ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року
м. Київ
справа № 420/9992/24
адміністративне провадження № К/990/46425/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/9992/24
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення з 28.07.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 28.07.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 28.07.2022 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28 липня 2022 року по 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 28 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 28 липня 2022 року по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення.
3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року запропоновано ОСОБА_1 у п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали надати пояснення щодо дотримання строку звернення з даним позовом до суду та/або заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову.
5. На виконання зазначеної ухвали 01 листопада 2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.
6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року, ухвалено постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
7. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не дотримано строки звернення до суду, встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України та не надано доказів про поважність причин пропуску такого строку, які б унеможливили своєчасне звернення до суду першої інстанції з цим позовом.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Адвокат Коломойцева Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
9. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
10. Касатор посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, залишаючи позов без розгляду, не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2019 у справі №0440/6027/18, від 12.01.2021 у справі №1640/2719/18, від 23.02.2021 у справі №420/1927/20, від 21.07.2021 у справі №520/5875/19 про те, що суд апеляційної інстанції не має повноважень скасовувати рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду з власної ініціативи.
11. Представник позивача у касаційній скарзі зазначає про те, що відповідач оскаржував рішення суду першої інстанції виключно з підстав порушень, на його думку, судом норм матеріального права. Жодних доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у тому числі, питання дотримання строків звернення до суду, апелянт не зазначав, водночас оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить, всупереч частині першій статті 308 КАС України, перегляду справи в межах доводів апелянта.
IV. Позиція інших учасників справи
12. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А., від 09 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року.
14. Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
15. Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 09 січня 2025 року.
VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
17. Межі перегляду справ судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України.
18. Приписами частини першої та другої статті 308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
19. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
20. Як убачається із змісту апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року, відповідачем не порушувалося питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, зокрема, доводи про подання позову у справі №420/9992/24 поза межами строків звернення до суду та необхідність залишення позову без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, апеляційна скарга відповідача не містить. Натомість, відповідач просив повністю скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.
21. Однак П`ятий апеляційний адміністративний суд дослідив обставини справи у частині питання щодо строку звернення до суду та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в цій частині, внаслідок чого дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
22. Суд апеляційної інстанції не надавав своїх висновків щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які ІНФОРМАЦІЯ_1 посилалася в апеляційній скарзі, натомість застосував наслідки пропущення строку звернення до суду, визначені статтею 123 КАС України, на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
23. Верховний Суд у справах №420/1927/20, №0440/6027/18, №1640/2719/18, №520/5875/19, №640/2784/21, №420/5965/22 вже вирішував питання меж перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, зокрема правомірності застосування наслідків частини четвертої статті 123 КАС України про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, у випадку, коли рішення суду першої інстанції не оскаржується з цих підстав.
24. У постановах суду касаційної інстанції у вказаних справах зазначено, що межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
25. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 цього ж Кодексу).
26. Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, визначені частиною третьою статті 317 КАС України, а саме: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
27. Тобто, розгляд судом справи, позов у якій подано за межами строків звернення, не відноситься до порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, у зв`язку із чим наявність таких обставин не дає суду апеляційної інстанції повноважень для скасування рішення суду, якщо доводи про пропуск строку звернення до суду не були підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
28. Наявність у суду апеляційної інстанції повноважень скасовувати рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду не надає права суду апеляційної інстанції застосовувати ці повноваження з власної ініціативи.
29. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції не мав підстав для перевірки рішення суду першої інстанції у частині висновків про дотримання позивачем строків звернення до суду. Відповідно, і суд касаційної інстанції у рамках перегляду оскаржуваної постанови не може надавати оцінку та перевіряти правильність висновків апеляційного суду в цій частині.
30. Ураховуючи наведене Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі апеляційного перегляду та помилково застосував наслідки, визначені пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, використавши свої повноваження без законних на те підстав, визначених нормами КАС України.
31. Отже, доводи касаційної скарги позивача, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду.
32. Відтак, ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Верховний Суд уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції, який безпідставно застосував наслідки, встановлені статтею 123 КАС України, чим порушив норми процесуального права, що призвело до необґрунтованого скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду, і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
33. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
34. Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
35. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду із направленням справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року скасувати, а справу №420/9992/24 направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко