Постанова
Іменем України
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 453/1547/21
провадження № 61-5473св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Славська селищна рада Стрийського району Львівської області,
відповідачі: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ,
треті особи: Державний кадастровий реєстратор відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Стрийська районна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_5 , представника ОСОБА_39 - ОСОБА_40 , представника ОСОБА_11 - ОСОБА_40 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року у складі судді Брони А. Л. та постанову Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2021 року Славська селищна рада Стрийського району Львівської області звернулась до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , треті особи: Державний кадастровий реєстратор відділу у Сколівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області, Стрийська районна державна адміністрація, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договорів дарування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» щодо передачі всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах території об`єднаної територіальної громади (далі - ОТГ) з державної у комунальну власність відповідної ОТГ та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р щодо обов`язкового погодження Славською селищною радою будь-яких дій Держгеокадастру щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення до їх передачі із державної у комунальну власність, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області на земельні ділянки за кадастровими номерами 4624580800:06:000:0339, 4624580800:06:000:0340, 4624555700:04:000:0559, 4624580800:05:000:0635, 4624580800:06:000:0013, 4624584300:04:000:0036, 4624555700:01:022:0001, 4624584300:04:000:0038, 4624580800:05:000:0028, 4624580800:05:000:0027, 4624580800:06:000:0011, 4624584300:04:000:0035, 4624584300:04:000:0033, 4624584300:04:000:0034, 4624580800:04:000:0015, 4624580800:05:000:0025, 4624580800:04:000:0014, 4624580800:05:000:0021, 4624580800:04:000:0012, 4624580800:04:000:0013, 4624580800:06:000:0006, 4624581200:04:000:0011, 4624587800:02:000:0935, 4624587800:02:000:0936, 4624587800:02:000:3060, 4624584300:04:000:0029, 4624584300:03:000:0004, 4624584300:04:000:0028, 4624584300:04:000:0027, 4624588500:04:000:0228, що розміщені на території Славської ОТГ, видало накази про надання фізичним особам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та, в подальшому, видало накази про затвердження відповідних проектів землеустрою та надання у власність земельних ділянок фізичним особам.
Внаслідок таких протиправних дій Головного управління Держгеокадастру у Львівській області позивач не отримав у комунальну власність земельні ділянки загальною площею 37,5145 га. Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області Славській ОТГ неправомірно не передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 37,5145 га, що повинні були перейти у комунальну власність Славської ОТГ.
Водночас позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- заборони відповідачам, третім особам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, відчуження, користування, реєстрації права власності, права користування, зміни характеристик або цільового призначення, об`єднання або поділу земельних ділянок за кадастровими номерами: 4624580800:06:000:0339, 4624580800:06:000:0340, 4624555700:04:000:0559, 4624580800:05:000:0635, 4624580800:06:000:0013, 4624584300:04:000:0036, 4624555700:01:022:0001, 4624584300:04:000:0038, 4624580800:05:000:0028, 4624580800:05:000:0027, 4624580800:06:000:0011, 4624584300:04:000:0035, 4624584300:04:000:0033, 4624584300:04:000:0034, 4624580800:04:000:0015, 4624580800:05:000:0025, 4624580800:04:000:0014, 4624580800:05:000:0021, 4624580800:04:000:0012, 4624580800:04:000:0013, 4624580800:06:000:0006, 4624581200:04:000:0011, 4624587800:02:000:0935, 4624587800:02:000:0936, 4624587800:02:000:3060, 4624584300:04:000:0029, 4624584300:03:000:0004, 4624584300:04:000:0028, 4624584300:04:000:0027 4624588500:04:000:4110, 4624588500:04:000:4111, 4624588500:04:000:4112, 4624588500:04:000:4113, 4624588500:04:000:4114, 4624588500:04:000:4115, 4624588500:04:000:4116, 4624588500:04:000:4117, 4624588500:04:000:4118, 4624588500:04:000:4119, 4624588500:04:000:4120, 4624588500:04:000:4121, 4624588500:04:000:4122, 4624588500:04:000:4123, 4624588500:04:000:4124, 4624588500:04:000:4125, 4624588500:04:000:4126, 4624588500:04:000:4127, 4624588500:04:000:4128, 4624588500:04:000:4129, 4624588500:04:000:4130, 4624588500:04:000:4131, 4624588500:04:000:4132, 4624588500:04:000:4133, 4624588500:04:000:4134, 4624588500:04:000:4135, 4624588500:04:000:4136, 4624588500:04:000:4137, 4624588500:04:000:4138, 4624588500:04:000:4139, 4624588500:04:000:4140, 4624588500:04:000:4141, 4624588500:04:000:4142;
- накласти арешт та заборонити відчуження зазначених вище земельних ділянок;
Необхідність застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наявністю майнового охоронюваного законом інтересу на отримання спірних земельних ділянок загальною площею 37,5145 га у власність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», який у відповідності до положень статей 2 4 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статей 3 15 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає судовому захисту.
Здійснення відповідачами-фізичними особами чи іншими особами дій щодо подальшого відчуження, поділу, об`єднання чи будь-якого іншого розпорядження зазначеними земельними ділянками призведе до істотного утруднення або неможливості поновлення порушеного права Славської селищної ради та Славської об`єднаної територіальної громади на набуття їх у комунальну власність.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року, заяву Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про забезпечення позову задоволено.
Заборонено відповідачам, третім особам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, відчуження, користування, реєстрації права власності, права користування, зміни характеристик або цільового призначення, об`єднання або поділу земельних ділянок за кадастровими номерами: 4624580800:06:000:0339, 4624580800:06:000:0340, 4624555700:04:000:0559, 4624580800:05:000:0635, 4624580800:06:000:0013, 4624584300:04:000:0036, 4624555700:01:022:0001, 4624584300:04:000:0038, 4624580800:05:000:0028, 4624580800:05:000:0027, 4624580800:06:000:0011, 4624584300:04:000:0035, 4624584300:04:000:0033, 4624584300:04:000:0034, 4624580800:04:000:0015, 4624580800:05:000:0025, 4624580800:04:000:0014, 4624580800:05:000:0021, 4624580800:04:000:0012, 4624580800:04:000:0013, 4624580800:06:000:0006, 4624581200:04:000:0011, 4624587800:02:000:0935, 4624587800:02:000:0936, 4624587800:02:000:3060, 4624584300:04:000:0029, 4624584300:03:000:0004, 4624584300:04:000:0028, 4624584300:04:000:0027 4624588500:04:000:4110, 4624588500:04:000:4111, 4624588500:04:000:4112, 4624588500:04:000:4113, 4624588500:04:000:4114, 4624588500:04:000:4115, 4624588500:04:000:4116, 4624588500:04:000:4117, 4624588500:04:000:4118, 4624588500:04:000:4119, 4624588500:04:000:4120, 4624588500:04:000:4121, 4624588500:04:000:4122, 4624588500:04:000:4123, 4624588500:04:000:4124, 4624588500:04:000:4125, 4624588500:04:000:4126, 4624588500:04:000:4127, 4624588500:04:000:4128, 4624588500:04:000:4129, 4624588500:04:000:4130, 4624588500:04:000:4131, 4624588500:04:000:4132, 4624588500:04:000:4133, 4624588500:04:000:4134, 4624588500:04:000:4135, 4624588500:04:000:4136, 4624588500:04:000:4137, 4624588500:04:000:4138, 4624588500:04:000:4139, 4624588500:04:000:4140, 4624588500:04:000:4141, 4624588500:04:000:4142.
Накладено арешт та заборонено відчуження земельних ділянок за кадастровими номерами: 4624580800:06:000:0339, 4624580800:06:000:0340, 4624555700:04:000:0559, 4624580800:05:000:0635, 4624580800:06:000:0013, 4624584300:04:000:0036, 4624555700:01:022:0001, 4624584300:04:000:0038, 4624580800:05:000:0028, 4624580800:05:000:0027, 4624580800:06:000:0011, 4624584300:04:000:0035, 4624584300:04:000:0033, 4624584300:04:000:0034, 4624580800:04:000:0015, 4624580800:05:000:0025, 4624580800:04:000:0014, 4624580800:05:000:0021, 4624580800:04:000:0012, 4624580800:04:000:0013, 4624580800:06:000:0006, 4624581200:04:000:0011, 4624587800:02:000:0935, 4624587800:02:000:0936, 4624587800:02:000:3060, 4624584300:04:000:0029, 4624584300:03:000:0004, 4624584300:04:000:0028, 4624584300:04:000:0027 4624588500:04:000:4110, 4624588500:04:000:4111, 4624588500:04:000:4112, 4624588500:04:000:4113, 4624588500:04:000:4114, 4624588500:04:000:4115, 4624588500:04:000:4116, 4624588500:04:000:4117, 4624588500:04:000:4118, 4624588500:04:000:4119, 4624588500:04:000:4120, 4624588500:04:000:4121, 4624588500:04:000:4122, 4624588500:04:000:4123, 4624588500:04:000:4124, 4624588500:04:000:4125, 4624588500:04:000:4126, 4624588500:04:000:4127, 4624588500:04:000:4128, 4624588500:04:000:4129, 4624588500:04:000:4130, 4624588500:04:000:4131, 4624588500:04:000:4132, 4624588500:04:000:4133, 4624588500:04:000:4134, 4624588500:04:000:4135, 4624588500:04:000:4136, 4624588500:04:000:4137, 4624588500:04:000:4138, 4624588500:04:000:4139, 4624588500:04:000:4140, 4624588500:04:000:4141, 4624588500:04:000:4142.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що існує загроза відчуження зазначених земельних ділянок тому, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів Славської ОТГ, вжив заходи забезпечення позову, врахувавши вимоги закону та дотримавшись принципу пропорційності та розумного балансу між інтересами сторін.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2022 року ОСОБА_5 звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що застосовані судами заходи забезпечення позову є неспівмірними з заявленими позивачкою вимогами, разом із цим оскаржувані судові рішення не містять обґрунтування необхідності застосування жодного із заходів. Крім того, судами не враховано правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц, від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, від 25 листопада 2020 року у справі № 643/16678/18, від 27 квітня 2021 року у справі № 638/20248/19.
Представник ОСОБА_41 - ОСОБА_42 у червні 2022 року через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у вищезазначеній справі, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що застосовані судами заходи забезпечення позову є неспівмірними з заявленими позивачкою вимогами, разом із цим оскаржувані судові рішення не містять обґрунтування необхідності застосування жодного із заходів. Крім того, судами не враховано правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц.
Представник ОСОБА_43 - ОСОБА_42 у червні 2022 року через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у вищезазначеній справі, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що застосовані судами заходи забезпечення позову є неспівмірними з заявленими позивачкою вимогами, разом із цим оскаржувані судові рішення не містять обґрунтування необхідності застосування жодного із заходів. Крім того, судами не враховано правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц.
Славська селищна рада Стрийського району Львівської області надіслала до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги ОСОБА_5 та представника ОСОБА_11 , ОСОБА_39 - ОСОБА_42 , в якому позивач просить залишити касаційні скарги, які є необґрунтованими, без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 20 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на підставі частини другої статтіЦПК України; витребувано зі Сколівського районного суду Львівської області виділені матеріали цивільної справи № 453/1547/21; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 28 червня 2022 року касаційні скарги представника ОСОБА_11 , ОСОБА_39 - ОСОБА_42 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалами Верховного Суду від 17 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_11 , ОСОБА_39 - ОСОБА_42 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги.
У вересні 2022 року матеріали справи № 453/1547/21 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Славська селищна рада Стрийського району Львівської області вказувала на те, що відповідачами зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки.
Крім того, деякими відповідачами вчиняються дії щодо подальшого відчуження земельних ділянок, зокрема: земельна ділянка за кадастровим номером 4624580800:05:000:0025 відчужена ОСОБА_17 у власність ОСОБА_18 згідно з договором купівлі-продажу від 29 червня 2021 року; земельна ділянка за кадастровим номером 4624580800:04:000:0013 відчужена ОСОБА_25 у власність ОСОБА_26 згідно з договором дарування від 22 червня 2021 року; земельна ділянка за кадастровим номером 4624580800:04:000:0014 відчужена ОСОБА_24 у власність ОСОБА_26 згідно з договором дарування від 22 червня 2021 року; земельна ділянка за кадастровим номером 4624581200:04:000:0011 відчужена ОСОБА_36 у власність ОСОБА_37 згідно з договором купівлі-продажу від 27 травня 2021 року; земельна ділянка за кадастровим номером 4624584300:04:000:0029 відчужена ОСОБА_10 у власність ОСОБА_11 згідно з договором купівлі-продажу від 19 лютого 2021 року; земельна ділянка за кадастровим номером 4624584300:03:000:0004 була відчужена ОСОБА_1 у власність ОСОБА_4 (1/2), ОСОБА_2 (1/4), ОСОБА_3 (1/4) згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05 лютого 2021 року; земельна ділянка за кадастровим номером 4624584300:04:000:0028 відчужена ОСОБА_8 у власність ОСОБА_9 згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянкивід 19 травня 2021 року; земельна ділянка за кадастровим номером 4624588500:04:000:0228 відчужена ОСОБА_38 у власність ОСОБА_39 згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 лютого 2021 року, і згодом була поділена ОСОБА_39 на окремі 33 ділянки з кадастровими номерами: 4624588500:04:000:4110, 4624588500:04:000:4111, 4624588500:04:000:4112, 4624588500:04:000:4113, 4624588500:04:000:4114, 4624588500:04:000:4115, 4624588500:04:000:4116, 4624588500:04:000:4117, 4624588500:04:000:4118, 4624588500:04:000:4119, 4624588500:04:000:4120, 4624588500:04:000:4121, 4624588500:04:000:4122, 4624588500:04:000:4123, 4624588500:04:000:4124, 4624588500:04:000:4125, 4624588500:04:000:4126, 4624588500:04:000:4127, 4624588500:04:000:4128, 4624588500:04:000:4129, 4624588500:04:000:4130, 4624588500:04:000:4131, 4624588500:04:000:4132, 4624588500:04:000:4133, 4624588500:04:000:4134, 4624588500:04:000:4135, 4624588500:04:000:4136, 4624588500:04:000:4137, 4624588500:04:000:4138, 4624588500:04:000:4139, 4624588500:04:000:4140, 4624588500:04:000:4141, 4624588500:04:000:4142.
05 листопада 2021 року Славська селищна рада Стрийського району Львівської області звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо спірних земельних ділянок, визнати недійсними договори купівлі-продажу, дарування, на підставі яких земельні ділянки відчужувались, скасувати державну реєстрацію прав власності відповідачів на спірні земельні ділянки.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пунктах 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд першої інстанції, погоджуючись із заявою Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про вжиття заходів забезпечення позову та постановляючи ухвалу про заборону вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, відчуження, користування, реєстрації права власності, права користування, зміни характеристик або цільового призначення, об`єднання або поділу земельних ділянок та накладення на них арешту, з чим погодився й апеляційний суд, правильно врахував доводи заявника про те, що відповідачами вживаються заходи для якнайскорішої реалізації спірних земельних ділянок, відповідно, за таких обставин існує загроза, що вони можуть бути відчужені третім особам, що в подальшому ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також виходив із розумності та співмірності заявлених вимог, наявності зв`язку між заходами забезпечення позову з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Доводи касаційних скарг, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленим позовним вимогам, спростовуються змістом позовної заяви та заяви про забезпечення позову, тому є необґрунтованими.
Сторонами не заперечується, що спірні земельні ділянки за кадастровими номерами 4624580800:05:000:0025; 4624580800:04:000:0013; 4624580800:04:000:0014; 4624581200:04:000:0011; 4624584300:04:000:0029; 4624584300:03:000:0004; 4624584300:04:000:0028; 4624588500:04:000:0228 відчужувались від первісних власників третіх осіб, якими зареєстровано право власності на всі зазначені земельні ділянки. Крім того, мала місце зміна конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 4624588500:04:000:0228 шляхом її поділу на 33 окремі земельні ділянки.
Отже, з огляду на те, що під час вирішення питання про законність вибуття з володіння територіальної громади спірні земельні ділянки можуть бути знову поділені, об`єднані чи відчужені на користь третіх осіб, що може потягнути за собою зміну предмета спору чи ініціювання нового спору, викладені обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.
Верховний Суд у постановах від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18, від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21) зробив висновок про те, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення певних обмежень щодо використання спірних земельних ділянок, які на час вирішення спору належать відповідачам на праві приватної власності, оскільки такі види забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та стосуються суті спору у справі, предметом позову в якій є визнання недійсними і скасування рішень з одночасним припиненням речових прав на земельні ділянки та повернення земельних ділянок із незаконного володіння.
Застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на спірні ділянки, унеможливлює вчинення будь-яких дій щодо відчуження майна, вчинення нотаріальних та реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок.
Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.
У справі, яка переглядається у порядку касаційного провадження, правомірність вибуття земельних ділянок з державної власності фактично пов`язана з порушенням встановленої законодавством України заборони щодо вчинення таких дій, у зв`язку з чим позивач порушує питання щодо припинення права власності відповідачів. З огляду на це, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доцільність у такому випадку, крім накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, також встановити обмеження щодо використання спірних земельних ділянок.
Посилання в касаційних скаргах на те, що висновки апеляційного суду по суті вирішеної заяви суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц, від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, від 25 листопада 2020 року у справі № 643/16678/18, від 27 квітня 2021 року у справі № 638/20248/19, від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц, не заслуговують на увагу, оскільки викладені у наведених судових рішеннях Верховного Суду правові висновки, на які посилається заявник, стосуються загального розуміння призначення інституту забезпечення позову та його застосування.
Висновки апеляційного суду в цій справі не суперечать таким висновкам.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії». Тобто задоволення заяви про забезпечення позову за умови доведеності обставин, якими обґрунтована така заява, не може свідчити про те, що суд не врахував загальних правових висновків щодо інституту забезпечення позову, сформованих Верховним Судом.
Доводи касаційних скарг про недоведеність необхідності вжиття заходів забезпечення позову зводяться до переоцінки доказів у справі, що за положеннями статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Щодо розподілу судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Оскільки касаційні скарги задоволенню не підлягають, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_5 , представника ОСОБА_39 - ОСОБА_40 , представника ОСОБА_11 - ОСОБА_40 залишити без задоволення.
Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак