ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 420/698/21
адміністративне провадження № К/9901/18953/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/698/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 (головуючий суддя Вовченко O.A.) та, прийняту за наслідками її перегляду, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 (колегія у складі: головуючого судді Федусика А.Г., суддів Бойка А.В. та Шевчук О.А.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року адвокат Сластнікова Г.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зарахування при обліку коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_1 періоди з 01.03.2003 по 31.03.2003, з 01.04.2004 по 31.08.2006, з 01.04.2003 по 31.12.2003 протиправними;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати з 11.05.2010 з урахуванням проведених виплат без врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходжу) за періоди з 01.03.2003 по 31.03.2003, з 01.04.2004 по 31.08.2006, з 01.04.2003 по 31.12.2003.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.01.2021, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії повернув позивачу.
3. Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вважав, що представник позивача - Сластнікова Г.О., будучи адвокатом, тобто особою, яка володіє повною вищою юридичною освітою та має стаж роботи в галузі права не менше двох років, маючи необхідні знання в галузі адміністративного процесуального законодавства щодо вимог, які висуваються Кодексом адміністративного судочинства України до позовних заяв, зокрема в частині, що стосується сплати позивачем судового збору, звернулась до суду з даним адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 , свідомо надаючи при цьому платіжне доручення про сплату судового збору, яке вже подавала разом з іншим адміністративним позовом та кошти за яким суд повернув позивачу на підставі її ж ( Сластнікової Г.О. ) заяви, що є явним зловживанням процесуальними правами. Таким чином, суд повернув позов позивачеві з посиланням на положення ч.3 ст.45 КАС України, відповідно до якої якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, яка надійшла до суду 24.05.2021, та в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження, а також просить постановити окрему ухвалу відносно судді Одеського окружного адміністративного суду та суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду через порушення ними норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень.
5. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не зовсім належним чином виконані дії, спрямовані на перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду суду, тобто, неналежним чином виконані дії, передбачені ч. 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», через що суд дійшов висновків, які апеляційний суд підтримав, щодо наявності правопорушення та необхідності застосування ст.44 45 249 КАС України та, як наслідок, неправильно було застосовано ч. 4 ст. 169 КАС України щодо повернення позовної заяви без розгляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. 24.05.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
8. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 та, прийняту за наслідками її перегляду, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі №420/698/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
9. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15.07.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
11. Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
12. За частиною другою цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
13. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).
14. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 45 КАС України).
15. Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
16. Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
17. Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
18. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
19. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №826/12191/18.
20. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
21. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС).
22. Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
23. Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
24. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що разом з позовною заявою представником позивача адвокатом Сластніковою Г.О. було подано платіжне доручення №Р24А824238927А58329 від 29.10.2020 про сплату 843,80 грн. судового збору.
25. При цьому, з програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» суд першої інстанції встановив, що до Одеського окружного адміністративного суду 29.10.2020 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати нарахованої пенсії та стягнення заборгованості по виплаті пенсії з 11.05.2010 по 31.05.2019, який підписаний представником позивача адвокатом Сластніковою Г.О., та що ухвалою від 03.11.2020 по справі №420/11531/20 у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом було відмовлено.
26. При цьому, до вказаної позовної заяви адвокатом Сластніковою Г.О. було додано платіжне доручення №Р24А824238927А58329 від 29.10.2020 про сплату 843,80 грн. судового збору.
27. Водночас, ухвалою від 18.11.2020 по справі №420/11531/20, яка набрала законної сили 18.11.2020, заяву представника ОСОБА_1 про повернення судового збору (вхід. №ЕП/20720/20 від 11.11.2020) було задоволено. Суд зобов`язав Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області повернути сплачений судовий збір у розмірі 843 грн. 80 коп. згідно платіжного доручення №Р24А824238927А58329 від 29.10.2020.
28. Також судом першої інстанції з програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що заяву вхід. №ЕП/20720/20 від 11.11.2020 було підписано адвокатом Сластніковою Г.О..
29. Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
30. Вищевказані обставини щодо подання позову по справі №420/11531/20, відмови в відкритті провадження та винесення ухвали про повернення судового збору підтверджуються апеляційною скаргою (а.с.19), що виключає необхідність доказування вказаних фактів.
31. Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
32. Таким чином, враховуючи, що представник позивача є особою, яка володіє повною вищою юридичною освітою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років та необхідні знання в галузі адміністративного процесуального законодавства, при цьому, свідомо подає позовну заяву, яка містить суттєві недоліки щодо надання на підтвердження сплати судового збору платіжне доручення, яке вже не тільки подавалось до суду по іншій справі, а й відповідною ухвалою було повернуто платнику, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про наявність факту зловживання представником позивача процесуальними правами, що також є і проявом неповаги до суду, неналежного виконання ним професійних обов`язків та, відповідно, про обґрунтованість винесення судом першої інстанції спірної ухвали про повернення позову.
33. При цьому, положеннями ст.44 КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення адміністративного позову. Для цього особа, зацікавлена у поданні такого позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
34. Статтею 8 Конституції України гарантовано право звернутися за захистом конституційних прав і свобод; статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
35. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).
36. Доводи скаржника про те, що сплачений судовий збір за платіжним дорученням від 29.10.2020 так і не повернуто заявнику, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 по справі №420/11531/20, якою зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області повернути сплачений судовий збір у розмірі 843 грн. 80 коп. згідно платіжного доручення №Р24А824238927А58329 від 29.10.2020, є чинною та підлягає виконанню.
37. Водночас, дії представника позивача по повторному поданню вищевказаного платіжного доручення до позову при наявній ухвалі про повернення судового збору, які (дії) є послідовними, ініціативними та такими, що виключають не розуміння Сластніковою Г.О. правової сутності вказаних дій та їх наслідків, свідчать про очевидне допущення зловживань процесуальними правами та порушення обов`язків адвокатом Сластніковою Г.О., яка є представником позивача та яку ОСОБА_1 за власною ініціативою таким представником обрав.
38. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що вчинення вищевказаних дії представника позивача є зловживанням процесуальними правами, що є підставою, у відповідності до положень ч.3 ст.45 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві.
39. За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. Суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
41. Вимоги касаційної скарги про ухвалення окремої ухвали відносно судді Одеського окружного адміністративного суду та суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду через порушення ними норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, також не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
42. Відповідно до ч. 8 ст. 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
43. Таким чином, оскільки суд касаційної інстанції не встановив допущення судами нижчих інстанцій неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права та дійшов висновку про правомірність оскаржуваних рішень, то вимога про ухвалення окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 345 349 350 354 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 та, прийняту за наслідками її перегляду, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик