№ 444/2818/21 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 444/2818/21

провадження № 61-7387св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квака Вадима Васильовича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Копняк С. М., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У вересні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач тим самим погодився, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у заяві. На підставі укладеного договору від 03 вересня 2018 рокуОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого була платіжна картка НОМЕР_1 . Однак позичальник не виконував взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого станом на 30 жовтня 2020 року в нього утворилася заборгованість за кредитним договором (тілом кредиту) в розмірі 20 446,34 грн. Враховуючи викладене, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Зеліско Р. Й. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03 вересня 2018 року в розмірі 20 446,34 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позов банку доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. про скасування заочного рішення залишено без задоволення.

21 квітня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому послався на те, що стороні відповідача не вручалася копія ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. 24 лютого 2022 року на території України було оголошено воєнний стан, що перешкодило своєчасно звернутися до суду першої інстанції для отримання зазначеної ухвали та своєчасного складання апеляційної скарги. Крім того, починаючи з дня проголошення військового стану відсутній доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 травня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для його поновлення, а також - доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 915 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у справі, яка переглядається, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення місцевим судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - з 10 лютого 2022 року. Однак представник заявника подав апеляційну скаргу 21 квітня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки в матеріалах справи міститься довідка Жовківського районного суду Львівської області про доставку електронного листа, з якої вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. отримав вищезгадану ухвалу місцевого суду від 10 лютого 2022 року на свою електронну адресу ОСОБА_2 com17 лютого 2022 року. Відтак клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим. Крім того, апеляційна скарга оплачена судовим збором не в повному обсязі.

На виконання вимог вказаної ухвали представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої додав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 915 грн, а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивовану тим, що доставка ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення електронним листом на його особисту електронну пошту не є врученням такого судового рішення. Суд першої інстанції зобов`язаний був надіслати вищевказану ухвалу в паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на його (адвоката Квака В. В.) офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану в підсистемі «Електронний суд», чого не було зроблено. Отже, докази вручення стороні відповідача ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року в матеріалах справи відсутні. 24 лютого 2022 року на території України було оголошено воєнний стан, що перешкодило своєчасно звернутися до суду першої інстанції для отримання зазначеної ухвали та своєчасного складання апеляційної скарги. Крім того, починаючи з дня проголошення військового стану, загальний доступ до ЄДРСР було закрито.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наведені представником заявника у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення не можуть бути визнані поважними. З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2021 року адвокат Квак В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій, зокрема просив проводити розгляд заяви за відсутності заявника та його представника, а всі процесуальні документи та документи, надіслані позивачем, - скеровувати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому судом першої інстанції було надіслано ухвалу від 10 лютого 2022 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на електронну адресу названого адвоката. Інших електронних адрес представник відповідача суду не повідомив. В матеріалах справи міститься довідка Жовківського районного суду Львівської області про доставку електронного листа, з якої вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. отримав вищезгадану ухвалу місцевого суду від 10 лютого 2022 року на свою електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторона відповідача подала апеляційну скаргу лише 21 квітня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому представник заявника не обґрунтував, яким чином оголошення воєнного стану перешкодило йому у визначений законом строк подати апеляційну скаргу. Крім того, ОСОБА_1 та його представник Квак В. В. проживають на території, де активні бойові дії не ведуться. З огляду на викладене апеляційна скарга подана представником заявника з пропуском строку на апеляційне оскарження, а зазначені ним підстави для його поновлення є неповажними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, представник заявника вказав, що апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Доставка ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення електронним листом на його (адвоката Квака В. В.) особисту електронну пошту не є належним врученням такого судового рішення. Суд першої інстанції зобов`язаний був надіслати вищевказану ухвалу в паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на його офіційну електронну адресу 318620205537@mail.gov.ua, зареєстровану в підсистемі «Електронний суд», чого не було зроблено. Отже, докази вручення стороні відповідача ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року в матеріалах справи відсутні. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21), яку апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги. Крім того, 24 лютого 2022 року на території України було оголошено воєнний стан, кінцевий строк подачі апеляційної скарги (14 березня 2022 року) припав на самий початок активних бойових дій, тобто на час найбільшої невизначеності щодо збереження життя та здоров`я всіх без винятку громадян по всій території України. 02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своїх повідомленнях, розміщених на офіційному сайті, зауважувив, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Жовківського районного суду Львівської області.

02 вересня 2022 року справа № 444/2818/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє в відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Системний аналіз змісту частини третьої статті 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на підставі вказаної процесуальної норми суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку (у разі її не подання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку неповажними).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 (провадження № 14-198звц21) наведено такі правові висновки.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії» (Stagno v. Belgium)).

Одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур. При цьому забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає, як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду належним чином обґрунтувати свою відповідь на доречні доводи особи, яка оскаржує судові рішення, у разі відмови в такому перегляді.

Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі «Зубак проти Хорватії» (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином, ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Згідно з частиною п`ятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Таким чином, на час ухвалення місцевим судом заочного рішення в цій справі названі підсистеми (модулі) ЄСІТС вже розпочали функціонування.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.6 і 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС: офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктами 42, 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету. До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Матеріалами цієї справи підтверджується, що заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Зеліско Р. Й. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03 вересня 2018 року в розмірі 20 446,34 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а. с. 54-60).

28 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до місцевого суду через підсистему «Електронний суд» заяву про перегляд заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року, в якій, зокрема, просив суд: провести розгляд справи за відсутності заявника та його ( Квака В. В. ) представника; всі процесуальні документи та документи, надіслані позивачем, скеровувати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 63-65).

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. про скасування заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року залишено без задоволення. При цьому заява про перегляд заочного рішення була розглянута місцевим судом за відсутності сторін (а. с. 74-75).

Згідно з довідкою про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Ухвала судового засідання» від 10 лютого 2022 року у справі № 444/2818/21 було надіслано 17 лютого 2022 року о 15:34:03 одержувачу ( Кваку В. В. ) на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Документ доставлено до електронної скриньки: 17 лютого 2022 року о 16:05:28 (а. с. 77).

Водночас матеріали справи не містять підтвердження направлення відповідачу та/або його представнику (адвокату Кваку В. В.) ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на їх офіційні електронні адреси, зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, та доставлення названого процесуального документа до їх електронних кабінетів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21), на яку послався представник заявника в касаційній скарзі, вказано, що електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua». За таких обставин суд першої інстанції був зобов`язаний надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі, чого зроблено не було. Докази вручення оскаржуваного рішення ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні. Таким чином, апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту ОСОБА_3 є врученням такого рішення, тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому, як і у справі, що переглядається, за обставинами справи № 279/5407/20 заявник також подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, копію прийнятого рішення направити на його електронну адресу, що і було зроблено місцевим судом (згідно з довідкою про доставку електронного листа - документ в електронному вигляді «рішення про усиновлення» від 27 листопада 2020 року доставлено на електронну пошту одержувача ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Надаючи оцінку наведеним представником ОСОБА_1 - адвокатом Кваком В. В. підставам для поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 28 січня 2021 року адвокат Квак В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив проводити розгляд заяви за відсутності заявника та його представника, а всі процесуальні документи та документи, надіслані позивачем, - скеровувати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому судом першої інстанції було надіслано ухвалу від 10 лютого 2022 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на електронну адресу названого адвоката. Інших електронних адрес представник відповідача суду не повідомив. Вматеріалах справи міститься довідка Жовківського районного суду Львівської області про доставку електронного листа, з якої вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. отримав вищезгадану ухвалу місцевого суду від 10 лютого 2022 року на свою електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, сторона відповідача подала апеляційну скаргу лише 21 квітня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому представник заявника не обґрунтував, яким чином оголошення воєнного стану перешкоджало йому у визначений законом строк подати апеляційну скаргу. Крім того, ОСОБА_1 та його представник Квак В. В. проживають на території, де активні бойові дії не ведуться. З огляду на викладене апеляційна скарга подана представником заявника з пропуском строку на апеляційне оскарження, а зазначені ним підстави для його поновлення є неповажними.

Однак, визнаючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, апеляційний суд не врахував, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту учасника судового процесу не є належним врученням такого рішення. За обставинами цієї справи суд першої інстанції зобов`язаний був надіслати стороні відповідача ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, чого не було зроблено (в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу та/або його представнику вказаної ухвали місцевого суду).

Зважаючи на викладене, за відсутності доказів вручення стороні відповідача копії ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року, Львівський апеляційний суд застосував приписи частини четвертої статті 357 та пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України за відсутності на те достатніх правових підстав.

Отже, доводи заявника про те, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21), є обґрунтованими. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з наведеним у цій постанові правовим висновком і не вбачає підстав для відступлення від нього.

У справі, яка переглядається, постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд мав перевірити дотримання судом першої інстанції визначеного процесуальним законодавством порядку надсилання учасникам справи копії ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, встановити дату отримання стороною відповідача цього судового рішення та надати оцінку своєчасності подання представником заявника апеляційної скарги після цієї дати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року.

За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Апеляційний суд не врахував зазначеного та відмовив у відкритті апеляційного провадження без належних правових підстав, що не відповідає принципу верховенства права, а також - порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квака Вадима Васильовича задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук