№ 420/8465/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/8465/23

адміністративне провадження № К/990/37636/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді: Крусян А.В., Яковлєв О.В.)

у справі №420/8465/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

I. ПРОЦЕДУРА

1. У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 60 956,40 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4 463,15 грн в місяць у загальній сумі 85 087,80 грн за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

2. У обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 йому не в повному обсязі була виплачена індексація грошового забезпечення. З метою отримання спірної індексації, у лютому 2023 року звернувся до відповідача з запитом, проте відповіді не отримав. У період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року, а у період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі 1 384,62 грн, проте не виплачена за цей період індексація у фіксованій величині на загальну суму 85 087,80 грн.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 60 956,40 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку від 15 січня 2004 року №44;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4 463,15 грн в місяць у загальній сумі 85 087,80 грн за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку від 15 січня 2004 року №44.

Ухвалено в цих частинах нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 60 956, 40 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно у сумі 16 030,30 грн, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

В інших частинах рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині визначення індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно в сумі 16 030,30 грн та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, з 30 вересня 2016 року по 02 жовтня 2019 року у Військовій частині НОМЕР_1 .

8. У цей період відповідачем нарахування та виплата індексації грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі.

9. 20 лютого 2023 року позивач звернувся з запитом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив виплатити індексацію грошового забезпечення, проте відповіді не отримав.

10. Учасниками справи не заперечувалося, що у період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась, а у період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року виплачено поточну індексацію грошового забезпечення, але поза межами нарахування залишилося обчислення індексації-різниці грошового забезпечення (фіксована сума індексації).

11. Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначав про те, що незмінність посадового окладу позивача, з урахуванням стабільності відносин щодо встановлення державою розмірів посадових окладів військовослужбовців, у період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року свідчить про можливість встановлення січня 2008 року базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення.

13. Відповідно, Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.

14. При здійсненні розрахунку розміру індексації грошового забезпечення з березня 2018 року відповідачем безпідставно не враховано приписи пункту 5 Порядку № 1078.

15. Суд звертав увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці), покладається безпосередньо на роботодавця.

16. Розрахунок суми індексації є компетенцією відповідача як органу, який нараховує та здійснює виплату грошового забезпечення, а тому визначення її розміру, яка підлягає виплаті, також належить до компетенції відповідача. За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за спірні періоди.

17. Оскільки індексація належним чином не нарахована та не виплачена позивачу у повному обсязі, то суб`єкт владних повноважень у межах наданих йому повноважень має виконати свій обов`язок по її нарахуванню та виплаті. Також суд зазначав, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть порушені права позивача щодо невідрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів при здійснені виплат індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року.

18. Відрахування військового збору із сум доходів є обов`язком податкового агенту, проте безпосередньо пов`язане з нарахуванням (виплатою) таких доходів, а тому суд не вирішував питання одночасної виплати індексації компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку № 44.

19. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у справах № 620/7687/21 та № 380/1730/22, вказував на те, що норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078.

20. З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, слід визначити, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року до 28 лютого 2018 року, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року (справа № 400/1118/21) та від 20 квітня 2022 року (справа № 420/3593/20).

21. Дослідивши наданий представником позивача розрахунок індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, врахувавши коефіцієнт індексації та прожитковий мінімум, перевіривши наведений розрахунок на Калькуляторі розрахунку суми індексації зарплати та на офіційному сайті Мінфіну України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за період з 30 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно позивач має право на виплату індексації, із застосуванням базового місяця січень 2008 року, в сумі 60 956,4 грн.

22. Повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними та обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати належний вид індексації грошового забезпечення, про що зазначено і в постанові Верховного Суду від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21.

23. Згідно наданих відповідачем доказів, різниця між виплаченим позивачу у лютому 2018 року та березні 2018 року грошовим забезпеченням склала суму 3 620,88 грн. Актуальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» становив 1 762 грн. Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30 %.

24. З урахуванням актуальної практики Верховного Суду, суд апеляційної інстанції здійснив розрахунок суми можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, який склав 1 762 грн х 253,30% = 4 463,15 грн.

25. Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 3 620,88 грн, що не перевищує суму можливої індексації, то визнано вірними доводи позивача про наявність у нього права на отримання щомісячної індексації різниці у період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року у розмірі 842,27 грн (4 463,15 - 3 620,88) щомісячно.

26. За період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу вказаний вид індексації у сумі 16 030,3 грн (842,27 грн х 19 повних місяців служби + 27,17 грн за жовтень 2019 року пропорційно відпрацьованому часу).

27. При цьому, з огляду на визначений порядок проведення таких виплат, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про можливість відповідача діяти у такому разі на власний розсуд, наявності у відповідача у даному випадку виключної дискреції.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Представник позивача у обґрунтування касаційної скарги звертав увагу на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення та неврахування висновків Верховного суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

29. Вказував на те, що відповідачем подано до суду апеляційної інстанції довідку-порівняння грошових забезпечень позивача, у якій до складу грошового забезпечення за лютий 2018 року не враховано щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60%, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

30. Разом з тим, до складу грошового забезпечення за лютий 2018 року враховано одноразову грошову винагороду за участь в АТО/ООС, яка є одноразовою виплатою, має окремий, особливий і непостійний вираз виплати, не виплачується кожен місяць автоматично всім військовослужбовцям та не має постійного характеру, здійснюється лише у разі дотримання відповідних умов та пропорційно в розрахунку на місяць.

31. В результаті, після порівняння судом апеляційної інстанції грошових забезпечень позивача значно зменшено розмір індексації-різниці, починаючи з 01 березня 2018 року та, як наслідок, загальної суми належної позивачу індексації грошового забезпечення.

32. Упродовж проходження військової служби позивачу щомісячно відповідно до постанови №889 виплачувалась додаткова грошова винагорода, що мала систематичний характер та з якої утримувався єдиний соціальний внесок. У той же час одноразова винагорода за участь в АТО/ООС не враховується до складу грошового забезпечення з огляду на її разовий характер.

33. Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати такі складові: місячний грошовий дохід позивача за лютий 2018 року; місячний грошовий дохід позивача за березень 2018 року; розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року; розмір індексації у березні 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року (розмір індексації у місяці підвищення посадових окладів за умови, якщо б підвищення посадових окладів не відбулося); чи перевищив розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року суму індексації, яка припадала на цей місяць. Проте це було проігноровано судами при прийнятті рішень.

34. Касатор звертає увагу на те, що одночасно зі збільшенням посадових окладів відповідно до Постанови № 704, відповідачем було зменшено розмір «щомісячної премії» та скасовано виплату «щомісячної додаткової винагороди» внаслідок чого збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не відбулося та становить 0,00 грн, інших достовірних доказів відповідачем не надано.

35. Розмір індексації грошового забезпечення (4 463,15 грн), який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується, зокрема, постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, та розрахований як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1 762 грн х 253,30% / 100 = 4 463,15 грн.

36. Вважає, що при розгляді справи судами було хибно трактовано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при вирішенні питання щодо належності позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, починаючи з 01 березня 2018 року.

37. Як підставу перегляду оскаржуваного судового рішення представник позивача указує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та права військовослужбовців на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, починаючи з 01 березня 2018 року.

38. Також посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України представник позивача зазначає, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.

39. Відповідач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

41. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на пункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

42. Спірні правовідносини склалися щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 30 вересня 2016 року по 02 жовтня 2019 року.

43. Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції в частині розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно, у зв`язку з чим подав касаційну скаргу.

44. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

45. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

46. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

47. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

48. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

49. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20).

50. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 206/4411/16-а.

51. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19).

52. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

53. З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

54. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну зі зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

55. З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

56. Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4);

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

57. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

58. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

59. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

60. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

61. Верховний Суд в результаті системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 вже виклав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка підлягає врахуванню під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі).

62. Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4 - 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

63. Як стверджує позивач та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року до 02 жовтня 2019 року. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.

64. У цьому контексті Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

65. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

66. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

67. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

68. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

69. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

70. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

71. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

72. Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, що був чинним до 07 червня 2018 року, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260).

73. Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

74. Згідно з пунктом 1.9. Інструкції № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

75. 20 липня 2018 року набрав чинності Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

76. Пункт 2 розділу І Порядку № 260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

77. Представник позивача у касаційній скарзі стверджує що суд апеляційної інстанції не перевірив довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) позивача, надану військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали від 04 серпня 2023 року про витребування доказів, щодо складових його грошового забезпечення, які мають постійний та тимчасовий характер.

78. Від встановлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.

79. Так, суд апеляційної інстанції, досліджуючи нарахування та виплату позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року встановив, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 12 951,61 грн (оклад за військовим званням - 120 грн, посадовий оклад - 1 030 грн, надбавка за вислугу років - 230 грн, 50% (10%) надбавка - 690 грн, премія - 5 117,50 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 4 312,50 грн, АТО - 1 451,60 грн).

80. Також суд урахував, що грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 16 572,49 грн (оклад за військовим званням - 1 270 грн, посадовий оклад - 4 370 грн, надбавка за вислугу років - 1 692 грн, 50% (10%) надбавка - 733,20 грн, премія - 4 007,29 грн, АТО - 4 500 грн).

81. Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 3 620,88 грн (16 572,49 грн - 12 951,61 грн).

82. Проте представник позивача стверджує про помилкове врахування до складу грошового забезпечення одноразової винагороди за участь в АТО/ООС з огляду на її особливий та непостійний характер виплати. У той же час, відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 у місяці підвищення тарифної ставки (окладу) враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

83. Питання розрахунку суми індексації грошового забезпечення та її стягнення у судовому порядку є актуальним для позивача і на стадії касаційного перегляду судових рішень.

84. У обґрунтування касаційної скарги представник позивача вказував на постанову Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, у якій колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції в частині проведеного розрахунку суми індексації грошового забезпечення на підставі грошового забезпечення військовослужбовця за лютий 2018 року та березень 2018 року та його складових, які мають постійний/щомісячний характер.

85. Таким чином, доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, які слугували підставами для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження.

86. У порушення частини четвертої статті 9 КАС України судами не вжито визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

87. Судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.

88. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

89. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

90. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог підлягає скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

91. В неоскаржуваній частині, що не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, рішення суду апеляційної інстанції відповідно до правил статті 350 КАС України підлягає залишенню без змін.

92. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №420/8465/23 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 жовтня 2019 року включно у сумі 16 030,30 грн, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №420/8465/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду