ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2025 року
м. Київ
справа №420/8007/22
адміністративне провадження № К/990/12056/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс», про визнання протиправним та нечинним рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (головуючий суддя Кравченко К. В., судді: Джабурія О. В., Ступакова І. Г.)
І. Суть спору
У червні 2022 року Комунальне підприємство Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» (далі - позивач, КП «Житсервіс») звернулося до суду з позовом до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - відповідач, Саф`янівська сільрада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» (далі - третя особа, ТОВ «Комунтранс»), у якому просило визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс».
На обґрунтування позовних вимог КП «Житсервіс» зазначило, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процедури прийняття та всупереч вимогам законодавства, оскільки інформація про намір ТОВ «Комунтранс» змінити тарифи на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів не була опублікована ні на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, ні у друкованому засобі масової інформації чи веб-сайті виконавця комунальних послуг. Указане, на думку позивача, свідчить про порушення норм Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 червня 2018 року № 130 (далі - Порядок № 130) та Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 вересня 2018 року № 239 (далі - Порядок № 239).
Також КП «Житсервіс» наполягає, що рішенням виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс» порушуються майнові права та обов`язки споживачів послуг, які надає позивач, оскільки збільшення тарифу (вартості) прийому на полігоні та захоронення твердих побутових відходів призводить до збільшення тарифу (вартості) послуг з вивезення таких відходів для населення, організацій і установ, які знаходяться на території міста Ізмаїл.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
На підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міськради від 12 березня 2020 року № 385 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії про визнання комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території міста Ізмаїл» позивач надає послуги населенню з вивезення твердих побутових відходів на території міста Ізмаїл.
25 січня 2022 року між ТОВ «Комунтранс» (як виконавцем) та КП «Житсервіс» (як замовником) був укладений договір надання послуг з захоронення безпечних побутових відходів на полігоні, що розташований на території села Стара Некрасівка Саф`янівської сільради. За умовами цього договору ТОВ «Комунтранс», як виконавець, зобов`язується надати позивачу (замовникові) послуги з захоронення безпечних побутових відходів, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 3.4 цього Договору передбачено, що виконавець має право у зв`язку із зростанням витрат змінювати вартість послуг з захоронення відходів, якщо таке збільшення затверджене рішенням органу місцевого самоврядування.
Водночас, 13 січня 2022 року ТОВ «Комунтранс» звернулося до Саф`янівської сільради із заявою про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню твердих побутових відходів на полігоні, що розташований на території села Стара Некрасівка Саф`янівської сільради, у якій просило затвердити наступні тарифи на послуги з прийому та захороненню твердих побутових відходів на вказаному полігоні: м3 - 40,71 грн, тонна - 266,06 грн. До заяви були додані: пояснювальна записка щодо необхідності встановлення нових тарифів, розрахунок планових тарифів по прийому та захороненню ТПВ на 2022 рік, плановий розрахунок собівартості послуг із захоронення побутових відходів на 2022 рік, плановий розрахунок екологічного податку на 2022 рік та розрахунок собівартості послуг із захоронення відходів на сміттєзвалищі (полігоні) села Стара Некрасівка на 2022 рік.
За результатом розгляду цієї заяви, 11 лютого 2022 року виконавчим комітетом Саф`янівської сільради було прийнято рішення № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс», яким затверджено третій особі тарифи на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів згідно з Додатком 1 до цього рішення (м3 - 40,71 грн, тонна - 266,06 грн).
На виконання цього рішення, листом від 19 травня 2022 року № К-55 ТОВ «Комунтранс» повідомив КП «Житсервіс» про те, що з 01 червня 2022 року надаватиме послуги з прийому та захороненню на полігоні побутових відходів згідно з тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10.
Уважаючи рішення Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 протиправним та таким, що порушує права споживачів, КП «Житсервіс» звернулося з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року, позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс».
Суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є рішенням про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, а тому для прийняття такого рішення необхідно дотримуватися процедури, яка визначена Законом № 2189-VIII та Порядками № 239 і № 130.
Посилаючись на положення Порядку № 239, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять відомостей про доведення третьою особою до відома споживачів, зокрема, і до позивача (як отримувача відповідних послуг) повної інформації про зміну тарифів на захоронення відходів у відповідності до Порядку № 130, що позбавило позивача можливості подати зауваження та пропозиції протягом встановленого строку.
Також суд першої інстанції зазначив, що відповідачем та третьою особою не дотримано вимог пунктів 2, 8, 9, 13 розділу II Порядку № 130 в частині обов`язку виконавчого органу місцевої ради контролювати дотримання суб`єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, механізму доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції споживачів при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.
Поряд з цим, Одеський окружний адміністративний суд уважає, що КП «Житсервіс» має право на оскарження рішення виконавчого комітету від 11 лютого 2022 року № 10, оскільки його дія поширюється, у тому числі, на позивача та безпосередньо впливає на його законні права та інтереси, протягом усього терміну дії рішення.
Також суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання третьої особи, що послуги, які ним надаються позивачу, та щодо яких були змінені тарифи (захоронення відходів), не належать до житлово-комунальних послуг, оскільки, на переконання суду, це суперечить положенням пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, де зазначено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з поводження з побутовими відходами. При цьому, відповідно до статті 1 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон № 187/98-ВР) поводження з відходами включає етап їх захоронення.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Комунтранс» задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог КП «Житсервіс».
Відмовляючи у задоволенні позову, П`ятий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що своє звернення до адміністративного суду із даним позовом КП «Житсервіс» обґрунтувало необхідністю захисту своїх прав та інтересів, які, як стверджує позивач, були порушені відповідачем внаслідок недотримання вимог Порядку № 130 по інформуванню споживачів про внесення змін до тарифів. Тобто, позивач захищає свої права та інтереси як споживач житлово-комунальних послуг, які стосуються поводження з побутовими відходами. Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, КП «Житсервіс» не є споживачем житлово-комунальних послуг, які стосуються поводження з побутовими відходами, а є виконавцем таких послуг, а тому спірне рішення відповідача не порушує прав та інтересів позивача, як споживача житлово-комунальних послуг, за захистом яких останній звернувся із даним позовом, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення такого позову.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що в рамках даного спору позивач не оспорює обґрунтованість розрахунку тарифу, затвердженого спірним рішенням відповідача, а посилається виключно на процедурне порушення його прийняття.
Поряд з цим, П`ятий апеляційний адміністративний суд наголосив, що в розумінні Закону № 2189-VIII надання комунальних послуг з поводження з побутовими відходами передбачає надання таких послуг виключно їх споживачам, тобто безпосереднього фізичним та юридичним особам, в діяльності яких утворюються побутові відходи. У той же час, господарська діяльність із захоронення відходів не передбачає надання такої послуги безпосередньо споживачам житлово-комунальних послуг, тобто фізичним та юридичним особам, в діяльності яких утворюються відходи, а будується на договірних засадах із суб`єктами господарювання, які здійснюють перевезення відходів до місця їх захоронення.
Виходячи з цього, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що господарська діяльність ТОВ «Комунтранс» із захоронення побутових відходів не є діяльністю із надання житлово-комунальних послуг, а тому затвердження спірним рішенням відповідача тарифів для цього підприємства на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів не є рішенням про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги. Таким чином, на спірне рішення не розповсюджуються як вимоги Закону № 2189-VIII, так і положення Порядків № 239 та № 130, які стосуються виключно житлово-комунальних послуг.
Водночас, П`ятий апеляційний адміністративний суд зазначив, що порядок затвердження тарифів із захоронення побутових відходів врегульовується постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010, якою затверджений Порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (далі - Порядок № 1010) і саме цей Порядок зазначений у спірному рішенні відповідача, як підстава для його прийняття. При цьому, Порядок № 1010 не містить жодних вимог щодо інформування споживачів про внесення змін до тарифів, про винесення їх на обговорення громадськості, на відміну від положень пунктів 2, 8, 9, 13 розділу ІІ Порядку № 130, якими такі вимоги передбачені.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
04 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КП «Житсервіс» постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2023 року визначено склад суду: Кравчук В. М. (головуючий суддя), Стародуб О. П., Коваленко Н. В. (провадження № К/990/12056/23).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року задоволено заяви суддів про самовідвід. Відведено суддів Кравчука В. М., Коваленко Н. В. та Стародуба О. П. від участі у розгляді справи № 420/8007/22. Передано матеріали касаційної скарги № К/990/12056/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24 квітня 2023 року визначено склад суду: Кашпур О. В. (головуючий суддя), Уханенко С. А., Радишевська О. Р.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На підставі Розпорядження Заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року № 166, у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О. В., яку визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) у розгляді цієї справи, 05 лютого 2024 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 420/8007/22 між суддями та визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Губська О. А., Білак М. В.
На підставі Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2025 року (у зв`язку з обранням судді Губської О. А. до Великої Палати Верховного Суду) визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі КП «Житсервіс» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме вимог статті 5 Закону № 2189-VIII, пунктів 2, 8, 9, 13 розділу ІІ Порядку № 130 та пунктів 2, 3, 4 розділу І Порядку № 239 у взаємозв`язку з положеннями Закону № 187/98-ВР та Порядку № 1010, а також визначити, чи належить окрема послуга з захоронення побутових відходів, як складова послуги з поводження з побутовими відходами, до житлово-комунальних послуг у розумінні статті 5 Закону № 2189-VIII, а також чи поширюються вимоги Порядків № 130 та № 239 на виконавців послуг із захоронення побутових відходів у частині процедури прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо формування та затвердження цін/тарифів на такі послуги та обов`язкового інформування споживачів про наміри зміни таких цін/тарифів на послуги із захоронення побутових відходів.
На думку КП «Житсервіс», господарська діяльність ТОВ «Комунтранс» із захоронення побутових відходів є діяльністю із надання житлово-комунальних послуг, а тому спірне рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 є рішенням про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Позивач зазначає, що Порядок № 1010 визначає лише механізм формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, при цьому Порядок № 130 встановлює процедуру інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів, а положення Порядку № 239 містять вимоги щодо розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на житлово-комунальні послуги (у тому числі й послуги з поводження з побутовими відходами) та процедуру затвердження й прийняття відповідних рішень.
КП «Житсервіс» уважає, що відповідачем та третьою особою під час формування та затвердження нових тарифів на послуги із захоронення побутових відходів не було дотримано процедуру їх прийняття, оскільки не доведено до відома споживачів інформацію, передбачену Порядком № 130, а також не встановлювався строк для прийняття пропозицій та зауважень щодо зміни тарифу на згадані послуги.
Щодо наявності порушеного права позивача, КП «Житсервіс» зауважує, що під час формування тарифу на вивезення побутових відходів враховується й тариф на перероблення та захоронення побутових відходів, а тому наслідки прийняття спірного рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 призводять до необхідності для КП «Житсервіс» збільшити тариф послуг з вивезення твердих побутових відходів, які надаються споживачам у межах території міста Ізмаїл.
ТОВ «Комунтранс» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що Закон № 2189-VIII чітко встановлює, що житлово-комунальною послугою є лише та, яка надається споживачу (населенню), натомість КП «Житсеріс» у цих правовідносинах не є споживачем, а є виконавцем житлово-комунальних послуг (забезпечує споживачів вивезенням побутових відходів на підставі окремих індивідуальних договорів про надання житлово-комунальних послуг).
Поряд з цим, ТОВ «Комунтранс» наголошує, що між ним та позивачем існують господарські відносини, які виникли на підставі Договору надання послуг з захоронення безпечних побутових відходів від 25 січня 2022 року, укладеного на виконання вимог статті 35-1 Закону № 187/98-ВР, і не є договором про надання житлово-комунальних послуг.
За позицією третьої особи, положення статті 5 Закону № 2189-VIII, пунктів 2, 8, 9, 13 розділу ІІ Порядку № 130 та пунктів 2, 3, 4 розділу І Порядку № 239 не розповсюджуються на встановлення тарифів із надання послуг захоронення побутових відходів, які були затвердженні рішенням виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10, оскільки такі тарифи розраховуються, формуються та затверджуються на підставі Закону
№ 187/98-ВР та Порядку № 1010.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно його преамбули, відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
За приписами статті 28 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: 2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги
За підпунктом 6 пункту «а» частини першої статті 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин.
Відповідно до частин першої, шостої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою (частина дев`ята статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Статтею 1 Закону № 2189-VIII визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Статтею 5 Закону № 2189-VIII визначено, що до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина перша статті 6 Закону № 2189-VIII).
Пунктом сьомим частини другої статті 6 цього Закону визначено, що виконавцями комунальних послуг є: послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
Частина перша статті 10 Закону № 2189-VIII передбачає, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Порядок № 130 визначає механізм інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями комунальних послуг, тарифи для яких встановлюються органами місцевого самоврядування. Положення цього Порядку застосовуються при зміні цін/тарифів на комунальні послуги як за результатами перегляду тарифів і їх структури (або встановлення нових тарифів), так і за результатами перерахунку окремих складових тарифів (коригування тарифів).
Так, пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 130 установлено, що протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений цим Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється виконавцем комунальних послуг, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на комунальні послуги (або встановити тарифи).
У процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань підлягають реєстрації та обов`язковому розгляду виконавцем комунальних послуг. Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду відповідному виконавцеві комунальних послуг. За результатами такого розгляду виконавець комунальних послуг приймає рішення про їх урахування чи відхилення. Виконавець комунальних послуг в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який протягом встановленого строку надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень виконавцем комунальних послуг споживачеві надається відповідь з обґрунтуванням причин їх неврахування (пункти 8, 9 Порядку № 130).
Поряд з цим, процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, які провадять (або мають намір провадити) господарську діяльність із виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення (далі - ліцензована діяльність) і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та суб`єктами господарювання незалежно від форм власності (далі - суб`єкти господарювання), що надають (або мають намір надавати) комунальні послуги, визначені статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії), для подальшого встановлення тарифів відповідно до повноважень, наданих Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про житлово-комунальні послуги», «Про управління відходами» визначено Порядком № 239.
Розділ VІ Порядку № 239 врегульовує питання інформування споживачів у процесі розгляду органом місцевого самоврядування заяви.
Так, під час розгляду органом місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, послуг із поводження з побутовими відходами) та доданих до неї документів, зокрема розрахунків тарифів на комунальні послуги, суб`єктом господарювання (заявником) здійснюється інформування споживачів про намір зміни тарифів відповідно до вимог чинного законодавства. Після завершення процедури доведення до відома споживачів інформації про намір зміни тарифів (на наступний робочий день після останнього дня приймання пропозицій/зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань) суб`єкт господарювання письмово повідомляє орган місцевого самоврядування про її результати (надходження/ненадходження пропозицій та зауважень, врахування їх або вмотивоване відхилення) (пункти 1, 2 розділу VІ Порядку № 239).
Рішення про встановлення тарифів оприлюднюється органом місцевого самоврядування у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування невідкладно, але не пізніше ніж п`ять робочих днів із дати його прийняття. Суб`єкт господарювання (заявник) інформує споживачів про зміну тарифів на комунальні послуги (з посиланням на рішення органу місцевого самоврядування) відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги». (пункти 3, 4 розділу VІ Порядку № 239).
Поряд з цим, правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначається Законом № 187/98-ВР.
З визначення основних термінів, що встановлені статтею 1 Закону № 187/98-ВР убачається, серед іншого:
поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;
збирання відходів - діяльність, пов`язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;
перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об`єктів оброблення, утилізації чи видалення;
захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об`єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини не перевищував установлених нормативів;
послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування;
послуги із захоронення побутових відходів - послуги з остаточного розміщення побутових відходів після їх перероблення (оброблення) у спеціально відведених місцях чи на об`єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини не перевищував установлених нормативів.
Статтею 21 Закону № 187/98-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема: а) виконання вимог законодавства про відходи; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України.
Водночас, механізм формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами визначений Порядком № 1010, за пунктом 8 якого встановлено, що тарифи на послуги визначаються окремо за кожною послугою поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні). Тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами формуються виконавцями послуг з вивезення побутових відходів шляхом ділення суми вартостей послуг вивезення, перероблення та/або захоронення побутових відходів на річний обсяг вивезення побутових відходів та визначаються за такою формулою: Тппв = (Ов х Тв + Оіп х Тіп + Оіз х Тіз) /Ов, де Ов - річний обсяг вивезення побутових відходів підприємством; Тв - тариф на вивезення побутових відходів підприємства; Оіп, Оіз - річні обсяги перероблення та захоронення побутових відходів і-го підприємства; Тіп, Тіз - тарифи на перероблення та захоронення побутових відходів і-го підприємства.
Формування тарифів на вивезення, перероблення, захоронення побутових відходів здійснюється з урахуванням витрат за кожною послугою та в розрізі операцій, облік яких ведеться суб`єктом господарювання окремо.
VІІ. Висновки Верховного Суду
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс». При цьому, позовні вимоги ґрунтуються виключно на недотриманні відповідачем процедури прийняття цього рішення. Незгоди з розрахунками самих тарифів, які були затверджені спірним рішенням відповідача, дотриманням третьою особою положень законодавства під час формування нових тарифів та подання до сільради відповідних документів, позовна заява не містить.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме вимог статті 5 Закону № 2189-VIII, пунктів 2, 8, 9, 13 розділу ІІ Порядку № 130 та пунктів 2, 3, 4 розділу І Порядку № 239 у взаємозв`язку з положеннями Закону № 187/98-ВР та Порядку № 1010.
Верховний Суд зауважує, що у рамках правовідносин, які виникли у цій справі, спірним є питання чи наділений позивач правом на звернення до суду з таким позовом, ураховуючи те, що КП «Житсервіс» є виконавцем житлово-комунальних послуг (послуги з вивезення твердих побутових відходів на території міста Ізмаїл), як наслідок, чи впливає рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс» на права та обов`язки КП «Житсервіс».
Водночас, ключовими питаннями, які постали перед судом касаційної інстанції, чи належить окрема послуга із захоронення побутових відходів, як складова послуги з поводження з побутовими відходами, до житлово-комунальних послуг у розумінні статті 5 Закону № 2189-VIII, а також чи поширюються вимоги Порядків № 130 та № 239 на виконавців послуг із захоронення побутових відходів у частині процедури прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо формування та затвердження цін/тарифів на такі послуги та обов`язкового інформування споживачів про наміри зміни таких цін/тарифів на послуги із захоронення побутових відходів.
Що стосується доводів касаційної скарги про те, що послуги із захоронення побутових відходів, які надає ТОВ «Комунтранс», відносяться до житлово-комунальних послуг, а тому під час затвердження нових тарифів та прийняття спірного рішення відповідач повинен був дотримуватися процедури, передбаченої Законом № 2189-VIII та положеннями Порядків № 130 і № 239 (щодо інформування споживачів про намір зміни тарифів), колегія суддів уважає за доцільне зазначити таке.
Системний аналіз вищевикладених приписів Закону № 2189-VIII та положень Порядків № 130 і № 239 надає підстави уважати, що законодавством чітко визначено порядок формування тарифів на житлово-комунальні послуги, який передбачає здійснення відповідних розрахунків уповноваженим підприємством та подальше затвердження таких тарифів уповноваженим органом місцевого самоврядування, що включає в себе, серед іншого, обов`язкові етапи: доведення до відома споживачів інформації про намір зміни тарифів на комунальні послуги; подання зауваження та/або пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань щодо тарифів, які доводилися до відома споживачів.
Поряд з цим, за змістом статті 5 вказаного Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на житлові послуги та комунальні послуги, які, у свою чергу, включають:
- послуги з постачання та розподілу природного газу;
- послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
- послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення;
- поводження з побутовими відходами.
При цьому, у розумінні положень Закону № 2189-VIII стосовно поводження з побутовими відходами, цей закон регулює відносини споживачів з виконавцями комунальних послуг виключно щодо вивезення побутових відходів (пункт 7 частини другої статті 6 Закону № 2189-VIII).
Водночас, відносини, пов`язані з поводженням з побутовими відходами (їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням) регулюються спеціальним Законом № 187/98-ВР, з аналізу норм якого вбачається, що послуги із вивезення побутових відходів (збирання, зберігання та перевезення побутових відходів) є складовими послуг з поводження з побутовими відходами. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту.
Отже, як Закон № 2189-VIII, так і Закон № 187/98-ВР установлюють чітке розмежування послуг з вивезення побутових відходів з послугами подальшого їх знищення (у тому числі, шляхом захоронення). При цьому, до житлово-комунальних послуг слід відносити лише послугу з вивезення побутових відходів, оскільки саме така послуга надається безпосередньо споживачу.
З огляду на вказане, Верховний Суд констатує, що дія Порядку № 130 розповсюджуються на порядок встановлення тарифів на комунальні послуги, якими є послуги із вивезення побутових відходів, що надаються відповідним виконавцем безпосередньо населенню і регулюються окремими індивідуальними договорами про надання житлово-комунальних послуг із споживачами. При цьому, цей Порядок не розповсюджує свою дію на встановлення тарифів із надання послуг захоронення побутових відходів, оскільки механізм формування тарифів на ці послуги врегульовано іншим порядком - Порядком № 1010, який, у свою чергу, не містить обов`язку інформування споживачів про наміри змін тарифів із захоронення побутових відходів та прийняття відповідного рішення про затвердження таких тарифів.
Таким чином, колегія суддів уважає, що послуга, яку надає позивачу ТОВ «Комунтранс» згідно Договору від 25 січня 2022 року із захоронення побутових відходів на полігоні, є однією з видів комунальних послуг щодо поводження з побутовими відходами, проте така послуга не відноситься до переліку послуг, за які сплачує безпосередньо споживач, тобто послуга із захоронення побутових відходів не є складовою тарифу в розумінні приписів статті 10 Закону
№ 2189-VIII.
З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що спірне рішення не є рішенням про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги для споживачів і для його прийняття не вимагається дотримання процедури, яка передбачена Порядками № 239 та № 130.
Що стосується доводів касаційної скарги про те, що спірним рішенням відповідача порушено права, інтереси та(або) обов`язки КП «Житсервіс», як споживача послуг, колегія суддів уважає за доцільне зазначити таке.
Положенням статті 55 Конституції України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
З огляду на вимоги статей 2 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес. Заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для надання особі судового захисту, про який вона просить, недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
Крім того, у розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 12 березня 2020 року № 385 КП «Житсервіс» визначено виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів у територіальних межах міста Ізмаїл.
Тобто, комунальні послуги з вивезення побутових відходів на території міста Ізмаїл надає виключно КП «Житсервіс» і саме позивач укладає відповідні договори з населенням та іншими юридичними особами, які відповідно до Закону № 2189-VIII є споживачами.
Водночас, правовідносини, які виникли між КП «Житсервіс» та ТОВ «Комунтранс» є господарськими, оскільки укладені на підставі Договору надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів від 25 січня 2022 року та з урахуванням положень статті 35-1 Закону № 187/98-ВР.
Тобто, у цьому випадку, права позивача, як виконавця, пов`язані з виконанням умов договору, наданням послуг належної якості та отриманням оплати за надані послуги згідно з встановленими тарифами.
Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями суду апеляційної інстанції про те, що господарська діяльність ТОВ «Комунтранс» із захоронення відходів, не передбачає надання такої послуги безпосередньо споживачам житлово-комунальних послуг, тобто фізичним та юридичним особам, в діяльності яких утворюються відходи, а будується на договірних засадах із суб`єктами господарювання, які здійснюють перевезення відходів до місця їх захоронення (у даному випадку - КП «Житсервіс»). Як наслідок, Верховний Суд уважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що спірне рішення відповідача не порушує прав та інтересів позивача, як споживача житлово-комунальних послуг, за захистом яких останній звернувся із даним позовом, що, у свою чергу, виключає підстави для задоволення такого позову.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди з тарифами, які були затвердженні рішенням виконавчого комітету Саф`янівської сільради від 11 лютого 2022 року № 10 для ТОВ «Комунтранс», позивач не позбавлений права укладати відповідні договори з іншими суб`єктами господарювання на більш вигідних умовах. Крім того, якщо новий тариф із захоронення побутових відходів впливає на тариф надання послуг з вивезення побутових відходів (послуги, які здійснює КП «Житсервіс»), позивач може звертатися до відповідних органів з пропозиціями щодо перегляду тарифів саме на послуги, які надає він споживачам у порядку, установленому законодавством у сфері житлово-комунальних послуг, при цьому, вказане не змінює його статусу як виконавця.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, що стосуються предмету спору, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» залишити без задоволення.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року залишити без змін.
Судовий збір розподілу не підлягає.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко