ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 440/785/19
адміністративне провадження № К/9901/33852/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області (далі - управління Держпраці) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (прийняте судом у складі судді Сич С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Ральченка І.М., Бартош Н.С.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до управління Держпраці про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати припис №ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року;
- визнав протиправною та скасував постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року в розмірі 250 380 грн.
На обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначав, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю ФОП ОСОБА_1 № ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року. Позивач вважає помилковими та необґрунтованими висновки акта № ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року про порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) щодо допущення працівників до роботи без укладення трудових договорів та вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15 лютого 2019 року № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС та припис про усунення виявлених порушень від 24 січня 2019 року № ПЛ3177/154/АВ/П, посилаючись на те, що всі працівники були належним чином оформлені, з кожним з працівників укладено трудовий договір. Вказує, що інспекційне здійснено за відсутності підстав та з порушенням встановленого законодавством України порядку.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 01 липня 2019 року позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року.
Визнав протиправним та скасував припис управління Держпраці про усунення виявлених порушень № ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що постанова управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 250 380 грн за допуск працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин та припис управління Держпраці про усунення виявлених порушень № ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року, - прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 грудня 2019 року управління Держпраці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і ухвалите нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.
Посилається на те, що лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 18 січня 2019 року № 524/39/115/03-2019 є лише джерелом інформації, за результатом аналізу якої керівником органу контролю прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування. При цьому норма підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, тобто не зазначених у цьому підпункті.
Судами не взято до уваги, що відповідно до письмового пояснення ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 він перебуває з 21 січня 2019 року різноробочим, а ОСОБА_3 в поясненні зазначила, що працює оператором інкубаційної станції з 18 січня 2019 року, тому висновки в акті ґрунтуються на цих поясненнях.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 09 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18 січня 2019 року Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки звернулося до відповідача із листом № 524/39/115/03-2019, в якому просило 23 січня 2019 року виділити співробітників Управління Держпраці для проведення спільних превентивних заходів на території Полтавської області, націлених на викриття фактів роботи підприємств, різних форм власності, з найманими працівниками, які офіційно не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, а саме: птахоферми ФОП ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Якимове, власником якої є ОСОБА_1 .
Наказом Управління Держпраці від 22 січня 2019 року № 21П "Про проведення заходів державного контролю" на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів С.М. Гармаш у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Підстава: лист Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки № 524/39/115/03-2019 від 18 січня 2019 року.
На підставі вказаного наказу заступником начальника Управління Держпраці Великою Н.М. видано головному державному інспектору Гармаш Світлані Миколаївні направлення від 22 січня 2019 року № 144 на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 (питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, робочого часу та часу відпочинку) з 23 по 24 січня 2019 року.
У строк з 23 по 24 січня 2019 року інспектором праці управління Держпраці Гармаш С.М. проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року.
У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акта № ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 частини третьої статті 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: на момент інспекційного відвідування, за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , в с. Якимове Великобагачанського району, знаходилися наступні працівники: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . У ході інспекційного відвідування надано повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника 22 січня 2019 року, згідно з яким працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прийняті на роботу згідно з наказом № 1 від 22 січня 2019 року, дата початку роботи, вказаних працівників - 22 січня 2019 року. Проте, як свідчить письмове пояснення ОСОБА_2 , працівник перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з 21 січня 2019 року, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Одночасно, надано письмове пояснення працівника ОСОБА_3 , яка згідно з її письмового пояснення, працює у ФОП ОСОБА_1 оператором інкубаційної станції з 18 січня 2019 року, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Також зазначено, що як свідчить повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника - 23 січня 2019 року, працівник ОСОБА_4 прийнята на роботу 23 січня 2019 року згідно з наказом № 2 від 23 січня 2019 року та допущена до роботи 23 січня 2019 року.
24 січня 2019 року інспектором праці Гармаш С.М. винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ3177/154/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у строк до 15 лютого 2019 року, а саме, забезпечити допуск працівників після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.
24 січня 2019 року Управління Держпраці вручено ФОП ОСОБА_1 лист №02-12/529, яким позивача запрошено на розгляд справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 КЗпП, який відбудеться 04 лютого 2019 року об 14:30 за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119.
Позивачем подано до Управління Держпраці зауваження до акта перевірки (вх. №1168/01-12 від 28.01.2019), у яких позивач просив скасувати акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства.
За результатами розгляду зауважень листом Управління Держпраці від 31 січня 2019 року № 02-12/731 позивача повідомлено про відсутність законних підстав для скасування акта інспекційного відвідування від 24 січня 2019 року № ПЛ3177/154/АВ.
31 січня 2019 року позивачем подано до Управління Держпраці заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату до розгляду скарги позивача.
Листом Управління Держпраці від 05 лютого 2019 року № 02-12/810 на скаргу щодо скасування припису від 24 січня 2019 року № ПЛ3177/154/АВ/П та протоколу про адміністративне правопорушення №ПЛ 3177/154/АВ/П/ПТ позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування вказаних вище припису та протоколу.
05 лютого 2019 року Управління Держпраці направило ФОП ОСОБА_1 лист № 02-12/814, яким позивача повідомлено, що в зв`язку із надходженням заяви про перенесення дати розгляду справи та керуючись пунктом 5 Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, позивача запрошено на розгляд справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 КЗпП, який відбудеться об 11:00 15 лютого 2019 року, за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119.
Лист Управління Держпраці № 02-12/814 від 05 лютого 2019 року отриманий позивачем 07 лютого 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.
15 лютого 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці Масленко О.І. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у сумі 250 380 грн, а також листом Управління Держпраці від 15 лютого 2019 року № 10-12/1050 позивача повідомлено, що розгляд справи був призначений вперше на 04 лютого 2019 року і за клопотанням позивача відкладений на 15 лютого 2018 року. Управління з урахуванням вимог Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 не мало можливості відкласти його в черговий раз і справу розглянуто за відсутності позивача.
Позивач не погодився з приписом Управління Держпраці №ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року та постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
При цьому відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 295 форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку № 295, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Пунктами 19, 20, 21 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;
- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).
Положеннями пункту 5 Порядку № 509 визначено, що у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
За змістом пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Частиною четвертою статті 265 КЗпП передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
За визначенням, наведеним у частині першій статті 21 КЗпП, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з частиною першою статті 23 КЗпП трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Частиною першою статті 24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП).
Як встановили суди попередніх інстанцій, 18 січня 2019 року Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки звернулося до відповідача із листом № 524/39/115/03-2019, в якому просило 23 січня 2019 року виділити співробітників Управління Держпраці для проведення спільних превентивних заходів на території Полтавської області, націлених на викриття фактів роботи підприємств, різних форм власності, з найманими працівниками, які офіційно не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, а саме: птахоферми ФОП ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Якимове, власником якої є ОСОБА_1 .
Таким чином, у листі Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки № 524/39/115/03-2019 від 18 січня 2019 року не міститься інформація з питань виявлення неоформлених трудових відносин, натомість Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки просило виділити співробітників Управління Держпраці для проведення спільних превентивних (запобіжних) заходів на території Полтавської області.
Однак, на підставі листа Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки № 524/39/115/03-2019 від 18 січня 2019 року у порушення приписів пункту 5 Порядку № 295 за відсутності належних підстав для проведення інспекційного відвідування Управлінням Держпраці видано наказ від 22 січня 2019 року № 21П "Про проведення заходів державного контролю" в частині проведення заходу державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів С.М. Гармаш у діяльності ФОП ОСОБА_1 та у строк з 23 по 24 січня 2019 року інспектором праці Управління Держпраці Гармаш С.М. проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року .
У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акта інспекційного відвідування № ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 частини третьої статті 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: на момент інспекційного відвідування, за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , в с. Якимове Великобагачанського району, знаходилися наступні працівники: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . У ході інспекційного відвідування надано повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника 22 січня 2019 року, згідно з яким працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прийняті на роботу згідно з наказом № 1 від 22 січня 2019 року, дата початку роботи, вказаних працівників - 22 січня 2019 року. Проте, як свідчить письмове пояснення ОСОБА_2 , працівник перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з 21 січня 2019 року, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Одночасно, надано письмове пояснення працівника ОСОБА_3 , яка згідно її письмового пояснення, працює у ФОП ОСОБА_1 оператором інкубаційної станції з 18 січня 2019 року, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Також зазначено, що як свідчить повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника - 23 січня 2019 року, працівник ОСОБА_4 прийнята на роботу 23 січня 2019 року згідно з наказом № 2 від 23 січня 2019 року та допущена до роботи 23 січня 2019 року.
На підставі вказаного акта 15 лютого 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці Масленко О.І. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у сумі 250 380 грн за порушення частини третьої статті 24 КЗпП, що полягає у допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення трудових відносин працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За твердженням Управління Держпраці, як зазначили суди, позивачем порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП, оскільки під час інспекційного відвідування, з письмового пояснення ОСОБА_2 встановлено, що працівник перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з 21 січня 2019 року, а з письмового пояснення працівника ОСОБА_3 встановлено, що остання працює у ФОП ОСОБА_1 оператором інкубаційної станції з 18 січня 2019 року, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що матеріали справи містять копії пояснень ОСОБА_2 від 23 січня 2019 року та ОСОБА_3 від 23 січня 2019 року, на які посилається відповідач.
Разом із тим, матеріалами справи підтверджено, що Великобагачанською районною філією Полтавського обласного центру зайнятості видано:
- ОСОБА_2 направлення на працевлаштування №16011901220004001 від 22 січня 2019 року на вільне робоче місце водія автотранспортних засобів у ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_3 направлення на працевлаштування №16011901220001001 від 22 січня 2019 року на вільне робоче місце птахівник у ОСОБА_1
22 січня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено трудовий договір, за умовами якого останній зобов`язаний виконувати обов`язки водія автотранспортних засобів у ФОП ОСОБА_1
22 січня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено трудовий договір, за умовами якого працівник зобов`язаний виконувати обов`язки птахівника у ФОП ОСОБА_1
22 січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подано до Великобагачанської ДПІ Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області повідомлення про прийняття працівника на роботу щодо таких працівників, зокрема, щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вх. №9004086947 та у повідомленні зазначено, зокрема, дату початку роботи - 22 січня 2019 року.
Матеріали справи містять пояснення бухгалтера ОСОБА_5 від 23 січня 2019 року, за змістом яких згідно з наказами від 22 січня 2019 року прийнято на роботу до ФОП ОСОБА_1 , зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 22 січня 2019 року.
Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_2 підтвердив, що почав працювати у ФОП ОСОБА_1 з 22 січня 2019 року. За змістом показань свідка ОСОБА_2 останній при зазначенні у поясненнях від 23 січня 2019 року дати початку роботи помилився. Також свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що 21 січня 2019 року він був у лікарні.
Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що почала працювати у ФОП ОСОБА_1 з 22 січня 2019 року. За змістом показань свідка ОСОБА_3 пояснення від 23 січня 2019 року були написані нею під диктовку перевіряючого.
Листом лікувальної установи від 06 лютого 2019 року №145 повідомлено, що 18 та 25 січня 2019 року ОСОБА_3 зверталася за медичною допомогою до лікаря, а також повідомлено, що 21 січня 2019 року ОСОБА_2 звертався за медичною допомогою до вказаної установи.
Згідно з копією довідок медичної установи № 132 від 04 лютого 2019 року та № 131 від 04 лютого 2019 року підтверджується факт звернення до лікувальної установи за медичною допомогою ОСОБА_3 18 січня 2019 року та ОСОБА_2 21 січня 2019 року.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 червня 2019 року у справі № 525/249/19, яка набрала законної сили 18 червня 2019 року, провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) - закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
В силу частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, судом при вирішенні справи № 525/249/19 встановлено, що за сукупністю вищевикладених та встановлених обставин у їх взаємозв`язку, розпочате адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 41 КУпАП належить закрити в зв`язку з відсутністю складу вищевказаного адміністративного правопорушення.
Відповідачем не надано до суду належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження допуску працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових договорів.
Також, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі - Постанова № 413) визначено, що відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Нормами КЗпП та Постановою № 413 не визначено, що роботодавець має надсилати повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів ДФС за день до допуску працівника до роботи.
Крім того, як правильно зазначили суди, законодавством не визначено, що дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника повинні різнитися.
Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що чинне законодавство не передбачає застосування штрафної санкції до роботодавця за допущення працівника до роботи з одночасним (а не попереднім) повідомленням про це фіскального органу. Разом з тим, подання такого повідомлення органу ДФС у день фактичного допущення працівника до роботи не спростовує факту здійснення відповідного повідомлення до початку виконання працівником роботи та/або трудових обов`язків.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку, повно та всебічно з`ясували обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про те, що управлінням Держпраці не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП, що свідчить про неправомірність постанови суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року та припису № ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року.
Слід зазначити, що за змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук