Постанова

Іменем України

17 січня 2022 року

м. Київ

справа № 450/2519/18

провадження № 61-16948св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»,

відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року в складі судді Мельничук І. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - ТОВ «Авто Просто») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за угодою № 348529 від 15 лютого 2011 року в розмірі 110 787, 83 грн.

В обґрунтування позову зазначало, що 15 лютого 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 укладено угоду № 348529 разом із додатками № № 1, 2, які є невід`ємними частинами угоди, з метою придбання автомобіля Kia Cerato через систему надання послуг з придбання автомобілів «АвтоТак». 27 липня 2011 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на зазначений автомобіль.

Відповідно до умов угоди ОСОБА_1 зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (щомісячні чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків, однак з листопада 2017 року він припинив їх сплачувати.

Станом на серпень 2018 року виникла заборгованість в загальному розмірі 110 787, 81 грн, з яких: 72 715, 83 грн - чисті внески, 38 072, 00 грн - внески в оплату послуг.

11 липня 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким останній зобов`язався відповідати перед кредитором у разі невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за угодою.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Авто Просто» просило позов задовольнити.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Авто Просто» та просив визнати недійсною угоду № 348529 від 15 лютого 2011 року, укладену між ним та ТОВ «Авто Просто», та додатки № № 1, 2, 3, 4, 5 до неї.

Зустрічний позов мотивований тим, що ТОВ «Авто Просто» є фінансовою установою та надає фінансову послугу з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі. Йому не було надано достовірну інформацію про фінансову послугу за угодою № 348529 (адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах).

Несправедливою умовою договору є визначення 7-денного строку для розірвання угоди та відмови від подальшої участі в системі «АвтоТак» з поданням заяви в центральний офіс ТОВ «Авто Просто», оскільки згідно Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі примірника укладеного договору споживачеві і відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання такої угоди недійсної.

Умови угоди є незрозумілими, що свідчить про несправедливість та порушення принципу добросовісності, існування очевидного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, нечесну підприємницьку діяльність, яка вводить споживача в оману. В угоді № 348529 та додатках № № 1,2, 3, 4, 5 до неї не вказане підприємство, з яким ТОВ «Авто Просто» укладено договір на постачання автомобіля, виробник, імпортер та/або дистриб`ютор, а також інші характеристики автомобіля.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просив його позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року позов ТОВ «Авто Просто» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Авто Просто» заборгованість за угодою № 348529 від 15 лютого 2011 року в розмірі 110 787, 83 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Авто Просто» судовий збір в розмірі 1 762, 00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов`язання за угодою № 348529 від 15 лютого 2011 року, що є підставою для стягнення з нього та поручителя солідарно суми боргу.

Посилання позивача за зустрічним позовом про наявність обману та ознак пірамідальної схеми у діях ТОВ «Авто Просто» під час укладення угоди № 348529 від 15 лютого 2011 року є помилковим і не узгоджується з положеннями пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Позивач за зустрічним позовом не надав жодного доказу на підтвердження порушення його прав ТОВ «Авто Просто», умови угоди не є несправедливими, оскільки відсутній дисбаланс прав та обов`язків сторін, предметом оспорюваного договору є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля, а не купівля-продаж автомобіля, тому марка, модель та ціна автомобіля не є істотною умовою угоди.

ОСОБА_1 тривалий час здійснював оплату внесків за укладеною угодою та отримав у власність автомобіль внаслідок наданих йому позивачем фінансових послуг, а тому спірний договір не може бути визнаний недійсним, оскільки сторони вчинили дії, спрямовані на його виконання.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Авто Просто» судового збору в розмірі 1 762 грн змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Авто Просто» судовий збір по 882, 50 грн з кожного.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з листопада 2017 року відповідач ОСОБА_1 припинив сплачувати щомісячні повні внески, що вказує про порушення ним умов договору.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з розділом 1 Правил функціонування системи придбання в групах «АвтоТак» поточна ціна на автомобіль встановлюється постачальником в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою.

Відповідно до умов угоди та додатків до неї сума заборгованості за угодою має бути погашена в повному обсязі згідно з графіком внесків учасника.

У зв`язку з цим, з урахуванням останньої відомої поточної ціни автомобіля з відповідачів підлягає стягненню солідарно сума заборгованості у розмірі 110 787,83 грн.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя.

Відповідно до пункту 2.3 договору поруки від 11 липня 2011 року порядок визначення розміру кожного з повних внесків, що підлягають сплаті боржником, встановлено у статті 2 Додатку № 2 до угоди. Розмір кожного повного внеску зазначається у відповідному рахунку або у відповідному повідомленні кредитора, які надсилаються боржнику щомісячно протягом дії угоди.

Відповідно до пункту 2.1 додатку № 2 поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється ТОВ «Авто Просто» виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором. Згідно з пунктом 3. 2 додатку № 2 розмір авансових внесків розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент оплати.

Зміна поточної вартості автомобіля передбачена умовами угоди, поручитель, підписавши договір поруки, погодився з такими умовами договору, тому відсутні підстави для припинення поруки.

Оскільки солідарне стягнення судових витрат чинним законодавством не передбачено, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь ТОВ «Авто Просто» по 882, 50 грн з кожного.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що суди попередніх інстанції не дослідили його доводи, визначений ТОВ «Авто Просто» розмір заборгованості є безпідставним та не доведений належними доказами.

В матеріалах справи міститься 90 квитанцій на підтвердження сплати ним внесків на рахунок позивача на загальну суму 281 321, 50 грн, що перевищує загальний розмір зобов'язання (241 856, 27 грн).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Пустомитівського районного суду Львівської області та відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року.

23 квітня 2021 року справа № 450/2519/18 надійшла до Верховного Суду.

ТОВ «Авто Просто» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи за його участю.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки Верховний Суд розгляд справи здійснює у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а необхідності виклику учасників справи для надання пояснень не встановив, тому в задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Межі касаційного перегляду

ОСОБА_2 з касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року не звертався, тому судові рішення в частині задоволених вимог ТОВ «Авто Просто» до поручителя в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 15 лютого 2011 року ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 уклали угоду №348529 для придбання автомобіля марки КІА Cerato базової комплектності через систему надання послуг з придбання автомобілів «АвтоТак» у групі з Додатком № 1, Додатком № 2, які є невід`ємними частинами цієї Угоди.

За змістом статті 3 угоди, укладеної між сторонами, відповідач зобов`язувався надавати учаснику системи послуги, зокрема, включення учасника до групи для придбання автомобілів, організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи, здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати та передачі автомобіля учаснику.

Предметом угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

ТОВ «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов`язань, передбачених угодою.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 додатку № 2 до угоди ТОВ «Авто Просто» зобов`язується надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі. Відповідно до угоди між ТОВ «Авто Просто» та виробником (дистриб`ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов`язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля.

Статтею 8.2 додатку № 2 до угоди поняття «право на отримання автомобіля» означає право учасника одержати автомобіль у зазначений термін, якщо він на момент такого одержання належно виконує свої зобов`язання.

Відповідно до розділу 1 додатку № 2 до угоди цілий чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля. Половинний чистий внесок це половина цілого чистого внеску».

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 статті 2 додатку № 2 до угоди № 348529 поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється ТОВ «Авто Просто» виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором. Поточна ціна автомобіля, зазначена в додатку № 1 до угоди - це остання поточна ціна автомобіля повідомлена ТОВ «Авто Просто» виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором на день укладення угоди

Згідно з пунктом 2.6 статті 2 додатку № 2 до угоди чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.

Таким чином, в угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені чисті внески перерахунку (у зв`язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім`я споживач зобов`язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати 100 % від ціни автомобіля. Отже, угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві у рамках укладеної угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Згідно з пунктом 9. 1 статті 9 додатку № 2 до угоди № 348529 від 15 лютого 2011 року, якщо протягом строку дії угоди постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати марку та/або модель автомобіля, зазначених в додатку № 1 до угоди, ТОВ «Авто Просто» зобов`язується здійснити заміну шляхом застосування поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових повного внеску для всіх учасників групи і така нова марка та/або модель буде передаватися учасникам, які не отримали попередню модель/марку. Якщо поточна ціна нової марки та/або моделі автомобіля є щонайбільше на 10 % вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, нова поточна ціна буде дійсною для розрахунку повного внеску, який мають сплачувати всі учасники групи.

27 липня 2011 року ОСОБА_1 отримав у власність автомобіль КІА Cerato, кузов № НОМЕР_1 , 2011 року випуску, і зареєстрував його на своє ім`я (державний номерний знак НОМЕР_2 ).

11 липня 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким останній зобов`язався відповідати перед кредитором у разі невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за угодою № 348529 від 15 лютого 2011 року.

На виконання угоди ОСОБА_1 здійснював часткову сплату коштів та станом на 01 листопада 2017 року перерахував на рахунок ТОВ «Авто Просто» 281 321, 50 грн.

03 квітня 2014 року постачальник автомобілів КІА ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО» листом № 338 повідомив ТОВ «Авто Просто» про завершення продажу автомобілів КІА Cerato. Починаючи з квітня 2014 року ТОВ «Авто Просто» у відповідності до пункту 9.1 статті 9 додатку № 2 до угоди здійснило заміну автомобіля КІА Cerato на автомобіль КІА Rio NEW базової комплектації, який був найбільш близький за ціною та характеристиками до автомобіля Cerato. На момент заміни вартість автомобіля КІА Cerato становила 164 000,00 грн, а автомобіля КІА Rio NEW - 168 300,00 грн, тобто різниця вартості автомобілів не перевищувала 10%.

Станом на день подання позову, остання відома поточна ціна автомобіль марки КІА Rio NEW базової комплектації становила 417 456,00 грн.

Починаючи з листопада 2017 року ОСОБА_1 припинив сплачувати щомісячні повні внески.

Згідно з пунктом 14.5 статті 14 Розділу II Додатку № 2 до Угоди № 348529 від 15 лютого 2011 року якщо учасник, який отримав автомобіль, не сплатить два або більше послідовних або вибіркових повних внесків, то такий учасник за платіжною вимогою «Авто Просто» зобов`язаний повністю одноразово достроково сплатити всі несплачені внески згідно з графіком внесків.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на момент розгляду справи судом борг ОСОБА_1 перед товариством за угодою № 348529 складає 20 внесків в оплату послуг та 17,4188% вартості автомобіля (чисті внески) (100% - 82,5812% = 17,4188%). Заборгованість ОСОБА_1 за угодою у грошовому еквіваленті, з урахуванням поточної ціни автомобіля КІА, становить 110 787, 83 грн, з яких внески в оплату послуг - 38 072,00 грн; чисті внески - 72 715, 83 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

За приписами частин першої, другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Укладена між сторонами угода у межах системи придбання товарів у групах не є утворенням та розвитком пірамідальних схем в розумінні пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ТОВ «Авто Просто» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі договору з учасниками групи є отримання автомобілів усіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається у процесі її виконання. Крім того, кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 380/63/16-ц (провадження № 14-230цс18).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди попередніх інстанцій, правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , оскільки сторони під час укладення оспорюваного договору погодили всі істотні умови, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником.

Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що під час укладення договору з ТОВ «Авто Просто» ОСОБА_1 було введено в оману і не надано йому інформації про умови договору в повному обсязі. Ціна товару визначена сторонами у договорі, періодичні платежі розраховані як відсоток від поточної ціни автомобіля у період дії договору, при цьому поточна ціна автомобіля щомісячно повідомляється постачальником, виробником, або імпортером автомобіля в останній робочий день кожного місяця.

Позивач отримав у власність обраний ним автомобіль до виплати його повної вартості, отже, за кошти, фактично сплачені іншими учасниками системи, які ще не отримали автомобілі, проте мають потенційне право на це. Оскільки такі автомобілі за загальним правилом можна викупити лише за дійсною вартістю на момент придбання, яка в залежності від ринкових тенденцій може відрізнятися від вартості автомобіля, виданого позивачу раніше, визначення щомісячних внесків та інших платежів у відповідності до ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця, не призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача та відповідає умовам ринку, обраному позивачем порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи, а тому такі умови, погоджені сторонами, є несправедливими умовами у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2019 року в справі № 357/13841/16-ц (провадження № 61-30638св18), від 22 травня 2019 року в справі № 285/1777/17 (провадження № 61-39721св18), від 30 жовтня 2019 року в справі № 141/480/17 (провадження № 61-31528св18), від 21 січня 2020 року в справі № 590/1087/17 (провадження № 61-37322св18), від 15 липня 2020 року в справі № 204/735217 (провадження № 61-40276св18), від 04 лютого 2021 року в справі № 128/2478/17 (провадження № 61-1217св19), від 03 березня 2021 року в справі № 370/1347/17 (провадження № 61-12124св20), від 29 вересня 2021 року в справі 676/7845/19 (провадження № 61-10257св21), що свідчить про сталу судову практику у спірних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення в частині вирішення вимог про стягнення боргу з ОСОБА_1 та в частині вирішення зустрічного позову відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду в оскарженій частині залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги з викликом (повідомленням) сторін у справі відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року в частині вирішення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про стягнення боргу з ОСОБА_1 та вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко