Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 442/5348/17

провадження № 61-38783 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: комунальне підприємство «Туристичний комплекс «Дрогобич», комунальне підприємство «Дрогобицький ринок», Дрогобицька міська рада Львівської області, голова комісії з реорганізації комунального підприємства «Туристичний Комплекс «Дрогобич» Білоган Володимир Євгенович;

представник Дрогобицької міської ради Львівської області - Дзерин Володимир Михайлович;

представник комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич» - Проць Олег Романович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Дрогобицький ринок» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року у складі судді Гарасимків Л. І. та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 рокуу складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич» (далі - КП ««Туристичний комплекс «Дрогобич»), комунального підприємства «Дрогобицький ринок» (далі - КП «Дрогобицький ринок»), Дрогобицької міської ради Львівської області, голови комісії з реорганізації КП «Туристичний Комплекс «Дрогобич» Білогана В. Є. про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовна заява мотивована тим, що з червня 2015 року їй на праві власності належать нежитлові приміщення площею 39,8 кв. м (кімнати 16, 17) на АДРЕСА_1 . Зазначені кімнати є частиною нежитлового приміщення, площею 4 672,8 кв. м, яке належить КП «Туристичний комплекс «Дрогобич».

З листопада 2016 року нею були розпочаті будівельно-ремонтні роботи даних приміщень, однак тодішній директор КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» ОСОБА_2 від`єднав електропостачання і вона змушена була користуватися електроенергією з офісу, який орендує громадська організація «Правова допомога».

Призначений 17 березня 2017 року новий керівник КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» Білоган В. Є. з перших днів поставив їй вимогу повернути приватизоване нею приміщення у комунальну власність з можливістю використовувати його на умовах оренди, на що вона не погодилася.

У квітні 2017 року повністю закінчивши ремонтні роботи, вона звернулася із заявою до голови комісії з реорганізації КП «Туристичний комплекс«Дрогобич» про укладення з нею договорів на постачання електроенергії водопостачання і водовідведення, оскільки у придбане нею приміщення було проведено як електропостачання, так і водовідведення.

06 червня 2017 року вона виявила, що електропостачання до її нежитлових приміщень, а також до офісу громадського об`єднання «Правова допомога», звідки вона користувалася електроенергією, повністю від`єднано.

Зрозумівши, що вищевказані дії будуть продовжуватися, і вона залишиться без роботи та засобів для існування, вирішила виготовити нові технічні умови, проектну документацію на забезпечення приватизованого приміщення електро - та водопостачанням.

Нею було сплачено за послуги з приєднання електропостачання до електричних мереж 19 320 гривень, виконано технічні умови на водопостачання та водовідведення, однак відповідачі чинять перешкоди доступу їй та відповідним технічним службам до приміщень загального користування: сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, коридори, складові сміттєкамери, горище, підвали, щитові, шахти, вентиляційні камери та інші технічні приміщення, для підключення власного електропостачання, водопостачання та водовідведення.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд зобов`язати відповідачів усунути їй перешкоди у користуванні приватною власністю - кімнатами АДРЕСА_1 , як співвласнику нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 у користуванні приміщеннями загального користування, до яких відносяться і допоміжні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (готель): вестибюлем, сходами, коридорами, підвальними приміщенням, сміттєкамерою, горищем, дахом, вентиляційними камерами та іншими технічними приміщеннями шляхом надання безперешкодного доступу до цих приміщень та надання дублікатів ключів від цих приміщень, з урахуванням дотримання техніки безпеки, санітарно-епідеміологічних норм, пожежної безпеки для убезпечення від нещасних випадків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано КП «Туристичний комплекс «Дрогобич», КП «Дрогобицький ринок» та голову комісії з реорганізації КП «Туристичний Комплекс Дрогобич» Білогана В. Є. усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приватною власністю - кімнатами АДРЕСА_1 , як співвласнику нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 у користуванні приміщеннями загального користування до яких відносяться і допоміжні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (готель): вестибюлем, сходами, коридорами, підвальними приміщенням, сміттєкамерою, горищем, дахом, вентиляційними камерами та іншими технічними приміщеннями шляхом надання безперешкодного доступу до цих приміщень та надання дублікатів ключів від цих приміщень, з урахуванням дотримання техніки безпеки, санітарно-епідеміологічних норм, пожежної безпеки для убезпечення від нещасних випадків. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про усунення перешкод у користуванні майном відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є власником нежитлових приміщень у будівлі готелю, якому відповідачі чинять перешкоди у користуванні приміщеннями загального користування, тому такі перешкоди мають бути усунуті шляхом надання безперешкодного доступу до цих приміщень та надання дублікатів ключів від цих приміщень.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 рокуапеляційні скарги КП «Туристичний комплекс «Дрогобич», КП «Дрогобицький ринок» та голови комісії з реорганізації КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» Білогана В. Є. задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано КП «Туристичний комплекс «Дрогобич», КП «Дрогобицький ринок» та голову комісії з реорганізації КП «Туристичний Комплекс «Дрогобич» Білогана В. Є. усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приватною власністю - кімнатами №№ 16 , 17 на АДРЕСА_1 , шляхом надання безперешкодного доступу до приміщень загального користування на АДРЕСА_1 , з урахуванням дотримання техніки безпеки, санітарно-епідеміологічних норм, пожежної безпеки для убезпечення від нещасних випадків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач є власником нежитлових приміщень у будівлі готелю, якому відповідачі чинять перешкоди у користуванні у користуванні приміщеннями загального користування, тому такі перешкоди мають бути усунуті шляхом надання безперешкодного доступу до цих приміщень та надання дублікатів ключів від цих приміщень. Факт того, що ОСОБА_1 здійснюються перешкоди у доступі до приміщень загального користування готелю для підключення до електропостачання, водопостачання та водовідведення доводиться як поясненнями самої позивачки, так і її численними заявами і зверненнями до відповідачів та в правоохоронні органи. Оскільки справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності голови комісії з реорганізації КП «Туристичний Комплекс «Дрогобич» Білогана В. Є., який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, і він обґрунтовує цим апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції ухвалив власне рішення про часткове задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року КП «Дрогобицький ринок»подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 442/5348/17 з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не зазначено, якими саме діями КП «Дрогобицький ринок» створено позивачу перешкоди у користуванні її майном, і якими належними доказами це підтверджується, оскільки жодних перешкод КП «Дрогобицький ринок» ОСОБА_1 не здійснювало. Зазначало, що балансоутримувачем нежитлових приміщень є КП «Дрогобицький ринок» відповідно до рішення 25 сесії 7 скликання Дрогобицької міської ради Львівської міської ради від 22 серпня 2017 року № 786, а не КП «Туристичний комплекс «Дрогобич».

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Вважала висновки суду такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Інші учасники справи судові рішення не оскаржили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 25 червня 2015 року, укладеного між територіальною громадою м. Дрогобича Львівської області в особі Дрогобицької міської ради Львівської області та ОСОБА_1 , передано у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 39,8 кв. м, вартість об`єкту становить 181 700 грн (а.с. 11-12).

Відповідно до рішення Дрогобицької міської ради Львівської області від 17 березня 2017 року № 661 «Про реорганізацію шляхом приєднання юридичної особи - КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» Дрогобицької міської ради Львівської області, міська рада вирішила реорганізувати юридичну особу - КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» шляхом його приєднання до КП «Дрогобицький Ринок»; провести державну реєстрацію припинення КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; утворити комісію з реорганізації КП «Туристичний комплекс «Дрогобич», тощо (а.с.15).

Згідно відповіді виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області від 30 травня 2017 року, наданої ОСОБА_1 , станом на 28 березня 2017 року адміністрацією КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» забезпечено водопостачання та водовідведення, а також електропостачання приміщення № 2, яке орендувала остання; послуги водопостачання та водовідведення, а також електропостачання приватизованого ОСОБА_1 приміщення не надаються у зв`язку із відсутністю договорів між нею та КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» (а.с. 19-20).

Судом встановлено, що після оформлення 25 червня 2015 року права власності на нежитлові приміщення площею 39,8 кв. м (кімнати АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вирішила зробити ремонт цих приміщень.

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області від 20 жовтня 2016 року № 249 «Про надання дозволу громадянам міста на реконструкцію нежитлового приміщення» їй надано такий дозвіл.

Після проведення ОСОБА_1 ремонтно-будівельних робіт з приводу облаштування офісу для зайняття адвокатською діяльністю, постало питання про електро-, водопостачання та водовідведення до нежитлових приміщень.

Відповідачі: КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» та КП «Дрогобицький ринок» у січні 2017 року відключили електро-, водопостачання та водовідведення до нежитлових приміщень ОСОБА_1 , що на АДРЕСА_1 а також відмовлялися укладати з нею відповідні угоди про користування комунальними послугами.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача у правоохоронні органи про вчинення відносно неї злочинів.

Як убачається із копії ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 січня 2017 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Дрогобицького відділу Головного управління Національної поліції у Львівської області Возняк І. Д. щодо не внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за її заявами від: 04 січня 2017 року, 05 січня 2017 року, 13 січня 2017 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 170, частиною першою статті 194, частиною другою статті 355, частиною першою статті 365, частиною другою статті 397 КК України, задоволено частково та зобов`язано слідчого Дрогобицького відділу Головного управління Національної поліції у Львівської області Возняк І. Д. внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявами ОСОБА_1 , внести відомості по них відповідно до статті 214 КПК України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга КП «Дрогобицький ринок»задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи спір, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, обґрунтовано виходив із доведеності позивачем факту створення їй відповідачем перешкод як власнику у користуванні приміщенням загального користування, тому порушене право позивача підлягає захисту в обраний нею спосіб.

Посилання касаційної скарги на те, що балансоутримувачем нежитлових приміщень є КП «Дрогобицький ринок», а не КП «Туристичний комплекс «Дрогобич», безпідставні, оскільки КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» судові рішення не оскаржило.

Доводи касаційної скарги про те, що жодних перешкод КП «Дрогобицький ринок» ОСОБА_1 не здійснювало, спростовуються матеріалами справи, а саме її численними заявами і зверненнями до відповідачів та в правоохоронні органи (а.с. 16-27, а.с. 40, а.с. 65, 67-72).

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність ухваленого судового рішення апеляційного суду не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку суду апеляційної інстанції. Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Дрогобицький ринок» залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 рокузалишити без змін.

Поновити виконання постанови апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович