П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 450/374/18
провадження № 51 - 3279 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
виправданого ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 липня 2022 року стосовно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
виправданого у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2022 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 липня 2022 року, ОСОБА_8 визнано невинуватим і виправдано у пред`явленому обвинуваченні у зв`язку із недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, ОСОБА_8 , будучи головою Старосамбірської міської ради Львівської області, в період з 23 листопада 2017 року висловив пропозицію та обіцянку про надання ним неправомірної вигоди та, перебуваючи на території готель-ресторану « Соняхи » на вул. Світлій, 2 у с. Лапаївка Пустомитівського району Львівської області, 12 грудня 2017 року приблизно о 14:40 надав начальнику міжрайонного відділу № 1 УЗЕ у Львівській області ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_9 , який згідно з приміткою до ст. 368 КК України, є особою, яка займає відповідальне становище, та старшому оперуповноваженому цього ж відділу ОСОБА_10 за вжиття ними заходів щодо непритягнення його до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження № 42017141290000024 від 12 квітня 2017 року за фактом службового підроблення офіційних документів посадовими особами Старосамбірської міської ради Львівської області при придбанні сміттєзбиральної техніки неправомірну вигоду в сумі 2 000 доларів США.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції:
- спотворив показання свідків, виклав їх у вироку неповно;
- не надав належної оцінки зібраним стороною обвинувачення доказам, зокрема, результатам проведеної НСРД, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_8 ;
- посилаючись на наявність провокації злочину правоохоронними органами, не виклав у вироку відповідного аналізу щодо визнання всіх доказів недопустимими, натомість на обґрунтування своєї позиції послався на обставини, які не мали ознак істотного порушення вимог КПК;
- суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином викладених в апеляційній скарзі прокурора доводів, не дав відповіді на його ґрунтовні зауваження, не обґрунтував їх безпідставності, та, безпосередньо не досліджуючи докази, погодився з висновками суду першої інстанції, причому не навів в ухвалі переконливих мотивів прийнятого рішення.
Від захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення із доповненнями, в яких він просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_8 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і виправданий ОСОБА_8 заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК Українивизначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК Українипідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами статей 370 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно ст. 438 КПК України тягне за собою скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.
Обсяг розгляду в суді апеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив усунути неповноту чи однобічність судового слідства суду першої інстанції і постановити законне й обґрунтоване рішення.
У поданій касаційній скарзі прокурор покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК України.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 за апеляційною скаргою прокурора не дотримався.
Пустомитівський районний суд Львівської області 01 лютого 2022 рокувизнав ОСОБА_8 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдав у зв`язку із недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Прокурор, не погоджуючись із цим вироком через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, просив скасувати оскаржуване судове рішення й ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити йому відповідне покарання.
Свої вимоги прокурор обґрунтовував, зокрема, тим, що органом досудового розслідування винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведено зібраними в ході досудового розслідування доказами, однак суд першої інстанції не надав їм належної оцінки та дійшов хибного висновку про недоведеність вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення.
За наслідком апеляційного провадження суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, визнав доводи прокурора безпідставними та зазначив про те, що обставини, які були підставою для обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 369 КК України та на які посилався прокурор, були предметом дослідження суду першої інстанції та їм надана відповідна оцінка.
Проте колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином викладених в апеляційній скарзі прокурора доводів, не проаналізував їх та послався на ті ж самі докази, які оспорювались, не надавши їм власної оцінки.
Так, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що сторона обвинувачення не довела наявності в діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та про визнання всіх зібраних доказів недопустимими через встановлення факту провокації з боку правоохоронних органів.
Однак, відкидаючи доводи сторони обвинувачення, суд апеляційної інстанції не надав відповіді на доводи прокурора про те, що в основу висновку про провокацію вчинення злочину покладено висновок спеціаліста від 24 грудня 2021 року, який зроблений на підставі аналізу письмових протоколів за результатами проведення НСРД, водночас такий же попередній висновок спеціаліста від 31 травня 2018 року було визнано судом першої інстанції недопустимим доказом.
Крім того, спеціаліст не досліджував аудіо-, відеозаписи, зроблені під час проведення НСРД, хоча ці записи були досліджені судом першої інстанції, а отже - визнані доказами.
Також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи прокурора щодо безпідставного встановлення судом першої інстанції порушення органом досудового розслідування ст. 290 КПК України, оскільки останній виконав свій обов`язок у тій частині, що стосується повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Водночас суд апеляційної не дав оцінки тому, що в протоколі від 08 лютого 2018 року містяться записи захисника ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_8 про надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування, в тому числі речових доказів, носіїв пам`яті із відеозаписами проведення НСРД. При цьому заяв та зауважень під час ознайомлення вони не мали.
Суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив і доводи прокурора про те, що особи, яким ОСОБА_8 надав неправомірну вигоду, займали відповідальне становище.
З огляду на вищезазначене, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив усіх доводів апеляційної скарги прокурора, не надав на них вичерпних відповідей, не зробив усебічного аналізу обставин кримінального провадження, не дав належної оцінки за критеріями ст. 94 КПК України як кожному доказу, так і сукупності доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.
Наведене свідчить про те, що ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, ретельно перевірити усі доводи, наведені в апеляційній скарзі, й ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
При цьому колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції в даному кримінальному провадженні має достатні процесуальні можливості для перевірки доводів прокурора, тому його касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 441 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 липня 2022 року стосовно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3