ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2025 року
м. Київ
справа № 440/10247/24
адміністративне провадження № К/990/9945/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 (колегія суддів у складі головуючого судді Перцової Т.С., суддів Макаренко Я.М., Жигилія С.П.) у справі №440/10247/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просив суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
2. В обґрунтування позову позивач послався на порушення відповідачем порядку проведення індексації розміру пенсії позивача. Вважає, що в 2023- 2024 роках його пенсія мала бути проіндексована шляхом застосування відповідного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, однак відповідач протиправно замість цього застосував до збільшення її пенсії на сталі величини. Однак, йому не була проіндексована пенсія на підставі Постанов №168, №185. Зауважив, що вказані протиправні дії органу пенсійного фонду порушують його законні права та інтереси на належний рівень пенсійного забезпечення.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 21.03.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію, призначену в порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за три календарних роки, що передують 2022 року (2019-2021 роки, середня заробітна плата 10846,37 грн).
4. З 01.03.2023 відбулась індексація пенсій відповідно до Постанови №168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
На підставі приписів Постанови №168 позивачу встановлена доплата 100,00 грн.
5. З 01.03.2024 на виконання пункту 1 Постанови №185 проведено перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
На підставі приписів Постанови №185 позивачу встановлена доплата 100,00 грн.
6. 29.07.2024 позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою, в якій просив нарахувати і виплатити індексацію його пенсії на підставі постанов Уряду №168, №185.
7. За результатами розгляду заяви відповідач листом від 16.08.2024 №15095-14177/Т-02/8-1600/24 повідомив про те, що позивачу здійснено доплату (фіксовану суму) на підставі вказаних Постанов, а підстави для індексації пенсії з урахуванням передбачених у зазначених постановах коефіцієнтів відсутні.
8. Позивач, вважаючи протиправною відмову у проведенні індексації пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з урахуванням коефіцієнтів, передбачених Постановами №168, №185, звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 01.10.2024 у задоволенні позову відмовив.
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для здійснення позивачу індексації пенсії за віком із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати у розмірах 1,197, 1,0796, що враховуються у 2023- 2024 роках відповідно до Постанов №168, №185, оскільки при нарахуванні позивачу пенсії орган пенсійного фонду застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, що є більшим ніж розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, підвищеної на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024. Розмір пенсії визначений з урахуванням вимог пункту 5 Порядку №124, у зв`язку з чим пенсія позивача не збільшиться в разі її перерахунку відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124, Постанов №168, №185, внаслідок чого позивачу було правомірно донараховано доплату до пенсії у розмірі 100 грн.
11. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.02.2025 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови №185 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 26.02.2024. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.03.2023 по 25.02.2024 залишив без розгляду.
12. Задовольняючи позов у визначеній судом частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2023-2024 роках, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 26.02.2024 у розмірі 1,0796 та наголосив на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2023-2024 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
13. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та задовольнити позов повністю.
14. Підставами касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
15. Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме статті 42 Закону №1058-ІV, Постанов №168, №185, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, висловлених Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24 щодо послідовної індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
16. Також у якості підстави касаційного оскарження скаржник визначає положення пункту 4 частини четвертої статті 328, частин другої і третьої статті 353 КАС України та зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Зауважує, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано положення частини другої статті 42 Закону №1058-IV, яке підлягало застосуванню до спірних правовідносин. Натомість помилково застосовані абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 без застосування положень Постанов №168, №185, а лише з окремим застосуванням положення пункту 1 Постанови №185 шляхом підвищення пенсії з 26.02.2024 на коефіцієнт 1,0796 без послідовного застосування коефіцієнтів у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024.
17. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.
18. Відповідач посилається на відсутність підстав для здійснення позивачу індексації пенсії за віком із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати у розмірах 1,197, 1,0796, що враховуються у 2023- 2024 роках відповідно до Постанов №168, №185, оскільки при нарахуванні позивачу пенсії орган пенсійного фонду застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, що є більшим ніж розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з такого.
20. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-IV.
Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
21. Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
22. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
23. Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
24. Положеннями статей 4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону №1282-XII).
25. Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
26. Обов`язковий характер індексації визначений статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
27. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).
28. У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" було викладено в новій редакції.
Так, частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
29. За правилами частини другої статті 9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
30. З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
31. Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
32. Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
33. Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
34. Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Своєю чергою пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
35. З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
36. У подальшому, 23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796.
37. Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанов №168, №185 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.
Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).
38. Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
39. Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
40. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
41. Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
42. Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
43. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2021-2023 роках відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №168, №185.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
44. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2021 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
45. З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
46. Застосовуючи наведені вище норми права, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн у 2023-2024 роках, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197 та 1,0796, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
47. Разом з тим, право громадян, пенсія яким призначена у 2023-2024 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
48. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
49. Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
50. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
51. Звернувшись до суду з цим позовом 24.08.2024 позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2023 індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2024 індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023.
52. Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
53 У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021-2023 роках позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
54. Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
55. Звернувшись до суду з цим позовом 26.08.2024, позивач заявив позовні вимоги з 01.03.2023, у зв`язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом лише з 26.02.2024, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України, а не з 01.03.2023, як помилково вважав позивач у доводах касаційної скарги, у зв`язку із чим рішення суду апеляційної інстанцій в цій частині підлягає залишенню без змін.
56. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформульованими у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
57. Разом з тим, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови дійшовши до правильного висновку про наявність у позивача права на індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 та 1,0796, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, помилково у резолютивній частині зазначив, що застосуванню підлягає лише коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, тому в цій частині постанову суду апеляційної інстанції слід змінити, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 та зобов`язати відповідача здійснити з 26.02.2024 індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2024.
58. Відповідно до частин першої та другої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
59. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, правильно застосував норми матеріального права і дійшов правильного висновку щодо наявності у позивача права на індексацію, однак у резолютивній частині невірно визначив розміри такої індексації, тому касаційну скаргу слід задовольнити частково та змінити резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції.
60. Оскільки Верховний Суд не приймає нового рішення за результатами розгляду справи, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №440/10247/24 змінити, виклавши абази 4 і 5 резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №440/10247/24 у наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 26.02.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 26.02.2024».
В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №440/10247/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб