ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/9728/23
адміністративне провадження № К/990/41525/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання протиправними бездіяльність, рішення та дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою адвоката Меламеда Вадима Борисовича
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Граб Л.С., суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила:
визнати бездіяльність відповідача, щодо непоновлення пенсії позивачки протиправною та дискримінаційною, визнати протиправними, дискримінаційними та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії, викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №819/03-16 від 28 січня 2022 року, та визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача стосовно відмови поновити виплату пенсію позивачці;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити певні дії, а саме поновити виплату пенсії позивачці з 01 березня 2014 року, на вказаний нею банківський рахунок, з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
3. Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про встановлені обставини можливого порушення адвокатом Меламедом (Melamed) Вадимом (Vadim) Борисовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21495 від 29 травня 1997 року, виданого Колегією адвокатів Ізраїлю (Israel Bar Association), вимог щодо несумісності, для вжиття відповідних заходів. Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Меламеда В.Б. на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
5. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що окрема ухвала вважається врученою апелянту через систему "Електронний суд" 19 вересня 2023 року і останнім днем подачі апеляційної скарги є 04 жовтня 2023 року. Таким чином, оскільки станом на 08 листопада 2023 року апелянтом не наведено достатніх підстав і не надано належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження окремої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, Меламед В.Б. звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції допустив порушення положень статей 298 299 КАС України, оскільки пропуск процесуального строку на оскарження окремої ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року стався не з вини адвоката Меламеда В.Б. , а пов`язаний з технічним збоєм системи «Електронний Суд», який не дозволив своєчасно побачити та оскаржити судове рішення.
8. Крім того, скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги скріншоти Електронного кабінету Меламеда В.Б. , які підтверджують його доводи про відсутність надісланої судом електронної копії окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до Суду 11 грудня 2023 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/9728/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 березня 2024 року.
12. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
13. Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу адвоката Меламеда В.Б. не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, згідно довідки про доставку документа в Електронний кабінет, відповідачем отримано 11 грудня 2023 року о 14:55.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
15. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
16. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
17. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
18. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є прийнятними з огляду на таке.
20. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
21. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 та частина перша статті 13 КАС України).
22. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
23. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
24. На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що адвокат Вадим Меламед є представником позивача ОСОБА_1. Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про встановлені обставини можливого порушення адвокатом Меламедом (Melamed) Вадимом (Vadim) Борисовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21495 від 29 травня 1997 року, виданого Колегією адвокатів Ізраїлю (Israel Bar Association), вимог щодо несумісності, для вжиття відповідних заходів. Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.
26. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
27. Не погоджуючись з окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, Вадим Меламед 17 жовтня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою на вказане судове рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
28. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме, для надання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній поважних підстав його пропуску, а також доказів у підтвердження вказаних обставин.
29. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Меламеда В.Б. на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
30. Вважаючи, що суд апеляційної інстанції протиправно не взяв до уваги те, що пропуск строку на апеляційне оскарження окремої ухвали суду першої інстанції зумовлений технічним збоєм в роботі системи «Електронний Суд», Меламед В.Б. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою із вимогою скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
31. З приводу вищевказаних висновків суду апеляційної інстанції та доводів касаційної скарги, зазначених з метою спростування таких висновків, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
32. Строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
33. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
34. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
35. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
36. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
37. Як слідує з матеріалів справи, Одеським окружним адміністративним судом 18 вересня 2023 року було прийнято окрему ухвалу, яка стосується безпосередньо Меламеда В.Б. та його професійної діяльності як адвоката.
38. У резолютивній частині вказаної ухвали суд апеляційної інстанції роз`яснив, що така підлягає оскарженню протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Тож Меламед В.Б. мав процесуальну можливість подати апеляційну скаргу на окрему ухвалу суду першої інстанції до 04 жовтня 2023 року, про що правильно вказав суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні та не заперечується самим скаржником.
39. Проте, апеляційна скарга Меламеда В.Б. на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року була направлена ним до П`ятого апеляційного адміністративного суду лише 17 жовтня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
40. Як вбачається з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, в обґрунтування причин пропуску строку, на виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року про залишення зазначеної апеляційної скарги без руху, скаржником вказано, що окрема ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року проголошена без участі апелянта та не була надіслана жодним із відомих способів ні на електронну пошту, ні в повідомленнях електронного кабінету. Про існування окремої ухвали Меламед В.Б. дізнався з ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 160/23715/23, яка була отримана апелянтом через систему «Електронний Суд» 10 жовтня 2023 року, в якій було висловлено прохання суду надати результат її виконання.
41. Оцінивши доводи Меламеда В.Б. , П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження окремої ухвали суду першої інстанції є неповажними, позаяк останнім не доведено належними доказами існування непереборних обставин, які перешкоджали вчасно скористатися правом на апеляційне оскарження.
42. Водночас, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
43. Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
44. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
45. Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та стимулювання їх до своєчасного виконання передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності визначених законом строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть підстави для порушення прав інших учасників справи. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
46. Водночас, приписами частини першої статті 121 КАС України зазначається, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
47. Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
48. Таким чином, для правильного вирішення процесуальних питань, що виникли у цій справі, необхідно встановити, чи відповідають наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження критеріям поважності.
49. Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 вказав, що апеляційний перегляд справи належить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Це право повинно реалізовуватись зацікавленими особами добросовісно, без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об`єктивних обставин, підтверджених доказами.
50. Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 520/10899/22 також зауважив, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду. Такий правовий інститут не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час їх перебігу.
51. Аналізуючи термін поважність причин пропуску строку Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском такого строку; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку.
52. Враховуючи вищевикладені положення КАС України та практику Верховного Суду, що склалася стосовно критерію поважності підстав поновлення строку, колегія суддів у контексті цієї справи доходить висновку, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин з підтвердженням останніх належними доказами. При цьому, колегія суддів наголошує, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження підлягають оцінці на предмет їх поважності у порядку, передбаченому процесуальним законом, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженнях щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких причин, зокрема, відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій, достовірність та достатність яких оцінюється судом у кожному випадку окремо.
53. Таким чином, Суд доходить висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
54. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження окремої ухвали суду першої інстанції Меламед В.Б. зазначив про технічний збій в системі «Електронний Суд», що зумовило відсутність у його Електронному кабінеті інформації про надходження електронної копії окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року.
55. На підтвердження вказаних доводів поважності пропуску строку Меламед В.Б. надав скріншоти екрану комп`ютера, які свідчать про відсутність в Електронному кабінеті користувача окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 420/9728/23.
56. У касаційній скарзі Меламед В.Б. також вказує, що суд апеляційної інстанції помилково не взяв до уваги наявність технічних несправностей у функціоналі системі «Електронний Суд», що унеможливило здійснення ним гарантованого положеннями Конституції України права на апеляційне оскарження судового рішення.
57. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 09 листопада 2022 року у справі №440/9242/21 вказав, що наявність технічного збою у роботі системи «Електронний Суд» може бути визнана судами як поважна причина пропуску відповідного процесуального строку за умови надання підтверджуючих це доказів.
58. Крім того, Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2024 року у справі № 320/11949/23 також наголосив на поважності подібних до тих, що зазначені Меламедом В.Б. , підстав для поновлення строку та вказав, що огляду на об`єктивну реальність, а саме перебування країни в умовах воєнного стану, отримання судових рішень/процесуальних документів та подання заяв/апеляційної скарги через систему «Електронний суд» ускладнено через кіберзагрозу державним сайтам, а тому реєстри та системи в певний період часу можуть бути обмежені у використанні, у тому числі відбувається некоректна робота системи «Електронний суд».
59. З огляду на вказане колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції стосовно неповажності підстав, що наведені Меламедом В.Б. в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження окремої ухвали суду першої інстанції. З огляду на наведені скаржником аргументи й докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях Меламеда В.Б. не вбачається ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками в частині наміру реалізувати конституційне право на апеляційне оскарження судового рішення.
60. Суд також вважає за необхідне зазначити, що відсутність надісланої судом електронної копії судового рішення у Електронному кабінеті користувача, що обумовлена технічним збоєм/некоректною роботою системи «Електронний суд», може бути визнана поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження в умовах дії воєнного стану та враховуючи постійний ризик кіберзагроз для державних інтернет-ресурсів, за умови підтвердження такої підстави належними та допустимими доказами.
61. Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55 124 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
62. Суд зазначає, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним, однак це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема, встановленням певних процесуальних строків звернення до суду з позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргами. Водночас Верховний суд звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що процесуальні заходи, які застосовуються, не повинні обмежувати доступ до суду, який залишається для учасників справи, у такий спосіб або в такій мірі, щоб сама суть такого права була нівельована.
63. При цьому у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, від 28 березня 2023 року у справі №260/1322/21 та від 23 червня 2023 року у справі № 620/5444/22, закріплено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду; це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову, скарги по суті, із супутнім ризиком порушення права учасника справи на ефективний судовий захист.
64. Суд також враховує, що офіційною адресою адвоката є іноземна країна (Ізраїль, м. Рішон Ле-Ціон, де оголошено воєнний стан (7 жовтня 2023 року відбулася атака ХАМАСу на Ізраїль та розпочався збройний конфлікт між Ізраїлем та палестинськими бойовиками), що є загальновідомим фактом і не потребує доказування), зазначена окрема ухвала була винесена Одеським окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без участі сторін, а доступ до апеляції заявнику необхідний для захисту свого права на адвокатську діяльність, яка зокрема, передбачає представництво інтересів фізичних осіб у спорах стосовно соціального захисту.
65. У справі «Ілхан проти Туреччини» (ВП), № 22277/93, п. 51)) Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
66. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, а саме статей 298 299 КАС України, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року
67. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме, статей 298 299 КАС України, а тому підлягає скасуванню, касаційна скарга - задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
68. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
69. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 349 353 355 356 КАС України, Cуд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу адвоката Меламеда Вадима Борисовича задовольнити.
Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа