ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 440/4060/18

адміністративне провадження № К/9901/24993/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (головуючий суддя Удовіченко С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., Спаскін О.А., судді - П`янова Я.В.) у справі за позовом Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області" (далі - ДП "Агентство місцевих доріг Полтавської області") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 19 жовтня 2018 року №1816014600270 про відмову у включенні позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій; зобов`язати включити ДП "Агентство місцевих доріг Полтавської області" до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області від 19 жовтня 2018 року №1816014600270 про відмову у включенні ДП "Агентство місцевих доріг Полтавської області" до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Зобов`язано ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області включити ДП "Агентство місцевих доріг Полтавської області" до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області на користь позивача судові витрати у розмірі 3524 грн.

23 жовтня 2020 року головою Комісії з реорганізації ГУ ДФС у Полтавській області Є. Скориною до Полтавського окружного адміністративного суду подано заяву, в якій останній просив: зупинити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 440/4060/18; роз`яснити виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 440/4060/18 в частині встановлення дати включення позивача до Реєстру неприбуткових організацій; замінити сторону у справі з ДПІ у м. Полтава ГУ ДФС у Полтавській області на ГУ ДПС у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, заяву голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС у Полтавській області Скорина Є. про заміну сторони у справі, зупинення виконання рішення суду та роз`яснення судового рішення у справі №440/4060/18 повернуто заявнику без розгляду.

Повертаючи без розгляду заяву голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС у Полтавській області Є. Скорина про заміну сторони у справі, зупинення виконання рішення суду та роз`яснення судового рішення у справі № 440/4060/18, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява подана без додержання вимог частини першої статті 167, статей 52 375 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки є безпідставною та необґрунтованою, подана не учасником справи, а також судом зазначено, що питанню про зупинення виконання (дії) рішення суду від 13 грудня 2018 року у справі № 440/4060/18 вже надавалась правова оцінка Полтавським окружним адміністративним судом в ухвалі від 29 вересня 2020 року.

Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Полтавській області до Верховного Суду подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, замінити відповідача у справі з ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області на ГУ ДПС у Полтавській області.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Частинами першою та четвертою статті 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За визначенням, наведеним у пункті 6 частини першої статті 4 КАС України, судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.

Частиною третьою статті 241 КАС України визначено, що судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Тобто, ухваленням рішення закінчується провадження в суді першої інстанції як стадія судового процесу.

Після ухвалення судового рішення і до моменту набрання ним законної сили КАС України допускає вирішення судом процесуальних питань: ухвалення додаткового судового рішення (стаття 252 КАС України); виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (стаття 253 КАС України). Інші процесуальні питання, зокрема, роз`яснення судового рішення (стаття 254 КАС України), питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах (розділ IV КАС України), а також перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами (глава 3 КАС України ) суд може вирішувати виключно після набрання законної сили судовим рішенням.

Враховуючи положення статті 52 КАС України, суд першої інстанції може допустити заміну сторони у справі її правонаступником до закінчення судового розгляду. Це пов`язано із тим, що з моменту вступу правонаступника у судовий процес, він користується правами та несе обов`язки особи, яку він замінив. З моменту закінчення судового розгляду справи вирішення питання процесуального правонаступництва знаходиться поза межами повноважень суду першої інстанції, однак, таке питання може бути вирішено під час апеляційного і касаційного провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у справі провадження у суді першої інстанції закінчилося ухваленням Полтавським окружним адміністративним судом рішення від 13 грудня 2018 року.

Вказане рішення першої інстанції набрало законної сили 8 травня 2019 року.

Заяву про заміну сторони у справі подано 22 жовтня 2020 року тобто, вже після закінчення розгляду справи та набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що на момент подання контролюючим органом заяви про заміну сторони у справі, суд першої інстанції не був уповноважений вирішувати питання процесуального правонаступництва.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2021 року у справі №200/6387/20-а сформулював правовий висновок, відповідно до якого, враховуючи положення статті 52 КАС України, суд першої інстанції може допустити заміну сторони у справі її правонаступником до закінчення судового розгляду. Це пов`язано із тим, що з моменту вступу правонаступника у судовий процес, він користується правами та несе обов`язки особи, яку він замінив. З моменту закінчення судового розгляду справи вирішення питання процесуального правонаступництва знаходиться поза межами повноважень суду першої інстанції, однак, таке питання може бути вирішено під час апеляційного і касаційного провадження.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що на стадії примусового виконання судового рішення заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником здійснюється при зверненні до суду, що розглянув справу, державного виконавця або заінтересованої особи в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України. Натомість, після набрання судовим рішенням законної сили процесуальне законодавство не передбачає заміни сторони у справі в порядку статті 52 КАС України, оскільки інакше це призведе до зміни судового рішення, що є недопустимим.

Такий висновок Верховного Суду викладений в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі №440/6771/20.

Касаційна скарга, окрім загальних посилань на реформування податкової системи, внаслідок якої утворено, зокрема, Головне управління ДПС у Полтавській області, яке є правонаступником ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області, не містить доводів, у чому саме полягає помилка судів у правозастосуванні норм КАС України при вирішенні питання заяви голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС у Полтавській області Є. Скорина про заміну сторони у справі.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 7 липня 2020 року у справі №808/3020/15, колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки зазначена постанова прийнята Верховним Судом щодо інших правовідносин, оскільки у ній висловлена правова позиція щодо заміни сторони у справі до закінчення провадження у справі та набрання законної сили остаточним рішенням у справі.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд касаційної інстанції переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам статті 242 КАС України.

Судами попередніх інстанцій також обґрунтованого зазначено, що оскільки ГУ ДФС у Полтавській області на час звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення від 13 грудня 2018 року у справі № 440/4060/18 не є учасником справи чи правонаступником боржника у виконавчому провадженні, то відсутні підстави для розгляду вказаної заяви, відповідно до вимог статей 254, 379 КАС України.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що аналогічній заяві ГУ ДФС у Полтавській області про зупинення виконання (дії)рішення суду від 13 грудня 2018 року у справі № 440/4060/18 вже надавалась правова оцінка Полтавським окружним адміністративним судом в ухвалі від 29 вересня 2020 року.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх