився та складає 2102 грн, право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відсутнє.
При розгляді справи, суди двох інстанцій, оцінювали лист відповідача від 24.01.2024 № 2814-1040/Н-02/8-1500/24, як відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача від 28.12.2023.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 (далі - Рішення № 2-р/2020) положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Суд першої інстанції констатував, що з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 2-р/2020, Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці й жоден інший закон не регулює це питання, в тому числі й Закон №2453-VI.
За висновками суду першої інстанції з 19.02.2020 правовідносини щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання судді регулюється виключно Законом № 1402-VIII, а застосування різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів суперечить положенням частини першої статті 126 Конституції України.
Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно із пунктом 2 частини третьої та пунктом 3 частини четвертої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
Отже, суд першої інстанції констатував, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Натомість статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX) разом із встановленням на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Також суд першої інстанції наголосив, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України від 15.09.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XI) щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
За висновками суду першої інстанції Закон № 3460-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування та виплата довічного грошового утримання судді у відставці на пряму залежить від розміру суддівської винагороди проте відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для перерахунку довічного грошового утримання позивача з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн.
Суд першої інстанції критично оцінив твердження відповідача про те, що подана позивачем заява не відповідає встановленому зразку, а також, що заявником не додано довідку про суддівську винагороду, оскільки за висновками суду суддівська винагорода та умови перерахунку визначені безпосередньо законом, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді не передбачає права Пенсійного фонду діяти на власний розсуд.
Відтак, на переконання суду першої інстанції, Пенсійний фонд України повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
На підтвердження такої позиції суд першої інстанції покликався на висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 27.10.2022 у справі №640/10564/21 та від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21.
На підставі наведеного суд першої інстанції визнав протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті довічного грошового утримання позивача виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 Законом № 3460-IX, та суддівської винагороди.
Щодо зазначених позивачем конкретних сум з яких відповідач повинен здійснювати обрахунок його довічного грошового утримання, то суд першої інстанції наголосив, що їх визначення не входить до предмету цього спору та до компетенції суду, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що для визначення розміру базового посадового окладу судді з 01.01.2024 має застосовуватись розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 01.01.2024.
Також апеляційний суд наголосив, що у зв`язку з збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 01 січня 2024 року, мав збільшиться і розмір суддівської винагороди працюючих суддів та як наслідок судді у відставці отримали право на перерахунок довічного грошового утримання на підставі положень частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII.
Водночас щодо обраного позивачем способу реалізації свого права на здійснення перерахунку довічного грошового утримання, суд апеляційної інстанції зазначив, що процедура перерахунку щомісячного довічного грошового утримання визначена у розділі IV Порядку № 3-1, який є чинним нормативно-правовим актом та має застосовуватись пенсійним органом у своїй діяльності.
Із посиланням на положення Порядку № 3-1 суд апеляційної інстанції констатував, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці), або за зверненням судді у відставці.
Водночас, звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці.
Отже, наявність довідки про суддівську винагороду, складеної уповноваженим органом, є обов`язковою умовою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Проте, суд апеляційної інстанції установив, що позивачем до заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не додано довідки про суддівську винагороду судді у відставці, складеної станом на 01.01.2024.
Обставин, які ускладнюють або унеможливлюють отримання позивачем оновленої довідки, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Ураховуючи відсутність такої довідки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пенсійний орган не мав правових підстав для здійснення перерахунку розміру довічного грошового утримання позивача.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги про те, що позивачем порушено вимоги Порядку №3-1, а саме під час звернення за перерахунком довічного грошового утримання не надано довідку про суддівську винагороду судді у відставці.
Одночасно з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість посилань суду першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин на правові висновки Верховного Суду, викладені постановах від 27.10.2022 у справі №640/10564/21, від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21, оскільки відповідні висновки не є релевантними до обставин цієї справи позаяк стосуються суддів ліквідованого Верховного Суду України.
Судом апеляційної інстанції також відхилені посилання позивача на правові висновки судів першої та апеляційної інстанцій в інших справах, оскільки згідно частини шостої статті 13 Закону № 1402-VIII, лише висновки викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21 та від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24.
Скаржник вважає, що остання правова позиція Верховного Суду, яку наведено у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24, стосується не тільки суддів у відставці ліквідованого Верховного Суду України, а також й всіх суддів України у відставці, у тому числі і його, як судді військового апеляційного суду у відставці.
Таким чином, скаржник стверджує, що відсутність довідки про розмір складових суддівської винагороди судді який працює на відповідної посаді не може бути правовою підставою для відмови у перерахунку довічного утримання судді у відставці.
У свою чергу, відповідач у разі ненадання до заяви про перерахунок довічного утримання довідки про розмір суддівської винагороди, з якого обчислюється довічне утримання, мав повноваження звернуться до повноваженого органу з проханням надати таку довідку, проте таких дій не вчинив.
Підсумовуючи викладене, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції помилково скасоване законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін оскаржувану постанову.
Пенсійний орган стверджує, що статтею 7 Закону № 3460-IX (яка не визнавалась неконституційною та є чинною) встановлено, що прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн, тому підстав для застосування іншої розрахункової величини для визначення посадового окладу як діючого судді, так і судді у відставці немає.
Також із посиланням на пункту 6 Розділу ІV Порядку № 3-1 відповідач зазначив, що звернення судді за перерахунком довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу заяви та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, проте у спірному випадку позивачем такої довідки пенсійному органу надано не було.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Предметом спору у цій справі є перевірка правомірності дій ГУПФУ в Одеській області щодо відмови позивачу, як судді у відставці, в здійсненні перерахунку довічного грошового утримання у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024, а як наслідок збільшення розміру складових суддівської винагороди суддів, які працюють на аналогічних посадах.
У спірному випадку позивач вважає, що він з 01.01.2024 має право на отримання довічного грошового утримання, розмір якого повинен розраховуватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102,00 грн), що визначений у статті 7 Закону № 3460-IX.
Правомірність застосування для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці положень Закону № 3460-IX щодо визначення окремого виду прожиткового мінімуму (2102,00 грн), який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді було предметом розгляду Верховним Судом у справі № 420/3716/24 (постанова від 20.02.2025).
У вказаній постанові Верховний Суд дійшов таких висновків:
«20. Законом № 3460-IX для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.
23. Визначені Конституцією України та Законом № 1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
26. Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону №1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
27. Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 1 січня календарного року.
28. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV).
29. Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
32. Слід зазначити, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
33. Натомість статтею 7 Закону № 3460-IX разом із встановленням на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
34. Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
35. Водночас Закон № 3460-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
36. Закон № 3460-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
37. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
38. Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.
39. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 3460-IX, є протиправною.
40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 13.11.2024 у справі № 200/1707/24.».
У справі, що розглядається, колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від запропонованого вище Верховним Судом підходу при вирішенні питання щодо визначення прожиткового мінімуму при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Таким чином суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 складає 3028,00 грн.
Також позивач вважає, що пенсійний орган зобов`язаний здійснити йому відповідний перерахунок довічного грошового утримання незалежно від подачі довідки про суддівську винагороду, складеної уповноваженим органом станом на 01.01.2024.
Надаючи правову оцінку в контексті наведених вище доводів та протилежних висновків судів попередніх інстанцій в цій частині, колегія суддів зазначає таке.
Згідно частин третьої-четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Колегія суддів враховує, що процедура перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці Законом № 1402-VIII не врегульована.
Водночас, на підзаконному рівні в розділі IV Порядку № 3-1 конкретизовано механізм реалізації цього права.
Так, відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи) (пункт 3 розділу IV Порядку).
Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку (пункт 5 розділу IV Порядку).
Водночас, згідно із пунктом 6 розділу IV Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Отже, зміст наведених норм дає підстави вважати, що у разі звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, він повинен подати заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідку про суддівську винагороду судді у відставці.
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.02.2025 у справі № 620/1515/24 в аналогічних правовідносинах.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що позивач звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, відповідну довідку про суддівську винагороду (про зміну суддівської винагороди працюючого судді), що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання до ГУПФУ в Одеській області, як того вимагає Порядок № 3-1, не подавав.
Своєю чергою обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють отримання позивачем оновленої довідки, судом апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що у відповідача відповідно до вищевказаних норм не виникло обов`язку здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Щодо покликань скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21 та від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24, колегія суддів зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що викладена Верховним Судом у постановах від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21 та від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21 правова позиція не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки сформована за інших фактичних обставин справи, що не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.
Так, у справах № 640/10564/21 та № 540/7777/21 Верховний Суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді Верховного Суду, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
Отже, висновки Верховного Суду у справах № 640/10564/21 та № 540/7777/21 про можливість здійснення автоматичного перерахунку довічного грошового утримання суддів незалежно від подання довідки стосувались особливостей правового статусу колишніх суддів Верховного Суду України.
Колегія суддів також не вбачає підстав для застосування у спірних правовідносинах правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.09.2024 в справі № 580/2522/24, оскільки такі сформовані з покликанням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.10.2022 в справі №640/10564/21, яка стосувалася особливостей правового статусу колишніх суддів Верховного Суду України.
Ураховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №420/6951/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
Я. О. Берназюк
В. М. Шарапа