ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 420/9003/23
адміністративне провадження № К/990/33217/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/9003/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа: ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року (головуючий суддя: Свида Л. І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Джабурія О. В., суддів: Вербицької Н. В., Кравченка К. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 306 від 09 грудня 2022 року в частині невиплати ОСОБА_1 іншої частини одноразової грошової допомоги 15 000 000 грн. в сумі 7 500 000 грн.,
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 частини одноразової грошової допомоги в сумі 7 500 000 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що її син старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_4
Позивачка зазначає, що інша частина одноразової грошової допомоги в сумі 7 500 000 грн не була виплачена їй, оскільки на неї мав право батько старшого солдата ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Поряд з цим, позивачка зазначає, що ОСОБА_2 є громадянином Росії та в останній раз був в Україні у 2012 році, у зв`язку із чим він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю їх сина військовослужбовця.
На думку позивачки, станом на дату смерті сина - 08 липня 2022 року діяла редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, яка не передбачала можливість позбавлення вказаних виплат громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, зазначена редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 набула чинності 30 вересня 2022 року, однак оскаржуване рішення відповідачем по справі було прийнято 09 грудня 2022 року, тобто, вже після набрання вказаних змін законної сили, а тому вона вважає, що застосуванню підлягали положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 чинні саме станом на 09 грудня 2022 року, а не на 08 липня 2022 року (дату смерті сина позивачки).
Крім того, позивачка стверджує, що на період чинності редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 до внесення змін про позбавлення виплат громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн (до 30 вересня 2022 року), ОСОБА_2 своє право реалізовано не було.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06 липня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, дійшла вірного висновку про призначення позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі 7 500 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 03 жовтня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, в якій скаржниця просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що застосуванню підлягали положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 чинні саме станом на 09 грудня 2022 року, а не на 08 липня 2022 року (дату смерті сина позивачки).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Уханенко С. А., судді: Кашпур О. В., Радишевська О. Р.
8. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року задоволено заяви про самовідвід суддів Уханенка С. А., Кашпур О. В. та Радишевської О. Р. Відведено суддів Уханенка С. А., Кашпур О. В. та Радишевської О. Р. від участі у розгляді справи № 420/9003/23. Передано матеріали касаційної скарги у справі № 420/9003/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у встановленому порядку.
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Бучик А. Ю., Коваленко Н. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 420/9003/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано скаржниці строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду доказів наявності у позивача підстав для звільнення від сплати судового збору або надання документа про сплату судового збору.
11. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року скаржниця надіслала до суду копію посвідчення № НОМЕР_1 , з якого вбачається, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
12. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
13. 10 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
14. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 24 січня 2024 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини старшого солдата ОСОБА_3 .
16. В сповіщенні сім`ї № 108 від 08 липня 2022 року на ім`я матері ОСОБА_1 зазначено, що її син старший солдат ОСОБА_3 , командир відділення зенітного артилерійського взводу, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій.
15 липня 2022 року було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .
17. 29 вересня 2022 року позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в якій зазначила, що батько загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 , проживає на території російської федерації.
18. 09 грудня 2022 року комісія Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум розглянула подану ОСОБА_1 заяву та дійшла до висновку про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, старшого солдата ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про смерть від 15 липня 2022 року та листа Кадрового центру Збройних Сил України від 20 жовтня 2022 року № 321/КЦ/13117 - у розмірі частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн.
19. 24 січня 2023 року листом ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 повідомлено про прийняте протокольне рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Зазначена виплата була отримана позивачкою у повному обсязі.
20. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови їй у виплаті повної одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у розмірі 15 000 000 грн, ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
22. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. За приписами ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
24. Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
25. Згідно зі ст. 41 Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
26. Статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
27. Відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
28. За приписами ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
29. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24 лютого 2022 року по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
30. Положеннями ст. 16-3 Закону № 2011-XIІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
31. Згідно зі п. 3, 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
32. На виконання Указів Президента України від 24 лютого2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
33. Відповідно до п. 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
34. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 15 липня 2022 року, у зв`язку із чим із вказаної дати члени сім`ї, батьки та утриманці набули право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168.
35. На момент смерті військовослужбовця ОСОБА_3 до кола осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, належали, зокрема: батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
36. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.
37. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22 липня 1999 року вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Алдан, Якутія, російська федерація (мати - ОСОБА_1 , українка, батько - ОСОБА_2 , естонець).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 17 серпня 2004 року зроблено актовий запис № 99, серія НОМЕР_4 , виданий Відділом РАЦС Балтського районного управління юстиції Одеської області.
38. Зі слів позивачки, ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишився проживати у російській федерації.
39. Як вірно встановлено судами, та фактично не заперечується сторонами, будь-які документи, які б свідчили про звернення або відмову ОСОБА_2 щодо отримання ним одноразової грошової допомоги в матеріалах справи відсутні та сторонами надано не було.
40. Колегія суддів акцентує увагу, що абзацом 3 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Отже, у разі відмови ОСОБА_2 від отримання одноразової грошової допомоги або у разі його не звернення за отриманням такої допомоги протягом трьох років з дати смерті сина ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у ОСОБА_1 виникне право на отримання частини одноразової грошової допомоги в сумі 7 500 000 грн.
41. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, дійшла вірного висновку про призначення позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі 7 500 000 грн.
42. Посилання скаржниці на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що застосуванню підлягали положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 чинні саме станом на 09 грудня 2022 року, а не на 08 липня 2022 року (дату смерті сина позивачки) є безпідставними та необґрунтованими, оскільки норми, запроваджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1066, відповідно до яких громадяни Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору були виключені з кола осіб - отримувачів внесені після набуття права на отримання визначеними особами одноразової грошової допомоги.
43. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій.
44. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
45. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
46. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
47. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
48. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
49. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
50. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
51. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко