ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 442/7804/24

провадження № 61-648св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявниця - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - заступник начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір Світлана Тадеївна,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року у складі судді Грицай М. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.

Зміст скарги та її обґрунтування

1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області

Кушнір С. Т. щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06 вересня 2024 року.

2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому відділі ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМУ МЮ знаходиться зведене виконавче провадження

№ НОМЕР_1, яке включає 22 виконавчі провадження, частина з яких стосується платежів до бюджету, а 10 проваджень, так чи інакше, стосуються утримання спільного з боржником сина. До зведеного виконавчого провадження входить виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 липня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на сина ОСОБА_4 , 2000 року народження, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку боржника.

3. Посилалася на те, що 09 вересня 2024 року на свою електронну адресу вона отримала черговий розрахунок заборгованості від 06 вересня 2024 року по сплаті аліментів у ВП НОМЕР_3 за період травень 2021 - серпень 2024 років. У цьому розрахунку, всупереч висновкам попередніх судових рішень, державним виконавцем Кушнір С. Т. проведено конвертацію суми аліментів з гривні у валюту євро на дату отримання аліментів стягувачем, що не ґрунтується на нормах закону, суперечить Закону України «Про виконавче провадження» та прийнятим попереднім судовим рішенням.

4. Зазначає, що цій скарзі передувало п`ять попередніх скарг на неправомірні дії державного виконавця Кушнір С. Т., проте виконавець і надалі продовжує здійснювати неправомірні розрахунки, не зважаючи на те, що судовими рішеннями неодноразово вказувалось, що датою конвертації аліментів з гривні у євро є дата зарахування аліментного платежу на депозитний рахунок ДВС, а не якась інша дата.

5. Державним виконавцем Кушнір С. Т. здійснено розрахунки заборгованості по аліментах від 16 січня 2023 року, 19 липня 2023 року, 06 вересня 2023 року,

15 квітня 2024 року, 29 травня 2024 року, які за результатами її (стягувача) скарг на дії державного виконавця скасовані ухвалами суду.

6. Акцентувала увагу на необхідності врахування положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки формою розрахунку заборгованості, яка встановлена додатком 15 Інструкції з примусового виконання рішень передбачено: «сплачено боржником/стягнуто виконавцем» - розділ № 5, в якому слід вказати дату поступлення коштів на рахунок ДВС, бо саме така свідчить, що боржник здійснив необхідний платіж. І саме ця дата є підставою для створення платіжного доручення (дод.6), оскільки стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на відповідний рахунок чи надсилаються поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу ДВС (частина друга статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»).

7. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушінр С. Т. при складанні розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06 вересня 2024 року у ВП НОМЕР_3.

Стислий виклад позиції інших учасників процесу

8. Заступник начальника Дрогобицького відділу ДВС Кушнір С. Т. заперечувала проти заявлених вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначала, що у відділі ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМУ МЮ перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення коштів з ОСОБА_2 , до складу якого входить 20 виконавчих проваджень. Матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_2 формувалися різними органами ДВС.

9. 10 грудня 2020 року та 03 березня 2021 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 виносились постанови про звернення стягнення на пенсію боржника, які були повернуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області без виконання та звернуто увагу на те, що розрахунки з пенсіонерами на території України здійснюються у національній валюті та суми заборгованості необхідно зазначити в українській гривні.

10. 30 березня 2022 року на підставі визначеної у гривневому еквіваленті суми заборгованості, яка станом на 30 березня 2022 року становила 128 194,74 грн, винесено постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_2 . На підставі зазначеної постанови з пенсії ОСОБА_2 щомісячно проводиться стягнення заборгованості по аліментах по ВП № НОМЕР_2 - до липня 2023 року у розмірі 25 %, а з липня 2023 року - 50 %. Ця постанова є чинною і відомості про її оскарження в судовому порядку відсутні.

11. 16 січня 2023 року у ВП № НОМЕР_2 вчергове сформовано розрахунок заборгованості по аліментах станом на 01 січня 2023 року, згідно з яким заборгованість по аліментах становила 12 126,39 євро та 123 526,47 грн. Однак, стягувач ОСОБА_5 оскаржила цей розрахунок в судовому порядку. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року визнано неправомірними дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 січня 2023 року у розмірі

12 126,39 євро та 123 526,47 грн.

12. 19 липня 2023 року на виконання вимог зазначеної ухвали здійснено розрахунок аліментів, а саме, перерахунок з національної грошової одиниці у валюту євро, стягнутих з ОСОБА_2 коштів - заборгованості зі сплати аліментів, згідно з офіційним курсом НБУ на день платежу стягувачу.

13. У всіх наступних розрахунках заборгованості по аліментах у

ВП № НОМЕР_2 здійснюється конвертування у валюту євро за офіційним курсом НБУ на день платежу стягувачу.

14. Акцентувала увагу на тому, що у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 стягувачем є ОСОБА_1 . Державна виконавча служба виступає суб`єктом примусового виконання рішень. Відповідно до частини другої статті 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

15. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 26 вересня 2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

16. Визнано неправомірними дії заступника начальника Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області, пов`язані з проведенням розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06 вересня 2024 року у

ВП № НОМЕР_2. Скасовано розрахунок заборгованості по сплаті аліментів

від 06 вересня 2024 року у ВП № НОМЕР_2.

17. Зобов`язано заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Кушнір С. Т. усунути порушення, пов`язані з датою конвертації валют, шляхом проведення повторного розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з урахуванням вимог законодавства.

18. Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що дії державного виконавця при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах

від 06 вересня 2024 року у ВП № НОМЕР_2 та перерахунку з національної грошової одиниці у валюту євро, стягнутих з боржника коштів згідно з офіційним курсом НБУ на день платежу стягувачу, не узгоджуються з вимогами частини третьої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Визначений частиною другою статті 533 ЦК України днем платежу є день проведеного боржником платежу.

19. Постановою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області залишено без задоволення. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року залишено без змін.

20. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження» при конвертації стягнутих з боржника сум. Зазначено, що Дрогобицький відділ ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правильно посилається на положення статей, які регулюють спірні правовідносини, однак неправильно їх тлумачить, внаслідок чого вчиняє дії, які не узгоджуються з нормами права.

Узагальнені доводи касаційної скарги

21. 15 січня 2025 року Дрогобицький відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

22. Підставою касаційного оскарженняухвалиДрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду про застосування норм процесуального права.

23. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що державна виконавча служба виступає суб`єктом примусового виконання рішень, а не стягувачем у виконавчому провадженні. На стадії виконавчого провадження виконавець вживає заходів в інтересах стягувача задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

24. Надходження коштів на депозитний рахунок органу виконавчої служби свідчить лише про виконання судового рішення, за яким зазначені у ньому кошти вибувають з власності та володіння боржника і передаються у тимчасове володіння органу ДВС, який зобов`язаний перерахувати їх на рахунок стягувача.

25. До моменту фактичного зарахування стягнутих з боржника коштів на рахунок стягувача у останнього не відбувається зміна розміру його активів, а отже, і відсутні підстави стверджувати про виконання боржником грошового зобов`язання при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС.

26. Вважає, що факт виконання судового рішення шляхом зарахування коштів на депозитний рахунок органу ДВС не є тотожним виконанню грошового зобов`язання, яке триває до моменту надходження стягнутих коштів на рахунок стягувача у виконавчому провадженні.

27. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що дата валютування - це зазначена платником у платіжній інструкції дата, починаючи з якої кошти, що становлять суму платіжної операції і переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»). Згідно з положеннями статті 49 цього ж Закону платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Порядок завершення платіжної операції в платіжній системі визначається правилами платіжної системи з урахуванням положень цього Закону.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 442/7804/24, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

29. 10 березня 2025 року матеріали цивільної справи № 442/7804/24 надійшли до Верховного Суду.

30. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

31. 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість її доводів, просить суд відмовити у її задоволенні.

32. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що датою конвертації є дата платежу боржником коштів на депозитний рахунок відділу ДВС. Грошовий еквівалент в іноземній валюті визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що відповідає дню виконання судового рішення.

33. Додатково посилається на те, що призупинення виконання судових рішень у валюті на час дії воєнного стану не змінює зазначеного вище порядку конвертації грошових коштів, а також необхідності виконання судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

34. На примусовому виконанні у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження

АСПВ НОМЕР_2 щодо виконання виконавчого листа №2-123/09, виданого

23 жовтня 2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2009 року і до досягнення ним повноліття.

35. Оскільки боржник у добровільному порядку заборгованість по виконавчому провадженню не погашав, державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» здійснювались заходи примусового виконання.

36. 06 вересня 2024 року заступником начальника Дрогобицького ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Кушнір С. Т. в межах АСВП № НОМЕР_2 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2009 року і до досягнення ним повноліття, проведено розрахунок заборгованості по аліментах, згідно з яким заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 01 вересня 2024 року становить 15 545,61 євро.

Позиція Верховного Суду

37. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

38. Відповідно до положень абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

39. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

40. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

41. Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

42. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

43. Зазначене конституційне положення конкретизовано у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

44. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

45. Виконання судового рішення відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

46. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

47. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією

або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права

чи свободи.

48. Згідно із частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

49. Спірні правовідносини стосуються виконання судового рішення про стягнення аліментів, а саме порядку конвертації стягнутих з боржника сум у національній грошовій одиниці України на погашення заборгованості, визначеної у валюті.

50. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

51. Статтею 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

52. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

53. Відповідно до пункту першого частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

54. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

55. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

56. Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

57. За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

58. Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

59. У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

60. Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

61. Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

62. Відповідно до частини третьої зазначеної статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

63. Згідно з частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

64. В ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 січня 2024 року у справі № 442/9340/23 встановлено, що на час отримання боржником заробітної плати у валюті євро стягнення по аліментах фактично не проводилося, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 по аліментах, враховуючи досягнення дитиною повноліття, і така згідно з розрахунком заборгованості визначена у євро. Відтак, заборгованість по аліментах належить стягнути саме у тій валюті, в якій була виплачена боржнику заробітна плата.

65. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі (частина перша статті 49 Закону України «Про платіжні послуги»).

66. Постановою правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» заборонено здійснювати торгівлю валютними цінностями.

67. Разом з тим, пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що у період дії заборони на купівлю іноземної валюти, встановленої Національним банком України, виконавець за наявності письмової згоди стягувача на перерахування йому коштів у національній валюті звертає стягнення на виявлені у боржника кошти в національній валюті.

68. Еквівалент зазначеної у виконавчому документі суми стягнення в іноземній валюті визначається за офіційним курсом Національного банку України на день перерахування коштів на рахунок стягувача.

69. Здійснений державним виконавцем оспорюваний розрахунок заборгованості по аліментах від 06 вересня 2024 року у ВП № НОМЕР_2 проведений з урахуванням перерахунку сплачених боржником сум у національній грошовій одиниці у валюту євро згідно з офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу на користь стягувача. Такий порядок проведення розрахунку відповідає вищепереліченим нормативним актам і застосовується у період дії заборони на купівлю іноземної валюти, встановленої Національним банком України.

70. До того такий порядок проведення конвертації відповідає інтересам стягувача, який має висловити згоду на перерахування йому коштів у національній валюті, враховуючи зростання курсу іноземних валют.

71. Суди попередніх інстанцій дійшли неправильних висновків щодо наявності правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 з посиланням на те, що перерахунок національної валюти в євро підлягає проведенню на час зарахування коштів, сплачених боржником, на рахунок органу державної виконавчої служби. Водночас суди не встановили яким чином порушені права стягувача у виконавчому провадженні.

72. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

73. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно, але неправильно застосовано положення вказаних вище нормативних актів, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 402 409 412 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.

2. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 26 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 17 грудня 2024 року скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Кушнір Світлани Тадеївни щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович