ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2021 року

Київ

справа №446/832/17

адміністративне провадження № К/9901/7737/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 (суддя - Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 (судді - Макарик В.Я., Глушко І.В., Ільчишин Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення її до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича включити вкладника - ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вкладника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" було укладено Договір банківського вкладу, внаслідок якого позивачка розмістила у банку депозитний вклад на суму 100000 грн. Строк дії договору закінчився 01.12.2014.

03.12.2014 ПАТ "Дельта Банк" надало ОСОБА_1 квитанцію, про те, що кошти в сумі 100000,00 гривень перераховано на відкритий рахунок АТ "Ощадбанк", однак вказані кошти позивачем не отримано. Позивач неодноразово зверталась з листами до ПАТ "Дельта Банк" про причини затримки перерахунку коштів, однак на вказані листи отримано відповіді про технічні проблеми.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.

Постановою Національного банку України №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації вказаного банку з 02.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.02.2017 року №619 відповідно до якого продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» до 04.10.2019 року.

Також, судами встановлено, що позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова про стягнення коштів з ПАТ "Дельта Банк" в сумі 100000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04.08.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто 100000 грн. шляхом їх перерахування за наданими реквізитами.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.11.2015 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04.08.2015 скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.09.2016 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Львівської області.

07.02.2017 Апеляційний суд Львівської області прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про повернення коштів, оскільки на дату вирішення рішення у ПАТ "Дельта Банк" відкликано банківську ліцензію та введено процедуру ліквідації, а вимого до такого банку можуть пред`являтись лише в межах ліквідаційної процедури та в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач неодноразово зверталась з листами до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Дельта Банк" про повернення коштів, на яких отримувала негативні відповіді.

Останню відповідь від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач отримала 20.04.2017, в якій було зазначено, що кредиторські вимоги приймались з 08.10.2015 по 09.11.2015, а також у разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

У зв`язку з неотриманням належних їй коштів, а також у зв`язку з отриманням на свої звернення негативних відповідей, позивач звернулася до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в свою чергу не перерахування на вказаний нею рахунок належних ій коштів, а в подальшому не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладникам законом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018, позов задоволено.

Визнано бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалюючи рішення про задоволення повних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції датою валютування від 03.12.2014 якої ОСОБА_1 перерахувала на свій рахунок грошові кошти у сумі 100000,00 грн., що не заперечується та не спростовується відповідачем, а тому вона є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами, однак протиправно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що судами попередніх інстанцій не повно встановлено обставини справи, не надано їм належної оцінки, не досліджено зібрані у справі докази, що призвело до ухвалення судових рішень, які підлягають скасуванню.

Зокрема, посилався на те, що суди не надали належної оцінки доводам відповідача про те, що належні позивачці кошти нею отримано, і будь-яких інших коштів на її рахунках не обліковується, а задоволення позовних вимог та стягнення з Фонду зазначених коштів призводить до їх подвійного стягнення.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду від 22.11.2018 була постановлена за наслідками розгляду апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів після апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018.

Відповідно до частини першої статті 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.

За правилами частин 4, 5 цієї статті суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Розглядаючи апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів суд апеляційної інстанції перевіряв доводи скаржника щодо виплати позивачу 31.07.2015 грошових коштів позивачки, які обліковувались на її рахунках та відсутності коштів позивачки на рахунках в АТ «Дельта Банк».

Залишаючи апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з квитанції дата валютування від 03.12.2014, вбачається, що позивач грошові кошти в сумі 100000,00 грн. перерахувала на свій рахунок, що не заперечується та не спростовується відповідачем, а тому вона є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами, однак протиправно не була включена до переліку вкладників.

Водночас, такі доводи уже розглядались апеляційним судом під час перегляду цієї справи за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів.

Так, в постанові від 06.08.2018 апеляційний суд дійшов висновків, про те, що посилання скаржника на те, що грошові кошти позивачу було виплачено 31.07.2015, а на рахунках в АТ «Дельта Банк» грошові кошти відсутні, є спростованими, оскільки відповідно до наявних доказів позивач внесла кошти на свій картковий рахунок однак їх не отримала.

При цьому, апеляційним судом було встановлено, що з квитанції дата валютування від 03.12.2014 вбачається, що позивач грошові кошти в сумі 100000,00 грн. перерахувала на свій рахунок, що не заперечується та не спростовується відповідачем, а тому вона є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами, однак протиправно не була включена до переліку вкладників.

Таким чином, апеляційний суд уже розглянув наведені у апеляційній скарзі Фонду гарантування вкладів доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів.

За таких обставин, в силу приписів частини 5 статті 323 КАС України суду апеляційної інстанції необхідно було відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення апеляційного суду.

У цій справі наявне ще одне рішення суду апеляційної інстанції (постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018), яке не оскаржується учасниками справи і яким залишено без змін рішення суду першої інстанції.

Таким чином, суд касаційної інстанції позбавлений можливості здійснити касаційний перегляд рішення суду першої інстанції без перегляду постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018, тому в частині оскарження рішення суду першої інстанції касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції від 22.11.2018 - скасуванню, а в решті вимоги касаційної скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 323 345 349 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити частково.

Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

А.А. Єзеров