Постанова

Іменем України

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 441/1145/17

провадження № 61-16139 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , Державна служба України з питань геодозії, картографії та кадастру, Державна архітектурно-будівельна інспекція України;

третя особа -Бартатівська сільська рада Городоцького району Львівської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 листопада 2020 року у складі судді Перетятько О. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Державної служби України з питань геодозії, картографії та кадастру, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Бартатівська сільська рада Городоцького району Львівської області, про скасування будівельного паспорта, визнання повідомлення про початок виконання будівельних робіт недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка № НОМЕР_1 , що розташована на території садового товариства «Мрія» Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області (далі - СТ «Мрія»), яка є суміжною із земельною ділянкою № НОМЕР_2 на території садового товариства «Мрія» Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області, власником якої є ОСОБА_2 .

Зазначала, що у період між 24 вересня та 01 жовтня 2016 року ОСОБА_2 розпочав будівництво житлового будинку на задній частині власної ділянки № НОМЕР_2 з порушенням Генплану забудови цього товариства та без погодження із сусідніми землекористувачами. Ділянка № 18 знаходиться в напрямку на південний захід відносно ділянок АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , тому будинок, що буде розташований таким чином, буде затінювати ці ділянки та погіршувати умови вирощування сільськогосподарської продукції.

Вважала, що ОСОБА_2 при будівництві будинку допустив порушення законодавства України, зокрема Генплану забудови СТ «Мрія», норм забудови на дачних ділянках ВСН 43-85, статуту СТ «Мрія» та ЗК України. Вважала також, що видача будівельного паспорта здійснена з порушенням законодавства, зокрема пункту 1.4 «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2013 року № 66), статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Генплану забудови СТ «Мрія» (погодженого виконавчим комітетом Городоцької районної ради народних депутатів Львівської області, рішення від 19 серпня 1983 року № 234), пункту 3.48 ДБН 360-92, статей 91 та 103 ЗК України, пунктів 4 та 8 статуту СТ «Мрія», відомчих будівельних норм ВСН 43-85.

Також зазначала, що в 2016 році з порушенням Порядку ведення Державного земельного кадастру видано кадастровий номер 4620980800:12:000:0279 на ділянку № НОМЕР_2 на території СТ «Мрія» Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області на підставі підробленого акту погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; а також, повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 08 вересня 2016 року за № ЛВ 062162631993, видане на підставі документів, що були видані з порушенням законодавства, зокрема, будівельного паспорта та копії документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою - інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 серпня 2016 року №64841924, тому це повідомлення про початок виконання будівельних робіт підлягає скасуванню органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Вважала, що будівництво будинку на задній частині ділянки № НОМЕР_2 СТ «Мрія» повинно бути припинене, а побудована частина будинку повинна бути знесена, оскільки будівництво здійснюється на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 08 вересня 2016 року за № ЛВ 062162631993, зареєстрованого на підставі документів, що були видані з порушенням законодавства.

Крім того, зазначила, що будівництво фундаменту огорожі навколо ділянки № НОМЕР_2 на місці канав для відведення дощових вод із сусідніх ділянок до загального рову унеможливлює відведення дощових вод із сусідніх ділянок. Оскільки у порушення статей 91 103 ЗК України відповідачем ОСОБА_2 будується непрозора огорожа навколо ділянки № НОМЕР_2 , яка затінює сусідні ділянки, просить зобов`язати відповідача при будівництві огорожі забезпечити її прозорість у місцях межування із сусідніми ділянками відповідно до листа № 40-203-19/3733 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ДБН 260-92, статей 91 та 103 ЗК України.

Ураховуючи викладене, позивач просила суд скасувати будівельний паспорт, виданий відділом містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації від 02 вересня 2016 року №496; визнати зареєстроване Архітектурно-будівельною інспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 08 вересня 2016 року за № ЛВ 062162631993 недійсним; зобов`язати ОСОБА_2 знести незаконно збудовану споруду - недобудований садовий будинок на задній частині своєї ділянки № НОМЕР_2 на території СТ «Мрія»; зобов`язати ОСОБА_2 при будівництві огорожі навколо своєї ділянки № НОМЕР_2 забезпечити у місцях межування із сусідніми ділянками прозорість огорожі та відведення дощових вод із сусідніх ділянок через територію своєї ділянки № НОМЕР_2 , як це було до будівництва огорожі.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 26 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 при будівництві огорожі навколо земельної ділянки № НОМЕР_2 на території СТ «Мрія» Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області забезпечити коефіцієнт прозорості огорожі не менше ніж 50% у місцях межування із сусідніми земельними ділянками та відновити до попереднього стану відведення дощових вод із земельних ділянок, що межують із земельною ділянкою № НОМЕР_2 на території цього СТ «Мрія», належною ОСОБА_2 . Вирішено питання розподілу судового збору. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, які накладені ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 02 листопада 2017 року, після набрання рішенням законної сили.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач на законних підставах здійснює будівництво споруди. Проведення будівельних робіт замовником, порушення будівельних норм під час проведення такого будівництва замовником не вказує та не може вказувати про наявність будь-яких порушень в діях Державної архітектурно-будівельної інспекції під час проведення реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та не може слугувати підставою для скасування такого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Щодо зобов`язання ОСОБА_2 при будівництві огорожі навколо своєї ділянки забезпечити у місцях межування із сусідніми ділянками прозорість огорожі, визначену чинним законодавством та відведення дощових вод із сусідніх ділянок, суд таку вимогу задовольнив, з огляду на те, що будівництво огорожі навколо земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 розпочате, залито фундамент та відповідач по суті не заперечує проти встановлення такої і з дотриманням норм і правил.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні її позову скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким її позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 441/1145/17 з Городоцького районного суду Львівської області.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що унаслідок будівництва бетонного монолітного фундаменту огорожі навколо своєї земельної ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_2 спричинив регулярне підтоплення земельних ділянок АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 дощовими водами та водами талого снігу. Вказувала, що недобудований будинок ОСОБА_2 затінює частину її земельної ділянки у другій половині дня, а будівництво фундаменту огорожі навколо ділянки ОСОБА_2 спричинило підтоплення її земельної ділянки через неможливість відведення дощових вод та вод талого снігу до загального рову. У результаті частина її земельної ділянки стала непридатною для вирощування сільськогосподарської продукції, зокрема помідорів та огірків, на цій частині не ростуть належним чином кущі малини, засихають плодові дерева, із-за постійного підтоплення всієї ділянки не ростуть інші овочі, зокрема кукурудза.

Вважала, що будівля на садовій ділянці ОСОБА_2 не відповідає вимогам літнього садового будиночка, оскільки її площа та висота, висота приміщень у будівлі перевищують гранично допустимі згідно з вимогами статуту, значна товщина стін та заплановане утеплення стін, запланована система опалення будинку з використанням природного газу передбачають можливість проживання в будинку в зимовий період, наявність підведеної електромережі напругою 380 В, система водопостачання (наявність свердловини) та передбачена система збирання рідких побутових відходів (індивідуальний септик) також свідчать про те, що в будинку передбачено проживання протягом цілого року.

Фактично ОСОБА_2 змінив цільове призначення землі, оскільки він використовує землі для садівництва як землі під житлову забудову.

Отже, має місце порушення ОСОБА_2 вимог статуту СТ «Мрія» та цільового призначення землі. Розміри будинку перевищують затверджені розміри згідно з виданим будівельним паспортом, а також розміри будинку перевищують максимально допустимі розміри згідно зі статутом СТ «Мрія».

Усунути вказані порушення щодо невідповідності місця забудови неможливо без знесення будинку.

Вказувала також про те, що судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні її клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Із копій Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ 4387, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 64841924, копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за 2016 рік, вбачається, що ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_6 земельну ділянку для індивідуального садівництва на території СТ «Мрія» Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області, площею 0,0402 га, кадастровий номер 4620980800:12:000:0279 (а.с. 177-190, т. 1; а.с. 55-57, т. 2).

ОСОБА_2 на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці на підставі будівельного паспорту, виданого відділом містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації від 02 вересня 2016 року № 496 та на підставі зареєстрованого Департаментом повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 08 вересня 2016 року за № ЛВ 062162631993 розпочав будівництво садового будинку, що на території СТ «Мрія» Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с. 78-83, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно із частиною сьомою статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні підстави для скасування права на початок проведення будівельних робіт визначені у Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю виключно за наявності однієї з підстав, наведених у статтях 35, 36 та 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. При цьому однією з підстав для скасування відповідного права є виявлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень або наведення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих та будівельних робіт. Тобто виявлення вказаних порушень здійснюється саме під час проведення перевірки суб`єкта містобудівної діяльності (аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16 і від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17).

Судом установлено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю не вирішувалося питання про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.

Вирішуючи спір, суди належним чином дослідивши надані сторонами докази дійшли правильного висновку, що відповідач на законних підставах здійснює будівництво споруди. Проведення будівельних робіт замовником з відхиленням від проектних рішень саме по собі не свідчить про порушення прав позивачки таким будівництвом чи про наявність будь-яких порушень в діях Державної архітектурно-будівельної інспекції під час проведення реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та не може слугувати підставою для скасування такого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, спірне будівництво здійснюється відповідачем на належній йому на праві власності земельній ділянці на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, виданого відділом містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації від 02 вересня 2016 року № 496 та на підставі зареєстрованого Департаментом повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 08 вересня 2016 року за № ЛВ 062162631993 розпочав будівництво садового будинку, що на території СТ «Мрія» Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с. 78-83, т. 2), яке в установленому порядку органом державного архітектурно-будівельного контролю не скасовано.

Належних і достатніх доказів на підтвердження порушення своїх прав позивачем у порушення вимог статті 81 ЦПК України суду не надано.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом, їм надано належну оцінку у сукупності з іншими доказами у справі, а при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

Посилання касаційної скарги на те, що судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні її клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи безпідставні, оскільки позивач в суді першої інстанції не скористалася правом, передбаченим нормами ЦПК України, заявити клопотання про проведення такої експертизи та не обґрунтувала неможливість подання такого клопотання у встановлений законом строк.

Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович