ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 440/201/24

адміністративне провадження № К/990/16731/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №440/201/24

за позовом приватного підприємства "Тітан Плюс"

до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

третя особа: Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 (колегія у складі: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів Курило Л.В., Бегунца А.О.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Тітан Плюс" (далі по тексту - ПП "Тітан Плюс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило суд: визнати протиправною та скасувати постанову Північно - Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про накладення на штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №29-ДПС-ФС від 08.09.2023 на ПП "Тітан Плюс".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №29-ДПС-ФС від 08.09.2023 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

3. На зазначене рішення суду Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 повернуто апеляційну скаргу скаржнику.

5. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що підписант апеляційної скарги - ОСОБА_1 , діяла в інтересах Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань її повноваження обмежені в частині права відмови від позову та підписання заяв про примирення сторін. Отже, право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, не підтверджено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що якщо згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, то такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Вказана касаційна скарга зареєстрована в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 30.04.2024.

9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

13. Статтею 1 КАС України передбачено, що цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

14. Частинами першою, третьою статті 3 КАС України передбачено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

16. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

17. Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

18. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

20. Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.

21. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

22. Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

23. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання, зокрема, апеляційної скарги має особисто керівник, член виконавчого органу (для юридичних осіб, в яких створений такий орган) чи інша особа в порядку самопредставництва, або представник на підставі довіреності.

24. Питання підтвердження повноважень особи, яка діє в порядку самопредставництва, зокрема, в частині того, чи може бути обмеження її повноважень (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) обставиною, яка свідчить про відсутність в особи права діяти від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) у порядку самопредставництва, вже було предметом розгляду Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка в постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23 дійшла наступних висновків.

25. З огляду на імперативні вимоги статей 1 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

26. За наслідками аналізу норм права Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].

27. У цій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2023 у справі №200/658/21-а та у інших справах, у яких Верховний Суд дійшов висновків, що за умови обмеження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань певних повноважень особа (працівник), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не може уважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи, та сформував правовий висновок про те, що обмеження повноважень в ЄДР (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень).

28. Колегія суддів у цій справі в повній мірі підтримує такі висновки і не вбачає підстав для відступу від них.

29. З матеріалів цієї справи слідує, що апеляційна скарга від імені Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці підписана її представником через систему "Електронний суд" - Мілобінською М.Г., яка на підтвердження своїх повноважень надала до апеляційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30. Відповідно до вказаного витягу ОСОБА_1 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (представляти інтереси Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в судах України без окремого доручення керівника, з правами та обов`язками, які надані учасникам справи, передбаченими процесуальним законодавством, крім права відмови від позову та підписання заяв про примирення сторін - представник.

31. Таким чином, враховуючи, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була обмежена лише у праві: відмови від позову та підписання заяв про примирення сторін, підстави вважати, що вона не мала права підписувати апеляційну скаргу від імені Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відсутні. Відповідно, висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з огляду на наявність у ОСОБА_1 обмежень самопредставництва є помилковим та суперечить вищенаведеним підходам Верховного Суду, що викладені в постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23.

32. У наведеній вище постанові Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виснувала, що особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

33. У розглядуваному випадку на підтвердження повноважень ОСОБА_1 до апеляційної скарги було долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого вказаній особі надано повноваження на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Наведене свідчить про достатність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 представляти Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.

34. Аналогічне правозастосування на основі правових висновків, що викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №440/14831/23, здійснено Верховним Судом у постановах від 19.09.2024 у справах №380/14002/22, №440/17762/23, від 24.09.2024 у справі №520/7059/23.

35. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

36. Усталеною є також позиція Верховного Суду, що за наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

37. За наведеного правового регулювання, обставин справи та враховуючи правові висновки Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 11.09.2024 у справі 440/14831/23, Верховний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

38. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

39. Проте справа не підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці повторно було подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №440/201/24 - без змін.

40. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню.

Керуючись ст. 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити частково.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №440/201/24 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець