ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 440/17762/23

адміністративне провадження № К/990/21722/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року (головуючий суддя Ральченко І.М., судді - Катунов В.В., Подобайло З.Г.) у справі за позовом Приватного підприємства фірма «Транс-Рава ЛТД» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Приватне підприємство фірма "Транс-Рава ЛТД" (далі - ППФ "Транс-Рава ЛТД") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9626388/31712443 від 29 вересня 2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної №7 від 31 серпня 2023 року; зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №7 від 31 серпня 2023 року на суму 151800,01 грн, у тому числі ПДВ - 25300 грн, складену та подану на реєстрацію ППФ "Транс-Рава ЛТД", датою її первинного подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 вересня 2023 року №9626388/31712443. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №7 від 31 серпня 2023 року, днем подання її на реєстрацію позивачем. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь позивача судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2684 грн та обґрунтовану частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги у сумі 1000 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року повернуто відповідачу.

Ухвала про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що подана до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга підписана Панасенко А.С. , яка діяла в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, її повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

Не погоджуючись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило її скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Крім того, скаржник зауважує на тому, що на підтвердження повноважень представника Панасенко А.С. до суду апеляційної інстанції надавались, крім іншого, наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 29 вересня 2023 року № 389-0 «Про призначення Панасенко А.С. », наказ Державної податкової служби України від 19 жовтня 2023 року № 862 «Про внесення змін до наказу ДПС від 14 січня 2021 року № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника»». Також у матеріалах цієї справи міститься відзив на позовну заяву ППФ «Транс - Рава ЛТД», поданий через підсистему «Електронний Суд» в додатках до якого додану електронну довіреність. Зазначеними документами, зокрема встановлено перелік осіб, які беруть участь у судових справах та вчиняють дії в судах із встановленими обмеженнями. Таким чином, на думку скаржника, у матеріалах справи було достатньо документів, що підтверджують повноваження Панасенко А.С .

Також контролюючий орган посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 7 вересня 2023 року у справі № 320/508/23 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20, у яких зазначено, що наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

4 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла справа №440/17762/23.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року задоволено позов ППФ "Транс-Рава ЛТД" до ГУ ДПС у Полтавській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене судове рішення, 15 березня 2024 року ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, яка в порядку самопредставництва юридичної особи підписана Панасенко А.С. , яка на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги додала Витяг з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наведеного Витягу, Панасенко А.С. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року повернуто відповідачу, з посиланням на те, що підписант апеляційної скарги Панасенко А.С. діяла в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії Витягу Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань її повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 КАС України, цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно пункту 8 статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства.

Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке: 1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; 2) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту); 3) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.

Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Таким чином КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.

З огляду на імперативні вимоги статей 1 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).

Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

Пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: зокрема про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

При цьому, згідно з частиною першою статті 10 Закону № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 2 липня 2020 року у справі №9901/39/20 зазначено, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 8 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), проаналізувавши положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55 59 КАС України, вказала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Вказаний підхід Великої Палати Верховного Суду підтримано у постанові Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі №420/16521/21.

Отже, з аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].

Як було зазначено, особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі, й Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №440/14831/23.

У наведеній постанові від 11 вересня 2024 року у справі №440/14831/23 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі №200/658/21-а та у інших справах, у яких Верховний Суд дійшов висновків, що за умови обмеження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань певних повноважень особа (працівник), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не може уважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи, та сформував правовий висновок про те, що обмеження повноважень в ЄДР (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень).

Щодо обставин справи, яка розглядається, то судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені ГУ ДПС у Полтавській області підписана її представником - Панасенко А.С., яка на підтвердження своїх повноважень надала до апеляційної скарги Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно поданого скаржником Витягу, Панасенко А.С. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

На підставі аналізу зазначеного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписант апеляційної скарги - Панасенко А.С. , діяла в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки у наданій копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань її повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, не підтверджено.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи містяться документи на підтвердження повноважень Панасенко А.С. , що подавалися як до суду першої інстанції так і до Другого апеляційного адміністративного суду, а саме: сформована за допомогою системи «Електронний суд» довіреність; копії: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що наведені норми чинного законодавства та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Панасенко А.С. представляти ГУ ДПС у Полтавській області в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги у зв`язку з її підписанням особою, повноваження якої на самопредставництво відповідача (заявника) не підтверджені.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, касаційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги - скасуванню.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року скасувати, а справу № 440/17762/23 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх