ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 440/1376/19
адміністративне провадження № К/9901/31740/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №440/1376/19
за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, прийняте в складі: головуючого судді Слободянюк Н.І., і та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кононенко З.О., суддів Сіренко О.І., Калиновського В.А.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі - відповідач, КДКА Полтавської області) з вимогами: визнати протиправним і скасувати рішення КДКА Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 01.02.2019; зобов`язати КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №1184, видане КДКА Полтавської області 23.03.2012) у зв`язку з порушенням ним вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач не погоджується з висновком відповідача про відсутність підстав для порушення щодо адвоката ОСОБА_2 дисциплінарної справи, оскільки вважає, що ним надано відповідачу достатньо доказів, які доводять факт вчинення цим адвокатом дисциплінарного проступку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 , який утримується у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23», звернувся із заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавської області з проханням призначити йому захисника для надання правової допомоги у складанні документів процесуального характеру, а саме: позовної заяви щодо бездіяльності та оскарження рішення (листа) в.о. директора Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 09.08.2018 №031-27/867, скарги до Печерського районного суду м. Києва на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 06.08.2018 та заяви до прокурора Полтавської області про кримінальне правопорушення за фактом порушення права на захист (а.с.59).
4. На виконання цієї заяви, 31.08.2018 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавської області надано доручення №016-0002948 адвокату ОСОБА_2 для надання безоплатної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складання документів процесуального характеру) ОСОБА_1 у межах процесуальних прав і обов`язків захисника, передбачених статтями 46, 47 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України) (а.с.60).
5. Виконуючи отримане доручення, адвокат ОСОБА_2 підготував: скаргу до Печерського районного суду м. Києва на бездіяльність слідчого, заяву про вчинення кримінального правопорушення до Прокуратури Полтавської області та листом від 25.10.2018 повідомив ОСОБА_1 , що оскарження листа в.о. директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 09.08.2018 №031-27/867 є неможливим, оскільки позовна заява не відповідатиме вимогам процесуального законодавства внаслідок відсутності в законодавстві норм щодо оскарження листів та неповідомлення ОСОБА_1 інших підстав для звернення до суду, ненадання доказів порушення, невизнання його прав, свобод чи інтересів (а.с. 61-70).
6. 02 січня 2019 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 18.12.2018 (від 02.01.2019 вх. №5/7-19) про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням ним вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики (а.с.53-54).
7. На обґрунтування скарги скаржник зазначив, що 05.09.2018 під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_2. , останній відмовився скласти протокол про узгодження правової позиції. 12 жовтня 2018 року адвокат ОСОБА_2 передав до установи виконання покарань, де утримується позивач, заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка не відповідає вимогам статті 214 КПК України. 26 жовтня 2018 року адвокат ОСОБА_2 у той же спосіб передав йому лист-відповідь про відмову в наданні правової допомоги у складанні позову щодо в.о. директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавської області, а 27.09.2018 - скаргу на бездіяльність Генеральної прокуратури України. Скаржник наголошує на неналежному виконанні адвокатом ОСОБА_2. своїх професійних обов`язків та розголошення ним конфіденційної інформації.
8. Листом КДКА Полтавської області від 03.01.2019 №6/4-19 адвокату ОСОБА_2 запропоновано, відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надати письмові пояснення з приводу фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 , та докази на їхнє спростування (а.с.55).
9. 03 січня 2019 року КДКА Полтавської області надано доручення члену Дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 , у порядку частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , щодо адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням ним вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики (а.с. 56).
10. Адвокат ОСОБА_2 надав письмові пояснення від 11.01.2019 вих. №1, в яких указав, що 05.09.2018 під час особистого побачення з засудженим ОСОБА_1 , останній просив надати йому правову допомогу у складанні документів процесуального характеру згідно з його заявою від 21.08.2018, а саме: позовної заяви щодо бездіяльності та оскарження рішення (листа) від 09.08.2018 №031-27/867 в.о. директора Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області; скарги до Печерського районного суду м. Києва на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 06.08.2018 про вчинення кримінального правопорушення та заяви до Прокуратури Полтавської області про кримінальне правопорушення за фактом порушення права на захист. Жодної іншої інформації, яка, відповідно до статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», віднесена до адвокатської таємниці, під час особистої зустрічі з ОСОБА_1 не повідомлено. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від надання додаткової інформації та підписання будь-яких документів, його було попереджено про те, що правова допомога буде надана в межах інформації, зазначеної в його заяві. Також роз`яснено, що Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Про безоплатну правову допомогу» на адвоката не покладений обов`язок направляти кореспонденцію за власний рахунок, а тому, у випадку непокриття ОСОБА_1 витрат на надсилання кореспонденції, єдиним способом вручення засудженому кореспонденції буде її вручення через органи установи виконання покарань і така кореспонденція, згідно з частиною третьою статті 113 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), підлягатиме перегляду. ОСОБА_1 надав свою згоду на направлення йому кореспонденції через канцелярію установи виконання покарань. Ним, як адвокатом, була надана ОСОБА_1 правова допомога та підготовлені адвокатський запит до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 21.09.2018, скарга на бездіяльність слідчого до Печерського районного суду м. Київ від 26.09.2019, заява про вчинення кримінального правопорушення у вигляді порушення права на захист до Прокуратури Полтавської області від 11.10.2018 і лист-відповідь від 25.10.2018, що підтверджується відповідними документами (а.с.57-72).
11. За результатом проведеної перевірки членом Дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_3 складено довідку, відповідно до якої не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом ОСОБА_2. прав ОСОБА_1 , вчинення дій, направлених на погіршення його становища або зайняття у справі позиції всупереч його волі, у зв`язку з чим в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та порушення Правил адвокатської етики, а тому запропоновано відмовити в порушенні дисциплінарної справи (а.с.73-75).
12. 01 лютого 2019 року КДКА Полтавської області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 (а.с.76-81).
13. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
15. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходили із того, що доводи ОСОБА_1 про порушення адвокатом ОСОБА_2. вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики спростовуються поясненнями адвоката та доданими до них документами.
16. Так, проведеною КДКА Полтавської області перевіркою встановлено, що факти, викладені в поясненнях адвоката ОСОБА_2, про відмову ОСОБА_1 надати інформацію, необхідну для виконання доручення, та підписувати будь-які документи правового характеру знайшли своє підтвердження. До обставин, зазначених у скарзі ОСОБА_1 , дисциплінарна палата ставиться критично, оскільки в провадженні палати на теперішній час перебуває більше 10 скарг ОСОБА_1 щодо адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та ці скарги майже ідентичні за фактичними обставинами, що свідчить про зловживання з боку ОСОБА_1 зверненням до дисциплінарних органів адвокатури, яке є недопустимим згідно з частиною другою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З огляду на фактичні обставини справи (відмову ОСОБА_1 надати інформацію, необхідну для виконання доручення, та підписувати будь-які документи правового характеру), дисциплінарна палата КДКА Полтавської області дійшла висновку про те, що адвокат ОСОБА_2 не розголошував конфіденційну інформацію або адвокатську таємницю, оскільки такі відомості адвокату ОСОБА_1 не надавались. Необхідну для виконання доручення інформацію адвокат ОСОБА_2 отримав з заяви ОСОБА_1 від 21.08.2018, поданої до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області. Проведеною перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом ОСОБА_2. прав ОСОБА_1 , вчинення дій направлених на погіршення його становища або зайняття у справі позиції всупереч його волі.
17. Суди попередніх інстанцій уважали, що адвокатом ОСОБА_2. виконана необхідна правова робота, про яку просив позивач у заяві. Зазначений у листі висновок адвоката про відсутність правових підстав для подання позову на бездіяльність (лист) Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області є беззаперечним суб`єктивним правом адвоката та узгоджується з його професійними обов`язками, визначеними у пункті 3 статті 18 Правил адвокатської етики та статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Надаючи такий висновок, адвокат діяв відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 21.12.2017 №4125/5 «Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі», якими передбачено складання правового висновку.
V. Провадження в суді касаційної інстанції
18. 18 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року.
19. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: Радишевській О.Р., суддям Шевцовій Н.В., Уханенку С.А.
20. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
21. Скаржник указує, що адвокат ОСОБА_2 неналежно виконав свої професійні обов`язки та доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, чим вчинив дисциплінарний проступок.
22. Так, листом від 25.10.2018 адвокат ОСОБА_2 повідомив позивача, що оскарження листа в.о. директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 09.08.2018 №031-27/867 є неможливим у зв`язку з тим, що позовна заява не відповідатиме вимогам процесуального законодавства внаслідок відсутності в законодавстві норм щодо оскарження листів та неповідомлення ОСОБА_1 інших підстав для звернення до суду, ненадання доказів порушення, невизнання його прав, свобод чи інтересів.
23. Проте, на думку скаржника, неправильне (неточне з процесуальної точки зору) зазначення документа процесуального характеру, з приводу якого йому необхідна правова допомога, не може бути підставою для відмови у її наданні, оскільки в цьому випадку адвокат ОСОБА_2 мав роз`яснити, яким чином останній може захистити свої права у законний спосіб.
24. Також адвокат ОСОБА_2 через канцелярію Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» 27.08.2018 передав позивачу проект скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури України, 12.10.2018 - проект заяви про вчинення кримінального правопорушення, а 26.10.2018 - лист про відмову у складанні адміністративного позову до в.о. директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
25. Скаржник наголошує, що, подавши ці документи через канцелярію установи виконання покарань, адвокат ОСОБА_2 порушив правило заборони розголошувати адвокатську таємницю.
26. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
27. Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
28. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.
29. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
30. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
31. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
33. Статтею 33 Закону №5076-VI встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
34. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
35. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
36. Згідно з статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
37. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
38. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
39. Частиною першою статті 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
40. Згідно зі статтею 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
41. Відповідно до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
42. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
43. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
44. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
45. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
46. Статтею 39 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
47. Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120).
48. Пунктом 7 Положення №120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
49. Відповідно до пункту 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
50. Пунктом 32 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
VI. Позиція Верховного Суду
51. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України; у редакції, чинній до 08.02.2020).
52. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України; у редакції, чинній до 08.02.2020).
53. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з такого.
54. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 на підставі скарги ОСОБА_1 , у якій останній доводив факт неналежного виконання ОСОБА_2. своїх професійних обов`язків і розголошення ним адвокатської таємниці.
55. Мотивом для відмови був висновок відповідача про те, що викладені в скарзі ОСОБА_1 факти не свідчать про наявність у діях ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
56. Звертаючись до суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, які підтримали висновки відповідача, позивач повторює аргументи, що були викладені ним у скарзі до КДКА Полтавської області та в позовній заяві, доводячи, що адвокат ОСОБА_2 неналежно виконав свої професійні обов`язки та порушив правило заборони розголошувати адвокатську таємницю.
57. Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій надали вичерпну оцінку цим доводам та аргументам і дійшли висновку про їхню необґрунтованість. Водночас касаційна скарга не містить пояснень у чому виразилося неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
58. Касаційна скарга фактично зводиться до переоцінки наведених в оскаржуваному рішенні висновків та оціночних суджень про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку.
59. У контексті викладеного Суд зазначає, що Верховний Суд вже викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг на адвокатів.
60. У постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18 і від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
61. При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
62. Водночас Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
63. Таким чином, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області Суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності/недостатності.
64. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для задоволення позову.
65. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
66. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що їхні висновки в цій справі є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати
67. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
68. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
69. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
70. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року залишити без змін.
71. Судові витрати не розподіляються.
72. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова