ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 420/8564/22
адміністративне провадження № К/990/39399/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (головуючий суддя - Юхтенко Л.Р.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (головуючий суддя - Бойко А.В., судді: Федусик А.Г., Шевчук О.А.)
у справі №420/8564/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У червні 2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 у якості базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01 вересня 2015 року по 18 листопада 2021 року включно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 вересня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно з застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2021 року із виплатою фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
2. У обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 йому не в повному обсязі була виплачена індексація грошового забезпечення. На виконання судових рішень у справі № 420/24066/21 відповідачем нараховано індексацію у розмірі 6 703,78 грн, проте застосовано помилковий базовий місяць, а також з 01 березня 2018 року не виплачувалась фіксована індексація.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2016 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2021 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2021 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити (доповнити) судові рішення шляхом розрахунку точної суми індексації грошового забезпечення, належної до виплати, та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити таку суму.
5. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, з 30 липня 2015 року по 19 листопада 2021 року на посаді командира військової частини НОМЕР_1 .
7. Відповідно до довідки про додаткові види грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 29 листопада 2021 року № 291 у період з вересня 2015 року по лютий 2018 року включно позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
8. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі №420/24066/21, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з 01 вересня 2015 року по 18 листопада 2021 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 вересня 2015 року по 18 листопада 2021 року включно.
9. На виконання рішення суду позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 6 703,78 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 383 від 26 травня 2022 року. Відповідно до розрахунку виплаченої суми ОСОБА_1 нараховано індексацію з вересня 2015 року по грудень 2015 року у розмірі 2 302, 64 грн за кожний місяць, із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з січня 2016 року по лютий 2018 із застосуванням січня 2016 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, з березня 2018 року по листопад 2021 року із застосуванням березень 2018 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.
10. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначав про те, що у період з вересня по грудень 2015 року відповідачем правомірно застосовано січень 2008 року для розрахунку суми індексації грошового забезпечення.
12. У період з січня 2016 року по лютий 2018 року відповідачем було допущено протиправні дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2016 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, з огляду на те, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
13. Посилання відповідача на те, що з прийняттям 09 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України постанови №1013, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року, було відхилено судом з огляду на те, що цією постановою не було внесено зміни до відповідних нормативно-правових актів щодо збільшення тарифних ставок військовослужбовців, а такі зміни відбулися лише з 01 березня 2018 року.
14. У період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, а тому саме цей місяць має бути врахований при обчисленні індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період.
15. Враховуючи довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача суд встановив, що розмір підвищення його доходу у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а тому прийшов до висновку, що позивач має право на отримання суми індексації - різниці відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078. Відповідно, зроблено висновок про допущену відповідачем протиправну бездіяльність у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2021 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
16. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
17. Позивач у обґрунтування касаційної скарги звертав увагу на результати касаційного перегляду судових рішень у справах № 200/4531/22, № 420/23176/21, № 825/874/17, №825/1987/17, № 240/4911/18, відповідно до яких Верховним Судом скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови щодо визначення судом суми індексації грошового забезпечення, належної до виплати військовослужбовцю.
18. Також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, у якій надано роз`яснення щодо: визначення січня 2008 року у якості місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно та відсутність у цьому питанні дискреційних повноважень військових частин. Також вказано про право військовослужбовців на індексацію-різницю з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби чи підвищення посадових окладів відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078; необхідність розрахунку судом розміру індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року та відсутність у цьому питанні дискреційних повноважень відповідача; необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яке належить до виплати та відсутність у такому питанні дискреційних повноважень відповідача.
19. Касатор вважає, що для захисту його прав необхідно розрахувати точну суму індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 18 листопада 2021 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2021 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, та зазначити таку суму у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції для запобігання маніпуляцій та неналежного ставлення відповідача до виконання судового рішення.
20. Відсутність точного розрахунку суми індексації, належної до виплати, на переконання позивача призводить до неефективного захисту його прав та виникнення необхідності повторного звернення з позовом задля встановлення справедливості та отримання належної виплату у повному обсязі.
21. Також позивач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес.
22. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що розрахунок індексації, визначення базового місяця, її нарахування та виплата є повноваженнями військової частини, як органу, в якому позивач проходив службу та який нараховував йому грошове забезпечення. Суд не є відповідальною особою, яка може вказувати як нараховувати грошові кошти.
23. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексації споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.
24. Згідно вимог Постанови № 1013 та Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом із урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
25. Збільшення розміру премії, яка є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, є підставою вважати січень 2016 року базовим місяцем.
26. Вказував на практику судів першої та апеляційної інстанцій у справах з подібними правовідносинами, а також просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняте нове рішення у цій справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
28. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на пункти «а», «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
29. Спірні правовідносини склалися щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 вересня 2015 року по 18 листопада 2021 року.
30. Позивач не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині того, що судом не було здійснено розрахунку суми індексації, належної йому до виплати за спірний період, у зв`язку з чим і подав касаційну скаргу.
31. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
32. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
33. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
34. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
35. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
36. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
37. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
38. З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
39. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
40. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 17 січня 2022 року у справі № 420/15397/21, від 10 травня 2022 року у справі №420/15397/21, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Так, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
41. У наведених постановах Верховний Суд зазначив, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013) є січень 2008 року.
42. При цьому, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
43. У розглядуваній справі частково задовольняючи позовні вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що обчислення цієї індексації за спірний період відповідач має здійснити із застосуванням січня 2008 року, назвавши його при цьому місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базовий місяць»).
44. При цьому суд не здійснив розрахунок конкретної суми індексації грошового забезпечення, належної до виплати у вказаний період, незважаючи на те, що позивач у позовній заяві звертав увагу суду на ефективний спосіб відновлення порушеного права, який виключатиме подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а також необхідність повторного звернення до суду.
45. Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції.
46. Разом із тим, Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22, підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
47. Наведена позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
48. Отже, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині того, що обчислення суми індексації не відноситься до виключної компетенції відповідача і тому суд може визначати конкретну суму індексації.
49. Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2021 року) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
50. Між тим, з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
51. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).
52. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
53. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
54. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
55. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
56. У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
57. Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
58. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
59. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
60. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
61. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
62. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
63. Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
64. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи позовні вимоги в частині права позивача на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2021 року відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, керувалися наведеним позивачем у позовній заяві розрахунком суми індексації за березень 2018 року.
65. Разом із тим, судами не наведено мотивів якими вони керувалися визначаючи, які саме складові грошового забезпечення необхідно включити до обрахунку суми грошового забезпечення в березні 2018 року та суми грошового забезпечення у лютому 2018 року, тобто які із них судом визначено як постійні (сталі), а які із них мають разовий характер в розумінні положень статті 9 Закону № 2011-XII та Постанови № 704.
66. Також судами не було розраховано та не визначено конкретні суми індексації грошового забезпечення, які зобов`язано відповідача нарахувати й виплатити позивачу.
67. Слід зазначити про те, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив змінити рішення суду першої інстанції та зазначити розраховані суми індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а з 01 березня 2018 року про 18 листопада 2021 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, проте суд апеляційної інстанції не звернув на це увагу.
68. Питання щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення та її стягнення у судовому порядку є актуальним для позивача і на стадії касаційного розгляду справи.
69. Отже, застосований судом спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
70. Отже, оскаржувані судові рішення протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
71. У порушення частини четвертої статті 9 КАС України судами не вжито визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
72. Судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.
73. Таким чином, доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, які слугували підставами для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження.
74. Отже, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
75. Врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суди першої та апеляційної інстанцій формально при цьому підійшли до визначення кола обставин, які належить з`ясувати для правильного їх застосування, в тому числі і щодо визначення складових, які мають враховуватися до грошового забезпечення позивачки у лютому та березні 2018 року.
76. Отже, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи.
77. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
78. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
79. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
80. Під час нового розгляду справи суду необхідно, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, для цілей застосування положень Порядку № 1078 на підставі належних та допустимих доказів дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
81. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі №420/8564/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду