Постанова

Іменем України

30 червня 2023 року

місто Київ

справа № 445/576/21

провадження № 61-13214св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року, постановлене суддею Сиваком В. М., та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у квітні 2021 року звернулися до суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, у якому просили:

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області видати наказ про продовження безстрокового трудового договору з ОСОБА_1 на займаній посаді директора Народного дому м. Глиняни та внести відповідний запис у трудову книжку працівника;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області видати наказ про продовження безстрокового трудового договору з ОСОБА_2 на займаній посаді художнього керівника Народного дому м. Глиняни та внести відповідний запис у трудову книжку працівника;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області видати наказ про продовження безстрокового трудового договору з ОСОБА_3 на займаній посаді технічного працівника Народного дому м. Глиняни та внести відповідний запис у трудову книжку працівника;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня до 31 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на займаній посаді директора Народного дому м. Глиняни;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_2 заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня до 31 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на займаній посаді художнього керівника Народного дому м. Глиняни;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_3 заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня до 31 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на займаній посаді технічного працівника Народного дому м. Глиняни;

- стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 20 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди за порушення трудових прав як працівника Народного дому м. Глиняни;

- стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_2 20 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди за порушення трудових прав як працівника Народного дому м. Глиняни;

- стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_3 20 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди за порушення трудових прав як працівника Народного дому м. Глиняни.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що рішенням від 10 грудня 2020 року № 18 Золочівська районна рада Львівської області передала з 31 грудня 2020 року зі спільної власності територіальних громад Золочівського району Львівської області у комунальну власність органів місцевого самоврядування, зокрема до Глинянської територіальної громади, бюджетні установи закладів культури та їх майно, що знаходяться на території цих рад і забезпечують їх потреби.

Згідно з наказом Відділу культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації від 28 грудня 2021 року № 72 з 31 грудня 2020 року у комунальну власність Глинянської міської територіальної громади Львівського району Львівської області передано бюджетні установи закладів культури, бібліотеки-філії та народні доми з наявною штатною чисельністю та їх майно, що знаходяться на території міської ради і забезпечують їх потреби.

Рішенням Глинянської міської ради Львівського району Львівської області від 23 грудня 2020 року № 117 вирішено забезпечити на 2021 рік фінансування з міського бюджету Глинянської міської територіальної громади бюджетних установ, у тому числі Народний дім м. Глиняни.

Рішенням Золочівської районної ради Львівської області від 24 грудня 2020 року № 24 передбачено забезпечити передання фінансування з районного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, Глинянській територіальній громаді на Народний дім м. Глиняни.

Позивачі зазначали, що 22 січня 2021 року Глинянська міська рада Львівського району Львівської області надіслала до Відділу культури молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області прохання передати кадрові документи працівників закладів культури, що перейшли в підпорядкування Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, зокрема трьох працівників Народного дому м. Глиняни.

27 січня 2021 року Відділ культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області передав до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області їх особові справи та трудові книжки як працівників Народного дому м. Глиняни.

Позивачі звертали увагу на те, що жодних повідомлень чи інших письмових документів щодо врегулювання трудових відносин від відповідача не надходило, проте з 01 січня 2021 року їм припинено нарахування та виплату заробітної плати.

Стислий виклад заперечень інших учасників справи

Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами. Відповідач звертав увагу на те, що частиною правонаступного майна є приміщення Народного дому м. Глиняни та матеріальні цінності, які там знаходяться. Втім, особи, які там працювали, були працівниками Відділу з питань культури молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області і саме цей відділ був роботодавцем у трудових відносинах з позивачами. Ця установа територіально не охоплюється Глинянською територіальною громадою та знаходиться у іншому районі, тому немає підстав для переведення позивачів відповідно до частин третьої та четвертої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 11 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року, Золочівський районний суд Львівської області частково задовольнив позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Суд зобов`язав Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня 2021 року до 31 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на займаній посаді директора Народного дому м. Глиняни.

Стягнув з Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн.

Зобов`язав Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_2 заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня до 31 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на займаній посаді художнього керівника Народного дому м. Глиняни.

Стягнув з Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн.

Зобов`язав Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_3 заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня до 31 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на займаній посаді технічного працівника Народного дому м. Глиняни.

Стягнув з Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн.

Суд допустив негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що Глинянська територіальна громада в особі Глинянської міської ради Львівського району Львівської області є правонаступником розформованої територіальної громади Золочівського району в частині прав засновника (власника) комунальних (бюджетних) установ, у тому числі Народного дому м. Глиняни.

Суди зробили висновки, що на трудові відносини з працівниками комунальних закладів не впливає процес передання цих закладів з підстав та на умовах, передбачених Законом України від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій». У зв`язку з продовженням дії трудового договору відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України не існує потреби у виданні наказу про продовження трудового договору. Тож дія трудового договору з працівниками Народного дому м. Глиняни, який перейшов у власність Глинянської територіальної громади, продовжується.

Суди врахували, що відповідач не надав доказів того, що трудові договори з позивачами припинені (договори розірвані), чи того, що вони не виходили на роботу та не виконували своїх трудових обов`язків, тому Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області повинен виплатити позивачам заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня до 31 березня 2021 року.

Також, за висновками судів, незаконними діями відповідача позивачам завдано моральну шкоду, обґрунтованим розміром відшкодування якої на користь кожного працівника є 2 000, 00 грн, що відповідає характеру правопорушення, глибині душевних страждань працівників, ступеню вини відповідача, вимогам розумності і справедливості.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області 23 грудня 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначив те, що:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 4, 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» у подібних правовідносинах;

- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували зміст статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо преюдиційності обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивачі у лютому 2023 року із застосуванням засобів електронного зв`язку надіслали до Верховного Суду відзив, у якому просили касаційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області залишити без задоволення.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 17 січня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі та відмовив у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року.

За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням Золочівської районної ради Львівської області від 10 грудня 2020 року № 18 «Про передачу закладів культури із спільної власності територіальних громад Золочівського району Львівської області у комунальну власність органів місцевого самоврядування» передано заклади культури у комунальну власність органів місцевого самоврядування загалом та Глинянської територіальної громади зокрема. Відповідно до пункту 5 передано із 31 грудня 2020 року зі спільної власності територіальних громад Золочівського району Львівської області у комунальну власність органів місцевого самоврядування бюджетні установи закладів культури та їх майно, що знаходяться на території цих рад і забезпечують їх потреби відповідно. Згідно з пунктом 8 виведено Золочівську районну раду Львівської області зі складу засновників бюджетних установ, закладів, які передаються зі спільної власності територіальних громад Золочівського району Львівської області у власність міських рад з моменту прийняття відповідного рішення місцевими радами.

Згідно з пунктом 3 рішення Глинянської міської ради Львівського району Львівської області від 23 грудня 2020 року № 117 «Про бюджет Глинянської міської територіальної громади Львівського району на 2021 рік» вирішено забезпечити фінансування з міського бюджету Глинянської міської територіальної громади бюджетних установ, визначених у додатку № 7 «Перелік бюджетних установ, які передаються на фінансування з районного бюджету Глинянському міському бюджету», в який входить і Народний дім м. Глиняни.

Відповідно до пункту 3 рішення Золочівської районної ради Львівської області від 24 грудня 2020 року № 24, з урахуванням змін до Бюджетного кодексу України в частині перерозподілу повноважень між бюджетами, передбачено забезпечити передачу фінансування з районного бюджету місцевим бюджетам, визначених у додатку № 5, у тому числі Глинянській територіальній громаді на Народний дім м. Глиняни.

Кошторис Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на 2021 рік передбачав, що за кодом класифікації видатків 614060 «Забезпечення діяльності палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля та інших клубних закладів» перебачено фінансування Народного дому м. Глиняни в розмірі 362 900, 00 грн, з яких 285 480, 00 грн на заробітну плату працівників Народного дому м. Глиняни.

Наказом Відділу культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 28 грудня 2020 року № 72 «Про передачу бюджетних установ закладів культури та їх майно у комунальну власність органів місцевого самоврядування» з 31 грудня 2020 року у комунальну власність Глинянської міської територіальної громади Львівського району Львівської області передано бюджетні установи закладів культури, бібліотеки-філії та народні доми з наявною штатною чисельністю та їх майно, що знаходяться на території міської ради і забезпечують їм потреби, зокрема передано Народний дім м. Глиняни зі штатною чисельністю працівників цього народного дому.

22 січня 2021 року Глинянська міська рада Львівського району Львівської області звернулася до Відділу культури молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області з проханням передати кадрові документи працівників культури, що перейшли в підпорядкування Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, зокрема трьох працівників Народного дому м. Глиняни.

Згідно з актом приймання-передання особових справ і трудових книжок Відділ культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області 27 січня 2021 року передав Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області особові справи та трудові книжки працівників народних домів, що передані до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, у тому числі працівників Народного дому м. Глиняни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Право, застосоване судом

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. Водночас право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт завдання моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони завдані, в якій грошовій сумі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до частин другої, третьої статті 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Частинами першою та п`ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Реорганізація означає припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов`язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, тоді як правонаступником є юридична особа, до якої переходять всі права та обов`язки реорганізованої юридичної особи. Отже, в результаті реорганізації юридичної особи суб`єктивні права та обов`язки, котрі належали їй, стають правами та обов`язками нових чи оновлених утворень, котрі продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі, тобто наступає повне (універсальне) правонаступництво.

Отже, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) є не тільки однією з форм припинення господарської діяльності, а також однією із форм утворення суб`єкта господарювання. Це зумовлено тим, що внаслідок реорганізації, на відміну від ліквідації, припиняється лише сама юридична особа як така, а її діяльність триває, але вже не в колишній, яка існувала до реорганізації, а в новій організаційно-правовій формі юридичної особи.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається, основним питанням є те, чи відбулося правонаступництво роботодавця позивачів та який порядок оформлення трудових відносин з таким правонаступником.

Суди встановили, що правонаступництво власника бюджетної установи Народний дім м. Глиняни відбулося у зв`язку з ухваленням Закону України від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», яким розділ V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктами 61 і 62.

У згаданому пункті 61 зазначено таке: «До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

5) якщо територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді:

нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої територіальної громади;

речей, призначених для обслуговування відповідних об`єктів нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв`язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об`єкта нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації;

прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою (у тому числі в особі відповідної сільської, селищної, міської ради), якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади;

6) майнові зобов`язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами;

7) новообрані ради можуть прийняти рішення про розподіл майна, майнових прав та зобов`язань розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, за іншими критеріями, ніж визначені підпунктами 5 і 6 цього пункту. Такі рішення приймаються згідно з приписами бюджетного законодавства та враховуються при здійсненні реорганізації відповідних органів місцевого самоврядування і складанні передавальних актів (розподільчих балансів) за результатами реорганізації;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою;

10) з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету починається реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету новообраної ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом;

11) юридична особа - виконавчий комітет новообраної ради є правонаступником прав та обов`язків юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету;»

Отже, реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням наведених правил.

Відповідно сформована територіальна громада стає правонаступником усього майна, прав та обов`язків, належних розформованій територіальній громаді, а саме правонаступником прав щодо нерухомого майна; речей, призначених для обслуговування цього нерухомого майна; прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою, якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади (підпункти 4, 5 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Майнові зобов`язання, майнові та немайнові права органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких органів місцевого самоврядування відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами (підпункт 6 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Також потрібно враховувати, що підпункт 7 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що новообрані ради можуть прийняти рішення про розподіл майна, майнових прав та зобов`язань розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, за іншими критеріями, ніж визначені підпунктами 5 і 6 цього пункту. Такі рішення ухвалюються згідно з приписами бюджетного законодавства та враховуються при здійсненні реорганізації відповідних органів місцевого самоврядування і складанні передавальних актів (розподільчих балансів) за результатами реорганізації.

Суди в оцінці спірних правовідносин встановили, що Глинянська міська рада Львівського району Львівської області є правонаступником Золочівської районної ради Львівської області.

Позивачі працювали в Народному домі м. Глиняни, який в результаті проведення адміністративної реформи передано на баланс Глинянської міської ради Львівського району Львівської області у підпорядкування Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту). Народний дім м. Глиняни фінансується та обслуговується за рахунок коштів місцевого бюджету Глинянської міської територіальної громади, що підтверджується таким.

Рішенням Золочівської районної ради Львівської області від 10 грудня 2020 року № 18 із 31 грудня 2020 року зі спільної власності територіальних громад Золочівського району Львівської області у комунальну власність органів місцевого самоврядування, зокрема й до Глинянської територіальної громади, передано бюджетні установи закладів культури та їх майно, що знаходяться на території цих рад і забезпечують їх потреби.

Наказом Відділу культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 28 грудня 2021 року № 72 з 31 грудня 2020 року у комунальну власність Глинянської міської територіальної громади Львівського району Львівської області передано бюджетні установи закладів культури, бібліотеки-філії та народні доми з наявною штатною чисельністю та їх майно, що знаходяться на території міської ради і забезпечують їм потреби. Народний дім м. Глиняни як об`єкт передання передбачений додатком № 2 до цього наказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зауважили, що матеріали справи не містять доказів зміни штатної чисельності працівників бюджетної установи Народного дому м. Глиняни на момент його передання попереднім власником правонаступнику.

Також суди першої та апеляційної інстанцій правильно врахували, що рішенням Глинянської міської ради Львівського району Львівської області від 23 грудня 2020 року № 117 вирішено забезпечити фінансування з міського бюджету Глинянської міської територіальної громади бюджетних установ, визначених в додатку № 7, в який входить зокрема й Народний дім м. Глиняни.

Рішенням Золочівської районної ради Львівської області від 24 грудня 2020 року № 24 ухвалено забезпечити передання фінансування з районного бюджету місцевим бюджетам, визначених у додатку № 5, у тому числі, Глинянській територіальній громаді на Народний дім м. Глиняни.

Отже, усі бюджетні установи, в тому числі Народний дім м. Глиняни, передані до Глинянської міської територіальної громади Львівського району Львівської області з наявною штатною чисельністю, на утримання якої виділено бюджетні кошти, що відповідає підпунктам 4-7 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З огляду на те, що Глинянська територіальна громада в особі Глинянської міської ради Львівського району Львівської області є правонаступником розформованої територіальної громади Золочівського району в частині прав засновника (власника) комунальних (бюджетних) установ, зокрема Народного дому м. Глиняни, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що з моменту утворення Глинянської територіальної громади як Золочівська районна рада Львівської області, так і Глинянська міська рада Львівського району Львівської області, повинні були безумовно виконати усі рішення та накази, прийняті на виконання пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Невиконання обов`язків зазначеними особами не може бути перешкодою для продовження трудових відносин із позивачами та отримання ними заробітної плати.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, що є виконавчим органом Глинянської міської ради Львівського району Львівської області та правонаступником Відділу культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у частині виконання обов`язків перед позивачами,не надав доказів того, що було здійснено скорочення чисельності або штату працівників Народного дому м. Глиняни.

Врахувавши фактичні обставини справи, що переглядається, та приписи частин третьої, четвертої статті 36 КЗпП України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтовані висновки про те, що на трудові правовідносини з працівниками комунальних закладів не впливає процес передання цих закладів в процедурі реорганізації органів місцевого самоврядування на умовах, передбачених Законом України від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій».

Оскільки в процесі передання бюджетної установи Народного дому м. Глиняни у комунальну власність Глинянської територіальної громади відбулася лише зміна власника закладу культури Народного дому м. Глиняни, тому дія трудових договорів позивачів продовжилася, їхні безпосередні посада та фактичне місце роботи не змінилися.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що трудові договори з працівниками Народного дому м. Глиняни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не розірвано. Представник Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що позивачі протягом оспорюваного періоду продовжували працювати, тобто виконували свої трудові обов`язки за робочим місцем. Тож апеляційний суд встановив факт продовження й існування трудових відносин з позивачами.

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що невиконання роботодавцем своїх трудових обов`язків не повинно обмежувати права працівників, відтак Глинянська міська рада Львівського району Львівської області повинна виплатити позивачам як працівникам Народного дому м. Глиняни заборгованість за заробітною платою за період роботи з 04 січня до 31 березня 2021 року.

Також суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що тривала безпідставна невиплата позивачам заробітної плати, що виникла з вини відповідача, позбавила їх протягом тривалого періоду часу доходу та викликала потребу в докладанні додаткових зусиль для організації свого життя, що завдало їм моральну шкоду, розумним та співмірним розміром відшкодування якої є сума по 2 000, 00 грн кожному позивачу, що буде достатньою компенсацією завданої їм шкоди.

Касаційна скарга Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області не містить доводів із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень в частині висновків щодо періоду нарахування заробітної плати, а також щодо підстав і розміру відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 4, 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» (фактично в скарзі йдеться про підпункти 4, 5 пункту 61 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») у подібних правовідносинах.

Наведені доводи касаційної скарги підтвердилися, у зв`язку з чим Верховний Суд викладає відповідний висновок, який полягає такому.

Реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюється з урахуванням підпунктів 4, 5 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за змістом яких сформована територіальна громада стає правонаступником усього майна, прав та обов`язків, належних розформованій територіальній громаді, зокрема правонаступником прав щодо нерухомого майна; речей, призначених для обслуговування цього нерухомого майна; прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою (у тому числі в особі відповідної сільської, селищної, міської ради), якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади (підпункти 4, 5 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Підпункт 7 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає можливість органам місцевого самоврядування прийняти згідно з приписами бюджетного законодавства рішення про розподіл майна, майнових прав та зобов`язань розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, за іншими критеріями, ніж визначені підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Перелік критеріїв розподілу майна, майнових прав та зобов`язань, визначений у пункті 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не є вичерпним.

У кожній справі з подібними правовідносинами суди мають з`ясовувати дійсний обсяг майна, майнових прав та зобов`язань, переданих від розформованої до сформованої територіальної громади (правонаступника) в процесі реорганізації органів місцевого самоврядування, враховуючи не лише критерії, визначені в підпунктах 4-7 пункту 61 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а й критерії, визначені в рішеннях органів місцевого самоврядування щодо розподілу майна, майнових прав та зобов`язань.

Також у касаційній скарзі заявник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували положення статті 82 ЦПК України щодо преюдиційності обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Так у постанові Львівського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 445/1033/21 про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2021 року № ЛВ6398/394/АВ/П/ПА ОСОБА_4 порушила, зокрема, вимоги частини другої статті 48 КЗпП України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58). Під час інспекційного відвідування встановлено, що у журналу обліку трудових книжок не реєструються всі трудові книжки працівників, зокрема, трудові книжки працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 станом на день здійснення інспекційного відвідування зберігаються у Відділі освіти Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, проте у журналі обліку трудових книжок не зареєстровані.

Львівський апеляційний суд у наведеній постанові зазначив, що працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не є працівниками Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, оскільки не подавали заяв на переведення чи працевлаштування. Зазначені особи працюють у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області. Самий лише факт наявності трудових книжок працівників, які не працюють в установі, не є порушенням. За висновками апеляційного суду, Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області є правонаступником Відділу культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністраціїщодо майна колишніх сільських рад, які охопила новостворена територіальна громада. Питання щодо подальшого працевлаштування зазначених працівників є можливим лише після взяття майна на баланс територіальної громади шляхом переводу або укладення нового трудового договору.

Тож, оцінивши встановлені обставини, тривалість процесу передання справ, несформованість штату працівників, порушення, виявлені при ліквідації Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, Львівський апеляційний суд у справі № 445/1033/21 дійшов переконання, що у діях ОСОБА_9 немає суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення та закрив провадження у справі за такою підставою.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, постанова Львівського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 445/1033/21 про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду лише в частині висновків про відсутність у діях ОСОБА_9 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП. Тоді як правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьому статті 82 ЦПК України).

Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 380/6899/21 задовольнив частково позов Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області до Головного управління Держпраці у Львівській області, треті особи: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , про часткове скасування припису та зобов`язання вчинити дії. Так, суд скасував припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 25 березня 2021 року № ЛВ6398/394/АВ/П в частині пунктів 3-6, в яких встановлено порушення позивачем вимог частин третьої та четвертої статті 36, частини другої статті 48, частини першої статті 94 КЗпП України, абзацу другого пункту 1.1 глави 1, пунктів 2, 3 глави 2 Інструкції № 58, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Суд у наведеній постанові зазначив, що у 2020 році в процесі реформи децентралізації відбулися зміни адміністративно-територіального устрою та, відповідно, змінилися система міжбюджетних відносин і фінансування соціальних об`єктів, що знаходяться у комунальній власності. В областях триває процес передання майна з районного рівня у комунальну власність територіальних громад. Йдеться про заклади освіти, культури, охорони здоров`я та інші. Відповідно до чинного законодавства заклади культури (як і інші заклади та установи соціального спрямування) не ліквідовуються, а лише буде змінюватися їх власник. Враховуючи ту обставину, що зміна власника не викликає необхідності ліквідації або реорганізації, мова повинна йти виключно про переведення (або переміщення) працівників. Самий лише факт зберігання трудових книжок у юридичної особи не є підставою для їх оформлення чи підтвердження трудових відносин.

Восьмий апеляційний адміністративний суд врахував, що в провадженні суду цивільної юрисдикції перебуває цивільна справа № 445/576/21 (справа, що наразі переглядається Верховним Судом), рішення в якій (на час розгляду адміністративної справи № 380/6899/21) не набрало законної сили. Апеляційний суд адміністративної юрисдикції виснував, що оскільки Глинянська міська рада Львівського району Львівської області не погоджується з приписом Держпраці, що є предметом оскарження у справі № 380/6899/21, та стосується ведення трудових книжок, записів у таких, продовження дії трудового договору, невиплати заробітної плати третім особам, тому встановлювати факт наявності чи відсутності цього порушення в межах справи адміністративної юрисдикції є неприпустимим, оскільки рішення у адміністративний справі, з урахуванням положень щодо доказування та відсутності обов`язку доказування буде обов`язковим для суду загальної юрисдикції, який вирішує трудові спори третіх осіб до Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області.

За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що обставини справи - це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності (статті 77-80 ЦПК України) суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Від встановлення судом обставин справи потрібно відрізняти правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин, у тому числі оціночні. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18).

У справі, що переглядається, Верховний Суд вважає, що у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі № 380/6899/21 не встановлено обставин, які носять преюдиціальний характер при розгляді цієї справи № 445/576/21. У справі № 380/6899/21 апеляційний суд врахував те, що у суді цивільної юрисдикції розглядається справа № 445/576/21 та виснував, що встановлювати факт наявності чи відсутності цього порушення в межах справи адміністративної юрисдикції є неприпустимим, оскільки рішення у адміністративний справі № 380/6899/21 буде обов`язковим для суду загальної юрисдикції, який вирішує трудові спори у справі № 445/576/21.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій неповністю дослідили обставини, які мають значення для вирішення справи не та не врахували положення статті 82 ЦПК України щодо преюдиційності обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили, не підтвердилися.

Касаційна скарга Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області не містить викладу інших підстав касаційного оскарження, визначених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у оскаржуваних судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд керується тим, що у справі, що переглядається, сторонам надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи, викладені у касаційній скарзі, подібні доводам відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 400 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Верховний Суд є судом права, а не факту. Встановлення фактичних обставин справи та надання оцінки доказам належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій як судів факту, в той час, як до повноважень суду касаційної інстанції належить перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права.

У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій повністю з`ясували фактичні обставини справи, належним чином надали оцінку поданим учасниками справи доказам та зробили обґрунтовані висновки про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд встановив, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають. Інші доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не може бути здійснене цим судом під час перегляду оскаржуваних судових рішень. Повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Підстав для розподілу судових витрат не встановлено.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області залишити без задоволення.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак