ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2025 року
м. Київ
справа № 440/10211/24
адміністративне провадження № К/990/47741/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №440/10211/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 (головуючий суддя: Удовіченко С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 (колегія у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Подобайло З.Г., Катунова В.В.)-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік, з урахуванням виплаченої суми, що становить 9465 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала, а саме - позивачу.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 залишено без змін.
5. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не наведено достатніх та переконливих арґументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у заяві обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому підстави для поновлення строку не є поважними, у зв`язку з чим заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню. Враховуючи наведене, позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що позивач є військовослужбовцем по мобілізації, який проходить військову службу під час дії особливого періоду та введення на території держави воєнного стану, що підтверджується копією військово-облікового документа, та відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» проходить військову службу в Збройних Силах України, яка є державною службою особливого характеру згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу». Суди попередніх інстанцій також не звернули увагу на ту обставину, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення та відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС). Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав відбувся з поважних причин та вказане є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 11.12.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №440/10211/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
11. 26.12.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.12.2024, скаржником направлено засобами поштового зв`язку до Верховного Суду посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 , видане Командуванням десантно - штурмових військ Збройних Сил України 17.05.2023.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №440/10211/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
13. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 03.06.2025 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з обранням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Стрелець Т.Г. до Великої Палати Верховного Суду (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.05.2025 №12), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03.06.2025 № 516/0/78-25, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
16. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
18. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
21. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
22. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
23. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань" затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок №754).
24. Відповідно до пункту 3 Порядку №754 грошова допомога виплачується до 24.08.2023.
25. Відповідно до пункту 4 Порядку №754 отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
26. За змістом наведених норм отримувачі грошової допомоги, яким її не виплачено чи виплачено в меншому розмірі, могли обґрунтовано сподіватись на її виплату в повному розмірі до 01.10.2023.
27. Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.12.2023 на банківський рахунок позивача надійшла виплата до Дня Незалежності у розмірі 1000 грн., на підтвердження чого надано копію виписки з рахунку, та що не заперечувалось позивачем.
28. Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 22.08.2024 (поштове відправлення передано до відділення поштового зв`язку).
29. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 420/718/21 дійшов наступного висновку: "…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.".
30. Отже, у разі, коли позивач вважає, що допомога до Дня Незалежності України виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.
31. Також, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку, що "… відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…".
32. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, а також на те, що він є військовослужбовцем, не може бути беззаперечною підставою для визнання строку пропущеним з поважних причин.
33. Суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв`язку з проходженням військової служби та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо). В матеріалах справи наявна лише копія посвідчення учасника бойових дій.
34. За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв`язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
35. Також колегія суддів не приймає посилання позивача на постанови Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №757/30991/18-а, від 14.07.2022 у справі №380/10696/21, від 27. 07.2022 у справі №380/13558/21, від 27.07.2022 у справі №380/12913/21, від 04. 08. 2022 у справі №420/2429/20, від 12.08.2022 у справі №400/3957/21, від 21.09.2022 у справі №360/4969/21, від 29.11.2024 у справі №120/359/24, в яких Суд дійшов висновку, що мобілізація позивача у першу хвилю у зв`язку із введенням воєнного стану може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строку звернення до суду, оскільки питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду та підстав для його поновлення є індивідуальним в кожній справі і вирішуються судом на власний розсуд.
36. За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
37. Аналогічні висновки Верховний Суд сформував у постановах від 25.03.2025 у справі № 440/10223/24, від 25.03.2025 у справі № 440/10271/24, від 13.05.2025 у справі № 440/10226/24.
38. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко М.І. Грицiв Л.В. Тацій