ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 428/2052/17

провадження № 61-9662 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит»,

третя особа - первинна профспілкова організація Незалежної профспілки міста Свердловська на ВП «Шахта «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит»,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на рішення апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року в складі колегії суддів Авалян Н. М., Єрмакова Ю. В., Кострицького В. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

27 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» і просив:

- визнати незаконною бездіяльність керівництва відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Червонопартизанське» TOB «ДТЕК Свердловантрацит» щодо неналежної організації умов проходження щорічного медичного огляду працівниками шахти;

- визнати незаконним і скасувати наказ від 30 січня 2017 року № 169-ОД про відсторонення позивача від роботи;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указував, що він працював у ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське» TOB «ДТЕК Сверловантрацит».

04 жовтня 2016 року відповідач видав наказ № 546 про проведення обов`язкового щорічного медичного огляду працівникам шахти.

Адміністрація підприємства не організувала проходження своїми працівниками медичного огляду та не сплатила кошти за це.

У лікарні ОСОБА_1 запропоновали на добровільній основі в якості благодійних внесків самому сплатити за проходження медичного огляду.

Оскільки особистих коштів у нього немає та сплачувати грошові кошти на рахунки невідповідних медичних закладів, за рахунок чого може фінансуватися терористична діяльність на тимчасово непідконтрольній Україні території, він був позбавлений можливості пройти медичний огляд за власний рахунок.

Наказом від 30 січня 2017 року № 169-ОД позивача відсторонено від роботи як особу, яка ухиляється від проходження обов`язкового щорічного медичного огляду.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів у встановленому законом порядку, що наказ про відсторонення працівників від роботи був виданий відносно нього, оскільки в наданій суду копії наказу не зазначене прізвище позивача. Також не доведено належними доказами обставини про наявність заборгованості по заробітній платі, оскільки надані позивачем розрахункові листи не свідчать про існування заборгованості. У зв`язку з недоведеністю вини відповідача в порушенні трудових прав позивача, суд визнав необґрунтованими позовні вимоги про стягнення моральної шкоди та відшкодування витрат на правову допомогу.

Короткий зміст судових рішень апеляційного суду

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково:

- визнано незаконним і скасовано наказ № 169-ОД від 30 січня 2017 року в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 ;

- стягнуто з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на користь ОСОБА_1 2927,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що відсторонення ОСОБА_1 від роботи з підстав ухилення від проходження медичного оглдяу здійснене відповідачем із порушенням трудового законодавства, оскільки останній не вжив організаційних заходів для проходження такого огляду працівниками.

Задовольняючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд виходив із незаконності відсторонення позивача від посади, що є перебдаченою статтею 235 КЗпП України підставою для його стягнення.

Частково задовольняючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції врахував, що відсторонення від роботи не було тривалим і через два тижні після відсторонення позивач продовжив роботу, а тому справедливим і достатнім розміром моральної шкоди в грошовому еквіваленті є 500 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності керівництва відповідача щодо неналежної організації умов проходження щорічного медичного огляду працівниками шахти, апеляційний суд виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає способам захисту трудових прав працівника, а достатнім та дієвим способом захисту порушеного трудового права позивача за встановлених обставин є скасування незаконного наказу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16 січня 2018 року ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» подало до Верхвоного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 01 вересня 2017 року та на рішення апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року поновлено відповідачеві строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження в даній справі, клопотання відповідача задоволено та зупинено виконання рішення апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року до закінчення касаційного провадження в частині, що не підлягає негайному виконанню.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що рішення апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог про скасування наказу про відсторонення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а в іншій частині не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.

Відзив на касаційну скаргу

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 працював у ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське» TOB «ДТЕК Сверловантрацит» на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею.

Наказом ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське» TOB «ДТЕК Сверловантрацит» від 30 січня 2017 року № 169-ОД відсторонено від роботи працівників, що ухиляються від проходження обов`язкового медичного огляду, з 01 лютого 2017 року до повного його проходження, згідно з додатком № 1, у якому прізвище позивача зазначене під номером АДРЕСА_1 .

У наказі вказано, що працівники відстороняються від роботи з 01 лютого 2017 року, а за ними зберігається заробіток за три робочих дні.

Із цим наказом ОСОБА_1 ознайомлений і зазначив на ньому, що станом на 01 лютого 2017 року профмедогляд не оплачений, що порушує вимоги законодавства про працю.

Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 із 22 робочих днів за лютий 2017 року йому була нарахована заробітна плата за 9 робочих днів.

У заявах від 02 лютого та 07 лютого 2017 року на ім`я директора шахти ОСОБА_1 просив надати йому пояснення щодо підстав для відсторонення його від роботи та просив ужити заходів для оплати медичних послуг.

Листом від 14 лютого 2017 року № 14-Б заступник директора з охорони праці повідомив позивача, що він відсторонений від роботи в зв`язку з непроходженням медичного огляду, а понесені ним витрати на медичний огляд будуть відшкодовані шляхом надання матеріальної допомоги.

30 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнений із посади гірничого майстра з повним робочим днем під землею у ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське» TOB «ДТЕК Сверловантрацит» за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

12 квітня 2017 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду майстра гірничого з повним робочим днем в шахті у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до статті 169 КЗпП України та статті 17 Закону України «Про охорону праці» власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров`я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Статтею 159 КЗпП Українипередбачено, що працівник зобов`язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Процедура проведення попереднього та періодичного медичних оглядів визначена у Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.4 Порядку для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров`я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань (пункт 2.5 Порядку).

Установивши, що роботодавець не здійснив оплату витрат на проведення медичного огляду, зокрема, ОСОБА_1 , тобто не виконав свій обов`язок щодо організації проведення такого огляду, апеляційний суд зробив правильний висновок, що відсторонення позивача від роботи здійснене з порушенням законодавства, а тому відповідний наказ є незаконним і підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин і незгоди з оскаржуваним рішенням апеляційного суду, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», третя особа Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки міста Свердловська на ВП «Шахта «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит» про визнання незаконним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук