Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 428/12423/17

провадження № 61-1650св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Сєвєродонецька міська рада Луганської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2019 року у складі судді Юзефовича І. О. та постанову Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Стахової Н. В.,

та касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради Луганської області на окрему ухвалу Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сєвєродонецька міська рада Луганської області, про демонтаж самочинно збудованого балкона.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , на другому поверсі багатоквартирного будинку. У липні 2017 року ОСОБА_2 , який є її сусідом та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , поверхом вище, шляхом самочинного будівництва з порушенням будівельних норм та стандартів облаштував у своїй квартирі балкон. Унаслідок цього утворилися тріщини як ззовні на цегляній кладці будинку, так і на стінах всередині її квартири, а саме: силові похилі прогресивні тріщини по цегляній кладці з шириною розкриття до 10 мм і довжиною до 500 мм, силові вертикальні тріщини з внутрішнього оздоблення стін з шириною розкриття до 5 мм і довжиною до 1000 мм, що по ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 відповідає категорії технічного стану «4» (аварійний стан), це сприяє руйнуванню її квартири та будинку в цілому.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати за власні кошти самочинно збудований балкон за адресою: АДРЕСА_2 , та привести зовнішню стіну будинку та балкон до попереднього стану.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що тріщини, зокрема у належній позивачу квартирі, з`явилися через збудований відповідачем балкон. Крім того, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 28 вересня 2018 року № 345 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, зазначено, що визначити, які саме пошкодження виникли внаслідок спорудження балкона (навісного балкона) у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , є неможливим.

Крім того, знесення самочинного будівництва є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови, а орган місцевого самоврядування, який є позивачем у таких справах, з відповідним позовом до суду не звертався.

Окремою ухвалою Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року про викладене доведено до відома Сєвєродонецької міської ради Луганської області для вжиття заходів відповідного реагування.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження ухвали повідомити Луганський апеляційний суд.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішення питання, щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за об`єктами будівництва відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» на території м. Сєвєродонецька, належить до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування в галузі будівництва Сєвєродонецької міської ради. Саме суб`єкт владних повноважень може звернутися з позовом, зокрема до фізичної особи, якщо вона істотно порушує будівельні норми та правила незалежно від того, чи порушені внаслідок цього права інших осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,

Сєвєродонецька міська рада Луганської області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Сєвєродонецької міської ради Луганської області на окрему ухвалу Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що в матеріалах справи відсутня письмова згода на прибудову балкона позивача та співвласників прилеглих квартир, чим порушені не тільки права позивача, а також інших співвласників будинку. Відсутнє узгодження з балансоутримувачем будинку КП «Житлосервіс «Світанок» на спірну прибудову та будь-які дозвільні та проєктні документи, які б надавали право на виконання будівельних робіт, пов`язаних з втручанням у несучі конструкції будинку. Судом не взято до уваги акти КП «Житлосервіс «Світанок» від 25 вересня 2017 року, 22 листопада 2017 року, 11 грудня 2017 року. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у приєднанні до матеріалів справи як письмових доказів копію листа Державного підприємства Український державний проектний інститут «УКРМІСЬКБУДПРОЕКТ» від 09 серпня 2018 року № 01/15-179, у якому зазначено, що початковими проєктами будівництва ніколи не виконувались проєкти можливості реконструкції запроєктованих будинків, яку позивач отримала разом із листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Луганській області від 06 серпня 2018 року № 1012-371к-вих18.

Касаційна скарга Сєвєродонецької міської ради Луганської області мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що за зверненням позивача ОСОБА_1 щодо улаштування вказаного балкона Сєвєродонецькою міською радою відповідно до абзац 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» відділом державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради з 02 по 11 серпня 2017 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2 . Під час якої виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: експлуатація об`єкта відбувається без реєстрації документів, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що є порушенням вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Стосовно порушника складено протокол за частиною дев`ятою статті 96 КУпАП та видано припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства - оформити документи, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, строк якого закінчується 15 листопада 2017 року.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у яких вона просила залишити окрему ухвалу апеляційного суду без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Касаційна скарга Сєвєродонецької міської ради Луганської області підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 30 листопада 2001 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8, т. 1).

Позивач є власником вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 січня 1998 року Сєвєродонецьким ДВП «Азот» Луганської області згідно з розпорядженням (наказом) від 18 грудня 1997 року № 618, вказане право власності зареєстровано у бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецьк Луганської області у реєстровій книзі за від 02 лютого 1998 року за № 675 (а.с. 170, т. 1).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМСУ у Луганській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 22, т. 1).

Будинок, у якому знаходяться квартири сторін у справі, перебуває на балансі Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок».

У липні 2017 року ОСОБА_2 здійснив реконструкцію балкона, збільшивши його таким чином, що ширина становить 1,5 м, довжина 6 м (згідно зі звітом про проведення технічного обстеження житлової квартири відповідача експертом Лященком С. М. на замовлення ОСОБА_2 від 01 листопада 2017 року (а.с. 35-44, т. 1).

За зверненням ОСОБА_1 щодо улаштування вказаного балкона Сєвєродонецькою міською радою відповідно до абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» відділом державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради з 02 серпня 2017 року по 11 серпня 2017 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведення контрольного заходу виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: експлуатація об`єкта відбувається без реєстрації документів, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що є порушенням вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Стосовно порушника складено протокол за частиною дев`ятою статті 96 КУпАП та видано припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства, а саме - оформити документи, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, строк якого закінчується 15 листопада 2017 року.

Наявність тріщин як на фасаді житлового будинку № АДРЕСА_1 , так і на стінах квартири позивача у вказаному будинку станом на час численних оглядів за заявами ОСОБА_1 підтверджено актами, складеними працівниками комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» від 22 листопада 2017 року (а.с. 127, т. 1), від 11 грудня 2017 року (а.с. 166, т. 1), від 25 вересня 2017 року (а.с. 12, т. 1) та фотографіями будинку ззовні та квартири позивача (а.с. 49-106, т. 1).

На вказаних фотографіях зафіксовано розташування переобладнаного балкона відповідача поверх первісної балконної плити невеликого розміру і розташованої лише під одним отвором (вихід на балкон), реконструйований балкон розміром 1,5 м х 6 м має ширші параметри первісної балконної плити та значне продовження поза межами цієї плити і захоплює друге вікно.

Відповідно до висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 28 вересня 2018 року № 345 за результатами судової будівельно-технічної експертизи визначити, які саме пошкодження виникли внаслідок спорудження балкону в квартирі АДРЕСА_2 неможливо; які саме фактори призвели до вищезазначених руйнацій та тріщин, які виявлені в квартирі та на зовнішніх стінах будинку в цілому, неможливо, у зв`язку з тим, що будинок побудований в 1958 році.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У частині першій статті 382 ЦК України передбачено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Статтею 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Положеннями статей 391 396 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 28 вересня 2018 року № 345 за результатами судової будівельно-технічної експертизи, зазначено, що визначити, які саме пошкодження виникли внаслідок спорудження балкона (навісного балкона) в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , не є можливим; які саме фактори призвели до вищезазначених руйнацій та тріщин, що виявлені в квартирі та на зовнішніх стінах будинку в цілому, не є можливим у зв`язку з такими причинами: будинок побудований в 1958 році (зі слів позивача), а отже, ступінь фізичного та морального зносу також може бути суттєвим; відсутність відповідних розрахунків навантажень конструкції навісного балкону, який було споруджено в квартирі АДРЕСА_2 , а також відсутність у матеріалах справи даних щодо наявності тріщин на фасаді житлового будинку і квартирі позивача до встановлення балкона; будь-які негативні (та/або) небезпечні для несучих конструкцій будинку наслідки, які могли, або можуть виникнути, внаслідок спорудження навісного балкона в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , визначити не можливо.

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не підтвердила належними доказами факт того, що унаслідок реконструкції балкону відповідача порушено право позивача та руйнування будинку і її квартири відбувається саме внаслідок такого будівництва.

Щодо окремої ухвали

Згідно з частиною першою статі 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з частиною п`ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду

Вирішення питання, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за об`єктами будівництва відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» на території м. Сєвєродонецька, належить до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування в галузі будівництва Сєвєродонецької міської ради.

За інформацією Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 листопада 2017 року за № 40-201-(90-9)/9260 з 23 грудня 2016 року державний архітектурно-будівельний контроль на території міста Сєвєродонецька Луганської області здійснює Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради.

Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, закон передбачає, що суб`єкт владних повноважень може звернутися з позовом, зокрема до фізичної особи, якщо вона істотно порушує будівельні норми та правила незалежно від того, чи порушені внаслідок цього права інших осіб. У такому спорі суб`єкт владних повноважень захищає публічний інтерес.

Про порушення вказаного публічного інтересу свідчить самочинне будівництво (реконструкція) балкона відповідачем ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що листування Сєвєродонецької міської ради Луганської області із позивачем ОСОБА_1 свідчить про встановлені під час позапланових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і державних стандартів за вказаною адресою, а саме що експлуатація відбувається без реєстрації документів, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що є порушенням вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Стосовно ОСОБА_2 складено протокол за частиною дев`ятою статті 96 КУпАП та видано припис про усунення виявлених порушень законодавства, а саме оформити документи, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, строк припису закінчився 15 листопада 2017 року.

У разі невиконання замовником вищезазначеного припису порушника буде притягнуто до відповідальності згідно з частиною першою статті 188-42 КУпАП.

Оскільки відповідач добровільно не виконав припис та не оформив документи, що дають право на експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, строк якого закінчився 15 листопада 2017 року, відповідній суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій зі здійснення контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об`єктів житлового фонду будь-якої форми власності мав виконати прописаний у листі Сєвєродонецької міської ради механізм подальшого реагування до відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про винесення окремої ухвали про доведення зазначених обставин до відома Сєвєродонецької міської ради Луганської області для вжиття заходів відповідного реагування.

Водночас апеляційний суд, мотивуючи окрему ухвалу, посилався на те, що оскільки відповідач добровільно не виконав припис та не оформив документи, що дають право на експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, строк якого припинився 15 листопада 2017 року, то відповідний суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій зі здійснення контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об`єктів житлового фонду будь-якої форми власності мав виконати прописаний у листі Сєвєродонецької міської ради механізм подальшого реагування до відповідача, а у разі невжиття останнім всіх заходів - необхідно звернутися до суду з відповідним позовом.

Диспозитивність, як одна із основних засад цивільного судочинства, полягає, зокрема, в тому, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи і в межах заявлених нею вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).

Звернення до суду з позовом є правом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, а не обов`язком. Позивача неможливо заставити пред`явити позов до суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що з мотивувальної частини окремої ухвали Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року підлягає виключенню посилання на необхідність пред`явлення позову.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Відповідно до вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 вересня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року залишити без змін.

Касаційну скаргуСєвєродонецької міської ради Луганської області задовольнити частково.

Окрему ухвалу Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року змінити, виключивши посилання на необхідність пред`явлення позову Сєвєродонецькою міською радою Луганської області. У решті окрему ухвалу Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк