ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа №440/9567/21
адміністративне провадження № К/990/21957/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 440/9567/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого - судді Григорова А.М., суддів: Подобайло З.Г., Бершова Г.Є.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ Національної поліції в Полтавській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 300 - прожиткових мінімумів, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому прийнято рішення про виплату;
-визнати протиправним та скасувати висновок від 28 травня 2021 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 300- прожиткових мінімумів, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28.05.2021 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2021 року про виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 2250,00 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 22 грудня 2021 року ГУ Національної поліції в Полтавській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду виконати її вимоги шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 1362 грн. 00 коп.
07 липня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшов лист відповідача, що з Єдиного державного реєстру судових рішень ГУ Національної поліції в Полтавській області стало відомо про ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху. З метою усунення недоліку поданої апеляційної скарги надано платіжне доручення про сплату судового збору.
3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, повернуто апеляційну скаргу ГУ Національної поліції в Полтавській області на підставі частини п`ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 21 лютого 2022 року у встановлений судом строк не виконано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 12 липня 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга аргументована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права. Відповідач зазначив, що ГУ Національної поліції в Полтавській області не отримувало копію хвали від 21 лютого 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху на електронну пошту, йому не відомо про який електронний кабінет іде мова в оскаржувані касаційній скарзі. Скаржником зазначено про загострення бойових дій у зазначений період та введення в Україні воєнного стану. Також відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції 03 березня 2022 року повідомив про не здійснення реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, що на думку ГУ Національної поліції в Полтавській області унеможливило б виконання вимог ухвали суду від 21 лютого 2022 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2022 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Мороз Л.Л., Стеценко С.Г.
5. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
04 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу.Представник позивача заперечує проти задоволення касаційної скарги та просить суд залишити її без задоволення.
Верховний Суд ухвалою від 27 лютого 2023 року призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Нормами статті 296 КАС України врегульовано питання форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою - третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
7. У зв`язку з ненаданням скаржником документа про сплату судового збору, апеляційну скаргу ухвалою від 21 лютого 2022 року залишено без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду апеляційної інстанції від 21 лютого 2022 року направлена відповідачу в електронному вигляді до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" та доставлена йому 27 лютого 2022 року, що підтверджується інформацією з довідки складеної уповноваженим працівником Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Стосовно доводів скаржника, що йому невідомо про який електронний кабінет інформаційно-телекомунікаційної системи йде мова в ухвалі суду апеляційної інстанції та що на його електронну адресу не надходила ця ухвала, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Частиною п`ятою статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Положенням частини шостої статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.
Згідно частини сьомої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»).
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відтак з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку, а суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб.
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення (рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції) є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
8. З огляду на зміст зазначених норм, у суду касаційної інстанції немає підстав вважати довідку Другого апеляційного адміністративного суду неналежним доказом надіслання та доставлення відповідачу в електронний кабінет ухвали від 21 лютого 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Тому колегія суддів КАС ВС погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що доставлення копії ухвали до Електронного кабінету особи є належним доказом її отримання скаржником.
9. Скаржник в касаційній скарзі зазначив, що 27 лютого 2022 року був вихідним днем, оскільки це неділя.
З даного приводу колегія суддів КАС ВС зазначає, що відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).
Відповідач не заперечує проти того, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги починається з 28 лютого 2022 року (понеділок) та не наполягає на тому, що строк має починатись з 01 березня 2022 року (вівторок). ГУ Національної поліції в Полтавській області взагалі зазначає про те, що вони не отримували копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху на офіційну електронну адресу.
Проте, суд касаційної інстанції надав оцінку цим доводам відповідача та погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що ГУ Національної поліції в Полтавській області отримовало цю ухвалу засобами електронного зв`язку.
Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач направив до суду платіжне доручення лише 06 липня 2022 року, тобто з очевидним пропуском встановленого строку.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 12 липня 2022 року зазначив, що оскільки у встановлений судом строк відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги.
Колегія суддів КАС ВС зазначає, що згідно норм частини першої та другої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідач, направляючи 06 липня 2022 року платіжне доручення на підтвердження виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, не звертався до суду з заявою, подання якої передбачено статтею 121 КАС України. Позивач не надав суду пояснень щодо підстав пропуску строку.
10. У касаційній скарзі відповідач зазначив, що в кінці лютого відбулося загострення бойових дій у м. Харкові у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації та введенням в Україні воєнного стану. Також скаржник зазначив, що 03 березня 2022 року на сторінці веб-порталу Другого апеляційного адміністративного суду було зазначено, що «На теперішній час приймання, реєстрація вхідної та відправка вихідної кореспонденції судом тимчасово не здійснюється».
Відповідач вважає, що навіть за умови вчасного отримання ухвали суду апеляційної інстанції він не мав би практичної можливості усунути недоліки.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34 38 39 41-44 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно положень частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.
Також колегія суддів КАС ВС зазначає, що тимчасове нездійснення приймання та реєстрації вхідної кореспонденції судом апеляційної інстанції не звільняє відповідача від здійснення дій спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги у встановлені судом строки.
Як вже вказувалось, відповідач не надав суду апеляційної інстанції пояснень та доказів поважності причин пропуску встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Натомість відповідно до змісту частини другої статті 121 КАС України продовження встановленого судом процесуального строку, саме з ініціативи суду є його правом, а не обов`язком.
Враховуючи викладене колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанці, про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
11. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі № 440/9567/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Мороз Л.Л.
Стеценко С.Г.