ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 440/1497/22
адміністративне провадження № К/990/5148/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 (суддя Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 (суддя-доповідач Макаренко Я.М., судді: Мінаєва О.М., Кононенко З.О.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування листопада 2017 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення, у період з 27.11.2017 по 28.02.2018 включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січня 2008 року в сумі 13295,82 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4083,89 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4083,89 грн за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно в сумі 135031,85 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач при виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 28.02.2018 протиправно не врахував січень 2008 року як місяць, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Позивач наголосив на протиправній невиплаті йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в сумі 135031,85 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44).
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
3.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням проведених виплат.
3.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
4.1. Водночас суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, виходив з того, що під фіксованою сумою індексації заробітної плати слід розуміти різницю між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати, яка може мати місце у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) працівників. Така різниця розраховується лише у випадку, якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів). Ураховуючи, що сума підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалася у березні 2018 року та дорівнює нулю, оскільки змінився "базовий" місяць, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для застосування фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 немає. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що наразі відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію та відрахування обов`язкових зборів, оскільки відповідний обов`язок у відповідача виникає одночасно з виплатою спірної індексації як складової грошового забезпечення, тобто у майбутньому, а тому такі вимоги є передчасними і відповідно не підлягають задоволенню.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
5.1. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 скасовано в частині відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності позивача щодо невиплати за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, та зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
5.2. Прийнято в цій частині постанову, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
5.3. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
5.4. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
5.5. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №440/1497/22 залишено без змін.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачу за спірний період (з 01.03.2018 по 02.12.2020) виплачувалася «поточна» індексація, право на яку виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації в розмірі 103 відсотка. Водночас з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право також на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
6.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 7622,64 грн, а в березні 2018 року - 8001,90 грн. Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 379,26 грн (8001,90 грн - 7622,64 грн). У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
6.2. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці, оскільки наявна відповідна умова, зокрема, розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року. Отже, сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивачу має виплачуватися, починаючи з березня 2018 року до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
6.3. Водночас суд апеляційної інстанції відхилив розрахунок позивача щодо розміру суми індексації за період з 01.03.2018 по 02.12.2020, яка підлягає виплаті, оскільки нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, а суд не може підміняти функції інших органів. Крім того, індексації за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 ще не була нарахована позивачу, з урахування висновків суду апеляційної інстанції. У зв`язку з викладеним, вимога в частині зобов`язання виплатити індексацію позивачу за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 в сумі 135031,85 грн не підлягає задоволенню.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення (у конкретній сумі) за період з 27.11.2017 по 28.02.2018 включно, а також щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення 4083,89 грн в місяць у загальній сумі 135031,85 грн за період з 01.03.2018 по 02.12.2020, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, та справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
8. Ухвалою від 04.03.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не подали.
10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Верховний Суд виходить із такого.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
11. У період з 27.11.2017 по 02.12.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
12. Позивач 07.10.2021 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 28.02.2018, а також просив провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 по 02.12.2020.
13. За даними довідки військової частини НОМЕР_2 за вих.№20228 від 01.07.2022 в період з 01.03.2018 по 02.12.2020 позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з «базовим» місяцем березень 2018 року.
14. Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік (а.с. 27 т. 1) грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 7622,64 грн, а в березні 2018 року - 8001,90 грн.
15. Не погодившись із правомірністю дій відповідача щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за спірний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Позиція Верховного Суду
16. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Касаційне провадження в цій справі відкрито в межах доводів позивача про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та права військовослужбовців на отримання індексації грошового забезпечення, яка передбачена цими нормами, у період з 01.03.2018 по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.
17.1. Отже, судові рішення в цій справі підлягають перегляду виключно у вказаній частині.
18. Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Суд керується таким.
19. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
19.1. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
20. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
21. Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
22. Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
22.1. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону №1282-XII).
23. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).
24. За змістом частини першої статті 9 Закону №1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
25. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).
26. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
27. Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
28. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013) внесено зміни до окремих положень Порядку №1078.
29. За приписами пункту 5 Постанови №1013 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.12.2015.
30. За правилами пункту 2 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
31. Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
31.1. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
32. Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що в разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
32.1. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
32.2. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
33. Отже, підсумовуючи викладене, з 01.12.2015 нормами Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013) було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці» та удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників.
34. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
35. На противагу висновкам суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність права позивача на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до Порядку №1078, однак, покликавшись на дискреційність таких повноважень, не здійснив конкретного розрахунку суми такої індексації, що і стало причиною звернення позивача з касаційною скаргою.
36. У контексті наведеного Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема й в постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:
1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
36.1. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
36.2. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
36.3. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
36.4. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
37. Суд касаційної інстанції наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
38. З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
39. Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
40. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
41. Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
42. У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
42.1. Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
43. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд апеляційної інстанції, визначивши суму можливої індексації грошового забезпечення (4463,15 грн) та встановивши, що в березні 2018 року грошовий дохід позивача в порівнянні з лютим 2018 року зріс на 379,26 грн, дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної суми індексації-різниці грошового забезпечення, однак не здійснив розрахунку такої суми.
44. Верховний Суд констатує, що з огляду на вимоги абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року становить 4083,89 грн (4463,15 грн - 379,26 грн), що вказує на обґрунтованість доводів касаційної скарги в цій частині.
45. Водночас Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що розрахунок індексації грошового забезпечення є виключною компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
46. Слід зазначити, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
46.1. При цьому повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (зокрема, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17).
46.2. З огляду на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд вважає, що повноваження відповідача щодо розрахунку, нарахування та виплати цієї суми не є дискреційними.
46.3. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, неврахування судами якої і стала підставою для відкриття касаційного провадження в цій справі.
47. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
47.1. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
47.2. За таких умов Верховний Суд у справі №400/3826/21 дійшов до висновку, що оскаржені судові рішення суперечать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
48. Повертаючись до оскаржених судових рішень у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача, і суд не може визначати конкретну суму індексації.
48.1. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
48.2. Внаслідок цього застосований судом апеляційної інстанції спосіб захисту (зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення) має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
48.3. У цьому випадку належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є стягнення ненарахованої та невиплаченої індексації грошового забезпечення, яка є складовою грошового забезпечення військовослужбовця.
49. Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі про те, що в оскаржених судових рішеннях суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, та не здійснили розрахунку суми індексації грошового забезпечення в конкретній сумі, яка підлягає до стягнення, що призвело до необґрунтованих та передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині позовних вимог, знайшли своє підтвердження.
50. Слід врахувати, що згідно з абзацом 2 пункту 7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
50.1. Аналогічно в разі, коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац 6 пункту 4 Порядку №1078).
51. А тому для розрахунку суми індексації грошового забезпечення в конкретній сумі необхідно з`ясувати кількість відслуженого службового часу (календарних днів) в місяцях, що охоплює спірний період.
52. Водночас суд касаційної інстанції, в силу положень статті 341 КАС України, обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржених судових рішеннях.
53. Ураховуючи, що для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
54. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
54.1. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
55. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим судові рішення в оскарженій частині підлягають скасуванню, а справу в цій частині необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
55.1. Водночас суд касаційної інстанції в іншій частині оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не переглядав та, відповідно, правових висновків не формував.
56. При новому розгляді справи судам необхідно встановити кількість службового часу позивача за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 та, враховуючи щомісячну суму індексації-різниці в розмірі 4083,89 грн, здійснити розрахунок суми індексації (у конкретній сумі), що підлягає виплаті позивачу за спірний період, з урахуванням установлених Податковим кодексом України податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
57. Ураховуючи результат касаційного розгляду, витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
58. Керуючись статтями 345 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024, в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, скасувати.
3. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №440/1497/22, в частині відмовлених позовних вимог щодо розрахунку індексації (у конкретній сумі) та нарахування і виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4083,89 грн за період з 01.03.2018 по 02.12.2020 включно в сумі 135031,85 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.Б. Прокопенко
О.Р. Радишевська