№ 420/9503/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/9503/22

адміністративне провадження № К/990/25092/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року (головуючий суддя -Косцова І.П., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)

у справі № 420/9503/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Одеській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області № 872 від 13 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_3 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області № 1140 о/с від 22 червня 2022 року «По особовому складу», яким його звільнено зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 22 червня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області № 1511 о/c від 12 вересня 2022 року «По особовому складу», яким внесено зміни до наказу № 1140 о/с від 22 червня 2022 року та змінено дату звільнення з 22 червня 2022 року на 04 липня 2022 року;

- поновити на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Одеській області у званні підполковника поліції;

- стягнути з ГУ НП в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2022 року по день фактичного поновлення на посаді;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Одеській області.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що вважає оскаржувані накази протиправними, оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, слідство триває, а вироку суду, який набрав законної сили, відсутній. Також ОСОБА_1 вказав про безпідставність доводів відповідача щодо підривання його поведінкою довіру населення до органів поліції, оскільки у інтернет виданнях, які висвічували події, не згадувалося його прізвище. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність його звільнення, наявність підстав для поновлення на займаній посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Одеській області № 872 від 13 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_3 ».

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Одеській області № 1140 о/с від 22 червня 2022 року «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 22 червня 2022 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Одеській області № 1511 о/c від 12 вересня 2022 року «По особовому складу», яким внесені зміни до наказу № 1140 о/с від 22 червня 2022 року та змінено дату звільнення з 22 червня 2022 року на 04 липня 2022 року.

Поновлено ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання підполковник поліції, на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 05 липня 2022 року.

Стягнуто з ГУ НП в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 липня 2022 року у сумі 145 268,21 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ НП в Одеській області звернулось із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ОСОБА_1 з 24 серпня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року - в Національній поліції України.

8. На час звільнення позивач перебував на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області та мав спеціальне звання підполковник поліції.

9. Відповідно до наказу № 763 від 23 травня 2022 року, у зв`язку із надходженням до ГУ НП в Одеській області доповідної записки щодо порушень службової дисципліни окремими посадовими особами ОРУП № 2 та ГУ НП в Одеській області, призначено службове розслідування за вказаним фактом.

10. У доповідній записці повідомлялось, що 20 травня 2022 року на площі імені Овідія біля адміністративної будівлі відділення поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області (вул. Берегова, 9, смт. Овідіополь, Одеський район Одеської області) слідчими слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР в м. Миколаєві спільно з працівниками УСБУ в рамках кримінального провадження № 42022164010000105 від 17 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), затримано заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

11. 21 травня 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України (пособництво в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе та іншої особи, за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди).

12. Згідно із ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 23 травня 2022 року у справі № 947/9603/22 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та визначено розмір застави 1 037 058,00 грн.

13. 06 червня 2022 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування щодо можливих неправомірних дій окремих посадових осіб ОРУП № 2 та ГУНП в Одеській області.

14. Під час службового розслідування встановлено, що у проваджені старшого слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 перебували матеріали кримінального провадження №12022162380000245 від 14 травня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України (в ході огляду автомобіля марки «NіssanPrimera» д/н НОМЕР_1 , під керуванням військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_5 , виявлені пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору та речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані).

15. Про вищевказаний факт початку досудового розслідування військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доповіли своєму безпосередньому командиру, який повідомив, що знайомий із співробітником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , який може дізнатись обставини початку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

16. 14 травня 2022 року у смт. Овідіополь Одеської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх командир зустрілись з ОСОБА_7 , якому особисто розповіли про обставини подій, які слугували підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження. В ході розмови ОСОБА_7 повідомив, що його знайомий ОСОБА_8 , може допомогти у даній ситуації. В подальшому, ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_8 , якому також розповів відомі йому обставини вчинення можливого правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В свою чергу, ОСОБА_8 розповів своєму знайомому заступнику начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 про можливий факт вилучення наркотичної речовини військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 з ОСОБА_6 та повідомив про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні його відділенням поліції.

17. Після вищевказаних подій, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на отримання від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправомірної вигоди за непритягнення їх до кримінальної відповідальності за дії, пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів.

18. Прибувши до адміністративної будівлі відділення поліції № 1 ОРУП № 2ГУ НП в Одеській області, ОСОБА_5 зустрівся на вулиці з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після чого разом з останнім зайшов до відділення поліції та піднявся на другий поверх, до службового кабінету підполковника поліцій ОСОБА_1 . Знаходячись у службовому кабінеті, ОСОБА_5 написав розписку про отримання від працівників поліції належного йому мобільного телефону «Iphone 7 Plus», текст якої продиктував йому особисто підполковник поліції ОСОБА_1 , після чого безпідставно (без письмових доручень, постанов слідчого, вказівок прокурора, ухвал слідчого судді) не будучи стороною кримінальному провадженні № 12022162380000245, в порушення Присяги поліцейського, пп. 2, п. 1, розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, перевищуючи свої повноваження, втрутився у хід розслідування вказаного кримінального провадження та незаконно здійснював його оперативне супроводження, що виразилось у передачі на відповідальне зберігання, ОСОБА_5 належний йому мобільний телефон «Іphone 7 Plus», який раніше ним було добровільно надано в рамках вказаного кримінального провадження.

19. Судом першої інстанції встановлено, що вказаний факт підтверджується поясненнями підполковника поліції ОСОБА_9 від 30 травня 2022 року, який підтвердив, що саме підполковник поліції ОСОБА_1 забрав у нього телефон військовослужбовця для передачі та повернув розписку про відповідальне зберігання.

20. Також у висновку службового розслідування вказано про неналежний контроль з боку позивача за дотриманням особовим складом службової дисципліни під час виконання службових обов`язків, а саме - несвоєчасну реєстрацію заяв і повідомлень, що надходили до чергової частини відділення поліції. Згідно із аналізом стану обліково-реєстраційної дисципліни у ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області виявлено порушення Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ від 08 лютого 2019 року № 100. Зокрема, станом на 20 травня 2022 року встановлено, що з журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події до ІТС ІПНП не були перенесені відомості стосовно 35 заяв та повідомлень. Також за вказаними матеріалами відсутні відмітки керівника органу щодо передачі їх за відповідним напрямом діяльності для вжиття заходів.

21. Згідно із вказаним висновком за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, пунктів 1, 2, 5, 6, 8, 13 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), частин першої, другої, шостої статті 18 Закону № 580-VIII, пункту 2 розділу 1, підпунктів 1,2,12 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила етичної поведінки), розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ НІІ в Одеській області, затверджених наказом ГУ НП в Одеській області № 177 від 01 лютого 2021 року (далі - Правила внутрішнього службового розпорядку), пункту 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 15 листопада 2017 року №930 (далі - Порядок розгляду звернень), пункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), пунктів 2.5, 2.8, 2.9, 2.11, 2.16, 2.17, 2.19, 2.20, 2.26 розділу II Посадових інструкцій заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, затверджених начальником ОРУП № ГУНП 19 березня 2021 року за № 61.3/2352 (далі - Посадова інструкція), заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 1 ОРУ № 2 ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

22. Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 13 червня 2022 року № 872 «Про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_3 » звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції.

23. Наказом начальника ГУ НП в Одеській області від 22 червня 2022 року №1140 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, з 22 червня 2022 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

24. Наказом начальника ГУ НП в Одеській області від 12 вересня 2022 року №1511 о/с внесено зміни у наказ від 22 червня 2022 року №1140 о/с, а саме, визначено дату звільнення - з 04 липня 2022 року.

25. Не погоджуючись із накладенням дисциплінарного стягнення та звільненням, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції є співмірним із вчиненим ним дисциплінарним проступком. Судом встановлено, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення ОСОБА_1 Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилось у діях поза межами своїх повноважень.

27. При цьому, суд першої інстанції наголосив, що звільнення позивача відбулось не через наявність судового вироку, оскільки станом на час розгляду справи, ОСОБА_1 вважається невинуватим у вчиненні злочину та не може бути на цій підставі звільнений зі служби. Однак, інформація за вказаним фактом, щодо затримання заступника начальника одного з відділень поліції в Одеській області, потрапила до засобів масової інформації, була опублікована на багатьох каналах месенджеру «Telegram», а також та на веб-сайті видання «Думская», що у свою чергу призводить до підриву авторитету та довіри громадян до поліції та свідчить про порушення підполковником поліції ОСОБА_10 вимог Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилось у вчиненні дій які підривають авторитет Національної поліції України.

28. Суд першої інстанції також вказав, що висновки відповідача про неналежний контроль за дотриманням особовим складом службової дисципліни під час виконання службових обов`язків, а саме: несвоєчасна реєстрація заяв і повідомлень, що надходили чергової частини відділення поліції, - є такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями працівників ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області.

29. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що висновки службового розслідування стосовно підриву авторитету, довіри громадян до поліції та щодо порушення ОСОБА_10 вимог Правил етичної поведінки поліцейських, є недоведеними належними доказами та спростовані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

30. Щодо порушення порядку введення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень, суд апеляційної інстанції встановив несвоєчасну реєстрацію 35 заяв і повідомлень, що надходили до чергової частини відділення поліції. Однак, в матеріалах службового розслідування відповідачем зазначено, що вказані порушення хоч і мали місце, однак були усунені самостійно посадовими особами до затвердження висновку службового розслідування. Крім того, колегія суддів апеляційного суду вказала, що безпосередньо відповідальних осіб за несвоєчасну реєстрацію заяв і повідомлень, що надходили до чергової частини відділення поліції, за висновком службового розслідування не встановлено та не притягнуто до відповідальності.

31. Колегія суддів апеляційної інстанції також звернула увагу, що службова характеристика позивача від 20 травня 2022 року носить виключно позитивний характер, а відповідно до його біографічної довідки від 20 травня 2022 року діючих дисциплінарних стягнень він не має. До того ж, у висновку службового розслідування вказано, що обставинами, які пом`якшують його відповідальність є попередня бездоганна поведінка, обставин, які обтяжують відповідальність, не встановлено.

32. Також суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстровану шлюбі та має дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом з дитинства.

33. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вказав про застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

34. У касаційній скарзі вказано про неправильне застосування судом апеляційної інстанції частини першої статті 62 Конституції України в частині застосування презумпції невинуватості до позивача, а саме - відсутність вироку суду на момент прийняття оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 420/241/20.

35. ГУ НП у Одеській області також вказало, що в оскаржуваному рішенні судом неправильно застосовано положення пункту 6 та пункту 10 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), а саме - без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 в частині розмежування видів юридичної відповідальності.

36. Скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано, що позивач як поліцейський зобов`язаний не допускати зв`язків, які ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер, що наслідки дисциплінарного проступку фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, у свою чергу, докази про набуття суспільного резонансу наявні в матеріалах. Також не враховано те, що допущене позивачем порушення, як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, оскільки факт затримання працівника поліції за вимагання хабаря, вчинення дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до поліцейського, - свідчать про порушення вимог законодавства, адже позивачем скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України, не враховано, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни, що зокрема, виразилось у недотриманні вимог чинного законодавства України, яке регулює діяльність Національної поліції України.

37. У скарзі вказано, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19, застосував норми права без урахування цих висновків, що свідчить про неоднакове застосування норм права та порушення судом апеляційної інстанції норм і матеріального, і процесуального права.

38. ГУ НП у Одеській області наголосило, що дана справа має виняткове значення для відповідача, оскільки спірні правовідносини стосуються поновлення особи, яка своїми діями дискредитувала та зганьбила звання поліцейського, на публічній службі. Подія за участю ОСОБА_1 набула суспільного резонансу та зокрема висвітлені в мережі «Інтернет». З висвітлених публікацій вбачається негативне ставлення населення до вказаної події, що, в свою чергу, є підривом довіри населення до поліції.

39. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Наголосив, що у оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції не здійснював посилання та/або застосування частини першої статті 62 Конституції України, постанова суду не містить будь-якого ототожнення притягнення до дисциплінарної відповідальності та наявності кримінального провадження. У судових справах, на які у посилається відповідач у касаційній скарзі, не містять в собі будь-якого висновку щодо застосування частини першої статті 62 Конституції України у подібних правовідносинах.

40. Також у відзиві наголошено, що суд апеляційної інстанції взагалі не застосував норми пунктів 6 та 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, про неправильне застосування яких зазначає ГУ НП у Одеській області в касаційній скарзі.

41. На думку представника позивача, поведінка ОСОБА_1 не дискредитує репутацію Національної поліції України, оскільки у інтернет виданнях, де публікувалось інформація щодо вказаного службового розслідування, прізвище позивача не зазначалось.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

42. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

43. Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

44. Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог Присяги поліцейського, пунктів 1, 2, 5, 6, 8, 13 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, пункту 2 розділу 1, підпунктів 1, 2, 12 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, пункту 12 розділу IV Порядку розгляду звернень, пункту 1 частини першої статті 19 Закону № 393/96-ВР, підпунктів 2.5, 2.8, 2.9, 2.11, 2.16, 2.17, 2.19, 2.20, 2.26 пункту 2 розділу II Посадових інструкцій заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

45. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, враховуючи характер встановленого порушення дисципліни та наявності обставин, які пом`якшують відповідальність.

46. Верховний Суд із таким висновком не погоджується з огляду на таке.

47. Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

48. Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

49. Пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

50. Відповідно до частин першої - третьої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

51. Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

52. Згідно з пунктами 1, 2, 5, 6, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

53. Підпунктами 1, 2, 12 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

54. Із вказаних правових норм вбачається, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв`язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що доводи стосовно вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку базуються на матеріалах кримінального провадження № 12022162380000245 від 14 травня 2022 року. У вказаному кримінальному провадженні позивач є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченому частиною третьою статті 368 КК України. Інформація щодо затримання заступника начальника одного з відділень поліції в Одеській області набула широкого розголосу у мережі «Інтернет».

56. Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

57. Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.

58. Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

59. Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19.

60. Відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону № 580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правилами поведінки, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, враховуючи висвітлення даної події в мережі «Інтернет», порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків і проходження служби у Національній поліції України.

61. Також Верховний Суд наголошує, що відсутність в мережі «Інтернет»(у публікаціях з приводу цієї події) прізвища та ім`я позивача - жодним чином не спростовують тверджень про вчинення дисциплінарного проступку, оскільки у даному випадку йдеться про відношення суспільства до поліції, як правоохоронного органу, та її працівників в цілому, а не до будь-якого конкретного працівника.

62. У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

63. Оцінюючи доводи касаційної скарги колегія суддів враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

64. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

65. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

66. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

67. Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21.

68. Верховний Суд наголошує, що позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції України, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

69. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що сам факт пред`явлення підозри поліцейському, його можливе притягнення до кримінальної відповідальності за отримання хабаря та висвітлення цієї події у засобах масової інформації - призводить до підриву авторитету та довіри громадян до поліції. А те, що підозрюваним у цьому кримінальному провадженні є саме ОСОБА_1 свідчить про порушення ним Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту та вимог Закону № 580-VIII.

70. Окрім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 06 серпня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частини третьої статті 28 та частини другої статті 369-2 КК України (обіцянка здійснити вплив за умови надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою організованою групою осіб).

71. Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції України, колегія суддів Верховного Суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

72. Застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок полягає у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.

73. Відсутність вироку суду про визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, а не пункт 10 цієї норми.

74. Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

75. Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України. Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

76. Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

77. Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

78. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №420/241/20, вказаний висновок не був застосований судом апеляційної інстанції.

79. Враховуючи, що на момент розгляду справи в суді касаційної інстанції ОСОБА_1 пред`явлено вже дві підозри у скоєні злочинів, досудове розслідування триває, відсутні підстави стверджувати, що позивач дотримувався етичних, правових та службово-дисциплінарних норми поведінки.

80. Окрім того, судами попередніх інстанцій було також встановлено наявність неналежного контролю позивачем як заступником начальника відділення поліції за дотриманням особовим складом службової дисципліни під час виконання службових обов`язків.

81. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із відсутністю факту вчиненого ним діяння, оскільки такий спростовується висновком службового розслідування.

82. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

83. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийняте з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасоване судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга ГУ НП в Одеській області підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

84. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №420/9503/22 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду