ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

справа № 420/7588/23

адміністративне провадження № К/990/20798/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя Крусян А.В., судді: Єщенко О.В., Яковлєв О.В.) у справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛД-ТРАНС» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків застосованого рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 7 квітня 2023 року, прийнятого з підстав не допущення податкової до проведення фактичної перевірки підприємства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛД-ТРАНС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - задоволено.

Визнано обґрунтованим рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 7 квітня 2023 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛД-ТРАНС.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 травня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року скасував. Залишив без розгляду заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілд-Транс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що позивачем при поданні заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту пропущено встановлений частиною 2 статті 283 КАС України строк, оскільки граничним строком подання заяви є 8 квітня 2023 року, тоді як із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків податковий орган звернувся лише 10 квітня 2023 року.

Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні дні та святкові дні. Також податковий орган звертає увагу на те, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є саме дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, в даному випадку 7 квітня 2023 року.

Позивач вважає, що граничним строком підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту ТОВ «ВІЛД-ТРАНС», прийнятого згідно рішення від 7 квітня 2023 року є 10 квітня 2023 року, а не 8 квітня 2023 року, як про це помилково зазначає суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, оскільки 8 квітня 2023 року та 9 квітня 2023 року були вихідними днями.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги - відмовити.

Ухвалою від 21 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою ГУ ДПС скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийняте 7 квітня 2023 року з урахуванням та на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.5 ст. 94 ПК України.

Правовою та процесуальною обумовленою підставою для звернення до суду, позивач обрав для себе положення п. 94.10 ст. 94 ПК України та ст. 283 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України).

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України.

Відповідно до приписів частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

При цьому відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 270 КАС України).

Днем подання позовної заяви є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України).

Як зазначено судом апеляційної інстанції, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до частини другої статті 283 КАС України, є 8 квітня 2023 року включно.

Однак, із заявою про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків Головне управління ДПС звернулося лише 10 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 КАС України.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, враховуючи пропуск заявником присічного строку звернення із заявою та неможливість поновлення такого строку, - колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення заяви Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків без розгляду.

Разом з тим, висновок суду апеляційної інстанції, який пов`язував початок перебігу 24-годинного строку з відмовою відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, є помилковим, оскільки обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Така правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав.

Суд зазначає, що у даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення позивача до суду, є рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийняте 7 квітня 2023 року.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції в цій частині щодо мотивів його прийняття. В іншій частині постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року підлягає залишенню без змін.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 КАС України).

Керуючись статтями 345 349 350 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року змінити в частині мотивів, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко В.В. Хохуляк І.А. Васильєва