ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 440/1066/19

адміністративне провадження № К/9901/16618/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №440/1066/19

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, прийняте в складі: головуючого судді Удовіченка С.О., і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, ухваленуу складі колегії суддів: головуючого судді Бершова Г.Є., суддів Катунова В.В., Ральченка І.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) звернулися до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Полтавській області), з вимогами: визнати протиправною бездіяльність, що полягає у відсутності дій щодо виключення з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків всіх відомостей про малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати виключити картку платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 дата реєстрації у державному реєстрі 08.11.2016 ОДФС КОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області № бланка картки 1603-16-06244 від 17.11.2016 та всі відомості про нього.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач указує на протиправну бездіяльність ГУ ДФС у Полтавській області пов`язану з не вчиненням дій щодо виключення із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків відомостей про малолітнього ОСОБА_3

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.11.2016 ДФС України присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на підставі облікової картки фізичної особи-платника податків форми №1ДР (т.1, а.с.182-183).

4. 16 жовтня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до ГУ ДФС України у Полтавській області подано заяву про виключення з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків всіх відомостей про малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за релігійними переконаннями (т.1, а.с.189).

5. До заяви додано повідомлення фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (форма №1П), та копію свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_3 .

6. Відповідач листом від 01.11.2018 №3297/Р/16-31-08-01-18 повідомив, що вилучення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків неможливо. Фізична особа, яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення за формою №1П, яке є заявою для обліку в окремому реєстрі та пред`явити паспорт громадянина України (т.1, а.с.190).

7. Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, позовні вимоги задоволено.

9. Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі №440/1066/19 скасовано, а справу №440/1066/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ГУ ДПС у Полтавській області, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

10. Під час нового розгляду справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Полтавській області щодо не вчинення дій щодо виключення інформації про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків усю інформацію про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

11. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що обов`язок щодо подання паспорту стосується лише повнолітніх осіб, а включення до Державного реєстру інформації про малолітніх осіб взагалі не є обов`язковим, оскільки вони не можуть отримувати жодних доходів та в повній мірі не можуть володіти об`єктами оподаткування, розпорядження вказаними об`єктами за них здійснюють їхні законні представники.

12. Щодо тверджень ГУ ДПС у Полтавській області, що територіальні органи ДПС України є лише користувачами інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та не мають повноважень щодо її вилучення, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачі не обмежені у можливостях перенаправити заяву позивача за належністю. Також, розглядаючи по суті заяву позивача, та, як наслідок, відмовляючи у виключенні даних із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо останнього, відповідач діє всупереч своїм твердженням про відсутність повноважень у здійсненні таких дій.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. 08 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020.

14. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

15. Скаржник посилається на те, що нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено можливості вилучення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

16. Більш того, територіальні органи ДПС України є лише користувачами інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та не мають повноважень щодо вилучення інформації. Володільцем бази персональних даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків є ДПС України.

17. Також у касаційній скарзі скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.05.2020 в справі №803/390/16, яка не врахована судами попередніх інстанцій.

18. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Яковенку М.М., суддям Шишову О.О., Дашутіну І.В.

19. Ухвалою Суду від 14.07.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 01.10.2020 №1876/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В.

22. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу відповідача-1, в якому наполягає на безпідставності останньої та просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

23. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

25. Стаття 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року установлює, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

26. Відповідно до пункту 63.1 статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

27. Пунктом 63.2 статті 63 ПК України установлено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

28. Згідно з пунктом 63.5 статті 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

29. За пунктом 63.6 статті 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

30. У пункті 63.7 статті 63 ПК України установлено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

31. Пунктами 70.1-70.2 статті 70 ПК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб-платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов`язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

32. Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім`я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.

33. На підставі пункту 70.5 статті 70 ПК України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу.

34. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.

35. Пунктом 1 розділу ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі - Положення №822), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174, визначено, що облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

36. Пунктом 2 розділу ІІ Положення №822 встановлено, що реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі проводиться в такому порядку: отримання та перевірка документів, які подаються фізичними особами до контролюючого органу для проведення реєстрації, обліку, внесення змін, щодо додержання повноти відомостей, зазначених в Обліковій картці, Повідомленні або Заяві про внесення змін.

37. Пунктом 1 розділу IV Положення №822 визначено, що Державний реєстр формується на основі Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів. Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

38. На підставі пункту 2 розділу IV Положення №822 до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов`язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

39. Згідно з пунктом 1 розділу VIII Положення №822 фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

40. Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (пункт 3 розділу VIII Положення №822).

41. Відповідно до пункту 4 розділу VIII Положення №822 для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

VI. Позиція Верховного Суду

42 Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з такого.

43. Як свідчать матеріали справи, Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 11.12.2019, якою було скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, а справу №440/1066/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, виходив з того, що можливість вилучення вже існуючих облікових карток з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків чинним законодавством передбачено. Так, права осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, захищені шляхом надання їм (їхнім представникам) права звертатися до уповноважених органів із повідомленням форми №1П, на підставі якої формується дані окремого реєстру Державного реєстру про фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

44. Водночас судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи перебував ОСОБА_3 на обліку, як платник податків, та чи подавав позивач до відповідача повідомлення форми №1П, як обов`язкову підставу для обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

45. При цьому, Верховний Суд зазначив, що для подання такої заяви необхідно надати відповідачу або пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Отож відсутність паспорту як документа, який посвідчує особу, не є підставою, що унеможливлює облік платників податків, оскільки повідомлення форми №1П може бути заповнене і за даними документа, на підставі якого оформлюється паспорт вперше.

46. За приписами частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

47. Таким чином, в процесі нового розгляду судам попередніх інстанцій необхідно було з`ясувати: чи реєструвався ОСОБА_3 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та чи було подано повідомлення щодо цієї фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (форма №1П).

48. Як свідчить зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, надаючи повторну оцінку встановленим у цій справі обставинам, суди попередніх інстанцій з`ясували, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . У подальшому, законні представники ОСОБА_1 відмовитися від цього РНОКПП (ІПН), подавши повідомлення фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (форма №1П), та копію його свідоцтва про народження. Проте контролюючий орган відмовив у прийнятті вказаного повідомлення, зазначивши про відсутність паспорту громадянина України.

49. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що обов`язок щодо подання паспорту стосується лише повнолітніх осіб, а малолітня дитина взагалі не є платником податків у розумінні ПК України. Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання останнього виключити реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

50. Заперечуючи проти задоволення зазначених позовних вимог, скаржник у касаційній скарзі наголошує, що норми законодавства не передбачають можливості вилучення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Суд не погоджується з цим та констатує, що виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків є можливим за умови подання відповідною особою повідомлення форми №1П, що і було зроблено позивачем. Суд наголошує, що повідомлення форми №1П може бути заповнене і за даними документа, на підставі якого оформлюється паспорт вперше, зокрема і за даними свідоцтва про народження, оскільки таке свідоцтво є документом, що посвідчує особу до досягнення нею віку, з якого може бути виданий паспорт громадянина України.

51. Щодо тверджень скаржника про те, що територіальні органи ДПС України є лише користувачами інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та не мають повноважень щодо її вилучення, Суд указує, що за змістом пункту 4 розділу IV Положення №822 Державний реєстр формується з інформації, що надходить від територіальних органів ДПС та від інших державних органів відповідно до законодавства. Тому саме на ГУ ДПС у Полтавській області законодавцем покладено обов`язок щодо формування актуальних даних для Державного реєстру. Також, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, розглядаючи по суті заяву позивача, та, як наслідок, відмовляючи у виключенні даних із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо останнього, відповідач діє всупереч своїм же твердженням про відсутність повноважень у здійсненні таких дій.

52. Також Суд уважає необґрунтованими посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 08.05.2020 в справі №803/390/16, оскільки у цій справі спір виник щодо реалізації права на ведення обліку фізичних осіб-платників податків, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виключно за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження і місцем реєстрації. Отже, у справі що розглядається та в справі №803/390/16 спірні правовідносини не є подібними, оскільки виникли за різних фактичних обставин.

53. Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях, а тому підстави для її задоволення відсутні.

54. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

56. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

57. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

58. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

59. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року залишити без змін.

60. Судові витрати не розподіляються.

61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко