№ 446/2076/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 446/2076/24

провадження № 61-16699cв24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що вони з ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2004 року, від якого мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказувала, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на подружні обов`язки та виховання дітей. З відповідачем спільно не проживають з грудня 2023 року, шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кам`янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області 28 серпня 2004 року, за актовим записом № 55.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 вересня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

07 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про надання строку на примирення з метою збереження сім`ї.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року зупинено провадження у вказаній справі для надання сторонам строку для примирення терміном до двох місяців.

Роз`яснено, що ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Зупиняючи провадження у справі, районний суд виходив із необхідності вжиття визначених законом заходів до примирення подружжя з метою збереження сім`ї.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року повернуто заявнику з підстав, передбачених статтею 357 ЦПК України.

Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, апеляційний суд виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, а в частині зупинення провадження у справі вказана ухвала заявником не оскаржується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2025 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про неможливість оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі у зв`язку з наданням сторонам у справі строку для примирення та передчасно повернув її заявникові, оскільки ухвала складається з двох частин та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Дія 97» проти України» (заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року) Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява 15123/03).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року, виходив із того, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, а в частині зупинення провадження у справі вказана ухвала заявником не оскаржується.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У справі, яка переглядається, ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року зупинено провадження у справі для надання сторонам строку для примирення терміном до двох місяців.

Не погоджуючись з ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

У частині п`ятій статті 357 ЦПК України визначено підстави повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

З огляду на зміст апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року заявник просив скасувати зазначену ухвалу повністю і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тобто предметом апеляційного оскарження була ухвала місцевого суду як в частині наданням сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, так і в частині зупинення провадження у справі.

У вказаній справі судом першої інстанції постановлена ухвала про зупинення провадження у справі саме у зв`язку із наданням сторонам строку для примирення. Вказані процесуальні рішення оформлюються одним процесуальним актом - ухвалою, а тому не можуть розглядатися як два самостійних процесуальних акти - окремо щодо надання сторонам строку для примирення і щодо зупинення провадження у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зроблено правовий висновок про те, що більш деталізована правова конструкція закріплення окремих видів ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, тобто норми про можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі окремо, жодним чином не може впливати на можливість касаційного оскарження ухвали про закриття провадження у справі загалом, а тому суд касаційної інстанції не розділяє скаргу в частині щодо затвердження мирової угоди і скаргу в частині щодо закриття провадження у справі, а перевіряє її в цілому. За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох процесуальних дій, що вчиняються сторонами та судом у визначеній послідовності, включаючи процесуальні рішення про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі. Однак ці процесуальні рішення оформлюються одним процесуальним актом - ухвалою, а тому не можуть розглядатися як два самостійних процесуальних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо закриття провадження.

Отже, апеляційну скаргу було подано на ухвалу суду, що визначена пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України, яка підлягає самостійному оскарженню окремо від рішення суду.

Ураховуючи те, що згідно з пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала місцевого суду в частині зупинення провадження підлягала оскарженню окремо від рішення суду, апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду.

Наведене свідчить, що постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд порушив норми процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу, з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційний суд дійшов висновку про передачу справи на розгляд суду апеляційної інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року скасувати, справу передати для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець