ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року

м. Київ

справа №444/348/18

адміністративне провадження №К/9901/59657/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу №444/348/18 (876/3762/18) за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Гулид Р.М., судді: Кузьмич С.М., Улицький В.З.).

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено штраф у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - 79479,60грн.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано дії заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. протиправними. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018 винесену відносно ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач 27.04.2018 звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки її подано з пропуском процесуального строку і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції вказав, що статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, яка є спеціальною та встановлює особливі строки подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в цій категорії справ.

В межах строку на усунення недоліків апеляційної скарги Львівська митниця Державної фіскальної служби направила заяву про поновлення процесуального строку в якій зазначено, що відповідач керувався положенням статті 295 КАС України, в якому чітко вказано строк для апеляційного оскарження рішення суду, й подавши апеляційну скаргу 27.04.2018, оскаржив його в межах строку визначеного законом.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівській митниці Державної фіскальної служби на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018 у справі №876/3762/18 відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд дійшов висновку, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки копію оскаржуваного рішення Львівською митницею Державної фіскальної служби отримано 11.04.2018, а апеляційну скаргу подано 27.04.2018, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі Львівська митниця Державної фіскальної служби не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції в даній справі і вважає, що ухвалюючи таке рішення суд не дотримався норм процесуального та матеріального права, при цьому судом неповно з`ясовано усі фактичні обставини справи та порушено право відповідача на доступ до правосуддя й оскарження судового рішення.

Крім того, скаржник зазначив, що звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції керувався порядком оскарження, зазначеного судом першої інстанції у його резолютивній частині, яким визначено, що рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить закрити апеляційне провадження, оскільки рішення суду першої інстанції не стосується прав, свобод та інтересів Львівської митниці Державної фіскальної служби, бо така - не є особою, уповноваженою приймати постанови про притягнення до відповідальності за порушення митних правил. Такою особою, за твердженням представника позивача, є виключно посадова особа митниці - Скоромний Я.І., який є відповідачем у справі та має самостійну процесуальну дієздатність.

Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 569 МК України передбачено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України. Зазначене узгоджується з положеннями частини 2 статті 9 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, доводи представника позивача про необхідність закриття провадження у справі є помилковими, оскільки заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби є посадовою особою суб`єкта владних повноважень та виконує завдання і функції держави, в особі митного органу, а тому рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів Львівської митниці Державної фіскальної служби.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - 79479,60грн.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Зокрема, частиною четвертою статті 286 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Водночас, загальний строк на апеляційне оскарження визначений положеннями статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Зважаючи на те, що у даній справі предметом оскарження є рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, застосуванню підлягають саме приписи спеціальної норми, що визначає особливості провадження у такій категорії спорів, а саме статті 286 КАС України, в тому числі і щодо встановлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у такій справі.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи те, що у даній справі застосуванню підлягає стаття 286 КАС України, як спеціальна норма, яка, зокрема, визначає строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, то у разі неподання апелянтом у зазначений судом строк заяви про поновлення строку апеляційного оскарження або визнання судом наведених у такій заяві підстав для поновлення цього строку неповажними, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, повинен відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, представник скаржника не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018, а тому, враховуючи приписи статті 286 КАС України, десятиденний строк на апеляційне оскарження слід відраховувати з моменту отримання даного рішення, тобто з 12.04.2018, що підтверджується наявним в матеріалах поштовим повідомленням про отримання поштового відправлення.

Зі змісту ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 слідує, що суд визнав неповажними наведені в заяві Львівської митниці Державної фіскальної служби підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наведені у заяві Львівської митниці Державної фіскальної служби підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки строк на апеляційне оскарження є процесуальним строком, який встановлюється законом, а не судом та наведені підстави не доводять неможливість відповідача звернутися до суду у встановлений законом строк у зв`язку з обставинами, які не залежать від останнього.

У касаційного суду наявні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на касаційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в даній категорії адміністративних справ.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наведені скаржником у заяві підстави пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними та наявністю підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №444/348/18 (876/3762/18) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова