№ 440/580/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 440/580/22

адміністративне провадження № К/990/12184/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року (суддя Канигіна Т.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2023 року (судді: Подобайло З.Г. (головуючий), Григоров А.М., Бартош Н.С.) у справі № 440/580/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «БК «КВП») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021: № 00094510704, № 00094630704, № 00094650704, № 00094560704.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021: № 00094510704, № 00094630704, № 00094650704, № 00094560704 всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021 № 00094510704. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021 № 00094630704. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021 № 00094650704. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021 № 00094560704 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів у сумі 4 297,36 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 074,34 грн, нарахованої пені в сумі 12 891,17 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю підстав для нарахуванні пені за порушення термінів у сфері ЗЕД у сумі 70 558,90 грн, відсутності порушення товариством приписів підпунктів 141.4.2, 141.4.4 пункту 141.2 статті 141 ПК України, вимог пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, у результаті чого відсутнє заниження податку на додану вартість за грудень 2018 року на 3 766 127,00 грн та підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого недоутримано податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 4 297,36 грн, у т.ч. за квітень 2019 року 1 963,08 грн, за травень 2019 року 2 334,28 грн, а також недоведеністю вказаних порушень суб`єктом владних повноважень.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задовольнити позовних вимог ТОВ «БК «КВП».

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі № 440/580/22 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021 № 00094630704 та в цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі № 440/580/22 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодившись з висновками суду першої інстанції вказав на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021 № 00094630704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 40 220,20 грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію 10 055,05 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у Полтавській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2023 року в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задовольнити позовних вимог ТОВ «БК «КВП».

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ «БК «КВП» відносяться: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

На підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Полтавській області від 08.09.2021 № 2930, від 08.09.2021 № 2931, від 08.09.2021 № 2932 відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних на 2021 рік, на підставі наказів ГУ ДПС у Полтавській області від 02.09.2021 № 1987-П, від 05.10.2021 № 2356-П проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «БК «КВП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2018 по 30.06.2021, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.06.2021, за результатами якої складено акт № 8763/16-31-07-04-10/01284778 від 03.11.2021 .

Відповідно до вказаного акта перевірки № 8763/16-31-07-04-10/01284778 від 03.11.2021 встановлені наступні порушення, зокрема: пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 766 127,00 грн, у тому числі за грудень 2018 року на 3 766 127,00 грн; підпункту 164.217 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого недоутримано податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 4297,36 грн, у т.ч. за квітень 2019 року 1963,08 грн, за травень 2019 року 2334,28 грн; підпункту 164.217 пункту164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, абзацу другого пункту 174.6 статті 174, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого недоутримано податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 79 682,86 грн, у т.ч за жовтень 2018 року в сумі 79 682,86 грн; підпункту 141.4.2, підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України ТОВ «БК «КВП» занижено податок з доходу з джерелом походження його з України на загальну суму 40 220,20 грн за 2019 рік; частини третьої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473/VIII «Про валюту і валютні операції» та 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5: при виконанні імпортного контракту № 28032019 від 28.03.2019, укладеного з PIPELIFE CZECH s.r.o. Logisticke centrum Napajedia, Чеська республіка мала місце прострочена дебіторська заборгованість законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків (365 днів) у сумі 5106,71 євро на 159 днів з 15.05.2020 по 21.10.2020.

В акті перевірки № 8763/16-31-07-04-10/01284778 від 03.11.2021 зазначено, що з висновками перевірки та (або) фактами та даними, викладеними в акті перевірки, представник позивача не згоден. Також наведено, що будуть подані до контролюючого органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ТОВ «БК «КВП» у податковій звітності.

Позивачем складено заперечення на акт 17.11.2021 № 1/907, в яких зазначено про необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки. Згідно з листом ГУ ДПС у Полтавській області про розгляд заперечення від 01.12.2021 № 41294/16-31-07-04-18 висновки, викладені в акті від 03.11.2021 № 8763/16-31-07-04-10/01284778, підтримані контролюючим органом.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021, зокрема: податкове повідомлення-рішення форма «Р» № 00094510704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 3 766 127,00 грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію 941 532,00 грн; податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 08.12.2021 № 00094630704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 40 220,20 грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію 10 055,05 грн; податкове повідомлення-рішення форма «С» від 08.12.2021 № 00094650704, яким застосовано пеню за порушення термінів у сфері ЗЕД у сумі 70 558,90 грн; податкове повідомлення-рішення форма «Д» від 08.12.2021 № 00094560704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 83 980,29 грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію 20 995,07 грн, пеню 21 270,23 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною перевіркою констатовано, що 28.03.2019 між платником податків ТОВ «БК «КВП» (покупець) та нерезидентом PIPELIFE CZECH s.r.o. Logisticke centrum Napajedia, Чехія, адреса: Kvitkovicka 1388,763 61 Napajedia, Чехія (продавець) укладено імпортний контракт № 28032019 на поставку труб з пластмас, безшовних, з необробленою поверхнею, але без будь-якого подальшого оброблення, код УКТ ЗЕД 209020000. Вартість контракту 100000 євро; умови поставки: CZ Отроковіце; умови оплати: 100% передоплата; термін дії: до 31.12.2019.

На виконання умов імпортного контракту від № 28032019 від 28.03.2019 позивачем здійснено перерахування коштів з валютного рахунку UA38 300528 0000026003455039722, відкритого в АТ ОТП БАНК, м. Київ, МФО 300528, на рахунок нерезидента PIPELIFE CZECH s.r.o. Logisticke centrum Napajedia, Чехія, BANK KBC BC GENT, IBAN BE32731035562902, BIC KREDBEBB за товар: труби з пластмас, безшовні, з необробленою поверхнею, але без будь-якого подальшого оброблення, код УКТ ЗЕД 209020000 на загальну суму 188096,69 євро/5887242,36 грн згідно з платіжними дорученнями: від 08.05.2019 №3 на суму 80162,56 євро/ 2361694,19 грн; від 15.05.2019 №6 на суму 18510,00 євро/ 543646,90 грн; від 21.09.2020 №2 на суму 89424,13 євро/ 2981901,27 грн. Поставка товару нерезидентом відбулась згідно з митними деклараціями на загальну суму 186853,27 євро/5927430,03 грн: від 03.06.2019 №210628 на суму 93566,15 євро/ 2801901,05 грн; від 21.10.2020 93287,12 євро/ 3125528,98 грн.

Контролюючий орган вказує, що дебіторська заборгованість у сумі 5106,41 євро станом на 03.06.2019 по курсу 29,94567 становить 152914,87 грн, що є вищою за незначну суму (150000 грн), визначену відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Для обрахунку пені за порушення строку розрахунків до зовнішньоекономічних операціях позивача взято курс станом на 15.05.2020 (перший день порушення граничних строків розрахунків).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач застосував курс НБУ станом на дату отримання товару 03.06.2019 - 29,94567 за 1 євро (відповідає даним Міністерства фінансів України) та порахував, що 5106,71 євро більше 150 000,00 грн. У листі ПАТ «ОТП БАНК» від 22.12.2021 банк зазначив, зокрема, оскільки граничний строк розрахунків за попередньою оплатою в розмірі 18510,00 євро, становить 14.05.2020, то для завершення здійснення валютного контролю за дотриманням граничних строків розрахунків за даною операцією банк керувався діючим на 14.05.2020 валютним законодавством України. Станом на 14.05.2020 розмір незначної суми становив 400 000 грн та законодавчо встановлений строк розрахунків за операціями в валюті становив 365 днів.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з актом перевірки та доводами позивача (обставини не оспорюються сторонами у справі) відповідно до затверджених техніко-економічних показників (технічних умов) позивачем затверджено проект та закладено в будівництво по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці - дитячий садок на 140 місць.

04.09.2014 укладено договір № 02-49/15 про пайову участь у створенні інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області між позивачем (замовником за договором) та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області (сільська рада за договором). Предметом цього договору є участь замовника у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області при будівництві об`єктів житлового та цивільного призначення по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці.

Розділом 2 договору визначено зобов`язання сторін по виконанню даного договору. Сторони погодили наступні зобов`язання: пункт 2.1. договору - замовник зобов`язується перерахувати кошти пайової участі в розмірі 4% кошторисної вартості об`єкту будівництва на рахунок бюджету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; пункт 2.2. договору - розмір пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж.

Рішенням 13 сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про прийняття дитячого садка у комунальну власність» від 06.12.2018 вирішено: прийняти від ТОВ «БК «КВП» у комунальну власність територіальної громади Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області об`єкт нерухомого майна - дитячий садок на 140 місць по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області; зарахувати ТОВ «БК «КВП» збудований об`єкт - дитячий садок на 140 місць по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, як пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на суму 26 100 457,75 грн, з урахуванням ПДВ; уповноважити голову Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Процика Ігоря Степановича на підписання від імені Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області акта приймання-передачі дитячого садка на 140 місць по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області .

19.12.2018 на виконання рішення 13 сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та договору № 02-49/15 між позивачем та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, в особі Процика Ігоря Степановича підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, а саме: дитячого садка на 140 місць по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області.

Судами попередніх інстанцій встановлено укладання договору найму транспортного засобу: договір №б/н від 15.04.2019 найму транспортного засобу м. Полтава, відповідно до якого наймодавець - фізична особа ОСОБА_2 зобов`язується за плату передавати у користування наймачеві - ТОВ «БК «КВП» автомобілі марки Toyota, модель Land Crusier 200, номер шасі НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 . Автомобіль передається наймачеві для користування строком на один календарний місяць з дня укладання договору. Наймач зобов`язаний нести витрати, пов`язані із використанням, підтриманням у належному технічному стані автомобіля. Даний договір одночасно є актом приймання-передачі автомобіля від наймодавця до наймача. Вищезазначений договір найму транспортного засобу є нотаріально не посвідчений, при цьому укладений із фізичною особою. За доводами відповідача, цей договір є нікчемним.

Крім того, податковим органом встановлено витрати на утримання та заправку автомобіля у загальній сумі 19 576,88 грн. Оплата здійснювалась корпоративною картою та готівкою позивача. Відповідач зазначив, що доходи у вигляді пального та утримання автомобіля є доходом у негрошовій формі, для якого при розрахунку податку з доходів фізичних осіб необхідно застосувати коефіцієнт згідно з пунктом 164.5 статті 164 Податкового Кодексу. За доводами контролюючого органу, відшкодування на утримання автомобіля є додатковим благом ОСОБА_3 . У зв`язку з чим контролюючий орган встановив порушення підпункту 164.217 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого недоутримано податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 4297,36 грн, у т.ч. за квітень 2019 року - 1963,08 грн, за травень 2019 року - 2334,28 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено наявність договору використання власного автомобіля в виробничих цілях б/н від 15.04.2019, укладений між позивачем та працівником товариства (менеджером із збуту) - ОСОБА_4 , предметом якого є автомобіль марки Toyota, модель Land Crusier 200, номер шасі НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , у якому зазначено, що власний автомобіль буде використовуватись працівником для службових поїздок у виробничих цілях товариства. Відповідно до умов цього договору: термін використання - 1 місяць до 14.05.2019 (пункт 4.1 договору); розмір компенсації працівнику за використання власного автомобіля в службових цілях становить суму щомісячної амортизації автомобіля (пункт 5.1 договору). Товариство зобов`язується здійснювати за власний рахунок заправлення автомобіля ПММ та його технічне обслуговування у період використання автомобіля за цим договором (пункт 6.2 договору).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, зазначає, що передача пайового внеску на розвиток інженерно- транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів не є оподаткованою операцією, а тому відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 08.12.2021 № 00094510704 правильно застосував до спірних правовідносин, що виникли за господарськими операціями між позивачем та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, положення пункту 198.5 статті 198 ПК України, пункту 199.1 статті 199, підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України, оскільки об`єкт нерухомості був переданий Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури. Також відповідач вказує, що позивачем не спростовано доводів контролюючого органу щодо відсутності правових підстав використання в господарській діяльності ТОВ «БК «КВП» автомобіля марки Toyota (р.н. НОМЕР_2 ) та їх зв`язок з господарською діяльністю ТОВ «БК «КВП». Крім того, відповідач зазначає, що в ході виконання імпортного контракту від № 28032019 від 28.03.2019, укладеного ТОВ «БК «КВП» (покупець) та нерезидентом PIPELIFE CZECH s.r.o. Logisticke centrum Napajedia, Чехія, адреса: Kvitkovicka 1388,763 61 Napajedia, Чехія (продавець) встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: порушення граничних строків надходження імпортного товару в сумі 5106,41 євро на 160 днів з 15.05.2020 по 21.10.2020, що є порушенням частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2021 № 00094650704, № 00094560704 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів у сумі 4 297,36 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 074,34 грн, нарахованої пені в сумі 12 891,17 грн діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення форми «С» від 08.12.2021 № 00094650704, яким застосовано пеню за порушення термінів у сфері ЗЕД у сумі 70 558,90 грн, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що в ході виконання імпортного контракту від № 28032019 від 28.03.2019, укладеного ТОВ «БК «КВП» (покупець) та нерезидентом PIPELIFE CZECH s.r.o. Logisticke centrum Napajedia, Чехія, адреса: Kvitkovicka 1388,763 61 Napajedia, Чехія (продавець) встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: порушення граничних строків надходження імпортного товару в сумі 5106,41 євро на 160 днів з 15.05.2020 по 21.10.2020, що є порушенням частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення НБУ № 5). При цьому, відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення керувався тим, що сума сплачена за товар (5106,41 євро) перевищує розмір незначної валютної операції, а саме - 150000,00 грн, що призвело до порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом встановлено дату порушення строків розрахунків до зовнішньоекономічних операціях - з 15.05.2020 по 21.10.2020.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Так, згідно з пунктами 21-23 Положення НБУ № 5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу I Положення НБУ № 5 визначено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (у редакції Закону з 28.04.2020) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак: зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції); фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім`ї та/або осіб, пов`язаних з політично значущими особами; фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон); фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Таким чином, положеннями вказаного законодавства передбачено суму фінансової операції, яка є пороговою, а саме у розмірі - 400 000,00 грн. З урахуванням зазначених положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем за вказаними операціями не було перевищено розмір незначної валютної операції, а, отже, не було порушено вимог частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.12.2021 № 00094560704 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів у сумі 4 297,36 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 074,34 грн, нарахованої пені в сумі 12 891,17 грн, судами попередніх інстанцій встановлено, що в частині вказаних вимог контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства на підставі того, що перевіркою було встановлено укладання договору найму транспортного засобу (договір № б/н від 15.04.2019), який є нотаріально не посвідчений, хоча укладений із фізичною особою, а тому цей договір є нікчемним.

Однак, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами), що договір № б/н від 15.04.2019 не відповідає законодавчо встановленим вимогам до договору найму, який укладається з фізичною особою та потребує обов`язкового нотаріального посвідчення, а є договором використання власного автомобіля в виробничих цілях укладеного за заявою працівника (власника автомобіля) з встановленим терміном використання (до 14.05.2019) та такий договір не є нікчемним.

Щодо посилань відповідача на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 808/358/17, колегія суддів зазначає, що враховуючи встановлені обставини справи, такі не є релевантними спірним правовідносинам у справі, що розглядається. Так, у вказаній справі було встановлено, що нікчемною є додаткова угода до договору найму транспортного засобу, яка була укладена подружжям у простій письмовій формі (без її нотаріального посвідчення), а, отже, не призвела до зміни умов основного договору найму транспортного засобу (вантажівка MAN 26464), у зв`язку з чим первинні документи бухгалтерського обліку щодо отримання відповідних послуг на виконання такої додаткової угоди не підтверджували законність відображення відповідних операцій у податковій звітності позивача.

13. Щодо висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для скасування прийнятого ГУ ДПС у Полтавській області податкового повідомлення-рішення від 08.12.2021 форми «Р» № 00094510704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 3 766 127,00 грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію 941 532,00 грн, колегія суддів зазначає, що такі є передчасними, виходячи з наступного.

Так, у справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено 04.09.2014 укладено договір № 02-49/15 про пайову участь у створенні інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області між позивачем (замовником за договором) та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області (сільська рада за договором). Предметом цього договору є сплата коштів пайової участі позивача на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за будівництво об`єктів житлового та цивільного призначення по вул. Перспективна, в с. Розсошенці.

Пунктом 1 цього акта сторонами визначена вартість нерухомого майна, що передається в розмірі 21 750 381,46 грн, у т.ч. обладнання - 1 304 310,61 грн, без ПДВ. Вартість матеріалів, робіт, послуг, придбаних з ПДВ згідно з даними обліку ТОВ «БК «КВП», становить 18 830 637,09 грн.

За доводами контролюючого органу, в даному випадку передача пайового внеску (об`єкту нерухомого майна - дитячий садок на 140 місць по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області) на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів за вказаною угодою, рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про прийняття дитячого садка у комунальну власність» від 06.12.2018 та актом приймання-передачі нерухомого майна (на виконання такого рішення), не є оподаткованою операцією, з урахуванням положень підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України. Контролюючий орган зазначає, що оскільки придбані або виготовлені з ПДВ активи починають використовуватися платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях (зокрема в операціях, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України), то у такого платника податку виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що контролюючий орган помилково застосував до спірних правовідносин, що виникли за господарськими операціями позивача з Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, положення підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України, оскільки вказаний об`єкт нерухомості був переданий Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області не безкоштовно, а зарахований як обов`язковий пайовий внесок у розмірі 26 100 457,75 грн на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області згідно з договором від 04.09.2014 № 02-49/15. З урахуванням зазначеного суди дійшли висновку про безпідставність доводів контролюючого органу щодо заниження позивачем суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2018 року в сумі 3 766 127,00 грн, внаслідок ненарахування «компенсуючих» податкових зобов`язань на вартість активу, який використовується в неоподаткованих операціях.

Так, відповідно до положень підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об`єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб`єкти операції платниками податку.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України, для спірних правовідносин, неоподатковуваною ПДВ операцією є операція з безоплатної передачі у комунальну власність територіальної громади села об`єкту усіх форм власності, який перебуває на балансі одного платника податку і передається на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для встановлення належності/неналежності такої операції як передача пайового внеску (об`єкту нерухомого майна - дитячий садок на 140 місць по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області) на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів за відповідною угодою між позивачем та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про прийняття дитячого садка у комунальну власність» від 06.12.2018 до операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України, необхідно щоб така відповідала ряду вимог та критеріїв, зокрема: передача відповідного об`єкту у комунальну власність територіальної громади села повинна здійснюватись на безоплатній основі; такий об`єкт має перебувати на балансі платника податку і передається на баланс іншого платника податку; така операція проводиться за рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем вказаний об`єкт нерухомості був переданий Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області за рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області «Про прийняття дитячого садка у комунальну власність» від 06.12.2018, на виконання якого 19.12.2018 між позивачем та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області (в особі Процика Ігоря Степановича ) підписано акт приймання-передачі нерухомого майна (дитячого садка на 140 місць по вул. Перспективна, 13 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області), однак судами попередніх інстанцій не встановлено перебування вказаного нерухомого майна на балансі ТОВ «БК «КВП», що має вирішальне значення для правильного вирішення справи в частині спірних правовідносин в контексті положень підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України.

Також, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки наявним в матеріалах справи документам (акт обстеження об`єкту будівництва: громадський дитячий садок на 140 місць за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Перспективна, 13, щодо прийняття у власність, договорів на будівництво, виготовлення технічного паспорту об`єкта тощо) в контексті встановлення первісного балансоутримувача вказаного об`єкту.

Щодо висновків судів першої та апеляційної інстанцій, що вказаний об`єкт нерухомості був переданий Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області не безкоштовно, а зарахований як обов`язковий пайовий внесок у розмірі 26 100 457,75 грн на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області згідно з договором від 04.09.2014 № 02-49/15, колегія суддів зазначає про помилковість таких висновків судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Так, положеннями частини другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина третя статті 40 вказаного Закону).

Відповідно до частини десятої та одинадцятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Таким чином, позивач дійсно є особою щодо якої чинним на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту. Саме на виконання вказаного обов`язку 04.09.2014 було укладено договір № 02-49/15 про пайову участь у створенні інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області між позивачем (замовником за вказаним договором) та Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, предметом якого є сплата коштів пайової участі позивача на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за будівництво об`єктів житлового та цивільного призначення по вул. Перспективна, в с. Розсошенці. Розділом 2 вказаного договору визначено зобов`язання сторін по виконанню даного договору та в пункті 2.1. договору зазначено, що замовник зобов`язується перерахувати кошти пайової участі в розмірі 4% кошторисної вартості об`єкту будівництва на рахунок бюджету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Отже, вказаним договором на позивача покладено обов`язок зі сплати коштів пайової участі позивача на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області саме за будівництво об`єктів житлового та цивільного призначення по вул. Перспективна, в с. Розсошенці.

Однак, колегія суддів зазначає, що наявність такого законодавчо встановленого обов`язку для позивача (як забудовника), а також рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо зарахування ТОВ «БК «КВП» збудованого об`єкту, як пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області жодним чином не впливає та не змінює правової природи та безоплатного характеру передачі об`єкту нерухомості (громадський дитячий садок на 140 місць за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Перспективна, 13) у комунальну власність територіальної громади Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, оскільки така здійснюється саме за рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади/органу місцевого самоврядування про прийняття такого об`єкту у комунальну власність зі складанням акту приймання-передачі нерухомого майна (складеного між платником податків та місцевим органом виконавчої влади/органом місцевого самоврядування на підставі вказаного рішення місцевих органів виконавчої влади/органів місцевого самоврядування) та не надає позивачу жодних прав за такою операцією, як і не створює для її другої сторони відповідних зобов`язань (виражених у грошовій чи негрошовій формах).

14. Таким чином, для правильного вирішення справи, судам необхідно дослідити та надати належну оцінку поданим позивачем документам (акт обстеження об`єкту будівництва: громадський дитячий садок на 140 місць за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Перспективна, 13, щодо прийняття у власність, договорів на будівництво, виготовлення технічного паспорту об`єкта тощо) в контексті встановлення первісного балансоутримувача вказаного об`єкту щодо встановлення наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України.

15. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій в частині оскарження прийнятого ГУ ДПС у Полтавській області податкового повідомлення-рішення від 08.12.2021 форми «Р» № 00094510704 фактично не дослідили доказів та не надали належної оцінки спірним правовідносинам в зазначеному вище правовому регулюванні, та не дотримались принципів процесуального закону.

Вказані вище обставини та факти залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій.

В свою чергу, вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині оскарження прийнятого ГУ ДПС у Полтавській області податкового повідомлення-рішення від 08.12.2021 форми «Р» № 00094510704 вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не досліджено докази та не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

18. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

19. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2023 року у справі № 440/580/22 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.12.2021 № 00094510704 скасувати та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2023 року у справі № 440/580/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер С.С. Пасічник І.А. Гончарова