Постанова

Іменем України

12 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 453/183/16-ц

провадження № 61-16567св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2018 року у складі судді Микитина В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, просив звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0970 га, із цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, кадастровий № 4624510100:01:004:0094, яка знаходиться на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 26 грудня

2018 року позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України залишено без розгляду; роз`яснено позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, котрі були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що провадження у справі відкрито судом 25 лютого 2016 року у попередньому складі, а судом у цьому складі 19 жовтня 2018 року прийнято до провадження за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України та у статті 175 ЦПК України відповідно, оскільки позивачем, незважаючи на подання заяви з вимогою майнового характеру, не визначено ціни позову, як і не зазначено суми, у рахунок якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а також спосіб звернення такого стягнення.Тому, з метою належної підготовки цієї справи до судового розгляду та усунення вищевказаних недоліків позовної заяви, ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року позивачу встановлено процесуальний строк для виконання викладених у її мотивувальній частині вимог. Разом з тим, позивач, незважаючи на одержання особисто 13 грудня 2018 року копії такої ухвали, її не виконав, як і не повідомив про причини її невиконання, що, у поєднанні з повторною його неявкою у підготовче засідання без повідомлення причин своєї неявки особисто чи через уповноваженого представника, свідчить про те, що він після поновлення провадження не цікавиться справою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, на стадії підготовчого провадження.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , залишено без задоволення; ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наведені судом першої інстанції підстави для залишення позовної заяви без руху були передбачені ЦПК України, як у редакції Закону, чинного на момент вирішення судом питання про відкриття провадження у цій справі, так і в редакції Закону, чинного на момент вирішення судом першої інстанції питання про залишення позовної заяви без руху ухвалою від 03 грудня 2018 року, крім того, виявлені судом недоліки позовної заяви дійсно мали місце, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви позивача без розгляду, оскільки позивач на виконання вимог процесуального закону у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, на які йому вказав суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом не повідомлено представника позивача про поновлення провадження у справі, яке було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, яка на час винесення оскаржуваної ухвали - не була розглянута, а провадження було відновлено з підстав передачі справи іншому судді у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну повноважень у попереднього судді. Чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги є надуманими та безпідставними.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, щоу лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0970 га, із цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, кадастровий № 4624510100:01:004:0094, яка знаходиться за тією ж адресою.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2016 року, постановленою у складі головуючого судді Ясінського Ю. Є., відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16 липня 2018 року, постановленою у складі головуючого судді Ясінського Ю. Є. провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 464/9152/16-ц, що розглядається у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2018 року, постановленою у складі головуючого судді Микитин В. Я. дану справу прийнято до провадження у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну повноважень судді Ясінського Ю. Є. та поновлено провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання - 03 грудня 2018 року.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року (головуючий - суддя Микитин В. Я.) при перевірці справи до судового розгляду підготовче засідання відкладено на 26 грудня 2018 року та надано позивачу строк на усунення викладених у її мотивувальній частині недоліків у термін до відкладеної дати підготовчого засідання, тобто до 26 грудня 2018 року.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив із того, що провадження у цій справі відкрите за позовною заявою, яка не відповідала вимогам пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції Закону, чинного станом на дату подання позовної заяви до суду, і яка не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на момент вирішення цього питання.

В ухвалі суд зобов`язав позивача усунути недоліки позовної заяви, а саме: назвати ціну позову та вказати її як у мотивах позову, так і у його прохальній частині, оскільки із позову є незрозумілим, у рахунок якої суми погашення має бути звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Позивачу ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви і роз'яснено, що у випадку не усунення вказаних недоліків, буде вирішуватись питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Копію ухвали позивач ОСОБА_1 отримав 13 грудня 2018 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням про отримання поштового відправлення, однак, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунув, а тому оскаржуваною ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 11 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (частина дванадцята статті 187 ЦПК).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина тринадцята статті 187 ЦПК).

За вимогами пунктів 3 та 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, залишаючи позовну заяву без руху, передбачено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Аналогічні за змістом норми містились і у ЦПК України, в редакції, чинній на момент подання позивачем позовної заяви та вирішення питання відкриття провадження у справі у лютому 2016 року.

Так, зокрема, за вимогами пунктів 4, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України 2004 року, позовна заява повинна була містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Недотримання вимог до позовної заяви, вказаних у пунктах 4, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України 2004 року, було підставою для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 121 ЦПК України 2004 року), а невиконання вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, - було підставою для повернення позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження (частина друга статті 121 ЦПК України 2004 року).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року невиконання вимог суду про усунення недоліків позовної заяви, виявлених після відкриття провадження у справі, було підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Наведені судом першої інстанції підстави для залишення позовної заяви без руху були передбачені ЦПК України, як у редакції Закону, чинного на момент вирішення судом питання про відкриття провадження у цій справі, так і в редакції Закону, чинного на момент вирішення судом першої інстанції питання про залишення позовної заяви без руху ухвалою від 03 грудня 2018 року. Крім того, виявлені судом недоліки позовної заяви дійсно мали місце, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач на виконання вимог процесуального закону у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, на які йому вказав суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та не повідомив причини її невиконання.

Доводи касаційної скарги про те, що представника позивача не було повідомлено про поновлення провадження у цій справі є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено отримання позивачем ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року про залишення його позовної заяви без руху, яку ОСОБА_1 отримав 13 грудня 2018 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов